Рішення № 100583135, 26.10.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5448/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30 вересня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 01 жовтня 2005 року між позивачем та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (громадянкою України), зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_1 від 22 лютого 2006 року, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Стаханівського міського управління юстиції у Луганській області.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народився син - ОСОБА_3 у м. Кадіївка Луганської області.

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 24 січня 2020 року по справі № 423/204/20 встановлено факт народження громадянкою України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дитини чоловічої статі, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 , перебуваючи при цьому у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі Рішення суду отримано свідоцтво про народження ОСОБА_3 серія НОМЕР_2 від 24.01.2020, виданого Попаснянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

22 червня 2021 року позивач вперше з моменту народження ОСОБА_3 (підтверджується листом головного центру обробки спеціальної інформації державної прикордонної служби від 27.08.2021 № 91/8-11695) потрапив на підконтрольну українському уряду територію, наступного дня (разом з сином) був зареєстрований, як внутрішньо-переміщена особа, що підтверджується довідкою від 23.06.2021 № 919-5000369609 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, видана Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області; довідкою від 23.06.2021 № 919-5000369634 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, видана Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області.

З метою отримати гарантовану діючим законодавством допомогу від держави при народжені дитини, позивач 23 червня 2021 року звернувся (у письмовій формі) до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з питанням про призначення допомоги при народженні дитини.

08 липня 2021 року позивач отримав Повідомлення про (відмову в призначенні) соціальної допомоги № 435348 від 08.07.2021, в якому зазначено, що допомогу при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не призначено згідно п.12 постанови КМУ від 27.12.2001р. № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» - допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Вчасно подати заяву позивачу заважали об`єктивні обставини незалежні від його волі, зокрема: поширення коронавірусної хвороби СОVID-19 на території Луганської області, скрутне фінансове становище, побоювання за життя та безпеку родини, убезпечення від зараження коронавірусною інфекцією.

Дії відповідача протиправні, такі що порушують чинне законодавство України, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, а позбавлення дитини відповідної допомоги, відповідач фактично порушив інтереси дитини, що є неприпустимим.

Отже, на підставі викладеного позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 08 липня 2021 року № 435348 про відмову в призначенні ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за його заявою від 23 червня 2021 року.

21 жовтня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 26-27), в обґрунтування якого зазначено, що 23.06.2021 позивача було взято на облік внутрішньо переміщених осіб в управлінні соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, разом з сином, ОСОБА_3 , 09.01.2020, про що було надано відповідні довідки № 919-5000369609, №919-5000369634.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" та п. 2 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2001 № 1751, допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Дитина позивача, ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свідоцтво про народження видано Попаснянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м, Харків) 24.01.2020.

23.06.2021 позивач звернувся із заявою про призначення державної соціальної допомоги при народженні дитини, ОСОБА_3 . Заяву було розглянуто.

Рішенням УСЗН Сєвєродонецької міської ВЦА від 08.07.2021 в призначенні зазначеної допомоги було відмовлено, оскільки строк звернення за її призначенням становить більше 12 календарних місяців після народження дитини.

Поновлення строку для звернення за державною допомогою чинним законодавством не передбачено.

На підставі вищевикладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а. с. 22-23).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа в Управлінні соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з 23.06.2021, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 23.06.2021 № 919-5000369609 (а.с. 31).

ОСОБА_1 має дитину, а саме: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 33).

23 червня 2021 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з письмовою заявою щодо призначення про соціальної допомоги при народженні дитини (а.с. 28-30).

Відповідно до рішення від 08.07.2021 та повідомлення №435348, позивачу відмовлено у призначенні (відновленні) державної допомоги при народженні дитини внутрішньо переміщеним особа, на підставі пункту 12.1 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування (а.с. 16, 42).

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Роботу щодо призначення та виплати державної допомоги сім`ям з дітьми організовує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім`ям з дітьми: допомога у зв`язку з вагітністю та пологами; допомога при народженні дитини; допомога при усиновленні дитини; допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; допомога на дітей одиноким матерям.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", допомога при народженні дитини надається одному із батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною. Одноразова допомога, призначена опікуну, вважається власністю дитини.

Згідно із частинами 1-3 статті 11 Закону України "Про державну допомогу з дітьми", допомога батькам при народженні дитини призначається на підставі свідоцтва про народження дитини. Опікунам зазначена допомога призначається на підставі рішення про встановлення опіки. Для призначення допомоги при народженні дитини до органу праці та соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним.

Умови призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, передбачених Законом України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" визначаються Порядком призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (далі - Порядок № 1751).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини, опікуну, які постійно проживають разом з дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Пунктом 11 Порядку № 1751 передбачено, що для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається: заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1751 допомога при народженні дитини надається у розмірі, встановленому на дату народження дитини. Допомога при народженні дитини, яка народилася після 8 квітня 2011 р., надається в сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами.

Вирішуючи питання щодо законності рішення відповідача від 08.07.2021 про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Україна зобов`язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв`язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Згідно із ч. 2 ст. 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними окупованої території.

Визначення поняття внутрішньо переміщеної особи міститься у ст. 1 Закону № 1706-VII.

Це визначення має описовий характер та охоплює три види конституційно-правового статусу людини (громадянин України, іноземець та особа без громадянства). З огляду на визначення, внутрішньо переміщена особа - це особа, яка:

- перебуває на території України на законних підставах;

- має право на постійне проживання в Україні;

- була змушена залишити або покинути своє місце проживання в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Отже, реєстрація особи як внутрішньо переміщеної надає можливість державним органам врахувати її особливі потреби. Серед таких особливих потреб - доступ до належного житла та правової допомоги, доступ до спеціальних державних програм, зокрема адресних програм для внутрішньо переміщених осіб, призначення або відновлення належних соціальних допомог.

Таким чином, статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації.

Суд вважає посилання відповідача на те, що позивач звернуася до відповідача для призначення допомоги при народженні дитини після спливу встановленого Законом дванадцяти місячного строку з дня народження дитини недоречними, оскільки відповідачем в порушення вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не було вчинено жодних заходів спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом позивача, в даному випадку на призначення виплати допомоги при народженні дитини, не враховано статус позивача, як внутрішньо переміщеної особи, що надає особі спеціальні, додаткові права, не надано оцінку поважності причин пропуску позивачем строку звернення до відповідача для призначення допомоги при народженні дитини, у зв`язку з набуттям статуту внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, рішення відповідача про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини, прийнято не на підставі та не у спосіб що визначені Конституцією та законами України, без належної оцінки та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним, та підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВРУ №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам, а тому не можна позбавити дитину благ, гарантованих їй державою.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку рішення про відмову в призначенні допомоги при народженні дитини, в першу чергу порушує право дитини позивача на соціальний захист гарантований Конституцією України та чинним законодавством України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі позову був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 29.09.2021 (а. с. 4).

Як вже вище вказано, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 908,00 грн, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Скворцової Алли Юріївни в інтересах ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 08.07.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (код ЄДРПОУ 24179564, місце знаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15-Б) призначити нарахування та виплату ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) допомоги при народженні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно поданої заяви від 23.06.2021 № 5/417.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (код ЄДРПОУ 24179564, місце знаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, буд. 15-Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Ірметова