Ухвала суду № 100583327, 19.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9831/21

провадження № П/380/9977/21

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

19 жовтня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушик Й-Д. М.,

представника позивача Глинська-Кривонос С.О.,

представник відповідача Щирба Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (82059, Львівська обл, Старосамбірський р-н, с. Терло, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43143039), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 28.11.2018 № 6962;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0021281407 від 17.12.2018;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0021291407 від 17.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.12.2018 представниками ГУ ДПС у Львівській області проведено фактичну перевірку магазину, що знаходиться в с. Терло Старосамбірського району Львівської області. За її результатами складено акт перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів №2614/13/31/РРО/2790918272 від 06.12.2018р. На підставі вказаного акту, ГУ ДПС у Львівській області винесло два податкових повідомлення-рішення за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки. Податкове повідомлення-рішення № 0021281407 від 17.12.2018р. на суму 29 340,00 грн.; за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Податкове повідомлення-рішення № 0021291407 від 17.12.2018р. на суму 10 000,00 грн. Позивач зазначає, що оскаржуваний наказ про проведення перевірки видано з порушеннями вимог Податкового кодексу України, оскільки він не містить інформації про порушення позивачем законодавства. Окрім того, вказує, що копія наказу особі, яка була присутня при перевірці, не надавалася. Також, зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області винесло два податкових повідомлення-рішення від 17.12.2018р. № 0021291407 та № 0021291407 про стягнення 10000,00 грн. та 29340,00 грн., відповідно. Але, контролюючим органом до сьогодні відповідачу не надіслано податкових вимог про сплату цих податкових боргів. На думку позивача, податкові повідомлення-рішення № 0021281407 та № 0021291407 від 17.12.2018р., прийняті на підставі акту перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів №2614/13/31/РРО/ НОМЕР_1 від 06.12.2018р. також підлягають скасуванню, адже, прийняті з порушенням порядку, встановленого законом та на підставі і за наслідками незаконного наказу, що також підлягає скасуванню, тому звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 17.06.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 01.07.2021 постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

На адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. № 65651 від 09.09.2021). Клопотання обґрунтоване тим, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України). Фактично, позивач дізнався про порушення своїх прав у 2018 році, проте до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся у червні 2021 року. Враховуючи вищезазначене, ФОП ОСОБА_1 при зверненні до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень - рішень ГУ ДПС у Львівській області, пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, на підтвердження чого посилається на постанову Верховного Суду від 26.11.2020 у справі 500/2486/19 та просить залишити позовну заяву без розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав, просив залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з новою правовою позицією Верховного Суду.

Представник позивача проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечив, просив відмовити у його задоволенні.

Суд розглянув клопотання представниці відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, заслухав думку представників сторін, дослідив матеріали справи та встановив таке.

Згідно з пунктом 8 частини 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Наслідки пропущення строку звернення визначені у ст. 123 КАС України, зокрема, ч. 3 цієї статті передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з правовою позицією викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 640/46/19 відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.23 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Статтею 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

З аналізу вказаних вище положень Податкового кодексу України слідує, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

Суд також враховує, що у постанові від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19 Верховний Суд вказав, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, на думку Верховного Суду, об`єктивно не може існувати протягом 1095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Відтак Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 03.04.2020 у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулював такий правовий висновок.

Норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, висловлений у постанові від 26.11.2020 правовий висновок Верховного Суду стосується оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення після закінчення процедури адміністративного оскарження та не містить прямої вказівки на визначення іншого, ніж передбачено пунктом 56.18 статті 56 ПК України, строку оскарження податкових повідомлень-рішень у судовому порядку у разі, коли платником податку не було використано досудового порядку вирішення спору.

Судом встановлено, що позивач в адміністративному порядку рішення контролюючого органу від 17.12.2018 (які є предметом оскарження в межах цієї справи) не оскаржував.

Доказів вручення позивачу податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Так у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що “у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення”.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що “стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.

Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі “Іліан проти Туреччини” встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

З урахуванням наведеного, а також відсутність переконливих доказів вручення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачу, суд дійшов висновку, що останнім не пропущено строк звернення до суду із цим позовом, відтак у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 121, 248, 250,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

у х в а л и в :

у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.10.2021.

Суддя Грень Н.М.