Рішення № 100582150, 30.09.2021, Шевченківський районний суд Харківської області

30.09.2021

№ 637/767/21

№ 2/637/281/21

РІШЕННЯ

Іменем України

30 вересня 2021 року смт Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Островської Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Бутрик Ю.С.,

позивач: представник - адвокат за ордером Романаускас В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Шевченкове Куп`янського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець Кудряшов Дмитро Вячеславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

в с т а н о в и в :

У серпні 2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник за довіреністю адвокат Романченко В.В., звернулися до суду з вищезазначеним позовом, в якому просять визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, виданий 09.03.2021 та зареєстрований в реєстрі за № 2923, а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Позов обгрунтовано наступним.

11.08.2021 позивач отримав на електронну пошту з АТ «ПРИВАТБАНК» лист, в якому містилась постанова про арешт коштів боржника від 10.08.2021 в рамках виконавчого провадження № 66463857, що відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса ОСОБА_2-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, виданого 09.03.2021 та зареєстрованого в реєстрі за № 2923.

За змістом вказаної постанови зазначено: «стягнути на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість, що виникла за кредитним договором №0709/36/07-С від 20.06.2007 року, з усіма додатками та додатковими угодами, який укладений між ПАТ "КРЕДИТПРОМБАНК", (правонаступник: ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК), та ОСОБА_2 . Строк платежу за кредитним договором 0709/36/07-С від 20.06.2007 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 10.08.2020 року по 05.03.2021 року. Сума заборгованості складає 1 294 801,37 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 537 112,79 грн., сума заборгованості за відсотками та комісіями - 757 688,58 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто із стягувача 1 500,00 грн., отже загальна сума, що підлягає стягненню з боржника -- 1 296 301,37 грн.».

Натомість, спірний кредитний договір №0709/36/07-С від 20.06.2007 є предметом оскарження в декількох судових справах.

Так, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.06.2021 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором.

Крім того, у провадженні Харківського апеляційного суду перебуває цивільна справа № 2033/2-849/11, за якою 15.03.2011 Фрунзенським районним судом м. Харкова ухвалене заочне рішення по справі № 2033/2-849/11 за позовом ВАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0709/36/07-С, за умовами якого Банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 24000,00 доларів США строком до 12 червня 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,55% річних.

Подана 18.03.2021 року заява про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

На заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.03.2011 подано апеляційну скаргу, провадження за якою відкрито та призначено судовий розгляд.

Окрім того, у цивільній справі № 2033/2-849 ТОВ «Вердикт Капітал» 12.01.2021 звернулось до Фрунзенського районного суду м. Харкова зі заявою про зміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, провадження за яким ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.06.2021 зупинено.

Позивач вважає, що за відсутності ознаки безспірності суми боргу за кредитним договором, а тому нотаріус повинен був відмовити у здійсненні виконавчого напису.

Позивачем також зазначено, що свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 8832 від 13.08.2012 на ім`я Личука Тараса Володимировича , що здійснив спірний виконавчий напис, анульовано.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис є протиправним, тобто такий, що винесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню.

15.09.2021 відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, зазначивши, що виконавчий напис від 09.03.2021 року здійснено у відповідності до вимог законодавства та просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник - адвокат Романаускас В. позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача до суду не з"явився, належним чином є повідомленим про день, час та місце розгляду справи.

Третя особа у справі приватний виконавчець Кудряшом Д.В., до суду не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи згідно зворотному поштовому повідомленню, яке міститься у матеріалах справи.

Третя особа, приватний нотаріус Личук Т.В., до суду не з"явися.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

09.03.2021 приватним нотаріусом ОСОБА_2-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Тарасом Володимировичем вчинено виконавчий напис № 2923, яким звернуто стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредитпромбанк»( правонаступник - ПАТ «Дельта Банк») заборгованості за кредитним договором №0709/36/07-С від 20.06.2007 у розмірі 1294801,37 грн. та 1500,00 грн. за вчинення виконавчого напису /а.с. 174 /.

На підставі виконавчого напису від 09.03.2021 року приватним виконавцем Кудряшовим Д.В. 10.08.2021 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № ВП 666463857 /а.с.15-16/.

Як вбачається з постанови про арешт коштів боржника від 10.08.2021 року «стягнути на користь ТОВ "Вердикт Капітал" заборгованість, що виникла за кредитним договором №0709/36/07-С від 20.06.2007 року, з усіма додатками та додатковими угодами, який укладений між ПАТ "КРЕДИТПРОМБАНК", (правонаступник: ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК), та ОСОБА_2 . Строк платежу за кредитним договором 0709/36/07-С від 20.06.2007 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 10.08.2020 року по 05.03.2021 року. Сума заборгованості складає 1 294 801,37 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 537 112,79 грн., сума заборгованості за відсотками та комісіями - 757 688,58 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто із стягувача 1 500,00 грн., отже загальна сума, що підлягає стягненню з боржника -- 1 296 301,37 грн.» /а.с. 13-14/.

Змінено прізвище позивача з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_1 » /а.с. 72-73/.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Так, рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 09.06.2021 року, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором /а.с. 35-39/.

Крім того, у провадженні Харківського апеляційного суду перебуває цивільна справа № 2033/2-849/11, за якою 15.03.2011 Фрунзенським районним судом м. Харкова ухвалене заочне рішення по справі № 2033/2-849/11 за позовом ВАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0709/36/07-С, за умовами якого Банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 24000,00 доларів США строком до 12 червня 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13,55% річних.

Подана 18.03.2021 року заява про перегляд заочного рішення залишена без задоволення /а.с. 19-20/.

На заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.03.2011 подано апеляційну скаргу, провадження за якою відкрито та призначено судовий розгляд.

Окрім того, у цивільній справі № 2033/2-849 ТОВ «Вердикт Капітал» 12.01.2021 звернулось до Фрунзенського районного суду м. Харкова зі заявою про зміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, провадження за яким ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 15.06.2021 зупинено /а.с. 23-25/.

Отже, з наданих суду документів вбачається відсутність ознаки безспірності заборгованості перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

На момент звернення заінтересованих осіб до нотаріуса з метою ініціювання вчинення нотаріальної дії відсутність спору про право цивільне є обов`язковою умовою, а наявність спору у свою чергу унеможливлює вчинення нотаріальної дії і є перешкодою, яка утворює підстави для відкладення і зупинення нотаріального провадження (стаття 42 Закону України «Про нотаріат»).

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Водночас порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) та від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18).

Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржник, якщо він є відмінний від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо він є відмінним, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Водночас, як вбачається з долучених до відзиву матеріалів, письмова вимога про усунення порушень на адресу боржника не направлялась.

Окрім того, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. за №1172.

З моменту прийняття цієї постанови і до 10 грудня 2014 р. була чинною редакція Переліку, згідно якій стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно (п. 1 Переліку).

10 грудня 2014 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями (п. 2 Переліку).

Саме ця норма застосована приватним нотаріусом ОСОБА_2-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В., вчиняючи оскаржуваний виконавчий напис.

Проте, ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду № К/800/6492/17 від 01/11/2017 року залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 р. у справі № 826/20084/14, якою визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», в мотивувальній частині якої зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття».

Відповідно до інформації Міністерства юстиції України від 19.08.2021 року Наказом Міністерства юстиції України від 14.04.2021 року № 1385/5 на підставі підпункту «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», а саме у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів, що завдало шкоди фізичним та юридичним особам, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 13.08.2012 року за № 8832 на ім`я Личука Тараса Володимировича , анульовано /а.с. 106-107/.

Отже, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вчинений 09.03.2021 року приватним нотаріусом ОСОБА_2-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личуком Т. В. виконавчий напис не відповідає вимогам законодавства України, зокрема ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. за №1172.

Стягувач не звертався до суду за захистом порушеного права в інший спосіб, та не позбавлений такої можливості.

Щодо понесених витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Статтею 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Витрати на правничу допомогу адвоката можуть включати в себе гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано: копію Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 22.07.2021 року та 04.08.2021 року, укладеного між АО «Неофеліс ЛО Груп» та ОСОБА_1 та «Тріолекс» та ОСОБА_1 , відповідно, що діють на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2461 та № 5615 (а.с. 105); актом приймання-передання наданих послуг від 22.08.2021 та рахунок - фактура № 135 з детальним розрахунком робіт (наданих послуг), виконаних для надання правничої (правової) допомоги, відповідно до якого вартість фактично наданих послуг становить 8000 грн. (а.с. 116-117); квитанцією до прибуткового касового ордера від 20.08.2021 на суму 8000 грн. (а.с. 115); копією свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю № 264, 5615 та копію ордеру серії АЕ № 1086430 від 12.08.2021 року та серії АХ № 1069137 від 24.09.2021 року (а.с. 161).

Отже, матеріали справи підтверджують надання адвокатом вказаних вище послуги з правової допомоги по справі.

З огляду на вимоги ч. 6 ст 137 ЦПК України, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами, яке і заявлено відповідачем, суд, враховуючи постановлену Шевченківським районним судом Хареівської області від 19.08.2021 року ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, на яку понесені витрати на правову допомогну у розмірі 2000 грн, вважає за доцільне стягнути на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою у розмірі : 6000 грн. ( 8000-2000 грн.).

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 280-282, 289, 352-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личука Тараса Володимировича, виданий 09.03.2021 та зареєстрований в реєстрі за № 2923 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: 04053, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, м. Київ, 04053) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908, 00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000, 00 грн.

Копію рішення направити відповідачу та третім особам.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

Суддя

Н.І. Островська