Рішення № 100591356, 26.10.2021, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/942/21

Провадження № 2-а/379/14/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Музиченко О. О.,

за участю секретаря судового засідання Бакал О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до старшого інспектора СРПП ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції Слухаєвського Ігоря Володимировича, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до старшого інспектора СРПП ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції Слухаєвського І.В., ГУНП в Київській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27 травня 2021 року об 11 год 40 хв в с. Потоки Білоцерківського району Київської області по вул. Центральна він керував трактором колісним марки МТЗ-82 р.н. НОМЕР_1 та був зупинений ст. інспектором СРПП ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції Слухаєвським І.В. навпроти садиби за № 21. Після зупинення відповідач Слухаєвський І.В. запропонував позивачу надати посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб. Не дочекавшись, поки позивач знайде реєстраційний документ на транспортний засіб, Слухаєвський І.В. відразу ж виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 134996, якою за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, до позивача застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн. В зв`язку з тим, що позивач відмовився від підписання та отримання даної постанови, Слухаєвський І.В. повідомив, зо її буде направлено на його поштову адресу. 02.10.2021 позивач отримав конверт, направлений згідно поштового штемпеля - 30.09.2021, в якому й містилася оскаржувана постанова з супровідним листом до неї, хоча згідно ст. 285 КУпАП мала бути направлена протягом трьох днів рекомендованим листом. Вважає винесену постанову такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю. Зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. У зв`язку з цим, позивач просить скасувати постанову серії БАВ № 134996 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі режимі, за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно нього - ОСОБА_3 , а справу - закрити за відсутністю складу правопорушення; стягнути з відповідача на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ НП в Київській області судовий збір у розмірі - 454,00 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; роз`яснено відповідачам право на подання заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; запропоновано відповідачам подати до суду матеріали адміністративної справи, на підставі яких винесено оскаржувану постанову, та належним чином завірену копію оскаржуваної постанови у строк до 21.10.2021 /а.с.25-26/.

Того ж дня 11.10.2021 на електронні адреси відповідачів було надіслано судом ухвалу суду про відкриття провадження у справі та позов з додатками до нього /довідки про доставку електронного листа - а.с. 28-32/.

21.10.2021 судом отримано від відповідача ГУНП в Київській області відзив на позовну заяву /а.с.37-42/. У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначає, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 252 КУпАП, а тому правові підстави для визнання її незаконною - відсутні. У зв`язку з цим просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Станом на 26.10.2021 до суду не надійшли запропоновані відповідачам для подання матеріали.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Згідно ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 261 КАС України відповідач ГУ Національної поліції в Київській області скористався своїм процесуальним правом та направив суду відзив, в якому позов ОСОБА_1 не визнав.

Від відповідача старшого інспектора СРПП ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції Слухаєвського І.В. відзив на позов не надходив.

В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що 27 травня 2021 року інспектором СРПП відділення поліції № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції Слухаєвським Ігорем Володимировичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ № 134996, якою на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП застосовано до позивача ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн /а.с.12/.

З постанови вбачається, що 27.05.2021 об 11 год 40 хв в с. Потоки по вул. Шевченка водій ОСОБА_1 керував трактором МТЗ-82 р.н. НОМЕР_1 без реєстраційних документів та свідоцтва про реєстрацію, чим порушив п. 2.1 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Отже, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб.

З копії посвідчення тракториста - машиніста серія НОМЕР_2 , доданої до позову, вбачається, що ОСОБА_1 видано вказане посвідчення ГУ Держпродспоживслужбою в Київській області 11.04.2019 на керування, у тому числі, тракторами з потужністю двигуна до 73,5 кВт (а.с. 9).

Згідно наявної у матеріалах справи копії свідоцтва про реєстрацію машини трактор колісний марки МТЗ-82 1995 року випуску з реєстраційним номером НОМЕР_1 та потужністю двигуна 60,00 кВт належить на праві власності ОСОБА_4 (а.с.10).

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції та Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський під час виконання своїх службових обов`язків зобов`язаний діяти виключно на підставі, у порядку, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією України, Законами України, зокрема КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується не всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Оскаржувана постанова серії БАВ № 134966 від 27.05.2021 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до приписів якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно з статтею 31 Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП та п.10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 зі змінами, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

Обґрунтовуючи у відзиві на позов правомірність свого рішення (постанови) відповідачем не було надано до суду будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 КУпАП. Матеріали адміністративної справи, на підставі яких була прийнята оскаржувана постанова, суду відповідачами не надані.

Водночас, позивач не визнав факт вчинення ним правопорушення, внаслідок чого звернувся до суду з адміністративним позовом, при цьому відповідачами не виконано встановлений законом обов`язок довести правомірність свого рішення, як такого, що відповідає вимогам ст. 2 КАС України.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачами не було надано належних доказів на підтвердження вчинення позивачем конкретного адміністративного правопорушення.

В силу п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оскаржувана постанова серії БАВ № 134996 від 27.05.2021 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції № 0.0.2292183836.1 від 07.10.2021 вбачається, що позивачем за подачу позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 454,00 грн /а.с.1/.

На підставі викладеного, у зв`язку із задоволенням позову судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Київській області на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 9, 122, 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 71-74, 77, 90, 132, 139, 242, 244 - 246, 268, 286, 272, 293, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до старшого інспектора СРПП ВП № 2 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції Слухаєвського Ігоря Володимировича, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити повністю.

Постанову інспектора СРПП відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітана поліції Слухаєвського Ігоря Володимировича від 27.05.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАВ № 134996, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач 1: Інспектор СРПП відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітан поліції Слухаєвський Ігор Володимирович, місцезнаходження: вул. Володимира Великого, 29, м. Тараща, Білоцерківський район, Київська область;

Відповідач 2: Головне управління Національної поліції в Київській області, ідентифікаційний код юридичної особи 40108616; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15.

Повне судове рішення складено 26.10.2021.

Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко