Рішення № 100576664, 25.10.2021, Попаснянський районний суд Луганської області

25.10.2021

єдиний унікальний номер справи 423/1544/18

номер провадження 2/423/314/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2021 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі

головуючого судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Сороки В.І.,

представника відповідача Шурхна К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №423/1544/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

16.05.2018 позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому просив стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 107 095,93 грн. за кредитним договором № б/н від 11.06.2008, а також суму судового збору у сумі 1762,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного кредитного договору б/н від 11.06.2008 року відповідачка отримала кредит у розмірі 250,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплата нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідачка не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Таким чином, у порушення умов кредитного договору відповідачка зобов`язання за вказаним договором не виконала. Станом на 31.03.2017 року відповідачка має заборгованість у загальній сумі 107 095,93 грн., яка складається з наступного: 6389,92 грн. - заборгованість за кредитом, 91468,11 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3900,00 - заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, 250,00 грн. - штраф (фіксована частина), 5087,90 грн. - штраф (процентна складова). На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не сплачує, що є порушенням прав ПАТ КБ «Приватбанк».

07.06.2018 відкрито провадження у справі суддею ОСОБА_2, ухвалено здійснювати судовий розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, призначено цивільну справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.09.2018.

Розгляд справи не було завершено у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку рішенням ВРП від 25.08.2020.

За результатами повторно проведеного автоматизованого розподілу справ між суддями, 17.09.2020 справу передано на розгляд складу суду із головуючою Лизенко І.В.

Ухвалою від 28.12.2020 суддею Лизенко І.В. прийнято до розгляду справу, ухвалено розгляд справи розпочати спочатку в порядку спрощеного позовного провадження, призначено відкрите судове засідання на 02.06.2021, яке відкладено на 20.10.2021.

У встановлений судом строк від представника відповідачки надійшов відзив, у якому він позов не визнав, так як відповідачка не підписувала Умови та правила надання банківських послуг, просив застосувати позовну давність.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Шурхно К.А. просив відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, пені та штрафів у зв`язку з пропуском строків позовної давності.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.06.2008 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», укладено кредитний договір із ОСОБА_1 , шляхом підписання відповідачкою заяви від 11.06.2008 та Довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", у якій сторонами погоджено істостні умови кредитного договору, зокрема базова процентна ставка у розмірі 3% на місяць, розмір щомісячних платежів 7% від заборгованості, але не менше 50 грн та не більше залишку заборгованості, пені у розмірі 1% від заборгованості, але не менше 10 грн на місяць при виникненні прострочення на 5 і більше днів на суму більше 50 грн, штраф при порушенні строків платежу у сумі 250 грн + 5% суми позову, процентна ставка на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування 4,5% (а.с. 8, 9).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором (а.с.6-7) вбачається, що за вищевказаним картковим рахунком відповідачкою проводилися операції зі зняття готівкових коштів та внесення коштів з метою повернення отриманого кредиту, окрім того, здійснювалось автоматичне погашення простроченої заборгованості за кредитом.

Останнє погашення заборгованості відбулось 18.10.2014 на суму 100,00 грн (а.с.7).

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 11.06.2008 (а.с.5-7), наданого банком, вбачається, що станом на 31.12.2017 заборгованість відповідачки становить 107095,93 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 6 389,92 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом - 91 468,11 грн; заборгованості за пенею та комісією - 3 900,00 грн; заборгованість по судовим штрафам - 5 336,90 грн.

Даючи правову оцінку укладеному між сторонами договору, з урахуванням підписаної відповідкою довідки про умови кредитування, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачкою був укладений договір карткового рахунку, який в розумінні змісту ст. 1066 ЦК України, є різновидом договору банківського рахунку, умовами якого було передбачено кредитування відповідача у межах кредитного ліміту (ст.1069 ЦК України).

Відповідно до приписів ч.2 ст.1069 ЦК України права та обов`язки сторін, пов`язанні з кредитуванням рахунку, визначаються відповідними положеннями про позику та кредит (параграфи 1 та 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідачка несвоєчасно та не у повному обсязі виконувала зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого заборгованість за кредитом склала 6389,43 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості.

Позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки строк кредитування, який визначається строком дії картки, встановлено до 30.04.2017, позов подано 16.05.2018.

Позовні вимоги у цій частині є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за користування кредитом, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що строк дії договору відповідає кінцевий даті строку дії картки 30.04.2017.

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, у даній справі вимоги банку про стягнення процентів після 30.04.2017 року (закінчення строку дії картки) не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Такі правові висновки узгоджуються з позиціями Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 28 березня 2018 року у справі№ 14-10цс18, від 21 серпня 2019 року у справі №635/1921/16-цта Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 175/4753/15-ц.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у даній справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів поза межами строку дії кредитного договору. Однак таких вимог банк не заявляв, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору, є безпідставними, а тому не підлягають стягненню.

Згідно розрахунку, нараховані станом на 30.04.2017 відсотки склали 52 454,34 грн.

Однак, щодо відсотків, нарахованих станом на 30.04.2015 у сумі 4915, 83 грн, сплив строк позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимогу цій частині, так як представником відповідача у відзиві та у судовому засіданні заявлено про застосування позовної давності, дії, що свідчили б про переривання строку позовної давності, відповідачкою не вчинено.

Таким чином, з відповідачки підлягають стягненню відсотки, нараховані за даним кредитним договором у межах дії його строку та у межах строку позовної давності у сумі 47 538,51 грн.

З огляду за зазначене, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором б/н від 11.06.2008, яка станом на 31.12.2017 становить 53 928,43 грн та складається із 6389,92 грн заборгованості за тілом кредиту; 47538,51 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Вирішуючи питання про стягнення штрафу, пені у розмірі 9237,90 грн. суд дійшов таких висновків. Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції`на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Згідно правового висновку Верховного Суду України від 13.03.2017 року у справі за № 6-2879цс16 при обчисленні розміру стягуваної заборгованості за кредитними договорами з громадян України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, суди повинні враховувати вимоги статті 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, в якому міститься м.Попасна Луганської області.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , а тому вона є суб`єктом Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року, відносно якого, відповідно до ст. 2 вищезазначеного Закону, встановлено мораторій щодо нарахування штрафних санкцій за неналежне виконання кредитних зобов`язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Крім того, комерційним банкам Національним Банком України у листі за № 18-112/62138 від 27.10.2014 року були надані роз`яснення, згідно з якими банки зобов`язані у період проведення антитерористичної операції скасувати штрафні санкції за кредитами громадянам України, які проживають або переселилися з населених пунктів у зоні АТО, а також юридичним особам та підприємцям в зоні АТО. Національний банк України наголошує на необхідності суворого і неухильного дотримання банками положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції`і повідомляє, що невиконання законних вимог є підставою для застосування для порушників адекватних заходів впливу.

Аналізуючи викладене, а також враховуючи те, що станом на час розгляду справи відсутній Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції, також положення ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є чинними, то суд доходить висновку, що пеня та/або штраф за період з 14 квітня 2014 року, які були нараховані на суму заборгованості за кредитним договором, стягненню не підлягають.

Таким чином, не підлягають стягненню з відповідачки фіксована частина штрафу в розмірі 250,00 грн. і процентна складова штрафу в розмірі 5087,90 грн., які відповідно розрахунку, наданого банком, були нараховані відповідачці на суму заборгованості станом на 31.12.2017 року, тобто в період дії мораторію.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір за позовну вимогу майнового характеру у розмірі 1762,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 29.03.2018 (а.с.22).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість у загальній сумі 107095,93 грн. Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у загальному розмірі 53928,43 грн., тому з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 887,26 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б\н від 11.06.2008 року станом на 31.12.2017 у сумі 53 928 (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот двадцять вісім) гривень 43 копійки, що складається із заборгованості по кредиту у сумі 6389 (шість тисяч триста вісімдесят дев`ять) гривень 92 копійки, заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 47 538 (сорок сім тисяч п`ятсот тридцять вісім) гривень 51 копійка.

Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення процентів за користування кредитом за період з 01.05.2017 по 31.12.2017 у сумі 39 013,77 грн, пені та комісії у сумі 3900 грн, штрафів у сумі 5337,90 грн за необґрунтованістю.

Відмовити у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення процентів за користування кредитом за період з 22.08.2013 по 01.05.2015 у сумі 4915,83 грн за пропуском строку позовної давності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» витрати на сплату судового збору у сумі 887 (вісімсот вісімдесят сім) гривень 26 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду до Луганського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 25.10.2021 року.

Учасники справи:

позивач - Публічне акціонернео товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання, АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: І.В. Лизенко