Рішення № 10059156, 28.05.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(18005, Україна, м.Черкаси, бул.Шевченка, 307)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №09/457

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі –Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача –Зірянова О.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом закритого акціонерного товариства "Шполянський завод продтоварів" м.Шпола, Черкаської області, Україна до товариства з обмеженою відповідальністю "47-а Паралель" м. Москва, Російська Федерація про стягнення 15756,53 доларів США, -

ВСТАНОВИВ :

          Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 15756,53 доларів США, у тому числі: 14464,80 доларів США боргу з оплати за поставлений товар по укладеному з відповідачем контракту від 08.11.2007 року №0811/07 та 1291,73 доларів США договірної пені за прострочення виконання грошового зобов’язання.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 листопада 2007 року у місті Шпола, Україна, між сторонами був укладений контракт №0811/07 (далі вживається –Контракт), відповідно до умов якого позивач здійснював відповідачу поставку продовольчих товарів, за які останній розрахувався частково, чим порушив свої договірні зобов’язання. Залишок боргу з оплати за поставлений 25 червня 2009 року товар становить 14464,80 доларів США, що відповідач підтвердив актом звірки взаєморозрахунків станом на 23.02.2010 року. За прострочення виконання зобов’язань з оплати за поставлений товар відповідачу нарахована договірна пеня за кожен день прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 1291,73 доларів США, з врахуванням встановлених Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»обмежень, тобто у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення.

Стосовно звернення з даним позовом до господарського суду Черкаської області позивач послався на ст.9 Конституції України, ст.ст.1,4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності країнами-учасницями СНД від 23.02.1992 року, ратифікована Україною та Росією, ст.ст.4, 5, 76 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.5, 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»та доповнення №12 від 17.03.2009 року до Контракту, за умовами якого даний позов підлягає розгляду за місцезнаходженням позивача та застосовується право України.

Заявою від 14.05.2010 року представник позивача просить суд врахувати, що після порушення провадження у справі, відповідач сплатив 1000 доларів США, що підтверджується банківськими виписками від 25.03.2010 №10284164, від 19.04.2010 №10381858. Тому сума боргу з оплати за поставлений товар на даний час становить 13464,80 доларів США.

Заява прийнята судом до розгляду.

Враховуючи умови Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, яка ратифікована Російською Федерацією - 09.10.1992 року та Україною –19.12.1992 року, приписи Закону України «Про міжнародне приватне право», ухвали суду про призначення справи до розгляду, відкладення розгляду справи направлені безпосередньо відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Листами від 13 травня 2010 року відповідач повідомив, що поставлений до відома про судове засідання, призначене на 14 травня 2010 року, однак бути присутнім у судовому засіданні не зможе; наявність суми боргу підтверджує; суму боргу планує погашати сумами в розмірі по 500-600 доларів США, з періодичністю від 21-го до 25-ти календарних днів.

Представник позивача надав належно засвідчені документи, що підтверджують правоздатність та дієздатність юридичної особи –відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України суд визнав можливим розгляд справи за наявними у ній матеріалами, без представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити з врахуванням, сплаченої в процесі вирішення спору суми 1000 доларів США.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

08 листопада 2007 року сторони уклали контракт № 0811/07, відповідно до умов якого продавець (позивач у справі) зобов’язується поставити, а покупець (відповідач у справі) прийняти товар та оплатити в строки, встановлені даним контрактом (далі –Контракт).

Загальна сума контракту складає 200000,00 доларів США (п.1.2 Контракту).

Згідно п. 3.3. Контракту умови оплати: «100 % попередня оплата, якщо інше не передбачено додатковими угодами у письмовій формі».

Доповненням № 5 від 04.07.2008 року до Контракту п. 3.3 Контракту змінений, і має наступну редакцію: «Умови оплати: оплата товару здійснюється з відстрочкою до 40 банківських днів з моменту поставки товару згідно додатків на кожну поставку. Вартість проданого товару не повинна перевищувати 20000 тисяч доларів».

Доповненням № 7 від 18.08.2008 року до Контракту пункт 3.3 Контракту змінений, і має наступну редакцію: «Умови оплати: оплата товару здійснюється з відстрочкою до 60 банківських днів з моменту поставки товару згідно додатків на кожну поставку. Вартість проданого товару не повинна перевищувати 40000 тисяч доларів».

Валюта платежу по контракту: долари США (п. 3.5 Контракту).

Згідно доповнення № 5 від 04.07.2008 року до Контракту розділ 7 «Порядок застосування санкцій та рекламацій» контракту доповнений п. 7.5, згідно якого за невиконання пункту 3.3 даного контракту покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 1% від вартості раніше отриманих товарів за кожний день прострочення платежу.

25 червня 2009 року на виконання умов Контракту та доповнень до нього позивач поставив відповідачу партію продовольчих товарів (кондитерські вироби) на загальну суму 14786,00 доларів США, що підтверджується доповненням № 15 від 22.06.2009 року до Контракту, вантажно-митною декларацією форми МД-2 902040000/9/401056, рахунком № 9 до Контракту, міжнародною товарно-транспортною накладною А № 125162.

Станом на 23.02.2010 року сторони звірили розрахунки по контракту, про що складений двосторонній акт за підписами керівників обох стороні. Згідно акту звірки розрахунків станом на 23.02.2010 року відповідач визнав борг за поставлений по контракту товар в сумі 14484,80 доларів США.

26 січня 2010 року за №149 позивач направив відповідачу претензію про стягнення заборгованості в сумі 14464,80 доларів США, яка залишена без розгляду.

Згідно даних меморіальних ордерів АТ ф-я АТ «Укрексімбанку», Черкаси від 25.03.2010 року № 10284164 на суму 500,00 доларів США, від 19.04.2010 року № 10381858 на суму 500,00 доларів США на рахунок позивача зараховані зазначені платежі в іноземній валюті від відповідача.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення боргу за поставлений по зовнішньоекономічному контракту товар та пені за прострочення виконання грошових зобов’язань.

Укладений сторонами Контракт, на який посилається позивач, як на підставу стягнення заявленої суми, за правовою природою є зовнішньоекономічним договором (контрактом) купівлі-продажу, укладеним у місті Шпола, Черкаської області, тобто на території України.

Сторони Контракту: закрите акціонерне товариство "Шполянський завод продтоварів" (продавець) правоздатна і дієздатна юридична особа України, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Шполянської районної державної адміністрації Черкаської області від 01.08.1997 року, номер запису 1020120 0000 000132, (позивач у справі); ТОВ «47-а Паралель»(покупець) правоздатна і дієздатна юридична особа Російської Федерації, про що свідчить виписка з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб № 504770/2008 від 04.12.2008, Свідоцтво Федеральної податкової служби серії 77 №010811789 про взяття на облік Російської організації в податковому органі за місцем знаходження на території Російської Федерації від 09.10.2007 (відповідач у справі).

Загальні положення зовнішньоекономічного договору визначені Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991 року №959-ХІІ, зі змінами і доповненнями (далі вживається скорочено –ЗУ «Про ЗЕД»).

Згідно ст.6 ЗУ «Про ЗЕД»суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Статтею 38 ЗУ «Про ЗЕД», встановлено, що спори, які виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб’єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам або передбачено міжнародними договорами.

Згідно статті 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Дослідивши укладений сторонами Контракт та доповнення до нього, суд вважає, що його сторони відповідно до чинного законодавства є здатними до укладання договору (контракту), контракт відповідає нормам міжнародного приватного права та нормам національного законодавства, суд оцінює Контракт та доповнення до нього, як належні та чинні.

Сторони контракту у доповненні №12 від 17.03.2009 року домовились про те, що при виникненні спірних питань між сторонами контракту спір підлягає розгляду у господарському суді на території та із застосуванням законодавства країни за місцезнаходженням позивача.

Випадків, передбачених ст.77 Закону України “Про міжнародне приватне право”, судом не встановлено.

Отже даний спір підлягає вирішенню господарським судом за місцем знаходження позивача, продавця за Контрактом, яким є господарський суд Черкаської області.

При вирішенні спору господарський суд виходить із встановленої частиною третьою ст.4 Господарського процесуального кодексу України пріоритетності застосування правил міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, щодо правил передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв поставлений 25.06.2009 року позивачем товар на суму 14786,00 доларів США. Однак, в порушення умов Контракту не здійснив його оплату в установлений доповненням №7 від 18.08.2008 року до Контракту строк. Борг в сумі 14464,80 доларів США визнаний покупцем товару (відповідач у справі), що підтверджується вищенаведеними доказами про поставку товару, двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 23.02.2010 року, підписаним керівниками обох сторін.

В процесі вирішення спору відповідач сплатив 1000 доларів США, що підтверджується меморіальними ордерами від 25.03.2010 року № 10284164 на суму 500,00 доларів США, від 19.04.2010 року № 10381858 на суму 500,00 доларів США.

Таким чином, станом на дату прийняття рішення судом сума боргу за поставлений товар становить 13464,80 доларів США.

Відповідно до умов Контракту та доповнень до нього, враховуючи положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 року №543/96- ВР стосовно обмеження розміру пені за прострочення виконання грошових зобов’язань подвійною обліковою ставкою НБУ, позивач обґрунтовано нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати, поставленої 25 червня 2009 року партії товару, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення з 21.09.2009 року (дата початку прострочення оплати даної партії товару) по 10.03.2010 року (дата подання позовної заяви до суду). Розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, який діяв у період прострочення, становить 20,5%.

Згідно умов доповнень та змін до контракту строк оплати даної партії товару встановлений 60 банківських днів. Отже відповідач повинен був розрахуватись за дану партію товару не пізніше 18.09.2009 року. Починаючи з 21.09.2009 року (перший робочий день), оплату суми 14786,00 доларів США слід вважати простроченою. Сума боргу 14464,80 доларів США встановлена станом на 23.02.2010 року. Отже за період прострочення виконання грошового зобов’язання з 21.09.2009 року по 22.02.2010 року (155 днів) сума пені нараховується від суми боргу 14786,00 доларів США і з 23.02.2010 року по 10.03.2010 року (день подання позову) (16 днів) сума пені нараховується від суми боргу 14464,80 доларів США.

Позивач нарахував пеню в сумі 1291,73 долари США з розрахунку: 14464,80 доларів США (сума боргу станом на 23.02.2010) х 20,5% (подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період прострочення) : 365 днів року х 159 днів прострочення. Отже сума пені, яку позивач просить стягнути, фактично є меншою, ніж витікає з обставин справи. В процесі вирішення спору позивач свої вимоги в цій частині не змінив, що є його правом. Тому суд погоджується з розрахунком пені позивача.

З огляду на наведені умови Контракту та доповнень до нього, норми законодавства, наявні у справі докази, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 13464,80 доларів США боргу з оплати за поставлений товар та 1291,73 доларів США договірної пені за прострочення виконання грошового зобов’язання.

В частині стягнення суми боргу в сумі 1000,00 доларів США, сплачених відповідачем в процесі вирішення спору, відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 158,00 доларів США державного мита та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "47-а Паралель", Російська Федерація, м. Москва, вул.Шипіловська, будинок 64, корпус 1, офіс 147, основний державний реєстраційний номер 1077761075600 на користь закритого акціонерного товариства "Шполянський завод продтоварів", Україна, Черкаська область, м. Шпола, вул. Леніна, 87, ідентифікаційний код 00380681 - 13464,80 доларів США основного боргу, 1291,73 доларів США договірної пені, 158,00 доларів США державного мита та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Припинити провадження у справі в частині стягнення 1000,00 доларів США боргу.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області.

                    СУДДЯ                                                                                Н.М. Курченко

Повне рішення складено та підписано 02 червня 2010 року.