Рішення № 10059089, 02.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №02/677

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників: позивача: Нікітенко О.Ю. за довіреністю, відповідача: Головченко Г.А. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу

за позовом Головного управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації

до приватного підприємства «Гарантінвест-С»

про стягнення 171 501 грн. 77 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 171501 грн. 77 коп., в тому числі 166001 грн. невідпрацьованого авансу, який був отриманий відповідачем відповідно до договорів будівельного підряду № 4, № 5, № 6 від 24 грудня 2009 року, однак, не підтверджений належними доказами до 30.01.2010 та не повернутий відповідно до пункту 3.3. договорів підряду, та про стягнення 5500 грн. 77 коп. неустойки за порушення зобовязань за вказаними договорами підряду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив стягнути з відповідача 166001 грн. невідпрацьованого авансу, що є боргом відповідача перед позивачем, і стягнути 5500,77 грн. неустойки відповідно до договорів підряду; заперечив проти доводів відповідача у відзиві на позов та пояснив, що позивачем не порушено правила обєднання вимог в одній позовній заяві; позивач має намір відмовитися від договорів підряду № 4, № 5, № 6 від 24 грудня 2009 року і про це вказано у письмовому поясненні від 17.05.2010; доказом невикористання авансових платежів є ненадання позивачу до 30.01.2010 актів приймання виконаних підрядних робіт, оскільки станом на день розгляду справи відповідачем не надавалися для перевірки та підписання акти форми № КБ-2в, як це передбачено в п. 3.3. вказаних договорів, і в попередньому судовому засіданні позивачем було надано про це письмове пояснення за підписом заступника керівника управління.

Відповідач у відзиві на позов вказав наступне:

-позивачем порушено приписи ст. 58 ГПК України щодо обєднання в одному позові вимог, які виникли з різних підстав і не повязані між собою одними доказами, а саме, предметом оскаржуваних договорів є різні обєкти, які реалізовано за цими договорами і спільний розгляд всіх цих вимог суттєво ускладнить вирішення господарського суду;

- в позовній заяві відсутні докази про те, що здійснені за договорами авансові платежі не використані генпідрядником на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів;

- стягнення авансових платежів за рішенням суду унеможливлює виконання робіт за договорами підряду, оскільки фінансування цих робіт припинено;

- зобовязання щодо повернення авансових платежів підрядником є підставою для визнання в подальшому договорів підряду неукладеними;

- просить відмовити в позові в звязку з незаконністю, безпідставністю та необґрунтованістю доказами;

- доказами заперечення є акти виконаних робіт, які безпідставно не підписані замовником і вони підтверджують факт використання авансових платежів генпідрядником за призначенням у відповідності до п. 3.3. договорів на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, вказаних у відзиві на позов, та пояснив, що вимога про повернення сум невикористаних авансів без розірвання договорів є незаконною; у позивача відсутні докази про невикористання авансових платежів; пояснив, що відповідач не мав змоги виконувати роботи в звязку з припиненням фінансування; у судовому засіданні 01.06.2010 надав суду і представнику позивача відзив на позов та акти приймання виконаних робіт за січень, лютий 2010 року і пояснив, що відповідач не зміг відправити ці акти поштою, а секретар позивача відмовилася їх прийняти.

У судовому засіданні оголошувалася перерва із 01.06.2010 по 02.06.2010 на підставі статті 77 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

24 грудня 2009 року Головне управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (замовник за договором, позивач у справі) в особі начальника Головного управління Кулика Юрія Миколайовича, що діяв на підставі Положення, та приватне підприємство «Гарантінвест-С»(генпідрядник за договором, відповідач у справі) в особі директора Савченка Олександра Григоровича, що діяв на підставі Статуту, уклали договір будівельного підряду № 4 на виконання робіт по будівництву обєкта Реконструкція каналізаційних систем спального корпусу санаторію «Руська Поляна»відповідно до проектно-кошторисної документації з додержанням державних будівельних норм та технічних умов, а замовник зобовязався прийняти закінчені роботи та оплатити їх відповідно до умов договору.

Згідно п. 2.1., п. 3.1. даного договору вартість робіт по обєкту оцінюється договірною ціною і складає 248,31720 тис. грн.; підлягають виконанню в 2009 році роботи на суму 167,232 тис. грн.

Також вказаними сторонами було укладено договір будівельного підряду № 5 від 24 грудня 2009 року, відповідно до якого відповідач як генпідрядник зобовязався виконати роботи по будівництву обєкта Реконструкція каналізаційних мереж Чигиринської центральної районної лікарні, а позивач як замовник зобовязався прийняти закінчені роботи та оплатити їх відповідно до умов договору.

Згідно п. 2.1., п. 3.1. даного договору вартість робіт по обєкту оцінюється договірною ціною і складає 248,83440 тис. грн.; підлягають виконанню в 2009 році роботи на суму 218,83440 тис. грн.

В цей же день, 24 грудня 2009 року сторони уклали також договір будівельного підряду № 6, за умовами якого відповідач зобовязався виконати роботи по будівництву обєкта Реконструкція системи каналізації Черкаської міської лікарні № 2, а позивач зобовязався прийняти закінчені роботи та оплатити їх відповідно до умов договору.

В п. 2.1., 3.1. даного договору сторони визначили, що договору вартість робіт по обєкту оцінюється договірною ціною і складає 167,27640 тис. грн.; підлягають виконанню в 2009 році роботи на суму 167,27640 тис. грн.

Вказані договори підряду однотипні за своїм змістом, їх текст практично однаковий, різняться між собою лише найменування обєктів та суми. Позивачем заявлено вимогу про повернення авансових платежів, перерахованих позивачем на рахунок відповідача, з одних і тих же підстав невиконання умови п. 3.3. договорів підряду. Суд приходить до висновку про те, що позивачем не порушено правила обєднання позовних вимог, вимоги позивача є однорідними, сумісний розгляд цих вимог у одній справі не утруднює її розгляд, тому суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи відповідача про порушення позивачем правила обєднання позовних вимог.

В пункті 3.3. договорів будівельного підряду № 4, 5, 6 вказано наступне: «у звязку з виконанням Договору Замовник приймає зобовязання про перерахування Генпідряднику авансу в розмірі 30% від річного обсягу робіт, а Генпідрядник зобовязується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом 30 календарних днів після одержання авансу з наданням акта приймання виконаних робіт (типова форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (типова форма №КБ-3). Після закінчення місячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику».

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач перерахував на рахунок відповідача аванси за вищевказаними договорами на загальну суму 166,001 тис. грн.., що підтверджується платіжними дорученнями № 1351, № 1352, № 1353 від 28 грудня 2009 року.

Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобовязання, перерахував на рахунок відповідача (протягом 4 днів) аванс в розмірі 30% від річного обсягу робіт по вказаних договорах.

Після перерахування авансових сум сторони уклали Додаткові угоди від 29 грудня 2009 року до договорів № 4, № 5, № 6, в яких змінили умову п. 3.1. та вказали, що суми, на які підлягають виконанню роботи по обєкту в 2009 році, становлять відповідно 50,169 тис. грн., 65,650 тис. грн., 50,182 тис. грн.- ці суми відповідають сумам авансів, що перераховані на рахунок відповідача 28.12.2009.

За умовами пункту 3.3. договорів підряду № 4, 5, 6 відповідач зобовязаний був використати суми авансу на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом 30 календарних днів після одержання авансу, тобто, не пізніше 29.01.2010 та надати позивачу акти приймання виконаних робіт (типова форма №КБ-2в) і довідки про вартість виконаних робіт (типова форма №КБ-3).

Однією із умов пункту 3.3. є обовязок повернути Замовнику невикористані суми авансу після закінчення місячного терміну.

В силу частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) зобовязання, що виникає між субєктами господарювання, в силу якого один субєкт зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта, або утриматися від певних дій, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, є господарським зобовязанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статей 193, 202 Господарського кодексу України та статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено і відповідачем не спростовано факт порушення останнім взятого на себе зобовязання за договорами підряду про належне підтвердження використання отриманого авансу протягом строку, встановленого у договорах, та про повернення авансу після закінчення місячного терміну у разі не підтвердження використання авансу.

Суд звертає увагу на помилковість тверджень відповідача про те, що факт відсутності використання авансу повинен довести позивач. Такі доводи відповідача не ґрунтуються на чинному законодавстві та суперечать умовам пункту 3.3. договору, в якому чітко прописано обовязок Генпідрядника надати Акти приймання виконаних робіт (типова форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (типова форма №КБ-3) як підтвердження використання авансу.

Представник відповідача не довів неможливість виконання ним умов вказаних договорів підряду в частині належного оформлення та надання позивачу Актів та Довідок, передбачених у договорах. Відповідач не подав доказів подання ним позивачу вказаних документів в установлений строк, всі доводи відповідача лише на словах, нічим не підтверджені. Представник відповідача не пояснив, чому відповідач не зміг відправити позивачу поштою Акти та Довідки про відпрацьовані аванси. Відповідачем не подано також доказів виконання ним умови пункту 3.5. договорів підряду, погодження із позивачем вартості основних будівельних матеріалів до їх закупівлі у письмовій формі та надання позивачу накладних, сертифікатів якості на матеріали і конструкції, не подано такі документи і суду. При цьому представник відповідача не вказав на наявність у відповідача таких документів, представник не скористався правом сторони надати їх у подальшому, у судовому засіданні 02.06.2010 року заперечив проти продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи, просив прийняти рішення у даному судовому засіданні.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що відповідач не довів та не підтвердив належними доказами виконання ним взятих на себе зобовязань в пунктах 3.3. договорів підряду № 4, 5, 6 в установлений у них строк та не довів неможливість надіслання, вручення вказаних Актів та Довідок позивачу чи подання їх іншим способом.

Таким чином, відповідачем не підтверджено використання одержаного ним авансу на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом 30 календарних днів після його одержання відповідно до пунктів 3.3. договорів.

15.02.2010 позивач направив відповідачу претензію вих. № 110/05-05 про повернення перерахованого ним авансу за договором будівельного підряду № 4 від 24 грудня 2009 року на суму 50169,00 тис. грн.., претензію вих. 111/05-05 про повернення перерахованого ним авансу за договором будівельного підряду № 6 від 24 грудня 2009 року на суму 50182,00 тис. грн., претензію вих. 112/05-05 про повернення перерахованого ним авансу за договором будівельного підряду № 5 від 24 грудня 2009 року на суму 65650,00 тис. грн. Суду не подано доказів надіслання відповідачем відповіді на ці претензії. У судовому засіданні 20.05.2010 суду подано Письмове пояснення від 17.05.2010 за підписом заступника начальника Головного управління капітального будівництва про те, що акти про використання авансів відповідачем не надавалися.

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів належного оформлення та передачі позивачу до 29.01.2010 (у місячний строк) Актів форми № КБ-2в та Довідок форми № КБ-3, відсутність письмового погодження із позивачем вартості придбаних матеріалів (як це передбачено в пункті 3.5. договорів), суд приходить до висновку, що подані представником відповідача у судовому засіданні 01.06.2010 підписані лише відповідачем Акти приймання виконаних підрядних робіт за січень та лютий 2010 року не можуть бути належними доказами виконання відповідачем взятих на себе зобовязань за вказаними договорами підряду.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно частини 3 статті 5 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства. А згідно частини 2 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

До загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору, суть якої викладено у статті 627 Цивільного кодексу України та полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідач підписав договори підряду № 4, № 5, № 6, отримав аванс відповідно до досягнутих домовленостей між сторонами, тому повинен виконувати взяті на себе зобовязання відповідно до умов вказаних договорів.

Доводи відповідача про те, що позивач припинив фінансування, тому відповідач не мав можливості виконувати роботи, суд вважає безпідставними та такими, що суперечать умовам договорів підряду, оскільки вказаними договорами підряду не передбачено попереднє фінансування виконання робіт. Твердження відповідача про незаконність вимоги позивача про повернення авансу без розірвання договору не ґрунтується ні на чинному законодавстві, ні на умовах договору.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не виконав своє зобовязання, не подав доказів належного використання за призначенням та правильного оформлення отриманого ним авансу за договорами та не повернув його після закінчення місячного терміну, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 166001 грн. невідпрацьованого авансу є законною і обгрунтованою, підтвердженою належними доказами, не спростованою відповідачем, тобто такою, що підлягає до задоволення.

Вимога позивача про стягнення неустойки не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідно до статей 547, 551 ЦК України, частини 4 статті 231 ГК України розмір штрафних санкцій та самі порушення, за які ці санкції можуть сплачуватися, повинні бути передбачені в договорі, а в пункті 7.2.3 договорів підряду № 4, 5, 6, на який посилається позивач, не передбачено сплату неустойки за неповернення авансу.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату державного мита в сумі 1 660 грн. 01 коп. та 228 грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «ГарантінвестС»(19400, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська обл., вул. Леніна 22, ідентифікаційний код 33585017) на користь Головного управління капітального будівництва Черкаської обласної державної адміністрації (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 223, ідентифікаційний код 04014217) - 166 001 грн. авансу, 1 660 грн. 01 коп. витрат на сплату державного мита, 228 грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя А.Д.Пащенко