Рішення № 100583227, 25.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/10374/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2595 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Військової частини А2595 (місцезнаходження: вул. Храпая, 1, м. Броди, Львівська область; код ЄДРПОУ: 07567158), в якій просить:

- визнати протиправними дії військової частини А2595 у відношенні до позивача ОСОБА_1 щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 листопада 2019 року;

- стягнути з військової частини А2595 на користь позивача ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 листопада 2019 року у сумі 1477005 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №380/3800/20, Військова частина А2595 виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2019 року у розмірі 1305,17 грн. Зазначає, що при нарахуванні індексації відповідач застосував «базові» місяці для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень, червень, грудень 2016 року та березень 2018 року. Вважає, що відповідач здійснив невірне нарахування суми індексації внаслідок невірного визначення «базового» місяця, яким має бути січень 2008 року та березень 2018 року. Окрім того, зазначає, що відповідно до висновку експерта сума індексації грошового забезпечення повинна становити 147005 грн. У зв`язку з наведеним, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

01.09.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. 63344), вважає, що застосування «базових» місців січень, червень, грудень 2016 року та березень 2018 року є вірним, а повноваження щодо обрахунку індексації, в тому числі щодо визначення «базового» місяця для такого нарахування покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

01.09.2021 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (вх. 63341).

Ухвалою від 25.10.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини А2595 про залишення позовної заяви без розгляду.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Наказом начальника Військової частини А2595 від 28.11.2019 №264 (по стройовій частині) старшого прапорщика ОСОБА_1 знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу Військової частини з 28.11.2019.

Позивач зазначив, що станом на день прийняття наказу про виключення його із списків особового складу Військової частини А2595, відповідачем не було проведено розрахунків щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 по листопад 2019.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №380/3800/20 позов ОСОБА_1 до Військової частини А2595 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною дії Військової частини А2595 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2019 року включно; зобов`язано Військову частину А2595 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2019 року включно. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили 20.10.2020.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі №380/3800/20 відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2019 року у розмірі 1325,05 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Як видно з розрахунку суми коштів, необхідних для виконання рішення суду, наявного в матеріалах справи, при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з січня 2016 року по листопад 2019 року, відповідач застосував «базові» місяці для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень, червень, грудень 2016 року та березень 2018 року.

Позивач долучив до матеріалів справи висновок експерта від 04.05.2020 №2711, згідно з яким розмір індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по листопад 2019 року відповідно до вимог Закону України від 03.07.1991 №1282-VII «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 повинен становити 150100,99 грн.

Вважаючи протиправними дії відповідача, щодо невірного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по листопад 2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з абз.1 ч.1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (абзац 2 ч.3 ст.9 вказаного Закону).

Індексація грошових доходів населення здійснюється відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон №1282-ХІІ) та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Так, згідно з ч.1 ст.2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст.9 Закону).

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно з ст. 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприсмств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення регулюються Порядком № 1078.

У пункті 1-1 Порядку № 1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491- IV Про внесення змін до Закону України Про індексацію грошових доходів населення.

Пунктом 4 Порядку № 1078 встановлено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексується, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Згідно з п. 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме:

1)підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів;

2)підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

3)об`єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів;

4)індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

5)індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються;

6)індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів;

7)індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015, яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.

У редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції:

У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Таким чином, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці (грошового забезпечення). За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом не виділення на дані цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 825/874/17.

Як вже було встановлено судом, відповідач застосував січень, червень, грудень 2016 року та березень 2018 року, як «базові» місяці для обчислення індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2019 року.

Водночас, позивач вважає, що відповідач невірно визначив «базові» місяці для нарахування йому індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2019 року.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу сум індексації грошового забезпечення за спірний період, і з такими сумами позивач не погоджується у зв`язку з неправильним, на його думку, визначенням відповідачем «базового» місяця, суд зазначає наступне.

Враховуючи положення Порядку № 1078 місяць, у якому підвищилося грошове забезпечення з урахуванням виплат, що входять до його складу (посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення), є «базовим». У разі підвищення військовослужбовцю грошового забезпечення, для визначення «базового» місяця при проведенні індексації здійснюється порівняння суми підвищення грошового забезпечення та суми індексації, що нараховується в місяці збільшення грошового доходу. При проведенні такого порівняння береться грошове забезпечення до підвищення у розрахунку за повний відпрацьований місяць та величина приросту індексу споживчих цін, на який нараховується індексація. Якщо відбувається підвищення грошового забезпечення на суму меншу, ніж сума індексації, має бути здійснено підвищення грошового забезпечення та додано суму індексації, визначену з урахуванням суми підвищення грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб від 07 листопада 2007 року №1294 (далі Постанова №1294) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Перелік одноразових додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил затверджено Додатком 25 до Постанови № 1294.

Згідно з абзацом 5 пункту 5 Порядку № 1078 у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

В свою чергу схема посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджена Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.

Згідно із пунктом 14 Порядку № 1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Відповідно до роз`яснення Мінсоцполітики від 08 серпня 2017 року № 48/о/66-17 на запит ДФ Міноборони від 18 липня 2017 року № 248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.

У роз`ясненні Мінсоцполітики від 18 квітня 2018 року № 28/о/66-18 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.

Зі змісту роз`яснення Мінсоцполітики від 09 лютого 2005 року № 024-106 встановлено, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.

Таким чином, визначення «базового» місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, яка набрала чинності 01 січня 2008 року.

Наступна зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що підставою для встановлення «базового» місяця індексації грошового забезпечення є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення «базового» місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого «базового» місяця для проведення індексації, не відбувалося.

Відтак, суд дійшов висновку, що саме січень 2008 року та березень 2018 року, а не січень, червень, грудень 2016 року, є «базовими» місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 по листопад 2019.

З урахуванням викладеного вище та встановлених обставин справи суд зазначає, що нарахування позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2019 року з врахуванням «базових» місяців - січень, червень, грудень 2016 року, а не січень 2008 року, не свідчить про належне та у повному обсязі виконання відповідачем свого обов`язку, передбаченого Законом України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку № 1078 в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.

При цьому суд не погоджується з доводами представника відповідача, про те, що до даних правовідносин не можна застосовувати норму п.5 Порядку №1078 в редакції, яка діє з 01.12.2015 з огляду на таке.

При визначенні «базового» місяця для початку обчислення індексації за спірний період позивач посилається на приписи пункту 10-2 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013.

Відповідно до вказаного пункту для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку працівник займає.

Суд звертає увагу, що застосування цього пункту до певної категорії осіб, зокрема, новоприйнятих працівників визначено самою нормою. Підставою зміни «базового» місяця є не набуття нормою чинності, а настання тих обставин, які цією нормою визначені. Отже, Порядок № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 підлягає застосуванню в даних правовідносинах.

Позивач також зазначає, що відповідач при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 28.11.2019 не врахував норми абзаців 4-6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за №1078, з цього приводу суд зазначає таке.

Як встановлено судом, згідно з розрахунком суми коштів, необхідних для виконання рішення суду, наявного в матеріалах справи, при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 28.11.2019, відповідач застосував «базовий» місяць для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.

Водночас, у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що за період з березня 2018 року по листопад 2018 року право на виплату індексації грошового забезпечення позивач не набув, оскільки не відбулось збільшення величини приросту індексу споживчих цін для проведення індексації відповідно до «базового» місяця (березень 2018 року), тобто на переконання відповідача поріг індексації не перевищив 103 %. Як зазначає відповідач, індекс споживчих цін перевищив 103% в грудні 2018, що і стало підставою для виплати особовому складу індексації щомісяця, починаючи з грудня 2018 року.

Однак з такими міркуваннями відповідача суд не погоджується з огляду на таке.

Згідно з абзацом другим пункту п`ятого Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Водночас відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року по листопад 2018 року індекс споживчих цін не перевищував 103%.

Разом з цим, у контексті спірних правовідносин необхідно звернути увагу на те, що питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку № 1078.

Так, відповідно до абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу («базовому» місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу («базовому» місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Відтак відповідач, не здійснюючи нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року включно, врахував лише норми абзаців першого та другого пункту 5 Порядку № 1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Саме тому, з урахуванням зазначених норм, відповідач не нараховував та не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період.

Однак, на переконання суду, відповідач у межах спірних правовідносин безпідставно оминув норми абзацу третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по листопад 2018 року.

З урахуванням вищевикладеного, суд не може брати до уваги нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з грудня 2018 року по листопад 2019 року, оскільки відповідачем не нараховано індексацію грошового забезпечення за попередній період.

Відтак, суд зазначає, що нарахування позивачу суми індексації грошового забезпечення в період з грудня 2018 року по листопад 2019 року не свідчить про належне та у повному обсязі виконання відповідачем свого обов`язку, передбаченого Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком № 1078, в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за спірний період.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Стосовно вимоги про нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2019 року в розмірі 147005 грн., на підставі висновку експерта Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз №2711 від 04.05.2020, то суд зазначає наступне.

Суд не вправі підміняти інші органи та самостійно нараховувати і визначати певний розмір індексації для військовослужбовців, оскільки такими повноваженнями наділений виключно відповідач, як роботодавець. Суд вправі лише надати правову оцінку діям відповідача стосовно правильного нарахування чи не нарахуванню такої індексації загалом.

Слід зазначити, що в силу приписів ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Оцінюючи наданий позивачем висновок, суд зазначає, що здійснення розрахунку суми індексації належить до компетенції відповідача як роботодавця. Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому належним способом захисту прав позивача у даному випадку є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за спірний період із зазначенням конкретного «базового» місяця, а не зобов`язання відповідача стягнути визначену у висновку експерта суму заборгованості.

Розрахунок суми індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення, що належить до дискреційних повноважень відповідача та в свою чергу унеможливлює постановити рішення про стягнення конкретної суми грошових коштів.

Крім того, підлягає також врахуванню й те, що згідно ст. ст. 5, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» повноваження Міністерства оборони України відносно здійснення індексації грошового забезпечення є дискреційними, та у разі здійснення розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з січня 2016 року по листопад 2019 року із застосуванням конкретних сум для такої індексації судом, останній фактично перебере на себе відповідні функції, що не узгоджується з вимогами закону.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по листопад 2019 року в розмірі 147005 грн., задоволенню не підлягає, оскільки нарахування сум є виключними дискреційними повноваженнями відповідача.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.11.2019, з врахуванням «базових» місяців - січень, червень, грудень 2016 року є протиправним, а тому для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.11.2019 із застосуванням січня 2008 року та березня 2018 року як місяців, з яких починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базових» місяців) та здійснити виплату відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, при цьому вийшовши за межі позовних вимог.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат, а саме витрат пов`язаних з проведенням судово-економічної експертизи у розмірі 1961,28 грн., суд зазначає таке.

Приписами ч. 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (ч.3 ст.132 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Суд зазначає, що експертне економічне дослідження було проведено у позасудовому порядку з метою встановлення істини щодо відсутності або наявності у нього права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, обґрунтованого розрахунку індексації та встановлення суми індексації, яка належить до нарахування. Водночас, приводом проведення експертного дослідження була позиція відповідача щодо визначення суми індексації грошового забезпечення, з якою не погодився позивач.

Таким чином, проведення експертного дослідження було здійснено за ініціативою позивача, не у зв`язку зі зверненням до суду та не пов`язане з розглядом справи. Звернення позивача до суду з вимогою стягнути індексацію грошового забезпечення після отримання листа відповідача з повідомленням про нарахування суми індексації, не вимагала обов`язкового проведення попередньо експертного дослідження.

Дана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №420/1207/19.

Таким чином КАС України встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.

Отже, оскільки в межах спірних правовідносин замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою позивача до звернення до суду з позовом, та той факт, що судом висновок експерта №7236 від 26.11.2020 не брався до уваги,то суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для відшкодування позивачу витрат на підготовку експертного висновку.

Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст.139 КАС України, такий розподілу не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382, підп.15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А2595 у відношенні до ОСОБА_1 щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення у період з 01 січня 2016 року по 28 листопада 2019 року;

Зобов`язати Військову частину А2595 (місцезнаходження: вул. Храпая, 1, м. Броди, Львівська область; код ЄДРПОУ: 07567158) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.11.2019 з застосуванням січня 2008 року та березня 2018 року як місяців, з яких починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базових» місяців) та здійснити виплату відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна