Рішення № 10058965, 01.10.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2009 р.                                                                                 Справа № 09/468

                    Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М.,

при секретарі –Лавріненко С.І., за участю представників сторін: позивача –Коваль О.П. за довіреністю, відповідача –Ніколенко Н.Д. директор, Михальченко Ю.В. адвокат за ордером, судового експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Усенко М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом підприємця Гриненка Юрія Анатолійовича м. Біла Церква до товариства з обмеженою відповідальністю "Звенигородське племінне підприємство" про стягнення 9363,35 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов, у якому позивач, посилаючись на ст.ст. 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 9363,35 грн., у тому числі: 8942,84 грн. шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки відповідача, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), яка мала місце 23 березня 2007 року на автошляху Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань на 149 км., за участю автомобілів ГАЗ 2705-415, р.н. АІ 7838 АР, що був під управлінням водія позивача Заболотнього В.В., автомобіль належить Гриненко Ю.А. (позивач), та САЗ 3507, р.н. 24-58 ЧКО, під управлінням водія відповідача Перепелиці Ф.Ф., автомобіль належить ВАТ «Звенигородське племінне підприємство», (правопопередник відповідача), а також 400,00 грн. витрат на проведення авто товарознавчого дослідження розміру матеріального збитку автомобілю позивача та 20,51 грн. витрат на послуги пошти, у зв’язку з викликом представника відповідача на огляд автомобіля.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на те, що його водій не винний у ДТП, рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14.05.2007 року, на яке посилається позивач, як на підставу визнання винним в ДТП водія відповідача, постановою апеляційного суду Черкаської області від 08.02.2008 року скасовано.

Відповідно до ст.79 ГПК України провадження у справі неодноразово зупинялось до вирішення Уманським міськрайонним судом адміністративної справи №3-4700-2007 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП Заболотнього В’ячеслава Володимировича (водій позивача), оскільки для вирішення спору витребувані матеріали ДТП, та у зв’язку з призначенням судової експертизи.

Ухвалою судді від 31 липня 2009 року провадження у справі поновлено, у зв’язку з отриманням висновків судової експертизи, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 27 серпня 2009 року з викликом представників сторін та судового експерта Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Усенко М.І., який проводив судову експертизу.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 серпня 2009 року розгляд справи відкладено на 10 вересня 2009 року у зв’язку з неявкою представника позивача та судового експерта, заміною відповідача його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Звенигородське племінне підприємство".

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10 вересня 2009 року розгляд справи відкладено на 24 вересня 2009 року у зв’язку з неявкою судового експерта, задоволено клопотання представників сторін про продовження строку вирішення спору до 10 жовтня 2009 року.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, вважав висновок судової експертизи стосовно авто технічного дослідження обґрунтованим та повним, стосовно відсутності висновку експертизи з авто товарознавчого дослідження, просив не проводити експертизу, оскільки ремонт автомобіля вже проведений, позовні вимоги щодо розміру шкоди просив задовольнити в сумі, визначеній згідно авто товарознавчого дослідження, проведеного спеціалістом після ДТП, надав докази, які підтверджують оплату вартості судової експертизи, просив покласти їх на відповідача;

- представники відповідача позов не визнали, вважали, що висновок судової експертизи неповний, не об’єктивний та ґрунтується на припущеннях, тому вважали необхідним проведення повторної експертизи;

- судовий експерт Усенко М.І. на запитання представників відповідача пояснив, що на місце ДТП не виїжджав, при дачі висновку ним враховані встановлені судом та дізнанням обставини ДТП, яка сталася у населеному пункті, висновок про те, що автомобіль відповідача стояв, зроблений на підставі пояснень пасажира Іщенка, який виходив із автомобіля відповідача, дорожня розмітка «суцільна лінія»не була врахована, оскільки Правила дорожнього руху (далі вживається скорочено –ПДР) дозволяють її пересікати для об’їзду перешкоди, гальмівний шлях автомобіля ГАЗ у протоколі огляду місця події не зазначений, тому неможливо визначати його швидкість. На запитання головуючого судовий експерт пояснив, що у причинному зв’язку з розвитком механізму ДТП знаходяться невідповідність дій водія автомобіля САЗ, водій автомобіля ГАЗ не мав технічної можливості уникнути зіткнення, у експертному висновку стосовно назви справи та ініціалів водія Перепелиці допущена описка.

Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 24 вересня по 01 жовтня 2009 року за клопотанням представників відповідача для підготовки ними письмового клопотання про призначення повторної судової експертизи з переліком питань на її вирішення.

30 вересня 2009 року директор відповідача Ніколенко Н.Д. надіслала телеграму, у якій вказала, що відповідач відмовляється від проведення повторної судової експертизи, повідомила про неможливість явки представників у судове засідання, просила розглянути справу без їх участі та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Клопотання директора відповідача про завершення розгляду справи без участі представників відповідача задоволено судом.

Згідно ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та судового експерта, суд виходить з наступного.

Позивач є фізичною особою –підприємцем, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії ВОО №557128, зареєстрований виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 13.11.1995 року, номер запису про включення відомостей до ЄДР –2353017 0000 001573.

Відповідач є суб’єктом господарювання, про що свідчить Довідка з ЄДРПОУ.

З матеріалів справи вбачається, що 23 березня 2007 року об 11 год. 45 хв. у населеному пункті с. Озірна на 149 км + 977 м автошляху Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, сталася ДТП за участю автомобілів: ГАЗ 2705-415, р.н. АІ 7838 АР, яким керував водій Заболотній В’ячеслав Володимирович (далі –автомобіль ГАЗ), автомобіль належить Гриненко Юрію Анатолійовичу (позивач у справі), та САЗ-3507 р.н. 24-58 ЧКО (далі –автомобіль САЗ вант.), яким керував водій Перепелиця Федір Федорович, автомобіль належить ВАТ «Звенигородське племінне підприємство»(відповідач у справі), правонаступником якого стало ТОВ «Звенигородське племінне підприємство».

Пошкоджений при ДТП автомобіль ГАЗ належить позивачу на праві власності, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу АІС007864 Білоцерківського РЕВ 5-го МРВ ДАІ УДАІ ГУ МВС України у Київській області. На момент ДТП автомобілем позивача управляв Заболотній В.В., з яким 20 липня 2006 року позивач уклав письмовий трудовий договір про виконання обов’язків завідуючого складом, а 01.11.2006 року договір на експлуатацію автомобіля. 23 березня 2007 року, в день ДТП, Заболотній В.В. був при виконанні трудових обов’язків, про що свідчить подорожній лист №726768. Автомобілем відповідача на момент ДТП управляв водій Перепелиця Ф.Ф., що відповідачем не заперечується.

Адміністративні матеріали відносно обох водіїв розглянуті судами загальної юрисдикції з прийняттям відповідних рішень.

Постановою голови апеляційного суду Черкаської області від 27 червня 2007 року в адміністративній справі №33-126 скасована постанова судді Звенигородського районного суду від 13 квітня 2007 року відносно Перепелиці Федора Федоровича (водій, що управляв автомобілем відповідача) про притягнення його до відповідальності за ст.124 КУпАП, провадження у справі закрито, у зв’язку із закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП.

Постановою заступника голови апеляційного суду Черкаської області від 08 лютого 2008 року у адміністративній справі №33-15/08 скасована постанова судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 14 травня 2007 року відносно Заболотнього В.В. (водій, що управляв автомобілем позивача), справа направлена на новий розгляд в той же суд, але в іншому складі суду.

12 травня 2008 року Уманським міськрайонним судом прийнята постанова про закриття адміністративної справи відносно Заболотнього В.В., у зв’язку з відсутністю у його діях адміністративного правопорушення.

                    Рішення господарського суду може ґрунтуватись на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. У відповідності зі ст. 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили (Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 «Про судове рішення», зі змінами і доповненнями).

                    В процесі вирішення спору судом досліджені обставини ДТП за первинними документами, якими зафіксована ДТП, що знаходяться у адміністративних матеріалах, які витребувані судом, а також за доводами та доказами обох сторін.

                    Судом встановлені наступні обставини ДТП: автомобіль САЗ вант. рухався по автошляху в напрямку м. Черкаси, за ним рухався автомобіль ГАЗ в тому ж напрямку; водій автомобіля САЗ вант. перед поворотом наліво на своє підприємство, ввімкнув лівий поворот, призупинився для пропуску зустрічного транспорту; водій автомобіля ГАЗ також включив покажчик лівого повороту і став здійснювати об’їзд автомобіля САЗ вант., виїхав на смугу зустрічного руху, яка була вільна, побачив, що автомобіль САЗ вант. висадив пасажира, і також включив покажчик лівого повороту, став здійснювати рух вліво, відстань між автомобілями була 20-30 м, тому водій ГАЗ взяв лівіше, вийшов на смугу зустрічного руху, але автомобіль САЗ вант. не пропустив його, продовжив рух наліво, в результаті відбулося зіткнення; автомобіль САЗ вант. застосував гальмування, зупинився, а автомобіль ГАЗ продовжив рух по траєкторії на праву смугу автошляху та зупинився на узбіччі; ділянка автошляху в місці ДТП має повздовжній профіль дороги, асфальтобетонне сухе покриття, в час ДТП була суха, сонячна погода, порядок руху на ділянці автошляху місця ДТП –двосторонній, перед населеним пунктом с. Озірна стояв дорожній знак 1.23.1, розмітка дороги - суцільна розподільна лінія; автомобілі до моменту зіткнення зафіксованих технічних несправностей не мають, отже були технічно справними; внаслідок зіткнення автомобіль САЗ вант. одержав пошкодження: бамперу переднього, крила переднього лівого, тяги рульової поперечної, корпусу лівого блокфари, повторювача показника лівого повороту; внаслідок зіткнення автомобіль ГАЗ також одержав пошкодження: дверей передніх правих, задніх правих, пластмасової арки правого переднього колеса, панель боковини (частина задня), диску колеса, пластмасової накладки диску колеса, шини, зовнішньої ручки правих задніх дверей.

                    Для встановлення вини водіїв у ДТП та розміру завданої шкоди, ухвалою суду від 24 березня 2009 року у справі призначалась комплексна судова експертиза, проведення якої доручено Черкаському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На виконання ухвали суду від 24 березня 2009 року експертною установою проведена судова автотехнічна експертиза (висновок №556 –АТ від 27 липня 2009 року), авто товарознавче дослідження не проведено. Представник позивача відмовився від виконання авто товарознавчого дослідження розміру завданої шкоди, оскільки автомобіль відремонтований. Враховуючи обставини справи, суд задовольнив клопотання представника позивача та припинив виконання ухвали суду від 24 березня 2009 року в частині виконання дослідження з питання розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок вказаної ДТП. Платіжним дорученням від 12.05.2009 року №1326 позивач сплатив за проведення експертизи 2409,12 грн.

Автотехнічна експертиза проведена експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз молодшого наукового співробітника, 4 кваліфікаційного класу судового експерта, 1 рангу державного службовця, Усенко М.І., який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин та механізму ДТП»(посвідчення №749, видане 19 вересня 2002 року МЮ України), досвід експертної роботи з 1990 року.

Згідно з висновками судової автотехнічної експертизи від 27 липня 2009 року №556-АТ, в даній дорожній обстановці водій автомобіля ГАЗ Заболотній В.В. (позивача) повинен був діяти відповідно до вимог п.2.3 б) та п.12.3 ПДР, а водій автомобіля САЗ вант. Перепелиця Ф.Ф. (відповідача) відповідно до вимог п.2.3 б), п.10.1, п.10.4, п.12.3 ПДР; технічна можливість уникнення зіткнення автомобілів для водія автомобіля САЗ –вант. заключалась у виконанні вимог п.2.3 б), п.10.1 та п.10.4 ПДР, для виконання яких причин технічного характеру він не мав; водій автомобіля ГАЗ своїми односторонніми діями, в даній дорожній обстановці, не мав технічної можливості уникнути зіткнення транспортних засобів; в діях водія автомобіля САЗ-вант. (відповідача) вбачається невідповідність вимогам п.2.3 б), п.10.1 та п.10.4 ПДР, тому, на думку експерта, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв’язку з розвитком механізму даної ДТП.

У суду не має сумнівів в достовірності та правильності висновків судової авто технічної експертизи, проведеної у даній справі, оскільки вона проведена з виконанням встановленого процесуального порядку особою, яка має спеціальні пізнання для вирішення поставлених перед нию питань, атестованим судовим експертом. Для проведення експертизи та досліджень використаний матеріал, який є в матеріалах даної та адміністративних справ, враховані матеріали надані сторонами. Суд погоджується з висновками експерта та враховує встановлені обставини ДТП.

Виходячи з обставин справи, висновків експертизи, у вищевказаній ДТП суд вважає винним водія відповідача, порушення ним ПДР знаходяться в прямому причинному зв’язку з наслідками ДТП.

          Відповідно до висновку №500, складеного 23.06.2007 року спеціалістом Калиушко В.А. (сертифікат №5256/06 суб’єкта оціночної діяльності, виданий ФДМУ 07.11.2006 року), який також має свідоцтво судового експерта з кваліфікації автотоварознавчого дослідження (свідоцтво від 24.11.2005 року №942, видане МЮ України) матеріальний збиток, завданий власникові ГАЗ в результаті його пошкодження при ДТП, складає 8942,84 грн.

          Суд вважає висновок спеціаліста обґрунтованим, при цьому суд враховує характер пошкодження автомобіля, марку, рік його випуску (2006 рік).

          Отже внаслідок ДТП власнику автомобіля ГАЗ, яким є позивач, з вини водія відповідача, завдана шкода в розмірі 8942,84 грн. в цінах станом на червень 2007 року. Вимогу про зміну ринкової вартості, у зв’язку із ціновими змінами, позивач не подав.

          Згідно з п. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України (ЦК України) юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов’язків.

          Відповідно до ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого, створює підвищену небезпеку.

Обидві сторони на час ДТП володіли транспортними засобами на законних підставах, їх водії управляли транспортними засобами на підставі трудових договорів, що не заперечується сторонами. Обставин непереборної сили та умислу потерпілого при ДТП, судом не встановлено.

          Позивач є потерпілим від ДТП, суд враховує вину в ДТП водія відповідача, та вважає, що згідно зі ст.ст. 1166, 1172, 1187 ЦК України відповідач, як володілець джерела підвищеної небезпеки, повинен відшкодувати позивачу, як власнику пошкодженого автомобіля ГАЗ, шкоду в сумі 8942,84 грн., завдану джерелом підвищеної небезпеки, у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля. Отже в цій частині позовні вимоги, суд вважає обґрунтованими.

Стосовно вимог про відшкодування 400,00 грн. витрат, понесених на проведення авто товарознавчого дослідження про розмір матеріального збитку, та 20,51 грн. витрат на послуги пошти, у зв’язку з викликом на огляд транспортного засобу представника відповідача, то вони задоволенню не підлягають, оскільки згідно наданих до позовної заяви квитанцій на підтвердження вказаних витрат, зазначені витрати оплачені Заболотнім В.В., а не позивачем, доказів про відшкодування Заболотньому В.В понесених ним витрат, позивач не надав.

Враховуючи викладене та оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позов підлягаючим частковому задоволенню в сумі 8942,84 грн.

          На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які становлять: 95,51 грн. в рахунок оплати сплаченого державного мита, 112,70 грн. в рахунок відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2409,12 грн. витрат з оплати за проведення судової експертизи, а всього: 2619,24 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Звенигородське племінне підприємство", Черкаська область, Звенигородський район, с.Озірна, ідентифікаційний код 00709514 на користь фізичної особи –підприємця Гриненка Юрія Анатолійовича, Київська область, м.Біла Церква, вул. Пролетарська, буд. 13, кв.192, ідентифікаційний номер 2464800118 - 8942,84 грн. шкоди та 2619,24 грн. судових витрат.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

                    СУДДЯ                                                                                Н.М.Курченко

          Повне рішення підписано 05 жовтня 2009 року.