Рішення № 100587332, 26.10.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2126/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Чернівецької міської ради (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1.7. рішення 2 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 28.01.2021 року за № 59;

- зобов`язати Чернівецьку міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0.10 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 1 (код 02.01) за адресою АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Голову Чернівецької міської ради подати до Чернівецького окружного адміністративного суду в місячний строк після набрання рішенням законної сили - звіт про виконання судового рішення.

1.2. Ухвалою суду від 17.05.2021 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

1.3. Ухвалою суду від 03.06.2021 року відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1. 26.11.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0.10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель запасу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

2.2. Однак згідно пункт 1.7. рішення 2 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 28.01.2021 року за № 59 їй відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

2.3. Вважає таке рішення протиправним та просить скасувати його, оскільки прийнявши рішення № 59 від 28 січня 2021 року Чернівецька міська рада не дотрималась імперативно визначеного Земельним кодексом України місячного строку щодо надання дозволу. Окрім цього, на переконання позивача у відповідача відсутні підстави для відмови у наданні їй дозволу на розроблення проекту землеустрою, а сама відмова мотивована невідповідністю правилам обліку громадян для отримання земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків в м. Чернівцях, затвердженим рішенням міської ради VI скликання від 23.02.2012 року № 438, зі змінами внесеними рішеннями міської ради VI скликання від 27.03.2012 року № 1173, від 02.09.2014 р. № 1337 та з тим, що на обліку індивідуальних забудовників позивачка не перебуває є незаконною, оскільки така підстава відсутня в переліку визначених статтею 118 ЗК України.

2.4. Відповідач подав до суду відзив, згідно змісту якого просив у задоволенні позову відмовити, оскільки надання земельних ділянок у місті Чернівцях, які є вільними від забудови та не передані міською радою у власність чи в користування та відповідно до Генерального плану міста з цільовим призначенням для будівництва індивідуальних житлових будинків здійснюється в порядку черговості у відповідності до рішень міської ради. Так, Рішенням Чернівецької міської ради від 23.02.2012р. №438, затверджено Правила обліку громадян для отримання земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків в м.Чернівцях та список громадян, які перебувають на обліку індивідуальних забудовників на час прийняття цих Правил. Таким чином, надання земельної ділянки позивачу в порушенню черговості є протиправним та таким, що не відповідає зазначеному порядку.

2.5. Таким чином, відмовляючи у задоволенні заяви позивачу про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,1000га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд зі адресою АДРЕСА_1 , міська рада зокрема, виходила із обставин, що позивач не зареєстрований та не перебуває на обліку індивідуальних забудовників та надання переваг перед іншими громадянами, які перебувають на пільговому обліку.

ІІІ. ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. 26.11.2020 року позивач звернулась до Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради із заявою про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0.10 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель запасу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . До заяви позивачем додано графічні матеріали бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 13-15).

3.2. Листом від 09.12.2020 року №П-7207/0-04/01 Департаментом містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради повідомлено позивача про те, що подане звернення розглянуто і відповідний проект рішення з зазначеного питання підготовлено на розгляд сесії міської ради, пленарне засідання якої, згідно із регламентом, відбудеться 17 грудня 2020 року (а.с. 16).

3.3. Рішенням Чернівецької міської ради № 59 від 28.01.2021 року «Про розгляд звернень громадян щодо надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» позивачу відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0.10 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (код 02.01) за адресою АДРЕСА_1 , у зв`язку з невідповідністю правилам обліку громадян для отримання земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків в м. Чернівцях, затвердженим рішенням міської ради VI скликання від 23.02.2012 року № 438, зі змінами внесеними рішеннями міської ради VI скликання від 27.03.2012 року № 1173, від 02.09.2014 р. № 1337, та з тим, що на обліку індивідуальних забудовників не перебуває (пункт 1.7) (а.с. 18).

ІV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

4.2. Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

4.3. Статтями 2 та 3 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

4.4. Відповідно до статті 25 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є одним із видів документів із землеустрою.

4.5. Згідно із частиною 1 статті 50 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 року, №858-IV Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

4.6. Пунктом “а” частини 2 статті 83 ЗК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

4.7. Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

4.8. Згідно пункту “г” частини 1 статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара

4.9. Статтею 118 ЗК України передбачений порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

4.10. Зокрема, відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

4.11. Згідно із частиною 7 статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Надаючи оцінку цим правовідносинам, суд насамперед має визначити проблему, яка породила наявний правовий конфлікт.

5.2. Предметом цього позову є Рішенням Чернівецької міської ради № 59 від 28.01.2021 року «Про розгляд звернень громадян щодо надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0.10 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (код 02.01) за адресою АДРЕСА_1 .

Єдиною підставою для відмови позивачеві у наданні дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки є неможливість надання переваг позивачу перед іншими громадянами, які перебувають на пільговому обліку індивідуальних забудовників міста Чернівців та користуються правом на першочергове отримання земельних ділянок для житлових будинків, господарських будівель і споруд згідно Правил обліку громадян для отримання земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків в м. Чернівцях, затвердженим рішенням міської ради VI скликання від 23.02.2012 року № 438, зі змінами внесеними рішеннями міської ради VI скликання від 27.03.2012 року № 1173, від 02.09.2014 р. № 1337, та з тим, що на обліку індивідуальних забудовників позивач не перебуває, а тому у цій справі суд має перевірити зазначене та надати оскаржуваному рішенню оцінку на предмет його правомірності.

5.3. Законодавцем визначено процедуру набуття громадянами у власність або користування земельних ділянок із земель комунальної власності для індивідуального дачного будівництва.

5.4. Нормами ЗК України також чітко визначені підстави, за наявності яких заявнику може бути відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Разом із цим, даний перелік є вичерпним. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Верховного Суду 08 вересня 2020 року у справі № 812/1450/17.

5.5. Підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність або користування, які зазначені в абзаці 1 частини 7 статті 118 ЗК України не підлягають розширеному тлумаченню, визначений нею перелік підстав для відмови є вичерпним, що зокрема слідує із слова “лише”.

5.6. У разі відсутності наведених підстав для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки у власність (про що обов`язково зазначається в рішенні) та перебування земельної ділянки у комунальній власності (юрисдикційна належність землі територіальній громаді), відповідач зобов`язаний був надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

5.7. Відтак, на переконання суду, позиція відповідача щодо відмови позивачу у наданні дозволу на складання проекту землеустрою з підстав, наведених у оскаржуваному рішенні, суперечить положенням ЗК України, які не містять зазначеної підстави для відмови у наданні дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки.

5.8. Посилання відповідача на рішенням Чернівецької міської ради від 23.02.2012 року №438 зі змінами внесеними рішеннями від 27.03.2012 року № 1173, від 02.09.2014 р. № 1337, як на правовий акт локальної дії, що прийнятий у якості реалізації наданих органам місцевого самоврядування Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень, не надає відповідачу право відмовляти у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

5.9. При цьому, судом у цій справі встановлено, що позивачем, у відповідності до вимог частини 6 статті 118 ЗК України, до заяви від 20.11.2020 року про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність додано графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с. 14-15). Дослідженням вказаного графічного матеріалу судом встановлено, що на місці обраного позивачем бажаного місця розташування знаходиться несформована земельна ділянка.

5.10. Відтак, відповідач без належного обґрунтування, відмовив позивачу у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а отже відмова відповідача у надані дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки є не правомірною, а оскаржуване рішення підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

5.11. Щодо прохання позивача у позові про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду суд зазначає наступне.

6.12. Згідно частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

6.13. Правові норми, закріплені у частині 1 статті 382 КАС України, кореспондуються з положеннями, зокрема, пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.

6.14. З аналізу наведених норм вбачається, що судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може встановити під час прийняття рішення у справі.

6.15. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

6.16. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

6.17. Висновки аналогічного характеру викладені у додатковій постанові Верховного Суду по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року.

6.18. Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

6.19. Відповідно до положень статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

6.20. Згідно з вимогами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

6.21. Враховуючи викладене, суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.

6.22. Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень, разом з тим, позивачем у позовній заяві не доведено наявність доказів, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб. За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

6.23. В сукупності викладених обставин, суд доходить висновку, що наразі відсутні обставини та докази, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання відповідачем рішення суду в даній адміністративній справі у добровільному порядку, а тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду наразі немає.

VІ. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Аналізуючи матеріали адміністративної справи у своїй сукупності, суд вважає, що відповідачем протиправно обмежено право позивача на одержання земельної ділянки у власність; підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування позивачу, зазначені відповідачем в рішенні Чернівецької міської ради № 59 від 28.01.2021 року «Про розгляд звернень громадян щодо надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», не є належними підставами відповідно до норм ЗК України для такої відмови, а отже відповідач діяв всупереч положень частини 2 статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

6.2. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

6.3. Відповідачами не доведено суду правомірність прийняття оскаржуваного позивачем рішень про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, натомість останній довів суду його протиправність, а тому, суд вважає позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування рішення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

6.4. Щодо вимог позивача в частині зобов`язання Чернівецьку міську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0.10 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 1 (код 02.01) за адресою АДРЕСА_1 , суд зазначає, що такі задоволенню не підлягають.

6.5. Натомість, враховуючи положення пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України щодо способу захисту порушеного права у разі оскарження індивідуального акту, а також положення частини 2 статті 9 КАС України щодо права суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд вважає за необхідним у цій справі вийти за межі позовних вимог і з метою надання ефективного захисту порушеному права позивача, зобов`язати Чернівецьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0.10 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд 1 (код 02.01) за адресою АДРЕСА_1 .

6.6. Зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в повній мірі відповідає завданням та меті адміністративного судочинства. Однак, в частині зобов`язання надати ОСОБА_1 такий дозвіл позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки, як зазначено судом вище, питання щодо відведення спірної земельної ділянки у власність належить саме до компетенції відповідача.

6.7. За таких обставин суд прийшов до висновку, що зазначений позов підлягає задоволенню частково з підстав викладених у його мотивувальній частині.

6.8. Водночас, суд звертає увагу на те, що повторний розгляд заяви ОСОБА_1 повинен бути здійснений з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині цього рішення.

6.9. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що при прийнятті рішення відповідачем щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутній адміністративний розсуд, оскільки розсуд передбачає повноваження обирати у конкретній ситуації з правомірних альтернатив відповідний правомірний варіант поведінки/рішення. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слів “може”, “або”.

6.10. У випадку, коли повноваження суб`єкта владних повноважень сформульовані через формулу дихотомії “задоволити-відмовити”, а фактично законодавство не передбачає альтернативи рішення при зверненні особи у разі виконання нею вимог закону, будь-які дискусії про дискреційні повноваження стають безпредметними. Встановити наявність чи відсутність умов дії норми не можна відносити до адміністративного розсуду.

VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією №18 від 31.05.2021 року (а.с.26), а оскільки, позов задоволено частково, суд стягує, на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 454 грн 00 коп. (пропорційно задоволеним вимогам) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати пункт 1.7. рішення 2 сесії Чернівецької міської ради VIII скликання від 28.01.2021 року за № 59 «Про розгляд звернень громадян щодо надання дозволів на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок».

3. Зобов`язати Чернівецьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0.10 га, у власність за рахунок земель запасу міста для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (код 02.01) за адресою АДРЕСА_1 .

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого згідно квитанцій №18 від 31.05.2021 року судового збору у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Чернівецька міська рада (58000, м. Чернівці, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 36068147).

Суддя О.В. Анісімов