Рішення № 10059084, 02.06.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси                    Справа № 17-12/1112

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

позивача –Варфоломеєва І.С., Бурба Л.В., Нечипоренко О.В., Лепшова І.М. –по довіреності,

відповідача – Анашкевич І.В. –по довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17-12/1112 за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області

докомунального підприємства теплових мереж

«Черкаситеплокомуненерго»

простягнення 991287,89 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція у Черкаській області звернулась до суду з позовом про стягнення з комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго»(далі-відповідач) 991287,89 грн. шкоди, завданої державі внаслідок забруднення атмосферного повітря без відповідного дозволу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.06.2009 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2009 року, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 806254,31 грн. шкоди, завданої державі внаслідок забруднення атмосферного повітря. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009 року касаційну скаргу комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго»задоволено, рішення господарського суду Черкаської області від 09.06.2009 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.09.2009 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Черкаської області, мотивуючи тим, що господарські суду не з’ясували питання щодо періоду нарахування суми шкоди, наявності у відповідача дозволів за спірний період, а також вжиття ним заходів щодо отримання таких дозволів.

Розпорядженням голови суду від 15.01.2010 року справу передано для подальшого розгляду судді Боровику С.С. і присвоєно їй № 17-12/1112.

У судовому засіданні 13.04.2010 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив задовольнити, на вимогу суду надав акти відбору проб № 43/07 від 12.11.2007 року, № 43-ІІІ/07 від 10.12.2007 року, № 43-ІV/07 від 21-24.12.2007 року (оригінали для огляду та копії у справу), письмово повідомив посадове становище, прізвище, ім’я та по батькові посадової особи, яка підписала протокол № 43 від 22.11.2007 року з боку позивача, її повноваження на підписання таких документів від імені позивача, зразок підпису цієї особи.

Представник відповідача в судові засідання 24.02.2010 року, 13.04.2010 року, 22.04.2010 року, 19.05.2010 року та 02.06.2010 року з’явився, надав відзив на позов, в якому проти позову заперечив посилаючись на те, що протокол вимірювання вмісту забруднюючих викидів № 43 від 22.11.2007 року з боку позивача підписано невідомою особою, оскільки підпис начальника відділу Тарабукіної В.П. відрізняється від підпису, що міститься на інших протоколах, а також міститься позначка у вигляді «риски»перед посадою, протокол № 43-IV від 27.12.2007 року не підписаний взагалі внесеним в протокол головним спеціалістом Пивовар М.П., оформлення наданих позивачем паспортів проб на кожен об’єкт вимірювання не передбачено чинним законодавством України, відсутня вина відповідача та факт нанесеної шкоди атмосферному повітрю, відсутній склад правопорушення з боку відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, позивачем здійснено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, про що складено акт від 04.07.2007 року (Том 1, а.с.5-10). Із акту вбачається, що на балансі відповідача знаходяться котельні в кількості 33 одиниць та інші об’єкти (їх перелік на а.с.6), з яких дві котельні (по вул. Сумгаїтській, буд. 8 і пр. Руськополянський, буд. 27) мають дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря терміном дії до 31.12.2008 року, у інших об’єктів термін дії дозволів закінчився або дозволи відсутні.

За наслідками перевірки, з метою усунення виявлених порушень, позивачем направлено відповідачу припис від 13.08.2007 року, пунктом 6 якого зобов’язано останнього в строк до 01.10.2007 року отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для всіх виробничих майданчиків та котелень (а.с.11-13).

16.07.2007 року посадовою особою позивача стосовно посадової особи відповідача Зарічного М.В. складено протокол № 000826 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 78 Кодексу України Про адміністративні правопорушення –допущення викидів забруднюючих речовин в атмосферу без наявності відповідного дозволу, що є порушенням статей 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря.

13.11.2007 року посадовою особою позивача стосовно посадової особи відповідача Ткаченка В.М. складено протокол № 001759 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 Кодексу України Про адміністративні правопорушення –невиконання пунктів 4, 6, 12 припису від 13.08.2007 року, що є порушенням статті 20 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно протоколів вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел відповідача № 43 від 22.11.2007 року, № 43 від 05.12.2007 року, № 43 від 12.12.2007 року, № 43-IV від 27.12.2007 року спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю державної екологічної інспекції в Черкаській області в період з 14.11.2007 року по 24.12.2007 року здійснено відбір проб і вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від котелень №№ 1-5, 8-12, 14, 16-18, 20, 21, 27-32, встановлено кількісні показники забруднюючих речовин (азоту діоксиду, вуглецю оксиду) у викидах (а.с.20-26).

На запит позивача листом від 28.05.2008 року № 09/889 відповідач надав інформацію про кількість роботи котлів по перевірених котельнях (а.с.29, 30, 34).

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року № 38, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 року за № 157/693, позивачем по встановленим фактичним показникам здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від котелень №№ 1-5, 8-12, 14, 16-18, 20, 21, 27-32, який становить 991 287 грн. 89 коп.

Заперечуючи проти позову, відповідач стверджує, що, у зв’язку з відсутністю затвердженої Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, Державне управління екології та природних ресурсів в Черкаській області розпорядженням № 1-9/5097 від 10.12.2003 року продовжило відповідачу дію всіх дозволів виданих в установленому раніше порядку до 31.12.2005 року, а розпорядженням від 30.05.2005 року № 3398/05 –до 31.12.2006 року (а.с.47,48).

Розпорядженням від 30.12.2008 року № 6509/04, з урахуванням скрутного фінансово-економічного стану суб’єктів господарювання, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області продовжило термін дії дозволів відповідачу на котельні по вул. Сумгаїтська, буд. 8 і пр. Руськополянському, буд. 27 до 01.04.2009 року (а.с.49, 50, 51).

В період з 02.06.2008 року по 27.03.2009 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області прийнято рішення про видачу дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та видано дозволи на всі котельні (їх перелік на а.с.6), в тому числі і спірні.

Крім того, за твердженням відповідача, протокол вимірювання вмісту забруднюючих викидів № 43 від 22.11.2007 року з боку позивача підписано невідомою особою, оскільки підпис начальника відділу Тарабукіної В.П. відрізняється від підпису, що міститься на інших протоколах, а також міститься позначка у вигляді «риски»перед посадою, протокол № 43-IV від 27.12.2007 року не підписаний взагалі внесеним в протокол головним спеціалістом Пивовар М.П., відсутня вина відповідача та факт нанесеної шкоди атмосферному повітрю, відсутній склад правопорушення з боку відповідача.

Відповідно до статті 44 Закону "Про охорону навколишнього природного середовища" збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів. Порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 1 березня 1999 року "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору" та Інструкцією про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, які є обов'язковими до виконання.

Порядок регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел визначено у ст. 11 Закону України від 16.10.92 р. № 2707-ХІІ "Про охорону атмосферного повітря" (далі - Закон № 2707-ХІІ). Зокрема, відповідно до частини п'ятої цієї статті Закону викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

13.03.2002 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 302 "Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи", пунктом другим якої Міністерству екології та природних ресурсів за погодженням з Міністерством охорони здоров'я протягом 2002 року доручалось розробити і затвердити Інструкцію про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності. Така Інструкція була затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 108 від 09.03.2006 року та зареєстрована в Міністерстві юстиції у встановленому законом порядку за № 341/12215 29.03.2006 року.

Згідно з частиною 4 статті 68, частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України; шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно зі ст.ст. 33 ч. 1, 34 цього ж Закону особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, відповідно до зазначеного Закону несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, визначаються Методикою, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.95 № 38, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.95 за № 157/693, яка встановлювала єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з порушенням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря. Згідно пункту 5.1 Методики, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється спеціалістами Державної екологічної інспекції під час перевірки підприємств, за результатами обстеження складається акт. Методика затверджена відповідно до законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про охорону атмосферного повітря".

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 року № 639 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Наказ зареєстрований в Міністерстві юстиції 21.01.2009 року за № 48/16064 і набрав чинності 01.02.2009 року. У зв’язку з прийняттям зазначеного наказу Мінприроди визнав таким, що втратив чинність, наказ Мінекобезпеки від 18.05.1995 № 38 “Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків…”.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

На виконання вимог, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 24.11.2009 року, судом встановлено, що наведений у Розрахунку (а.с.16-19) період нарахування збитків дорівнює кількості годин роботи котлоагрегатів котелен, які повідомив відповідач у своєму листі від 28.05.2008 року № 09/889 (а.с.34-35) на вимогу позивача (листи від 22.04.2008 року № 1058/05, від 20.05.2008 року № 1248/05 –а.с.29-30).

Кількість годин роботи котлоагрегатів була визначена відповідачем з урахуванням періодів роботи котлів в опалювальному сезоні, за які вимагав надати інформацію позивач в цих листах щодо кожного котла окремо.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків (а.с.16-19), які були заподіяні відповідачем державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, було проведено позивачем на підставі чинної на момент проведення перевірки і виявлення порушень Методики, яка затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 року № 38, і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 року за № 157/693.

Згідно протоколам вимірювань вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел відповідача № 43 від 22.11.2007 року, № 43 від 05.12.2007 року, № 43 від 12.12.2007 року, № 43-IV від 27.12.2007 року спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю державної екологічної інспекції в Черкаській області в період з 14.11. по 24.12.2007 року здійснено відбір проб і вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від котелень №№ 1-5, 8-12, 14, 16-18, 20, 21, 27-32, що зафіксовано в актах відбору проб № 43/07 від 12.11.2007 року, № 43-ІІІ/07 від 10.12.2007 року, № 43-ІV/07 від 21-24.12.2007 року, в яких зазначена кількість об’єднаних проб та назва забруднюючої речовини, та паспортах проб на кожен з об’єктів вимірювання: від 12.11.2007 року, 13.11.2007 року, 14.11.2007 року, 20.11.2007 року, 21.11.2007 року, 22.11.2007 року, 27.11.2007 року, 28.11.2007 року, 29.11.2007 року, 10.12.2007 року, 13.12.2007 року, 18.12.2007 року, 21.12.2007 року, 24.12.2007 року, в яких вказані час відбору, місце відбору, навантаження технологічного обладнання під час вимірювання і детально представлені результати вимірів на протязі години (Т-2, а.с.34-85).

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що оформлення наданих позивачем паспортів проб на кожен об’єкт вимірювання не передбачено чинним законодавством України, оскільки можливість складання паспортів проб, оформлених протоколом вимірювання, передбачена у примітці пункту 18 Інструкції КНД 211.2.3.063-98 Метрологічне забезпечення, відбір проб промислових викидів.

Щодо протоколу вимірювання вмісту забруднюючих викидів № 43 від 22.11.2007 року, судом встановлено, що з боку позивача його підписано заступником керівника відділу інструментально-лабораторного контролю Щукою Надією Андріївною (Т-2, а.с.21-23), яка відповідно до посадової інструкції виконує обов’язки начальника відділу в період тимчасової його відсутності (Т-2, а.с.25). На момент підписання спірного протоколу № 43 від 22.11.2007 року начальник цього відділу Тарабукіна Валентина Петрівна знаходилась у щорічній відпустці (наказ № 59-В від 12.10.2007 року –Т.2, а.с.-24).

Щодо протоколу № 43-IV від 27.12.2007 року, який не підписаний головним спеціалістом Пивовар М.П., то суд зазначає, що він оформлений на підставі акта відбору проб № 43 від 10-24 грудня 2007 року, і цей акт був підписаний головним спеціалістом Пивовар М.П. Тому оформлення протоколу з порушенням щодо підпису в сукупності наданих позивачем доказів не свідчить про його нікчемність.

Також, на виконання вимог, викладених у постанові Вищого господарського суду України від 24.11.2009 року, судом встановлено, що котельні відповідача за №№ 1-5, 8-12, 14, 16-18, 20, 21, 27-31 в спірний період (опалювальний сезон 2007-2008 років) здійснювали викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без наявності дозволів, що є порушенням природоохоронного законодавства. Тільки котлоагрегати в котельні № 32 по пр. Руськополянському, буд. 2 мали такий дозвіл, оскільки розпорядженням від 30.12.2008 року № 6509/04 Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області продовжило відповідачу термін дії дозволу № 714081 до 01.04.2009 року (а.с.49, 51), тому збитки в розмірі 185 033 грн. 58 коп. позивачем нараховані безпідставно, і суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Стаття 1192 Цивільного кодексу України визначає два способи відшкодування шкоди: з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Для застосування позадоговірної (деліктної) відповідальності, яка є видом цивільно-правової відповідальності, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника.

За відсутності хоча б одного з визначених елементів цивільна відповідальність не настає.

Судом встановлено, що договір № 15 на проведення та складання звіту по «Інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферу для підприємства»було укладено відповідачем лише 11.10.2007 року, тоді як згідно з пунктом 6 направленого відповідачу припису від 13.08.2007 року, останнього було зобов’язано в строк до 01.10.2007 року отримати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для всіх виробничих майданчиків та котелень (а.с.11-13), тобто наявна вина відповідача у заподіянні державі збитків, і лише в період з 02.06.2008 року по 27.03.2009 року Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області прийнято рішення про видачу дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами та видано дозволи на всі котельні (їх перелік на а.с.6), в тому числі і спірні.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача в дохід бюджету підлягають стягненню судові витрати, від сплати яких позивач звільнений, - державне мито в розмірі 8 062 грн. 54 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго»(м. Черкаси, вул. Дашкевича, буд. 62, р/р 26006301000039 в АКБ „Мрія”, МФО 354938, код ЄДРПОУ 0208522) на користь:

- спеціального фонду місцевого бюджету м. Черкаси на р/р № 31515921700002, ОКПО 22809222, банк отримувача - ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24062100, 33119331700007, ОКПО 22808984, банк отримувача –ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24062100 ? 806 254 грн. 31 коп. шкоди;

- в дохід державного бюджету України на рахунок 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації –22090200, символ звітності банку - 095, отримувач –УДК м. Черкаси, код 22809222 через ДПІ у м. Черкаси –державне мито в сумі 8 062 грн. 54 коп.; на р/р 31210259700002 в ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, ЄДРПОУ 22809222, УДК в м. Черкаси –118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 02.06.2010 року.