Рішення № 100577749, 26.10.2021, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1953/21

Провадження № 2/639/1268/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Безбородько І.О.,

представника позивача - Кошарновської С.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Харкова цивільну справу № 639/1953/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський автомобільний завод» про стягнення середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2021 року до Жовтневого районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський автомобільний завод» про стягнення середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні, в якій вона просила суд стягнути з відповідача заборгованість з остаточного розрахунку при звільненні в сумі 21 833,1 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з 03.09.2018 по 20.11.2020 року вона працювала на Державному підприємстві «Харківський автомобільний завод».

Наказом № 136-К від 20.11.2020 року позивача було звільнено з роботи за власним бажанням (ч. 1 ст. 38 КЗпП України).

Позивач зазначає, що у день звільнення з нею не було проведено остаточного розрахунку, як то передбачено ч.1 ст. 47 КЗпП України.

Остаточний розрахунок вона отримала на картку лише 24.12.2020.

Оскільки кошти з остаточного розрахунку при звільнені були перераховані позивачці лише 23 та 24 грудня 2020 року, вона і просить стягнути з відповідача на її користь компенсацію за затримку остаточного розрахунку в сумі 21 833,10 грн.

Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський автомобільний завод» про стягнення середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні залишено без руху, наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 01 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський автомобільний завод» про стягнення середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні. Призначено судове засідання. Витребувано з Державного підприємства «Харківський автомобільний завод»: наказ № 136-К від 20.11.2020 року про звільнення ОСОБА_1 ; довідки про середньомісячну заробітну плату, середньоденну заробітну плату та довідки про розмір утримання із заробітної плати податків та зборів ОСОБА_1 ; розрахунок середнього заробітку ОСОБА_1 за весь час затримки остаточного розрахунку при звільненні.

26 жовтня 2021 року на виконання ухвали суду про витребування доказів представником відповідача надані суду письмові документи.

Представник позивача Кошарновська С.Л., яка діє на підставі ордеру, в судовому засіданні заявлений позов підтримала в повному обсязі, просила суд його задовольнити.

Представник відповідача Повелиця Г., який діє на підставі Довіреності від 09.09.2021 року №12/222, в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом передбачених ст. 16 ЦК України способами,

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В судовому засіданні було встановлено, що з 03.09.2018 по 24.11.2020 року позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Державним підприємством «Харківський автомобільний завод», що підтверджується копією трудової книжки. ( а.с. 9)

Наказом від 20.11.2021 року №136-К позивача ОСОБА_1 звільнено 24.11.2020 з роботи за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України). (а.с. 53)

Стаття 116 КЗпП України зазначає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27.03.2013 року у справі № 6-15цс13)

Таким чином, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21.01.2015 року у справі № 6-195цс14)

Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

В п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Як роз`яснено в правовому висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (постанова у справі № 6-64 цс 13 від 03.2013року) згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Абз.2 п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок) передбачено, що після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюються нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчисляється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Абз.3 п.8 Порядку встановлено, що середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарних місяця згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Згідно з пунктом 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Як вбачається довідки розрахунку середнього заробітку ОСОБА_1 , нею за вересень відпрацьовано 22 робочих дня, зарплата 15 647,11 грн.; за жовтень відпрацьовано 21 робочий день, зарплата - 15 647,11 грн., середньоденна зарплата становить 727,77 грн. Остаточний розрахунок з Рахубою здійснено 24 грудня 2020 року. ( а.с. 54)

Загальний розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.11.2020 по 24.12.2020 (включно) становить 16 738,71 грн. (727,77 грн. Х 23 робочих днів = 16 738,71 грн.).

В абз. 5 п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» №13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином з відповідача на користь позивача належить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.11.2020 року по 24.12.2020 року (включно) у розмірі 16 738,71 грн., без утримання прибуткового податку й інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 23, 76-81, 82, 133, 141, 247, 265 ЦПК України, ст.ст. 116, ч.1 ст.117 КЗпП України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський автомобільний завод» про стягнення середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський автомобільний завод» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.11.2020 року по 24.12.2020 року (включно) у розмірі 16 738,71 грн. (шістнадцять тисяч сімсот тридцять вісім гривень 71 копійка), без утримання прибуткового податку й інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Харківський автомобільний завод» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. ( дев`ятсот вісім гривень).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач - Державне підприємство «Харківський автомобільний завод», код ЄДРПОУ: 07943836, місцезнаходження: м. Харків, вул. Цементна,2.

Повний текст рішення складено 26.10.2021 року.

Суддя В. В. Труханович