Ухвала суду № 100584646, 26.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

26 жовтня 2021 року Справа № 480/10744/21

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши заяву Лебединської міської ради Сумської області про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Лебединської міської ради Сумської області до Державного реєстратора відділу державної реєстрації управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лебединської міської ради Гузь Юлії Валентинівни про визнання протиправною та скасування державної реєстрації, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулася Лебединська міська рада Сумської області з позовною заявою до Державного реєстратора відділу державної реєстрації управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лебединської міської ради Гузь Юлії Валентинівни, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію змін про осіб які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи Лебединської міської ради, код ЄДРПОУ 39449040; запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № №1006291070011000824 від 20.10.2021 року вчинений державним реєстратором відділу державної реєстрації управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лебединської міської ради Гузь Юлія Валентинівна;

- зобов`язати Державного реєстратора відділу державної реєстрації управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Лебединської міської ради Гузь Юлія Валентинівна внести відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про скасування державної реєстрації змін про осіб які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № №1006291070011000824 від 20.10.2021 року.

Також, представником позивача разом із матеріалами позову подано заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Лебединської міської ради Сумської області (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 39449040, адреса: 42200, Сумська область, місто Лебедин, вул.Сумська, будинок 12) та заборонити вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Лебединської міської ради Сумської області (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 39449040, адреса: 42200, Сумська область, місто Лебедин, вул.Сумська, будинок 12).

Заява обгрунтовується тим, що 20.10.2021 були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за записом № 1006291070011000824. 21.10.2021 Лебединська міська рада дізналася, що були внесені зміни до реєстру, а саме, змінені відомості про керівника. При цьому Лебединській міській раді невідома особа, що подала такі зміни, оскільки Лебединська міська рада не видавала жодних доручень на представництво інтересів. Таким чином документ на державну реєстрацію відповідних змін було подано особою, яка не має на це повноважень. В свою чергу, здійснення державними реєстраторами реєстраційних дій щодо позивача може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав заявника, за захистом яких заявник звертається до суду.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, суд розглядає заяву у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

Суд, аналізуючи заяву позивача про забезпечення позову, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст. 150-151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов`язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначенні цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

В розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.

Крім того вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Отже, процесуальний закон наділяє суд повноваженнями на вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Однак, передумовою для вжиття таких заходів, з урахуванням положень ч. 2 ст. 151 КАС України, є існування та встановлення судом обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України.

Згідно роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 “Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 по справі № 826/10936/18.

Суд звертає увагу, що в заяві про забезпечення позову не зазначено конкретних підстав для його забезпечення, тобто: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Доводи заяви про забезпечення позову зводяться, фактично, до порушення відповідачем приписів Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» внаслідок чого, на думку позивача, 20.10.2021 на підставі документів, поданих особою, яка не має на це повноважень, були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за записом № 1006291070011000824, а саме, змінено відомості про керівника Лебединської міської ради.

Проте суд зазначає, що наведені обставини не дозволяють стверджувати про наявність підстав для забезпечення позову, визначених пунктом 2 частини другої статті 151 КАС України, оскільки правомірність дій державного реєстратора при здійсненні реєстраційних дій передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» входить до кола обставин, які необхідно встановити під час розгляду судом справи по суті та у разі задоволення позову призведе до відновлення правого становища, яке існувало до вчинення оспорюваної реєстраційної дії, що в свою чергу не потребуватиме вжиття додаткових заходів.

Позивачем також не надано доказів того, що невжиття таких заходів, як заборона державним реєстраторам, приватним нотаріусам, іншим суб`єктам державної реєстрації в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Лебединської міської ради Сумської області (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 39449040, адреса: 42200, Сумська область, місто Лебедин, вул.Сумська, будинок 12) та заборони вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Лебединської міської ради Сумської області (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 39449040, адреса: 42200, Сумська область, місто Лебедин, вул.Сумська, будинок 12), може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Враховуючи зазначене, виходячи зі змісту поданої заяви та доводів наведених заявником на її обґрунтування, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Лебединської міської ради Сумської області про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Суддя В.О. Павлічек