Ухвала суду № 100575905, 25.10.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

25.10.2021 Провадження № 2-з/389/66/21

ЄУН 389/3071/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року місто Знам`янка

Суддя Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області Берднікова Галина Володимирівна, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 21 жовтня 2021 року звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», треті особи які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Журид Сергій Миколайович, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, вчинений 15 червня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за №169011, про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» боргу на підставі кредитного договору.

Разом з позовною заявою, позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить: застосувати захід забезпечення позову та до набрання законної сили рішенням суду у справі, зняти арешт з коштів боржника та зупинити стягнення у виконавчому провадженні №66913330, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Журидом Сергієм Миколайовичем на підставі виконавчого напису №169011 від 15 серпня 2021 року вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем. На обґрунтування заяви вказала, що оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений нотаріусом в порушення вимог чинного законодавства, заборгованість є спірною. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення її порушених прав та інтересів.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява розглядається судом без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали поданої позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до п.п.4, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. При обранні заходів забезпечення позову слід враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

У правових позиціях викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18 та постановах Верховного суду від 25 лютого 2019 у справах № 924/789/18, № 924/790/18, від 11 жовтня 2019 року у справах № 910/4762/19, від 21 лютого 2020 року у справі № 910/9498/19, від 17 вересня 2020 року у справі № 910/72/20, від 30 вересня .2020 у справі № 910/19113/29, від 30 листопада 2020 у справі № 910/217/20 зазначено, що у випадку оскарження в судовому порядку виконавчого напису нотаріуса шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір з приводу заборгованості в розмірі 12436 грн. 50 коп., яка стягується приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Журидом С.М. за виконавчим провадженням №66813330 на підставі оскаржуваного позивачем виконавчого напису від 15 червня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М., зареєстрованого в реєстрі за №169011.

У виконавчому провадженні державним виконавцем звернено стягнення на кошти на рахунках боржника, винесена постанова про арешт коштів боржника. Отже є всі підстави вважати, що при не вжитті заходів забезпечення позову, рішення суду у разі задоволення позовних вимог, неможливо буде виконати, оскільки, виконавчий напис вже може бути виконано в примусовому порядку.

Зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з предметом позову та співмірності таких заходів заявленим ОСОБА_1 вимогам, та з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднитичи зробити неможливим виконання рішення суду, вражаю за необхідне вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов`язковому зупиненню у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Забезпечення позову зазначеним способом не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди інтересам позивача.

Разом з цим клопотання в частині забезпечення позову шляхом зняття арешту з коштів боржника задоволенню не підлягає, оскільки такий спосіб не передбачений чинним законодавством.

Спори щодо оскарження рішення, дії чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів ДВС з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у задоволенні її вимоги про вжиття заходів забезпечення позову саме до набрання законної сили рішенням суду у цивільній справі за її позовом, оскільки зазначене суперечить ст.ст.156, 158 ЦПК України, якими встановлені строки та порядок дії вжитих судом заходів забезпечення позову.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Міри по застосуванню зустрічного забезпечення позову судом не приймалися.

Розгляд заяви про забезпечення позову проведено судом без повідомлення учасників справи, що не суперечить ч.1 ст.153 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258- 260, 353 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Заяву задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №66913330, яке перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Журида Сергія Миколайовича та відкрите на підставі виконавчого напису вчиного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, 15 червня 2021 року та зареєстрованого в реєстрі за №169011, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» боргу на підставі кредитного договору

Стягувач за ухвалою про забезпечення позову: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Боржник: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», 01024, місто Київ, вулиця Круглоуніверситетська, буд. 7, офіс 26, код ЄДРПОУ 44243120.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного судупротягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Дата складення ухвали 25 жовтня 2021 року.

Суддя Г.В. Берднікова