Рішення № 100584899, 25.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

25 жовтня 2021 р. № 520/12472/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" (просп. Льва Ландау, буд. 171, м. Харків, 61060, код ЄДРПОУ 33412743) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпраці у Харківській області від 25.05.2021 р. за № 636 "Про проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" ;

- визнати протиправним проведення 26 травня 2021 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" за адресою: місто Харків, пр-т ЛЬВА ЛАНДАУ 156А на підставі направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 25.05.2021 р. №02.03-03/306 та складання акту про неможливість проведення заходу державного контролю від 26.05.2021 р. №ХК28912/1185/НП;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Березицької Марії Сергіївни від 16.06.2021 року за №ХК28912/1185/НП/СПТФ/ФС на суму 96000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що із файлу відео-фіксації проведення інспекційного відвідування вбачається, що посадові особи відповідача, які є саме спеціалістами з питань гігієни праці, аварій на виробництві тощо, перед перетинанням загороджувальних об`єктів до будівельного майданчика шляхом безпосереднього зчитування та фіксації даних із інформаційного щита будівельного об`єкту свідомо переконались, що вони мали здійснити інспекційне відвідування саме будівельного майданчика. При цьому цією ж відео фіксацією підтверджується, що жоден із уповноважених направленням на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування №0203-03806 від 25.05.2021 року посадових осіб відповідача не мав одягнутих білої будівельної каски і сигнального жилету, як того вимагають приписи ДБН А.3.2-2-2009. При цьому, позивач наголосив, що такі вимоги законодавства носять не рекомендаційний, а саме зобов`язальний характер. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У відзиві на позовну заяву відповідач наголосив на тому, що у ході інспекційного відвідування, інспекторами праці було здійснено спробу поспілкуватись з працівниками на будівельному майданчику на предмет офіційного працевлаштування, але особа, яка представилась ОСОБА_1 зазначила, що він працює головним інженером Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" та відмовив в доступі до місць, де проводились роботи та не надав можливості поспілкуватися з працівниками будівельного майданчика. Також через деякий час на будівельний майданчик прибула друга особа, яка представилась на ім`я ОСОБА_2 зазначивши, що він є штатним юристом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" та закликав покинути будівельний майданчик. Таким чином останній відмовив у доступі до місць, де проводились роботи. Посадові особи відповідача пред`явили службові посвідчення та надали можливість ознайомитись з направленням ОСОБА_2 . Після ознайомлення з направленням ОСОБА_2 відмовив у доступі до місць, де проводились роботи та не надав можливості поспілкуватися з працівниками будівельного майданчику. У зв`язку із чим інспекторами було викликано наряд поліції та написано заяву про перешкоджання діяльності інспекторів праці. Таким чином, представником позивача не надано доступ до виробничих, службових, адміністративних приміщень, в яких використовується наймана праця, чим було створено перешкоди у діяльності інспекторів праці. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У запереченнях на заяву про збільшення позовних вимог представник відповідача наголосив на тому, що інспекційне відвідування було проведено відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку №823. Підставою для здійснення інспекційного відвідування є рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин прийнятим за результатами аналізу інформації отриманої із звернення гр. ОСОБА_3 від 14.05.2021 року. Тобто керівником органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, було проаналізовано інформацію і на підставі цієї інформації було прийнято рішення провести інспекційне відвідування відповідно до Порядку №823. Наголосив, що порядком №823 не встановлено попереднє повідомлення суб`єкта господарювання про запланований контрольний захід. Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 визначено, що ненормативні акти передбачають конкретні приписи звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію. Ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. Отже, спірний наказ на момент звернення позивача до суду вичерпав свою дію, порушення прав позивача зазначеним актом індивідуальної дії відсутнє, посадові особи відповідача під час складання розпорядчих документів діяли на підставі та в межах наданих повноважень, з огляду на що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу від 25.05.2021 року №636 про проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" не підлягають задоволенню. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись приписами ст.ст. 171, 257, 258, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі направлення № 02.03-03/806 від 25.05.2021 року на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування та наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 25.05.2021р. за № 636 "Про проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" (далі за текстом - ТОВ "БК "Форт-Пост" )26.05.2021 року посадовими особами відповідача було здійснено спробу проведення заходу держаного контролю (а.с. 15; 90 - 92).

Зазначені документи були вмотивовані тим, що Управлінням Держпраці отримано скаргу мешканців будинку по АДРЕСА_1 підписану ОСОБА_3 від 14.05.2021 (вх.№ Л-699 від 17.05.2021) з проханням перевірити факти, зазначені у колективному зверненні мешканців АДРЕСА_2, щодо офіційного працевлаштування працівників.

Оскільки посадових осіб відповідача не було допущено до проведення заходу державного контролю за адресою м. Харків, АДРЕСА_2 через відсутність одягнутих білих будівельних касок і сигнальних жилетів, то посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області було складено акт про неможливість проведення заходу державного контролю №ХК28912/1185/НП від 26.05.2021 року (а.с. 16 - 18).

На адресу Головного управління Держпраці у Харківській області позивачем було надіслано лист (вих. №63 від 02.06.2021 року), в якому позивач наголосив на тому, що ТОВ "БК "Форт-Пост" пропонує провести відповідний захід державного контролю у формі інспекційного відвідування в приміщеннях товариства, розташованих за адресою: м. Харків пр. Льва Ландау, 156А, за умови забезпечення виконання посадовими особами органу державного контролю вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою КМУ від 21.08.2019 р. №823 (а.с. 21).

Однак посадові особи відповідача листом №1027 від 07.06.2021 року повідомили позивача про розгляд справи про накладення штрафу відповідно до ст. 265 КЗпП України у строки, визначені Порядком 509 (а.с. 26).

Посадовими особами Головного управління Держпраці у Харківській області було винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ХК28912/1185/НП/СПТ/ФС від 16.06.2021 року, якою на ТОВ "БК "Форт-Пост" накладено штраф у розмірі 96000,00 грн. (а.с. 27 - 28).

Не погоджуючись із такими діями та постановою суб`єкта владних повноважень та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду.

Суд з приводу спірних відносин зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження, правові відносини суб`єктів владних повноважень та суб`єктів господарювання у сфері дотримання законодавства про працю, питання нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, відповідальність за порушення законодавства про працю врегульовуються Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96 (далі - Положення), Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, який набрав чинності з 16.05.2017 року (далі Порядок № 295), Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок №509), а також положеннями ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Згідно зі статтею 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі -Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі за текстом - Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Відповідно до пп. 3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно п. 8 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Відповідно до п. 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, інспектори праці за наявності службового посв

Відповідно до п. 11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Пунктами 19, 20 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Згідно п. 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю, передбачених ч. 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, визначено Порядком №509.

Відповідно до п. 2 Порядку № 509, штрафи накладаються Головою управління Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформленім трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу; акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до пунктів 3-7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держпраці, його заступниками, але не більше ніж на 10 днів.

Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляд.

Пунктом 16 Порядку № 295 визначено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 16 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (п. 17 Порядку № 295).

Як вбачається з матеріалів справи, 26 травня 2021 року близько 13-00 год. на будівельному майданчику за адресою місто Харків, просп. Льва Ландау, 156 А, на якому позивач виконує підрядні роботи за укладеним із ТОВ "СЛОБОЖАНЩИНА АС" договором підряду №21/04/17-1 від 21 квітня 2017 року та дозволом на виконання будівельних робіт №ІУ 113172860224 вида ним 17 жовтня 2017 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України, посадові особи відповідача намагалися провести захід державного контролю.

Як вбачається із відеозапису на дисковому носії інформації, посадові особи відповідача намагалися провести захід державного контролю на будівельному майданчику без білих будівельних касок та сигнальних жилетів.

Представником позивача Яно С.С. було запропоновано призупинити розпочатий захід державного контролю у формі інспекційного відвідування, покинути територію будівельного майданчика за адресою місто Харків, просп. Льва Ландау, 156 А, надати всі необхідні для поновлення та проведення контрольного захо ду дозвільні документи та дотримуватись чинних законодавчих норм при знаходженні на будівельному майданчику, яке є місцем підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю", під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування;

3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування;

4) вимагати припинення інспекційного відвідування у разі перевищення визначеного пунктом 9 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу;

5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування;

6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою;

7) перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки;

8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування;

10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці;

11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань;

12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

13) оскаржувати відповідно до пункту 26 цього Порядку припис та/або вимогу інспектора праці.

Відповідно до п.4.30 ДБП А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівниці" усі особи, що перебувають на бу дівельному майданчику, зобов`язані носити захисні каски, сигнальні жилети. Керівники робіт, інженерно-технічні робітники, стропальники та особи, що відвідують будівельний об`єкт (представники інспектуючих організацій, інвестори тощо) повинні носити білі будівельні каски і сигнальні жилети.

Як вбачається із Постанови про накладення штрафу та Акту державного контролю, на підставі якого її ухвалено, об`єктом проведення позапланового заходу державного на гляду (контролю) був будівельний майданчик за адресою м. Харків, пр-т Льва Ландау, буд. 156-А. на якому позивачем виконуються роботи із забудови житлового будинку.

Із файлу відео-фіксації проведення інспекційного відвідування вбачається, що по садові особи відповідача, які є саме спеціалістами з питань гігієни праці, аварій на вироб ництві тощо, перед перетинанням загороджувальних об`єктів до будівельного майданчика шляхом безпосереднього зчитування та фіксації даних із інформаційного щита будівель ного об`єкту свідомо переконались, що вони мають здійснити інспекційне відвідування саме будівельного майданчика.

Суд бере до уваги твердження позивача, оскільки співпадає із даними на відео носії (а.с. 72), що жоден із уповноважених направленням на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування №0203-03806 від 25.05.2021р. посадових осіб відповідача не мав одягнутих білої будівельної каски і сигнального жилету, як того вимагають приписи п.4.30 ДБП А.3.2-2-2009 "Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека в будівниці".

Отже, судом встановлено, що позивач відповідно до пп. 8 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 "Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю" вимагав від інспекторів праці додержання вимог законодавства.

Зазначені дії позивача помилково були розцінені суб`єктом владних повноважень як створення перешкод для здійснення заходу державного контролю.

Окрім того, суд наголошує, що на адресу Головного управління Держпраці у Харківській області позивачем було надіслано лист (вих. №63 від 02.06.2021 року), в якому позивач наголосив на тому, що ТОВ "БК "Форт-Пост" пропонує провести відповідний захід державного контролю у формі інспекційного відвідування в приміщеннях товариства, розташованих за адресою: м. Харків пр. Льва Ландау, 156А, за умови забезпечення виконання посадовими особами органу державного контролю вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою КМУ від 21.08.2019 р. №823 (а.с. 21).

Зазначені обставини свідчать, що позивач відреагував на вимогу контролюючого органу, не демонструючи пасивної поведінки, не здійснював перешкод у проведенні інспекційного відвідування, що дозволяло органу Держпраці його провести та встановити всі обставини, що необхідні були для реалізації направлення на інспекційне відвідування.

Суд наголошує, що саме по собі складання посадовими особами акту про неможливість проведення інспекційного відвідування без виявлення ознак перешкоджання проведенню інспекційного відвідування, не може вважатись достатньою самостійною підставою для притягнення до відповідальності за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Березицької Марії Сергіївни від 16.06.2021 року за №ХК28912/1185/НП/СПТФ/ФС на суму 96000,00 грн.

Щодо вимоги про визнання протиправним проведення 26 травня 2021 року Головним управлінням Держпраці у Харківській області заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" за адресою: місто Харків, пр-т ЛЬВА ЛАНДАУ 156А на підставі направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 25.05.2021 р. №02.03-03/306, складання акту про неможливість проведення заходу державного контролю від 26.05.2021 р. №ХК28912/1185/НП та визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 25.05.2021 р. за № 636 "Про проведення інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост", суд зазначає наступне.

Суд наголошує, що матеріалами справи та вимогами чинного законодавство підтверджено право посадових осіб відповідача на проведення заходів державного контролю. Окрім того, підставою проведення такого заходу слугувала скарга мешканців будинку по пр-т. Л. Ландау, 156 підписану ОСОБА_3 від 14.05.2021 (вх.№ Л-699 від 17.05.2021) з проханням перевірити факти, зазначені у колективному зверненні мешканців АДРЕСА_2, щодо офіційного працевлаштування працівників.

Судом встановлено законність підстав проведення перевірки. Так, наказ складений за відповідною формою та підписаний відповідною особою. Підстава складання наказу зазначена.

Отже, суд не вбачає протиправності дій посадових осіб відповідача в оформленні наказу та спробі здійснити інспекційне відвідування.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

За приписами пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень законодавства, не є рішенням суб`єкт владних повноважень, який безпосередньо породжує правові наслідків для суб`єктів відповідних правовідносин і носить обов`язковий характер. Натомість акт перевірки є тільки службовим документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та його дотримання. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Зафіксовані у акті факти можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб`єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Тобто, акт є лише носієм доказової інформації.

Водночас, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Отже, суд вважає, що підстави для скасування акту про неможливість проведення заходу державного контролю від 26.05.2021 р. №ХК28912/1185/НП відсутні, оскільки такий не породжує будь-яких правових наслідків для позивача та не є індивідуальним актом в розумінні КАС України, тому у цій частині підстави для задоволення позову відсутні.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 22.09.2019 року по справі №806/2143/18.

Разом із тим, суд зазначає, що вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Позивач у позовній заяві просив суд, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з підготовкою справи до розгляду в суді, у розмірі 9000,00 грн.

Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано договір про надання правової допомоги №б/н від 01.03.2019 року, додаткову угоду № 3 від 17.06.2021року, рахунок №17/06/21 від 17.06.2021 року, звіт адвоката, акт про надання послуг, платіжне доручення, виписка по банківському рахунку, детальний опис виконаних робіт (а.с. 131 - 148).

Положеннями ч.5 ст.134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У даному випадку суд зазначає, що дана справа згідно положень статей 4, 12, 258. 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.

Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із незначною складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також частковим задоволення позовної заяви, суд дійшов висновку, що заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн., підлягає частковому задоволенню у розмірі 4500,00 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257, 258, 262,278, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" (просп. Льва Ландау, буд. 171, м. Харків, 61060, код ЄДРПОУ 33412743) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення т.в.о. начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Березицької Марії Сергіївни від 16.06.2021 року за №ХК28912/1185/НП/СПТФ/ФС на суму 96000,00 грн.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" (просп. Льва Ландау, буд. 171, м. Харків, 61060, код ЄДРПОУ 33412743) суму судового збору у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" (просп. Льва Ландау, буд. 171, м. Харків, 61060, код ЄДРПОУ 33412743) суму професійної правничої допомоги у розмірі 4500,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот гривень).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2021 року.

Суддя Н.А. Полях