
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
25 жовтня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/7629/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.
розглянула матеріали адміністративного позову
позивач: фермерське господарство "Полудень" (25002, м. Кропивницький, проспект Перемоги, 2, кв. 53, код ЄДРПОУ 43491821)
відповідач-1: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197)
відповідач-2: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 39393501)
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Фермерське господарство "Полудень" звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення №2194363/43491821 від 02.12.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 15.10.2020 року;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати складену ним податкову накладну №1 від 15.10.2020 року в Єдиному державному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому чинним законодавством України (в порядку п. 56.23. ст. 56 ПК України).
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з`ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивач у своєму позові вказав відповідачем-1 Державну податкову службу України, однак вказав код ЄДРПОУ 39292197, який належить іншому суб`єкту владних повноважень - Державній фіскальній службі України, яка з 17.05.2019 року перебуває в стані припинення та не здійснює функції у сфері публічно-правових відносин.
Також позивачем визначено відповідачем-2 - Головне управління ДПС у Кіровоградській області, однак вказано код ЄДРПОУ 39393501, який належить іншому суб`єкту владних повноважень - Головному управлінню ДФС у Кіровоградській області, яке з 02.08.2019 року перебуває в стані припинення та не здійснює функції у сфері публічно-правових відносин.
Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Строк звернення до адміністративного суду передбачений статтею 122 КАС України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
Згідно з пунктом 56.23 статті 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей.
Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 сформулював правовий висновок про те, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 4 статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
Предметом спору в даній справі є законність рішення №2194363/43491821 від 02.12.2020 року, прийнятого комісією Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Доказів того, що позивач скористався процедурою досудового вирішення спору та звертався зі скаргою на це рішення комісії регіонального рівня до комісії центрального рівня до суду не надано.
Суд вважає, що звернувшись до суду з цим позовом лише 20.10.2021 року, позивач пропустив шестимісячний строк, установлений частиною 2 статті 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивач вказав, що ФГ "Полудень" зверталося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про зобов`язання відповідача-1 зареєструвати податкову накладну №1 від 15.10.2020 року та визнання протиправним рішення про зупинення реєстрації податкової накладної. Під час розгляду справи позивач дізнався про існування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, яке не надходило в особистий кабінет платника податку. Після цього позивач відмовився від позову, а ухвалою суду від 14.05.2021 року провадження у справі було закрито. З цих підстав позивач просить суд поновити йому строк на звернення до суду.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 року у справі №240/12017/19 вказав, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Позивач на зазначає конкретної дати, коли він дізнався про спірне рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області №2194363/43491821 від 02.12.2020 року та коли і в який спосіб його отримав. Між тим, як свідчать матеріали справи №340/384/21, позивач 05.02.2021 року звернувся до суду з позовом про зобов`язання зареєструвати податкову накладну №1 від 15.10.2021 року, відповідач 10.03.2021 року подав до суду відзив на позов, до якого долучив копію вказаного рішення №2194363/43491821 від 02.12.2020 року, а позивач 14.05.2021 року подав до суду заяву про відмову від позову. Наведене свідчить, що під час судового розгляду справи №340/384/21 позивач, отримавши відзив відповідача, повинен був дізнатися про спірне рішення.
Позивач не навів поважних причин, які унеможливлювали його звернення до суду з цим позовом аж до 20.10.2021 року.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України, згідно з частинами 1, 2 якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -
У Х В А Л И Л А :
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:
- позовну заяву із зазначенням правильних реквізитів відповідачів відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України; копії виправленої позовної заяви для відповідачів.
- заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Судове рішення № 100582887, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 25.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 340/7629/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: