Рішення № 100584781, 22.10.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 607/13385/21

22 жовтня 2021 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсійних коштів в сумі 630 гривень 27 коп. щомісячно, яка була нарахована з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення (одноразову допомогу при звільненні не включено) відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області провести перерахунок пенсії та в подальшому виплачувати з урахуванням суми 630 гривень 27 коп. щомісячно, які були нараховані з одноразових додаткових видів грошового забезпечення (одноразову допомогу при звільненні не включено) відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду від 13.03.2017 №607/10140/16-а;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області виплатити з 01.01.2018 по липень 2021 року включно заборговані пенсійні кошти в сумі 27101 гривень 61 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач, починаючи з 29.01.2016, звільнена з органів податкової міліції у запас Збройних Сил України (за віком). Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена їй у відповідності до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992. Позивач зазначає, що вона звернулась до відповідача із проханням про надання інформації щодо суми пенсійної виплати, яка нараховується та виплачується їй починаючи з 01.01.2018, у відповідь на що, дізналась, що відповідач, за період з 01.01.2018, проводить виплату призначеної їй пенсійної виплати без включення суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації, підвищеного посадового окладу, одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія.

Позивач вважає та дії відповідача протиправними, оскільки постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/10140/16-а за позовом ОСОБА_1 до відповідача, - судом зобов`язано провести з 08.08.2016 перерахунок пенсії позивача із включенням зазначених видів одноразових додаткових видів грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.08.2021, дану адміністративну справу №607/13385/21 передано на розгляд до Тернопільського окружного адміністративного суду за підсудністю.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2021 адміністративна справа №607/13385/21 передана для розгляду судді Тернопільського окружного адміністративного суду - Мірінович Уляні Анатоліївні.

Ухвалою від 02.09.2021 головуючою суддею Мірінович У.А. прийнято дану адміністративну справу до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій встановлено строк подання відповідачу відзиву на позовну заяву, в тому числі клопотання про розгляд справи у з повідомленням сторін.

24.09.2021, через відділ документального забезпечення суду, відповідачем подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого слідує, що він повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/10140/16-а за позовом ОСОБА_1 до відповідача, виконана 11 липня 2017 року, в результаті чого розмір пенсії позивача з 01.08.2018 склав 3248,04 грн, заборгованість за період з 08.08.2016 по 31.07.2017 - нарахована в сумі 7420,92 грн та виплачена у серпні 2017 року.

Окрім цього, відповідач зазначив, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 500/2307/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року по 03 вересня 2019 року, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року., а також зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі виданої Головним управлінням ДФС у Тернопільській області про розмір грошового забезпечення.

Відповідач зазначив, що діючим законодавством України, він не наділений повноваженнями самостійно визначати складову грошового забезпечення, які впливають на обчислення розмір пенсії при її перерахунку, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити (арк. справи 30-41).

Позивач, 18.10.2021 на адресу суду направила відповідно процесуальну заяву, у які, додатково, зазначила, що нормативно-правові акти, на які покликається відповідач в якості обґрунтування підстав правомірності вчинених дій, - не мають стосунку до спірних правовідносин, позаяк, на переконання позивача, у даному випадку має місце порушення зі сторони відповідача факту виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі №607/10140/16-а. Окрім цього позивач додатково зазначила, що відповідачем фактично здійснено перерахунок та виплату її пенсії з урахуванням зазначеного рішення суду лише за період з 08.08.2016 по 31.12.2017 (арк. справи 42-48).

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, при призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідачем не було включено до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, усі одноразові додаткові види грошового забезпечення, які підлягали включенню, зокрема: суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, підвищеного посадового окладу, одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення, з якого призначалася пенсія.

08 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії з врахуванням сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, підвищеного посадового окладу, одноразової грошової допомоги при звільненні до складу грошового забезпечення на підставі довідки про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії підполковника податкової міліції, виданої Головним управлінням ДФС у Тернопільській області.

Відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії та роз`яснено, що відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, зазначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, на виконання даного Закону прийнята Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.19992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей». Згідно пункту 7 даної Постанови передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Відповідач зазначив, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, грошові винагороди та суми індексації не включаються до грошового забезпечення при обчисленні пенсії.

Порушення відповідачем права позивача на включення зазначених видів одноразових додаткових видів грошового забезпечення до складу грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія у період з 08.08.2016 було предметом дослідження Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у межах судової справи №607/10140/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Так, в ході розгляду даної судової справи, судом встановлено що суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, підвищеного посадового окладу, одноразової грошової допомоги при звільненні є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які, відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», - відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. З огляду на що, суд дійшов переконання, що не включення відповідачем при обчисленні пенсії позивачки таких видів виплат, як матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати, підвищений посадовий оклад, одноразова грошова допомога при звільненні до складу грошового забезпечення є протиправним, а відмова у перерахунку пенсії необґрунтована (арк. справи 6-11).

Позивач зверталась із заявою від 30.07.2020 до відповідача, у якій просила з 01.01.2018 провести перерахунок її пенсійної виплати з урахуванням рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13.03.2017 у справі №607/10140/16-а (арк. справи 12).

Однак, відповідач, листом від 11.08.2020 №2210-1879/К-02/8-1900/20, повідомив позивача про виконання вказаного судового рішення та про відсутність правових підстав на перерахунок пенсії позивача за вказаним судовим рішенням починаючи з 01.01.2018, оскільки зазначеним судовим рішенням проведення перерахунків пенсії з інших дати, аніж з встановленої рішенням суду дати (з 08.08.2016) - не передбачено (арк. справи 13-15).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд вважає за необхідне першочергово заначити таке.

Так, в ході судового розгляду даної справи, судом встановлено, що позивач 15 січня 2021 року зверталась із заявою до Тернопільського міськрайонного суду про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №607/10140/16а від 13 березня 2017 року, відповідно до якої просила встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13.03.2017 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати протягом 30 днів з дати прийняття ухвали звіт про виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13.03.2017 у справі №607/10140/16а.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виконало рішення суду частково, зокрема: при перерахунку її пенсії врахував такі одноразові види грошового забезпечення як матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, матеріальну допомогу на оздоровлення, індексацію, підвищений посадовий оклад, які виплачував до 31.12.2017.

Починаючи з 01.01.2018 Головне управління Пенсійного фонду в Тернопільській області припинило виплачувати раніше нараховані кошти.

Водночас, при виконанні судового рішення зазначене управління не врахувало заявнику одноразову грошову допомогу при звільненні, посилаючись на те, що з цього виду грошового забезпечення не було сплачено страхові внески на загальнообов`язкове пенсійне страхування. Вказала, що одноразова грошова допомога при звільненні відповідно до статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення і є складовою частиною грошового забезпечення військовослужбовців.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2021 року відмовлено у повному обсязі у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі (https://reyestr.court.gov.ua/Review/95799406).

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.

Восьмий апеляційний адміністративний суд, постановою від 25.05.2021, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 березня 2021 року у справі № 607/10140/16-а, - без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97278329).

Так, в ході розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №607/10140/16а від 13 березня 2017 року, судами встановлено, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2017 року, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишено без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/10140/16а від 13 березня 2017 року, - без змін. Виконавчі листи у даній справі видано Тернопільським міськрайонним судом 14.09.2017.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області 18.09.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54731874 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 08 серпня 2016 року з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, сум індексації заробітної плати, підвищеного посадового окладу, одноразової допомоги при звільненні згідно довідки про додаткові види грошового забезпечення №07-13/117 від 03.08.2016 та №07-13/116 від 03.08.2016, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з інформацією, наданою Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області у листі від 19.10.2017 №5737/03, адресованому відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області під час здійснення виконавчого провадження, зазначається, про те, що «…Постанова Тернопільського міськрайонного суду від 14.09.2017 у справі №607/10140/16а, якою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 08.08.2016 з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, сум індексації заробітної плати, підвищення посадового окладу, одноразової допомоги при звільненні згідно довідки про додаткові види грошового забезпечення №07-13/117 від 03.08.2016 та №07-13/116 від 03.08.2016, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування виконана. Перерахунок пенсії здійснено в липні 2017 року, доплату проведено у серпні 2017 року. Під час проведення перерахунку пенсії до середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення, на виконання постанови Тернопільського міськрайонного суду від 14.09.2017 у справі №607/10140/16а, враховано матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, індексацію та підвищення посадового окладу. В результаті цього середньомісячні сума додаткових видів грошового забезпечення для призначення пенсії склала 3927,47 грн…».

Відповідно до довідки Головного управління ДФС у Тернопільській області №175110/19-00-05-33 від 18.09.2017, Головне управління ДФС у Тернопільській області повідомляє, що у січні 2016 року ОСОБА_1 нарахована та виплачена одноразова грошова допомога при звільненні у сумі 99497,16 грн на яку згідно чинного законодавства не нараховувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Дубчак М.З. від 21.10.2019 виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №607/10140/16а виданого 14.09.2017 закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно вказаної постанови, держаним виконавцем встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області проведено ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно виконавчого листа №607/10140/16а від 14.09.2017. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.10.2019 №607/7446/19 скасовано постанову про стягнення штрафу від 22.12.2018 №54731874, оскільки судом доведено, що страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 не сплачувались.

Зазначену постанову стягувач ОСОБА_1 не оскаржувала, та вона є чинною на день розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.03.2021 у справі № 607/10140/16-а про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, яка набрала законної сили згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021, встановлено факт повного виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області судового рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі від 13.03.2017 № 607/10140/16-а, - суд дійшов висновку, що ці обставини не підлягають доказуванню.

Щодо позовних вимог стосовно нарахування та виплати пенсії позивача з 01.01.2018 з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення (одноразову допомогу при звільненні не включено) відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду, тобто з урахуванням: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, сум індексації заробітної плати, підвищення посадового окладу, матеріальної допомоги, то суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом пункту «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII) (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу), особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д» статті 1-2 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби та інших осіб, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто, при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Враховуючи наведене, доводи позивача про наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем сум грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової допомоги при звільненні, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтуються на неправильному розумінні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі №522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Що стосується вимог про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації та підвищення посадового окладу, суд зазначає таке.

Статтею 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону № 2017-ІІІ).

Статтею 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-ХІІ містить відсилочну норму, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2011-XII або Закону № 2262-ХІІ.

Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Згідно зі статтею 4 вказаного Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078), передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ та відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовуються відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям та наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2011-ХІІ, яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Згідно Грошового атестату №3 Головного управління ДФС у Тернопільській області (арк. справи 39 з/б) ОСОБА_1 проходила службу в органах податкової міліції Головного управління ДФС у Тернопільській області на посаді заступника начальника Міжрегіонального відділу оперативного документування оперативного управління.

З даного грошового атестату Головного управління ДВС у Тернопільській області слідує, що позивачу нараховувався підвищений посадовий оклад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 1992 року №256-04 «Про заходи щодо виконання Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Протягом усього періоду виконання постановлених завдань, нарахування підвищеного посадового окладу ОСОБА_1 проводилось щомісячно, згідно складеного табелю таких пільгових годин.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у перерахунку розміру пенсії з урахуванням підвищення посадового окладу та індексації та зобов`язати у розмірах зазначених згідно довідки №07-13/117 від 03.08.2016 та №07-13/116 від 03.08.2016 та зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Тернопільській області здійснити відповідний перерахунок з 01.01.2018.

Щодо позовних вимог в подальшому виплачувати з урахуванням суми 630 гривень 27 коп. щомісячно, які були нараховані з одноразових додаткових видів грошового забезпечення та зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області виплатити з 01.01.2018 по липень 2021 року включно заборговані пенсійні кошти в сумі 27101 гривень 61 коп., то в цій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити оскільки відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені - відсутні.

Суд наголошує, що судовому захисту підлягають виключно порушені права та інтереси позивача, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, а тому такі позовні вимоги не підлягають задоволенню, як такі, що заявлені передчасно.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування всіх обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних дій в повному обсязі.

Таким чином враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач за подання даної позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 908,00 грн згідно квитанції від 29.07.2021 (арк. справи 5), а отже, такі судові витрати підлягають до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі, пропорційному до задоволених позивних вимог.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у проведенні з 01.01.2018 перерахунку розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням підвищення посадового окладу та індексації у розмірах згідно довідки про додаткові види грошового забезпечення №07-13/117 від 03.08.2016 та №07-13/116 від 03.08.2016.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести з 01.01.2018 перерахунок розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням підвищення посадового окладу та індексації у розмірах згідно довідки про додаткові види грошового забезпечення №07-13/117 від 03.08.2016 та №07-13/116 від 03.08.2016.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуючий суддя Мірінович У.А.