Рішення № 100583314, 21.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2021 року справа №380/12828/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Малісевич М.В.

за участю:

представника позивача - Фостяка А.Я.

представника відповідача - Росохата Д.І.

представника третьої особи - Ониськів А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, треті особи Кабінет Міністрів України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної екологічної інспекції України, треті особи Кабінет Міністрів України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.04.2019 року по 31.07.2021 року в розмірі 1 107 648,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на що на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2015 року в справі №813/889/15, незважаючи на негайне виконання, позивача не поновлено на посаді, а отже період з 01.04.2019 року по 30.06.2021 року є часом затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, тобто є часом затримки в поновленні позивача на посаді голови Державної екологічної інспекції України.

Ухвалою суду від 06 серпня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 30 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Державна екологічна інспекція України не наділена повноваженнями щодо призначення, звільнення, а також поновлення осіб на посаду голови Держекоінспекції. Голову Держекоінспекції призначає на посаду та звільняє з посади Кабінет Міністрів України відповідно до законодавства про державну службу. Отже, відповідач у справі не є органом, який уповноважений виконувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2015 року в справі №813/889/15 про поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Представник третьої особи, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України,подав письмові пояснення в яких заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Час затримки виконання рішення суду слід розуміти як часовий період від винесення рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника до фактичного виконання цього рішення, а саме винесення наказу про поновлення незаконно звільненого працівника на роботі. Відповідно до статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Виплата середнього заробітку позивача за рішенням суду є юридичним фактом, що носить саме разовий характер, і вичерпується виконанням рішення суду, котрим стягнуто кошти. Крім того, серед переліку об`єктів, що підлягають компенсації, визначеного Законом № 2050-III, відсутній такий об`єкт компенсації як виплата грошових коштів, призначених за рішенням суд.

Представник третьої особи, Кабінету Міністрів України, подав письмові пояснення в яких заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Обов`язок власника або уповноваженого ним органу виплати працівникові середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення його на роботі настає тоді, коли така затримка була допущена з вини власника або уповноваженого ним органу. При несвоєчасному поновленні працівника на роботі з вини власника або уповноваженого ним органу середній заробіток виплачується йому за чітко визначений законом проміжок часу: з дня винесення відповідного рішення органом, що розглядав трудовий спір, до дня його фактичного виконання. Середній заробіток за час вимушеного прогулу та середній заробіток за час затримки виконання рішення суду, хоча й подібні, але не тотожні за своєю правовою природою поняття. У даному випадку підставою для стягнення коштів є невиконання відповідачем постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2015 року у справі №813/889/15, що зумовлює стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення згідно з положеннями ст. 236 КЗпП України. Виплати, які мають бути здійснені роботодавцем на користь незаконно звільненого працівника, у тому числі, середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця у заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, не можуть вважатися заробітною платою та не витікають із трудового договору як підстави для виплат.

Представник позивача подав додаткові пояснення, де зазначив наступне. Обчислення розміру середнього заробітку позивача, що підлягає стягненню за період з 01.04.2019 року по 31.07.2021 року слід взяти до уваги, що обчислення середньої заробітної плати держслужбовцям з 01.05.2016 року має проводитися, виходячи з виплат, які передбачені згідно з новими умовами оплати праці.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник третьої особи, Кабінету Міністрів України, проти задоволення позовних вимог заперечив

Представник третьої особи, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, яким вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі №813/889/15 позов ОСОБА_1 задоволено повністю - визнано протиправним розпорядження Кабінету Міністрів України за №20-р від 21 січня 2015 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної екологічної інспекції України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків (п.1 ч.1 ст.41 КзПП України); визнано протиправним наказ Державної екологічної інспекції України від 23 січня 2015 року №17-о «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної екологічної інспекції України за одноразове грубе порушення трудових обов`язків (п.1 ч.1 ст.41 КзПП України); поновлено ОСОБА_1 на посаді Голови Державної екологічної інспекції України з 24 січня 2015 р.; стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 24450,23 ( двадцять чотири тисячі чотириста п`ятдесят грн. 23 коп); постанову в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 3195,63 грн. (три тисячі сто дев`яносто п`ять грн..63 коп) звернуто до негайного виконання.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року апеляційні скарги Кабінету Міністрів України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України - залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року по справі № 813/889/15 - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2016 року касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України задоволено частково - постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року в частині позовних вимог про стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року залишено без змін.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 червня 2016 року у справі №813/889/15 позов ОСОБА_1 задоволено повністю - стягнуто з Державної екологічної інспекції України в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 23334 (двадцять три тисячі триста тридцять чотири) гривні 91 коп. з відрахуванням обов`язкових платежів та зборів; Постанову суду в частині стягнення середнього заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3195 (три тисячі сто дев`яносто п`ять) гривень 63 коп. допущено до негайного виконання.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 року у справі №1.380.2019.002126 позов ОСОБА_1 задоволено частково - стягнуто з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 14.09.2015 по 31.03.2019 в розмірі 176126 (сто сімдесят тисяч сто двадцять шість) грн. 55 коп.; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі № 1.380.2019.002126 - без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду визнано поважними причини пропуску Державною екологічною інспекцією України строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за скаргою Державної екологічної інспекції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2020 року.

Оскільки рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/889/15 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді не виконано, то позивач звернувся до суду позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 01.04.2019 по 31.07.2021 року в розмірі 1 107 648,00 грн.

При вирішення вказаного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 233, ч. 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (стаття 43 Конституції України).

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм законодавства, у разі звільнення без законної підстави, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір та при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а враховуючи незаконне звільнення позивача, його поновлення на роботі, він має право на отримання середнього заробітку за період, на який його було позбавлено можливості працювати та отримувати заробітну плату за свою роботу.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14, 370 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

При цьому, відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Таким чином, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде це рішення суду оскаржуватися.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Ця відповідальність не поставлена в залежність від дій чи ініціативи працівника.

Такий висновок зроблений Верховним Судом у рішенні від 30 квітня 2020 року у справі №260/1424/18.

Так, відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Таким чином, згідно статтею 236 КЗпП України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного для після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Як встановлено судом з матеріалів справи, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі №813/889/15 про поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної екологічної інспекції України з 24 січня 2015 року, станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом, не виконано.

Таким чином, відповідач допустив затримку виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі №813/889/15. З врахуванням рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 року у справі №1.380.2019.002126, час затримки виконання рішення суду становить період з 01.04.2019 року по 31.07.2021 року.

Згідно зі ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

У постанові від 25 липня 2018 року у справі № 552/3404/17 Верховний Суд визначив природу вимоги про оплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, та дійшов висновку, що такий спір є спором про оплату праці, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина друга статті 233 КЗпП України.

Конституційний Суд України неодноразово надавав офіційне тлумачення частині 2 статті 233 КЗпП України.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року №8-рп/2013 зазначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

У пункті 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення Конституційний Суд України розкрив сутність вимог працівника до роботодавця, зазначених у частині 2 статті 233 КЗпП України, строк звернення до суду з якими не обмежується будь яким-строком.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині 2 статті 233 Кодексу, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Однією з таких гарантій Конституційний Суд України визнав оплату за час простою, який мав місце не з вини працівника.

До вимушеного прогулу прирівнюється затримка роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі (стаття 236 КЗпП України).

Середній заробіток за своїм змістом також є державною гарантією, право на отримання якої виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП України на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 01.04.2019 року по 31.07.2021 року.

Відповідно до п. 2, 4, 8 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до абз.7,8 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, у редакції чинній станом на 01.04.2019, у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів державної влади

та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.

У разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.

Станом на 14.09.2015 року стаж державної служби ОСОБА_1 становив 13 років 9 місяців 2 дні. Отже, розмір надбавки за вислугу років на державній службі складає 39 % посадового окладу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 встановлено розмір надбавки за ранг державного службовця. Позивачу присвоєно 7 ранг, надбавка за який, у період з 01.04.2019 по 30.06.2021, становить - 400 грн.

Згідно штатного розпису на 2019 рік Державної екологічної інспекції України посадовий оклад за посадою Голови Державної екологічної інспекції України - Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища встановлено у розмірі 24 000 грн.

Згідно штатного розпису на 2020 рік Державної екологічної інспекції України посадовий оклад за посадою Голови Державної екологічної інспекції України - Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища встановлено у розмірі 29 400 грн.

Згідно штатного розпису на 2021 рік Державної екологічної інспекції України посадовий оклад за посадою Голови Державної екологічної інспекції України - Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища встановлено у розмірі 29 400 грн.

При обчисленні середньої заробітної плати за період з 01.04.2019 року по 31.07.2021 року необхідно врахувати наступні складові заробітної плати, а саме посадовий оклад, надбавку за вислугу років в розмірі 39%, надбавку за ранг державного службовця - 400 грн.

У період з 01.04.2019 року по 31.12.2019 року розмір заробітної плати позивача становив 33 760 грн. До структури заробітної плати входить: посадовий оклад - 24000 грн., надбавка за 7 ранг державного службовця - 400 грн., надбавка за вислугу років 39 % від посадового окладу - 9360 грн.

Розмір середньоденної заробітної плати становить 1607,62 грн. (33 760 (розмір заробітної плати/21 (кількість робочих днів у квітні 2019 року).

Відтак, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі за період з 01.04.2019 року по 31.12.2019 року становить 303 840,18 грн. (1607,62 грн. (розмір середньоденної заробітної плати) х189 робочих днів).

У період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року розмір заробітної плати позивача становив 41 266 грн. До структури заробітної плати входить: посадовий оклад (29 400 грн.), надбавка за 7 ранг державного службовця (400 гри.), надбавка за вислугу років (39 % від посадового окладу (11466,00 гри.).

Розмір середньоденної заробітної плати становить 1965,05 гри. (41 266 грн. (розмір заробітної плати)/21 (кількість робочих днів у січні 2020 року).

Отже, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення позивача на роботі за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року становить 493 227,55 гри. (1965,05 гри. (розмір середньоденної заробітної плати) *251 робочий день).

У період з 01.01.2021 року по 31.07.2021 року розмір заробітної плати становить 41266 грн. До структури заробітної плати входить: посадовий оклад (29 400 гри.), надбавка за 7 ранг державного службовця (400 грн. ), надбавка за вислугу років (39 % від посадового окладу (11466 грн.).

Розмір середньоденної заробітної плати становить 2171,89 грн. (41 266 (розмір заробітної плати)/19 (кількість робочих днів у січні 2021 року).

Отже, середній заробіток за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі позивача за період з 01.01.2021 року по 31.07.2021 року становить 310580,27 грн. (2171,89 грн. (розмір середньоденної заробітної плати) *143 робочих дні).

Відтак, загальний розмір середнього заробітку за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі №813/889/15 про поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної екологічної інспекції України за період з 01.04.2019 по 31.07.2021 становить 1107648,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі №813/889/15 про поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної екологічної інспекції України за період з 01.04.2019 по 31.07.2021 становить 1107648,00 грн.

Щодо твердження представника Державної екологічної інспекції України, що належним відповідачем у справі є Кабінет Міністрів України, то суд зазначає наступне.

Як вже встановлено колегією суддів у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 року у справі №1.380.2019.002126, належним відповідачем у справі є Державна екологічна інспекція України, оскільки в даному випадку має місце невиконання рішення суду, яким позивача поновлено на посаді. Посилання на норми закону згідно яких Кабінет Міністрів України призначає Голову Держекоінспекції є хибним, адже мова йде не про призначення на посаду, а саме про поновлення на посаді порядку виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, треті особи Кабінет Міністрів України та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі - задоволити повністю.

Стягнути з Державної екологічної інспекції України (01042, м. Київ,Новопечерський пров. 3, корпус 2; код ЄДРПОУ 37508533 на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року у справі №813/889/15 за період з 01.04.2019 року по 31.07.2021 року у розмірі 1 107 648 (один мільйон сто сім тисяч шістсот сорок вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.10.2021 року.

Суддя Кухар Н.А.