Рішення № 10058244, 22.06.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2010 р.Справа № 22/16/2782 За позовом Красилівської районної спілки споживчих товариств, м. Красилів до 1. Красилівського районного бюро технічної інвентаризації, м. Красилів 2. Красилівської міської ради, м. Красилів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Красилівської житлово-експлуатаційної контори, м. Красилів

За участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Хмельницькій області, м.Хмельницький

про визнання права власності на частину нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться в м. Красилові по вул. Булаєнка, 1, площею 96,80 м кв.

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивача: Молчанюк О.О. - представник за довіреністю від 21.04.2010р.

Ковальчук Р. В. - голова правління Красилівської районної спілки споживчих товариств

відповідача 1: не з'явився

відповідача 2: Романюк Т.М. - представник за довіреністю від 05.01.2010р.

Островська Н.В. - представник за довіреністю від 26.01.2010р.

від третьої особи (Красилівської житлово-експлуатаційної комісії): Зелінська Ю.В. -

представник за довіреністю від 01.02.2010р. (присутня в судовому засіданні 16.06.2010 р.)

від третьої особи (Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Хмельницькій області, м.Хмельницький) - Мельничук О.Я. - представник за довіреністю (присутня в судовому засіданні 16.06.2010 р.)

Суть спору: позивач - Красилівська районна спілка споживчих товариств звернувся із позовом до Красилівського районного бюро технічної інвентаризації, м. Красилів, Красилівської міської ради, м. Красилів та просить визнати право власності на частину нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться в м. Красилів по вул. Булаєнка, 1, площею 96,80 м кв. Повноважний представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами. Стверджує, що позивачем за власні кошти побудовано нерухомий об'єкт - магазин, загальною площею 96,80 кв.м. за адресою: м. Красилів, вул. Булаєнка, 1, а тому відповідно до приписів частин 1, 2 статті 331 Цивільного кодексу України він набуває права власності на нього.

В обгрунтування до позовної заяви, позивачем в судовому засіданні подано копії наступних документів: рішення виконкому Красилівської районної ради №123 від 10.04.1968року "Про будівництво кооперованого двоповерхового 8-квартирного житлового будинку міжколгоспною будівельною бригадою і райспоживспілкою в смт. Красилів"; акт про відведення земельної ділянки в натурі від 22.04.1963року; Акт про відведення в безстрокове користування земельної ділянки від 26.04.1963року; зведений кошторис на будівництво 2-х поверхового житлового будинку з магазином Красилівською райспоживспілкою за 1963рік; рахунок - вимога №139 від 05.08.1963року; архівний витяг з протоколу №6 засідання Красилівського міськвиконкому від 18.03.1966року; акт приймання виробничих приміщень від 23.12.1964року; акт приймання виконаних робіт №1 за квітень 1963року; акт приймання виконаних робіт №1 за вересень 1963року. Крім того, позивач вказує на те, що твердження відповідача про те, щодо спірного приміщення споживча кооперація не має жодного відношення є невірним, оскільки ще постановами Ради Міністрів СРСР №824 від 31.08.1967року та Ради Міністрів УРСР №646 від 06.10.1967року для поліпшення торгівлі рекомендувати колгоспам та іншим організаціям при наявності у них економічних можливостей здійснювати на договірних началах будівництво на своїй території магазинів, підприємств громадського харчування і хлібопекарень за рахунок коштів споживчої кооперації або власних коштів з наступною оплатою вартості будівництва споживчою кооперацією. Таким чином, на думку позивача, було зведено і спірний об'єкт, вартість яких була приплачена споживчою кооперацією. Як вбачається з постанови, розмежування на організаційно-правові форми підприємств споживчої кооперації не вимагалось. Підпунктом ж п. 2 постанови Ради Міністрів №105 від 23.01.1981року "Про приймання в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів Ради Міністрів СРСР" передбачено, що об'єкти виробничого призначення, збудовані за кошти міжгосподарських організацій, колгоспів приймаються в експлуатацію державними приймальними комісіями, призначеними в порядку встановленому Радами Міністрів республік, а об'єктів, збудованих за кошти інших кооперативних організацій - такими комісіями, проте створеними в порядку, встановленому центральним органом кооперативних організацій.

Позивач 22.06.2010 р. надав суду заперечення на позов в якому зазначає що строк позовної давності останнім не пропущений, оскільки позивачу стало відомо про факт оспорювання права власності 12 лютого 2008 р. на підставі ухвали господарського суду Хмельницької області від 12.02.2008 р. по справі №21-1000-А. В наслідок чого 14.04.2008 р. на адресу прокурора Красилівського району було направлено лист №34, з прохання внести протест на незаконне рішення виконкому Красилівської міської ради №631 від 19.12.2007 р.

Повноважний представник відповідача 1 в судовому засіданні 31.05.2010 р. проти задоволення позовних вимог не заперечує та надав суду відзив на позов (22.06.2010 р.) в якому просить розглядати справу без повноважного представника.

Повноважні представники відповідача 2 в судове засіданні з'явились, проти позову заперечували. У відзиві на позов вказали, що рішенням виконавчого комітету Красилівської районної Ради від 10 квітня 1963 року затверджено вибір земельної ділянки площею 0,10 га для забудови та доручено будівництво житлового будинку міжколгоспній будівельній організації за рахунок кооперування коштів райспоживспілки та міжколгоспної будівельної організації. Оскільки рішення про будівництво будинку приймалось виконавчим комітетом Красилівської районної Ради, то вимога підрядчика як виконавця волі замовника про визнання права власності є безпідставною. Наданий позивачем в якості доказу його права власності, акт прийому новозбудованого приміщення від 23 грудня 1964 року не містить відомостей щодо його адреси, найменування замовника в його особі. Водночас, в даному акті, представником підрядчика значиться Красилівська районна спілка споживчих товариств, що доводить обставини виконання підрядних обов'язків зазначеною організацією за дорученням органу влади. Згідно із ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Красилівська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади м. Красилова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами. Відповідно до статуту Красилівської житлово-експлуатаційної контори (в новій редакції), затвердженого рішенням Красилівської міської ради №18 від 10.09.2009р. й зареєстрованого державним реєстратором Красилівської районної державної адміністрації 27.11.2009р. Красилівська житлово-експлуатаційна контора заснована Красилівською міською радою та є підприємством комунальної власності територіальної громади міста. Будинок по вул. Булаєнко, 1, м.Красилів знаходиться на балансі Красилівської житлово-експлуатаційної контори та обслуговується нею, в тому числі сплачується земельний податок за прилеглу прибудинкову територію. Магазин, що вбудований у будинок, передавався на баланс Красилівської житлово-експлуатаційної контори, як невід'ємна частина будинку. Підтвердженням того, що житловий будинок №1 по вул. Булаєнко в м. Красилів знаходиться на балансі Красилівської ЖЕК, є рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради від 14.06.88р. №93 "Про затвердження технічних висновків на комплексний капремонт житлового будинку №1 по вул. Комсомольській", яким затверджено технічні висновки на комплексний капремонт житлового будинку №1 по вул.Комсомольській та рекомендовано Хмельницькому облвідділу інституту "Укржилремпроект'' розробити робочі креслення на ремонт вказаного будинку. Згідно рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради № 504 від 15.08.2007 року "Про використання приміщення міської комунальної власності", приміщення магазину "Колосок", яке перебуває на балансі Красилівської ЖЕК, вирішено використовувати для облаштування магазину по обслуговуванні соціально незахищених верств населення, що у відповідності до ст.327 ЦКУ підтверджує, що дане майно знаходиться у комунальній власності. Між Красилівською житлово-експлуатаційною конторою та Міським споживчим товариством укладено договір оренди від 02 січня 2002року, відповідно до якого Міському споживчому товариству надано в строкове платне користування вбудоване приміщення площею 101кв.м, розміщене за адресою: м. Красилів, вул. Булаєнко, 1, що знаходиться на балансі Красилівської ЖЕК. Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Згідно п.2.2. договору оренди передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря (Міське споживче товариство) права власності на це майно. Власником майна залишається житлово-експлуатаційна контора, а орендар користується ним протягом строку оренди. Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.03.2008р. у справі №18/444 позов Красилівської житлово-експлуатаційної контори до Красилівського міського споживчого товариства, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Красилівської міської ради про розірвання договору оренди, зобов'язання передати приміщення за актом прийому-передачі задоволено частково, зобов'язано Красилівське міське споживче товариство передати приміщення за адресою м. Красилів, вул. Булаєнко, 1 площею 101кв.м. за актом прийому-передачі. Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.05.2008р. рішення господарського суду Хмельницької області від 06.03.2008р. у справі №18/444 залишено без змін, а апеляційну скаргу Красилівського міського споживчого товариства - без задоволення. Постановою Ради Міністрів СРСР від 02 грудня 1988р. №1400 "Про продаж громадянам в особисту власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду" дозволено виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів, підприємствам, об'єднанням і організаціям продавати громадянам у власність незаселені квартири в будинках, що підлягають реконструкції або капітальному ремонту. Відповідно до Закону СССР "Про власність в СССР" наймач жилого приміщення в будинку державного і громадського житлового фонду та члени його сім'ї вправі викупити у власника відповідну квартиру. Положенням про продаж громадянам в власність квартир у будинках державного і громадського житлового фонду, їх утримання і ремонт, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 19 травня 1989р. №142, визначено, що громадянин, який бажає придбати в власність займану квартиру (будинок), подає заяву за місцем проживання до виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів або адміністрації підприємства, об'єднання, організації, у віданні або власності яких перебуває будинок (п. 9). Згідно додатку 1 до Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах України, затвердженого наказом Державного комітету України по Житлово-комунальному господарству від 31 грудня 1991року №135 жилий будинок - будинок, призначений для постійного проживання в ньому людей, який має обладнані квартири (квартиру) та допоміжні приміщення. Допоміжні приміщення жилого будинку - приміщення жилого будинку, призначені для забезпечення експлуатації будинку чи побутового і культурного обслуговування населення за місцем проживання. Діюче на той час законодавство слугувало підставою для прийняття виконавчим комітетом Красилівської міської ради народних депутатів рішень від 14.04.1992 року №45 "Про затвердження актів обстеження технічного стану, оцінки квартир та видачу дозволу на їх продаж", від 12.05.1992року №55 "Про затвердження актів обстеження технічного стану, оцінки квартир та видачу дозволу на їх продаж", якими затверджено матеріали обстеження технічного стану, оцінки квартир в м. Красилів та надано дозвіл продати квартири в тому числі квартири №№ 1, 4, 6 по вул. Булаєнко, 1. У всіх актах обстеження технічного стану та оцінки будинку/ квартири по вул. Булаєнко № 1 в м. Красилів, які затвердженні зазначеними вище рішеннями, вказано, що житловий будинок № 1 по вул. Булаєнко належить Красилівській ЖЕК. Підтвердженням того, що у позивача відсутні підстави для набуття права власності на нежитлове приміщення (магазину), що знаходиться в м. Красилові по вул.Булаєнка, 1, площею 101,7м.кв. є неодноразові звернення Красилівської районної спілки споживчих товариств та Красилівського міського споживчого товариства до суду. Зокрема, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 29.11.2007року у справі №8/3230 позов Красилівського міського споживчого товариства до Красилівського районного бюро технічної інвентаризації за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Красилівської міської ради, Красилівського міськвиконкому, Красилівської житлово-експлуатаційної контори, Красилівського Райагробуду про визнання права власності на нежитлове приміщення - магазин площею 101,7кв.м, що розташований за адресою: м. Красилів, вул. Булаєнка, 1 залишено без розгляду. Постановою господарського суду Хмельницької області від 14.04.2008р. у справі №21/1000-А відмовлено у позові Красилівської районної спілки споживчих товариств до Красилівського районного бюро технічної інвентаризації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Красилівської міської ради про зобов'язання провести технічну інвентаризацію, виготовити та видати технічний паспорт на нерухоме майно - нежитлове приміщення (магазин), що знаходиться за адресою: м. Красилів, вул. Булаєнка, буд. №1, враховуючи, що позивачем не надано безспірних та беззаперечних доказів права власності на нерухоме приміщення (магазин), що знаходиться за адресою: вулиця Булаєнка, 1, м. Красилів Хмельницької області загальною площею 101,7кв.м. У кожній судовій справі позовні вимоги Красилівської районної спілки споживчих товариств щодо нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться за адресою: м. Красилів, вул. Булаєнка, буд. №1 обґрунтовувались одними і тим ж доказами (акт прийому новозбудованого приміщення від 23 грудня 1964року та ін.), які, як встановлено судами, не були безспірними та беззаперечними. Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Також, Красилівською районною спілкою споживчих товариств пред'явлено позов за межами строків загальної позовної давності, тому просимо суд застосувати наслідки спливу позовної давності, передбачені статтею 267 ЦКУ. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

16.06.2010р. відповідач 2 подав суду пояснення, в яких вказав, що рішенням виконавчого комітету Красилівської районної Ради депутатів трудящих від 10 квітня 1963року №123 "Про будівництво кооперативного восьмиквартирного двоповерхового житлового будинку міжколгоспною будівельною організацією і райспоживспілкою в смт Красилів" доручено будівництво житлового будинку міжколгоспній будівельній організації за рахунок кооперування коштів райспоживспілки та міжколгоспної будівельної організації. Згідно ст.332 Цивільного кодексу УРСР за договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій риск певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Оскільки рішення про будівництво будинку приймалось органом місцевого самоврядування, то рішенням Красилівської міської ради від 18.12.2007року №6 "Про питання захисту права власності територіальної громади міста Красилова" визнано вбудоване нежитлове приміщення магазину на першому поверсі житлового будинку № 1 по вул. Булаєнко таким, що є у власності територіальної громади міста Красилів з моменту введення в експлуатацію.

В обгрунтування позовних вимог позивачем надано акт про відведення в безстрокове користування земельної ділянки від 26.04.1963року. Проте зазначений акт складений між виконкомом Красилівської селищної ради депутатів трудящих Хмельницької області та техніком-будівельником Красилівської районної споживчої спілки, а не позивачем по справі. Незрозумілим, на думку відповідача2, є посилання позивача на те, що за умовами акта від 26.04.1963року йому було надано в безстрокове користування земельну ділянку, адже відповідно до довідки ЄДРПОУ первинна реєстрація Красилівської районної спілки споживчих товариств була проведена 12.09.1995р., а доказів правонаступництва позивачем не надано. Згідно акта надано земельну ділянку площею 1000 кв.м по вул. Банківській (зараз - вул. Булаєнка), 1 "А", спірне ж майно знаходиться по вул. Булаєнка, 1. Також в акті зазначено лише про будівництво 2-х поверхового 8-ми квартирного житлового будинку, а відомості про будівництво магазину відсутні. Підтвердженням того, що акт від 26.04.1963року має незрозуміле походження є те, що земельна ділянка по вул. Булаєнка, 1 надана в постійне користування Красилівській житлово-експлуатаційній конторі, згідно державного акта на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №002171 від 07.10.1996року, за яку Красилівська ЖЕК сплачує земельний податок. Форма державного акта на право постійного користування землею, затверджена постановою ВРУ від 13.03.1992року №2201-XII "Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею". Підставою для прийняття Красилівською міською радою рішення від 18.12.2007 року № 6 "Про питання захисту права власності територіальної громади міста Красилова" слугувало те, що будинок в м.Красилові по вул.Булаєнка, 1 разом з вбудованим приміщенням магазину перебуває на балансі комунального підприємства - Красилівської ЖЕК та обслуговується нею, в тому числі сплачується земельний податок за прилеглу прибудинкову територію. Також Красилівська ЖЕК згідно договору оренди від 02.01.2002року надавала в строкове платне користування Міському споживчому товариству вбудоване приміщення площею 101 кв.м, розміщене за адресою: м. Красилів, вул. Булаєнко, 1. Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963року за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Згідно п.2.2. Договору оренди передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря (міське споживче товариство) права власності на це майно. Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом (01.01.2004р.). Таким чином, в даному випадку підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу УРСР. Відповідно до ст.71 Цивільного кодексу УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. Згідно із ст.75 Цивільного кодексу УРСР позовна давність застосовується судом, арбітражем або третейським судом незалежно від заяви сторін. Відповідно до ст.80 Цивільного кодексу УРСР закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Із позовної заяви Красилівської районної спілки споживчих товариств № 44 вбачається, що вона подається 13.05.2008р., тобто через 44 роки після виникнення права на позов. Вимоги, на які не поширюється позовна давність, перераховані, зокрема, у ст.83 ЦК УРСР. Вимога про визнання права власності до даного переліку не входить. Вважаємо безпідставним посилання позивача на нормативні акти, прийняті в 1967р., 1981р. та 1987р. з метою обґрунтування позовних вимог, оскільки відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Красилівська житлово-експлуатаційної контора надала суду пояснення з приводу позовних вимог, у яких зазначає, що позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними, оскільки: 1. будинок по вул. Булаєнко, 1, м. Красилів на час подання позову та на сьогоднішній день знаходиться на балансі Красилівської житлово - експлуатаційної контори; 2. нежитлове приміщення (магазин), що знаходиться у м. Красилів по вул. Булаєнко, 1, площею 96,80 кв.м. було надано в оренду Красилівському міському споживчому товариству.

В додаткових поясненнях до справи вказує, що технічна документація є свідчення належності на балансі останнього вищенаведеного будинку.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Інспекція державного архітектурно - будівельного контролю в Хмельницькій області, в письмових поясненнях по справі вказує, що дозволи на виконання будівельних робіт видаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з 1994 року, відповідно до ДБН А.3.1-2-93 С.2 "Надання дозволу на виконання будівельних робіт". В зв'язку з тим, що дане приміщення магазину побудовано та прийнято в експлуатацію до 1994 року, тому дане будівництво проводилося без дозволу на виконання будівельних робіт, так як на той час законодавством такого дозвільного документу передбачено не було. В зв'язку з викладеним та враховуючи те, що в Красилівської районної спілки споживчих товариств є необхідні дозвільні документи на будівництво, зокрема рішення виконавчого комітету Красилівської районної ради народних депутатів про будівництво та акт про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва та експлуатації, стверджувати що дане будівництво являється самочинним в інспекції підстав немає.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Рішенням виконавчого комітету Красилівської районної Ради народних депутатів трудящих № 123 від 10.04.1963 р. („Про будівництво кооперативного восьмиквартирного двоповерхового будинку Міжколгоспною будівельною організацією і Райспоживспілкою в с.м.т. Красилів”) затверджено вибір земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва будинку та будівництво житлового будинку доручено міжколгоспній будівельній організації за рахунок кооперування коштів райспоживспілки ста міжколгоспної будівельної організації.

Відповідно до акту від 22.04.1963р. представник Хмельницького міжміського бюро технічної інвентаризації Яриновський П.В. згідно Рішенням виконавчого комітету Красилівської районної Ради народних депутатів трудящих № 123 від 10.04.1963 р. здійснив в натурі відвід земельної ділянки загальною площею 1000 квм., яка знаходиться в с.м.т. Красилів по вул.. Банківській №1 під будівництво житлового будинку Красилівській райспоживспілці та Красилівській міжколгоспній будівельній організації.

Красилівська райспоживспілка отримала в безстрокове користування земельну ділянку для капітального будівництва та подальшої експлуатації відповідно до акту від 26.04.1963р. про надання в безстрокове користування земельної ділянки для капітального будівництва та подальшої експлуатації. Даний акт складено між виконавчим комітетом Красилівської селищної ради та красилівської райоспоживспілкою. При цьому, в акті зазначено, що передається земельна ділянка "безстроковому користувачу" (позивачу) для будівництва та подальшої експлуатації земельної ділянки площею 1000 кв.м. по вул Банковій. На даній земельній ділянці позивач зобов'язувався збудувати двох поверховий житловий будинок (п.2).

Розпорядженням Правління Хмельницької Облспоживспілки № 393 від 25.06.1963 р. затверджено зведений кошторис на будівництво двоповерхового житлового будинку Красилівської Райспоживспілки із розрахунку 50% оплати спільно з будівельною бригадою Міжколгоспної будівельної організації.

Відповідно до акту приймання виконаних робіт № 1 за квітень 1963 р., акту приймання виконаних робіт № 6 за вересень 1963 р. та акту приймання будинку і введення його в експлуатацію від 23.12.1964 р. підтверджується, що будинок по вул. Булаєнка, 1, м. Красилів введено в експлуатацію в 1964 р.

При цьому акт від 23.12.1963 р. підписаний членами комісії та скріплений печатками. Крім того зі змісту акту вбачається, що в експлуатацію зданий житловий будинок з магазином.

Архівним витягом з протоколу засідання Красилівського міськвиконкому № 6 від 18.03.1966р. підтверджується перейменування вулиць в м. Красилів, зокрема перейменування вул. Банківської на вул. Булаєнка.

Відповідно до рішення виконкому Красилівської міської ради народних депутатів Красилівського району Хмельницької області від 12.05.1992р. №55 затверджено акти обстеження технічного стану і оцінки квартир та дозволено продати квартиру №6 по вул..Булаєнко,1 вартістю 4563 крб. Гр.. Кругляку С.Ф. Вирішено також продаж квартир Красилівській ЖЕК провести у встановленому порядку через Красилівську нотаріальну контору.

Відповідно до довідки від 16.07.2007 р. Красилівської районної орендно-будівельної організації „Райагробуд”, зазначено, що магазин по вул Булаєнка, 1, був вбудований за рахунок площі Райспоживспілки.

Будівництво нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться в місті Красилів по вул. Булаєнко 1, за рахунок коштів позивача також підтверджується наданими в матеріали справи: розпорядження №593 від 25.06.1963 р., кошторисом від 25.06.1963 р., розрахунком від 30 вересня 1963 р., розрахунково-платіжною вимогою, постановою про затвердження кошторису за 1988 рік.

Згідно з довідкою Красилівського районного бюро технічної інвентаризації право власності на спірне майно не зареєстровано, свідоцтво про право власності не видавалося.

Рішенням 12 сесії Красилівської міської ради 5-ого скликання від 18.12.2007 р. визнано вбудоване нежитлове приміщення магазину на першому поверсі житлового будинку №1 по вул. Булаєнко таким, що є у власності територіальної громади міста Красилів з моменту введення в експлуатацію.

Рішенням виконавчого комітету Красилівської міської ради від 19.12.2007 р. № 631 „Про визнання права власності на нерухоме майно за територіальною громадою міста Красилова” було вирішено визнати за територіальною громадою міста Красилова в особі Красилівської міської ради право власності на нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 98,7 кв.м., яке розташоване по вул. Булаєнка, 1 в м. Красилів.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 21.07.08 р. по справі № 16/323-НА позов Красилівської районної спілки споживчих товариств, м. Красилів до Красилівської міської ради, м. Красилів про скасування рішення Виконавчого комітету Красилівської міської ради № 631 від 19.12.2007 р. про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення магазину, що знаходиться за адресою: м. Красилів, вул. Булаєнка, 1 задоволено. Скасовано рішення Виконавчого комітету Красилівської міської ради № 631 від 19.12.2007 р. про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення магазину, що знаходиться за адресою: м. Красилів, вул. Булаєнка, 1.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.11.08 р. апеляційну скаргу Красилівської міської Ради, м. Красилів залишено без задоволення, а постанову господарського суду Хмельницької області від 21.07.2008 р. у справі 16/323-НА залишено без змін.

Відповідно до довідки (вих. № 413 від 26.05.2009 р.), наданої Красилівською ЖЕК, станом на 26.05.2009 року будинок по вул. Булаєнко, 1, м.Красилів знаходиться на балансі Красилівської житлово-експлуатаційної контори та обслуговується нею, в тому числі проплачується земельний податок, податок за прилеглу прибудинкову територію. Магазин, що вбудований у будинок, передавався на баланс Красилівської ЖЕК, як невід'ємна частина будинку, а також даний магазин було передано в строкове платне користування Красилівському міському споживчому товариству згідно договору оренди від 02.01.2002 р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.03.2008р. позов Житлово—експлуатаційної контори м. Красилів до Красилівського міського споживчого товариства м. Красилів за участю третьої особи Красилівська міська рада м. Красилів про розірвання договору оренди та зобов”язання відповідача передати приміщення за актом прийому-передачі задоволено частково. Зобов’язано Красилівське міське споживче товариство м. Красилів, вул. Грушевського 61, передати приміщення за адресою м. Красилів, вул. Булєнко,1 площею 101 кв.м. за актом прийому передачі.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 22.05.2008р. рішення господарського суду Хмельницької області від 06.03.2008р. у справі №18/444 залишено без змін, а апеляційну скаргу Красилівського міського споживчого товариства (м.Красилів Хмельницької області) - без задоволення.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 06.07.2009р. у справі №16/2782 позов Красилівської районної спілки споживчих товариств (м.Красилів Хмельницької області) до Красилівського районного бюро технічної інвентаризації (м.Красилів Хмельницької області) та Красилівської міської ради (м.Красилів Хмельницької області) за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Красилівської житлово-експлуатаційної контори (м.Красилів Хмельницької області) про визнання права власності на частину нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться в м.Красилові по вул.Булаєнка, 1, площею 96,80 кв.м., задоволено та визнано за Красилівською районною спілкою споживчих товариств право власності на частину нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться в м.Красилові по вул.Булаєнка, 1, площею 96,80 кв.м.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 28.10.2009р. рішення господарського суду Хмельницької області від "06" липня 2009р. у справі №16/2782 залишено без змін, а апеляційну скаргу Красилівської міської ради, м.Красилів Хмельницької області - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Красилівської міської ради залишено без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2009 року і рішення Господарського суду Хмельницької області від 06. липня 2009 у справі № 16/2782 скасовано.

Згідно висновку спеціаліста №4-296 від 06.06.2009 р. про проведення будівельно-технічного дослідження, по визначенню площі нежитлового приміщення - загальна площа вбудованого нежитлового приміщення по вул. Булаєнка, 1, в м. Красилів становить 96,80 кв.м.

З врахуванням того, що позивач немає змоги здійснити реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості та отримати відповідні документи про включення до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обмежень відомостей про речові права на нерухоме майно, суб’єкта речових прав, технічні характеристика майна, тощо, він не має змоги належним чином користуватись, володіти та розпоряджатись майном, просить суд визнати право власності за ним на частину нежилого приміщення, що знаходиться за адресою м. Красилів, вул. Булаєнка, 1, загальною площею 96,80 м.кв.

Дослідивши матеріали справи в сукупності з доводами представників сторін, судом приймається до уваги наступне:

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п.1 ст.16 Цивільного кодексу України –кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним же зі способів захисту цивільного права в силу ст.16 Цивільного кодексу України є визнання права.

Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У позовній заяві та в процесі розгляду справи позивачем не вказано яким чином його права і охоронювальні законом інтереси порушує чи оспорює відповідач - Красилівське районне бюро технічної інвентаризації, яке здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно, не уповноважене визнавати таке право, а тому не є належним відповідачем у даній справі (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України від 25.08.2009 р. по справі №4/5113).

Отже, у позові до Красилівського районного бюро технічної інвентаризації про визнання права власності на частину нежитлового приміщення (магазину) належить відмовити.

Позов про визнання права власності –це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод. Як відповідач, за таким позовом виступає третя особа, що безпосередньо заявляє чи не заявляє свої права на річ, але не визнає за позивачем речового права на майно. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно, а не встановити його. Об’єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить встановлення цивільно-правових підстав набуття права власності на частину нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться в м. Красилові по вул. Булаєнка, 1, площею 96,80 м кв. (постанова Вищого господарського суду України по справі №16/2782 від 25.02.2010 р.)

Відповідно до ст.94 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 № 1540-VI колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів. Право розпорядження майном, що є власністю колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, належить виключно самим власникам.

Відповідно до ст.95 Цивільний кодекс Української РСР власністю колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань є підприємства, культурно-побутові заклади, приміщення тощо.

Згідно із п.п.4, 21-24,31,33 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 р., погодженого заступником Голови Верховного суду УРСР, реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать місцевим Радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належать громадянам на праві особистої власності. Будинки, що підлягають реєстрації, повинні бути закінчені будівництвом і прийняті в експлуатацію за актом, затвердженим виконкомом місцевої Ради депутатів трудящих.

Бюро технічної інвентаризації в своїй роботі по реєстрації будинків і домоволодінь зобов'язані: а) ознайомитись з документами, поданими установами, підприємствами, організаціями і окремими громадянами на підтвердження їх права власності на будинок (домоволодіння); б) з'ясувати підстави виникнення і порядок переходу до установи, підприємства, організації чи громадянина права власності, правильність оформлення документів, число учасників спільної власності і частку, яка належить кожному із співвласників. На підставі правовстановлюючих документів, перелічених в додатку N 1, бюро технічної інвентаризації складає письмовий висновок, в якому зазначається: а) адреса будинку (домоволодіння), площа земельної ділянки і кількість основних будівель; б) дані про власників з зазначенням відносно громадян прізвища, ім'я та по батькові, а для установ, підприємств і організацій - повного їх найменування; в) детальний перелік поданих документів, що встановлюють право теперішніх власників; г) вид власності (державна, кооперативна, громадська, особиста); д) участь кожного із співвласників у спільній власності відповідно до належної йому частки (1/4, 1/2, 1/3 і т. д.). На підставі перевірених документів і свого висновку бюро технічної інвентаризації вносить відомості про право власності на будинок (домоволодіння) до реєстрової книги даного населеного пункту і проставляє на документі власника реєстраційний напис за встановленою формою . Якщо на документі про право особистої власності на будинок немає місця для реєстраційного напису, власникові надається реєстраційне посвідчення, яке є невід'ємною частиною правовстановлюючого документа. Установі, підприємству або організації про проведену реєстрацію бюро технічної інвентаризації видає реєстраційне посвідчення. Тобто, з даних норм вбачається обов’язок Красилівського районного бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на нерухомий об’єкт. У випадку виявлення будинків, що збудовані самовільно, бюро технічної інвентаризації повідомляє про це виконком місцевої Ради депутатів трудящих для вжиття заходів у відповідності зі ст. 105 Цивільного кодексу УРСР, яка застосовується незалежно від часу будівництва будинку. Станом на час розгляду справи Красилівське районне бюро технічної інвентаризації не повідомило виявлення будинку, що збудований самовільно орган місцевого самоврядування.

Після проведення первинної реєстрації будинків та домоволодінь, бюро технічної інвентаризації повинно вести реєстрацію всіх змін в правовому стані будинків або домоволодінь. Бюро технічної інвентаризації на документах, пред'явлених до реєстрації, які свідчать про перехід права власності на будинок або домоволодіння, проставляє реєстраційний напис за встановленою формою (додаток N 4) без складання висновку про реєстрацію.

Відповідно до Додатку №1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР - Перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, правовстановлюючими документами - є акт відводу установам, підприємствам і організаціям земельної ділянки для будівництва та акт державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію. При наявності лише одного акту державної комісії про прийняття будинку (будинків) в експлуатацію він може бути, як виняток, прийнятий до реєстрації (п.12).

Цивільний кодексу Української РСР та законодавство, що діяло на час здачі в експлуатацію спірного нерухомого майна, не передбачало виникнення право власності на нерухоме майно з моменту його державної реєстрації та не передбачало обов'язкової реєстрації такого права.

На виконання вказівок викладених у постанові Вищого господарського суду України від 25.02.2010 р. по справі №16/2782, в судове засідання позивачем надано акт від 26.04.1963р. про надання в безстрокове користування земельної ділянки для капітального будівництва та подальшої експлуатації. Останній в свою чергу є свідченням надання згоди власника земельної ділянки на забудову в 1963 році.

В матеріалах справи є всі правовстановлюючи документи (Акт про відведення в безстрокове користування земельної ділянки від 26.04.1963року та акт приймання будинку і введення його в експлуатацію від 23.12.1964 р.) які в 1964 році, зважаючи на діюче у той час законодавство (п.12 додатку до інструкції), підтверджують право власності позивача на спірне нерухоме майно.

Отже, спірна будівля побудова з дотримання встановленого законодавством (1964 року) порядку, а тому дане будівництво не є самочинним. Вказане твердження також підтверджено третьою особою яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Інспекцією державного архітетурно-будівельного контролю в Хмельницькій області.

Таким чином, на час розгляду справи в суді єдиним власником нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться в м. Красилові по вул. Булаєнка, 1, площею 96,80 м кв. є Красилівська районна спілка споживчих товариств.

При цьому судом приймається до уваги пункт 4 ст.3 Закону України „Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” згідно якого, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Що ж до знаходження спірного об'єкту нерухомості на балансі третьої особи - Красилівської ЖЕК, то знаходження спірного майна на цьому балансі ще не є безспірною ознакою права власності на майно; баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату і не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Таку правову позицію викладено і в роз’ясненні президії Вищого арбітражного господарського суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права державної власності” (пункт 7) та в Інформаційному листі Вищого арбітражного господарського суду України від 31.01.2001 № 01-8/98 “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом” (пункт 9).

Відповідно до п.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем 2 - Красилівською міською радою, не доведено факту та не надано будь-яких доказів належності територіальній громаді міста Красилів на праві власності спірного об'єкту нерухомості з моменту введення в експлуатацію.

Зокрема, не надано будь-яких доказів того, що для будівництва будинку з вбудованим магазином по вул. Балаєнка,1 в м. Красилів залучались кошти Красилівської міської ради, також не надано інших доказів які згідно з зазначеною вище інструкцією можна вважати правовстановлюючими документами на спірну будівлю. За таких обставин, враховуючи ст. 4 ГПК України, господарський суд не застосовує рішення 12 сесії міської ради 5-ого скликання №6 від 18.12.2007 р., оскільки останнє не відповідає законодавству України.

Доводи відповідача (Красилівської міської ради) викладені у відзиві на позов не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки останні спростовуються встановленими судом фактами та наявними у справі доказами. Зокрема доводи відповідача проте, що здійснюючи будівництво позивач виступав підрядником (не замовником), а тому не може бути власником даного майна, спростовуються змістом самих актів, відповідно до яких позивач отримавши земельну ділянку в безстрокове користування, здійснивши будівництво об'єкту за власні кошти, здав останній в експлуатацію.

Доводи відповідача 2 щодо місцезнаходження спірного об'єкту спростовуються довідкою державного архіву №32 від 02.11.2007 р., згідно з якою вул. Банківська перейменована на вул. Булаєнка.

Посилання Красилівської міської ради на рішення виконавчого комітету від 14.04.1992р. №45 та від 12.05.1992р. №55 "Про затвердження актів обстеження технічного стану, оцінки квартир та видачу дозволу на їх продаж" судом також не приймаються до уваги, оскільки дані рішення по-перше, не є правовстановлюючими документами, по-друге, не стосуються приміщення магазину, який є предметом спору у даній справі.

Крім того, судом приймається до уваги, що постановою господарського суду Хмельницької області від 21.07.2008р. у справі №16/323-НА скасоване рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради №631 від 19.12.2007р. про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення магазину, що знаходиться за адресою: м.Красилів, вул.Булаєнка, 1 як таке, що прийняте без достатніх підстав та всупереч діючому законодавству.

Судом не приймаються до уваги доводи та посилання відповідача-2, на рішення господарського суду Хмельницької області від 06.03.2008 р. у справі № 18/444 позов Красилівської житлово-експлуатаційної контори до Красилівського міського споживчого товариства, третя особа Красилівська міська рада про розірвання договору оренди та зобов'язання відповідача передати приміщення за актом прийому-передачі, яке задоволено частково та зобов'язано Красилівське міське споживче товариство передати приміщення за адресою м. Красилів, вул. Булаєнко, 1 площею 101 кв.м. за актом прийому-передачі, оскільки воно не стосується предмету розгляду справи №22/16/2782. В даній справі приймали участь інші сторони, між якими вирішувалося питання орендних правовідносин. При цьому питання власності судом не досліджувалося та не вирішувалося.

Крім того, судом враховується те, що відповідачем 2 та 3-ю особою суду не надано жодного доказу на підтвердження належності спірного магазину даним особам. Перебування будинку №1 по вул. Булаєнко,1 на балансі ЖЕК підтверджує лише факт обслуговування даного будинку житлово-експлуатаційною установою, однак ніяким чином не надає право стверджувати про право власності на будинок, в тому числі і магазин площею 96,8 м кв.

В клопотанні відповідача 2 (Красилівської міської ради), про застосування строку позовної давності належить відмовити, оскільки позивачем даний строк не пропущений. Так, з матеріалів справи вбачається, що рішення 12 сесії міської ради 5-ого скликання №6 прийнято 18.12.2007 р., останнє в свою чергу є свідченням не визнання та оспорювання Красилівською міською радою права власності, проте позивач звернувся з позовом до суду в травні 2008 року. Також приймається до уваги встановлений судом факт того, що позивачу не були відомі обставини, які були предметом розгляду справи № 18/444.

Враховуючи те, що у позивач є власником частини нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться в м. Красилові по вул. Булаєнка, 1, площею 96,80 м кв. та зважаючи на те, що відповідач 2 оспорює і не визнає право власності, суд вважає, що право позивача потребує захисту відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позов до Красилівської міської ради, м. Красилів є обґрунтованим, підтверджений належними доказами та матеріалами справи, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на відповідача (Красилівська міська рада), так як спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44-49, 82-85, 115,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Красилівської районної спілки споживчих товариств, м. Красилів до Красилівської міської ради, м. Красилів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Красилівської житлово-експлуатаційної контори, м. Красилів за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Хмельницькій області, м.Хмельницький про визнання права власності на частину нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться в м. Красилові по вул. Булаєнка, 1, площею 96,80 м кв. задовольнити.

Визнати за Красилівською районною спілкою споживчих товариств, м. Красилів право власності на частину нежитлового приміщення, а саме магазину що знаходиться в м. Красилові по вул. Булаєнка, 1, площею 96,80 м кв.

Стягнути з Красилівської міської ради (м. Красилів, площа Незалежності2, код 04060737) на користь Красилівської районної спілки споживчих товариств (м. Красилів, вул. Петровського, 4, іден. код 01773023) 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У позові Красилівської районної спілки споживчих товариств, м. Красилів до Красилівського районного бюро технічної інвентаризації, м. Красилів за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Красилівської житлово-експлуатаційної контори, м. Красилів за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Хмельницькій області, м. Хмельницький про визнання права власності на частину нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться в м. Красилові по вул. Булаєнка, 1, площею 96,80 м кв. відмовити.

                    Суддя                                                                       

          Віддруковано 6 примірників: 1. - в справу, 2. - позивачу, 3,4. - відповідачам, 5-6 - третім особам.