Постанова № 100576482, 25.10.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/7861/21

провадження № 3/415/1804/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2021 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділу поліції № 3 Сєвєродонецького районного управління поліції ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новодружеська Луганської області, громадянки України, працюючої шахта «Новодружеська» ВАТ «Лисичанськвугілля» дільниця ВТБ, яка не є особою з інвалідністю, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И Л А:

21 вересня 2021 року о 18 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру відносно свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , висловлювалася на адресу останнього грубою нецензурною лайкою, внаслідок чого завдала шкоди його психічному здоров`ю.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визнала повністю, пояснивши, що 21 вересня 2021 року приблизно о 18 годині 30 хвилин між нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_2 сталася сварка, у зв`язку з тим, що після розлучення останній не дає їй спокою, в ході якої вона ображала останнього нецензурною лайкою, з приводу чого співробітниками поліції у відношенні неї був складений протокол про адміністративне правопорушення, копію якого вона отримала. У вчиненому щиро розкаялася, свою провину усвідомила, зобов`язалася більш подібного не вчиняти і просила суд суворо її не наказувати, при призначенні покарання просила врахувати, що в неї на утриманні знаходиться неповнолітня дитина: ОСОБА_3 , 2007 року народження.

Суд, заслухавши пояснення правопорушниці та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушницею в судовому засіданні та в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які відповідно до ст. 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими, та які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.

З досліджених в судовому засіданні письмових пояснень потерпілого ОСОБА_2 вбачається, що 21 вересня 2021 року приблизно о 18 годині 30 хвилин між ним та його колишньою дружиною ОСОБА_1 сталася сварка, в ході якої остання висловлювався на його адресу грубою нецензурною лайкою, в результаті чого співробітники поліції у відношенні ОСОБА_1 склали протокол про адміністративне правопорушення (а.с.5).

Сім`я, згідно з положеннями ст. З Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Таким чином, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді і її дії органом поліції кваліфіковані правильно, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При призначенні стягнення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не є особою з інвалідністю, працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, в судовому засіданні своєї провини не спростовувала, щиро розкаялася, має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , 2007 року народження.

В якості обставин, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом`якшують відповідальність правопорушника, суд приймає до уваги щире розкаяння винної.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність правопорушниці, суд не вбачає.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушниці, ступеню її вини, наявності обставин, що пом`якшують її відповідальність та відсутності обставин, що її обтяжують, а також з урахуванням характеру вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушниці будь-якого іншого стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст.173-2 КУпАП та направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» відповідно до ст. 39-1 КУпАП, суд не вбачає.

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці на користь держави в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Керуючись ст. ст. 33, ч.1 ст.173-2, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави – у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова