Ухвала суду № 100574631, 26.10.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/6575/21

Провадження № 1-кп/0203/823/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Черваньової Ю.М.,

при секретарі –Віліщук К.В.,

за участю прокурора –Донченка А.А.,

захисника Романцова М.В.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчомусудовому засіданні в залі суду у м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12021041680000394 від 19.07.2021 року, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12021041030000672 від 19.07.2021 року, відносно ОСОБА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Прокурором в підготовчому судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченійзапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що існують ризики, зазначені у п. п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час застосування запобіжного заходу.

Захисник, обвинувачена заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили врахувати наявність у обвинуваченої чотирьох неповнолітніх дітей, проживання протягом тривалого часу за однією адресою, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків. Крім того, захисник просивврахувати розмір шкоди, яка завдана інкримінованим його підзахисній злочину, при розгляді кримінальних проваджень відносно неї за першою вимогу прибувала до суду, а також відсутність доказів, які в обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу повинні бути додані прокурором при поданні клопотання.

Вислухавши думку учасників провадження та ознайомившись із матеріалами обвинувального акту, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому виходить із наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, втому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 02 вересня 2021 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 жовтня 2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

При вирішенні питання про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177КПК України враховано позицію Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» у якій зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Так, обвинувачена раніше неодноразово судима за вчинення злочинів проти власності, знову обвинувачується у вчиненні аналогічного злочину в період іспитового строку, за провину їй ставиться вчинення нетяжкого злочину, за яке передбачено покарання до п`яти років позбавлення волі, тому є підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачена, усвідомлюючи невідворотність покарання та його наслідки, може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності.

Крім того, ОСОБА_1 на момент вчинення інкримінованого злочину не була працевлаштована, законних джерел доходів не мала, тому є підстави вважати, що вона може вчинити інше кримінальне правопорушення задля прибутку, що встановлює наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Суд не приймає до уваги доводи про те, що ОСОБА_1 має міцні соціальні зв`язки, оскільки на її утриманні є чотири неповнолітні дитини ОСОБА_2 , 2007 року народження, ОСОБА_3 , 2008 року народження, ОСОБА_4 , 2016 року народження, ОСОБА_5 , 2014 року народження, в той час як прокурором в клопотанні про продовження запобіжного заходу зазначено про наявність трьох дітей, оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з 2013 року знаходяться в інтернаті, дочка ОСОБА_8 перебуває в лікарні деякий час, разом з обвинуваченою, її цивільним чоловіком та матір`ю цивільного чоловіка проживає тільки ОСОБА_9 , що було підтверджено в судовому засіданні обвинуваченою. При цьому остання плуталась в іменах дітей, не знає точно з якого часу старші діти перебувають в інтернаті, з якого саме моменту її дочка ОСОБА_8 перебуває в лікарні.

При вирішенні клопотання прокурора суд бере до уваги стан здоров`я обвинуваченої, яке відповідно до її пояснень є задовільним та скарг в неї не має.

Крім того, на підтвердження відсутності підстав для подальшого тримання під вартою, захисник зазначив, що прокурором в обґрунтування клопотання не додано доказів, на які він опирається в своєму клопотанні.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Суд зауважує, що на даному етапі судового розгляду не можуть бути оцінені докази, які зібрані стороною обвинувачення, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, у якому вона обвинувачується, є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Судом враховано розмір майнової шкоди, завданої злочином, який складає 900 гривень, та є незначним, на що звертав увагу суду захисник, однак наявність ризиків, а саме: переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, відсутність міцних соціальних зв`язків виправдовують продовження раніше обраного відносно обвинуваченої запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Таким чином, суд не знаходить підстав для скасування або зміни застосованого до обвинуваченоїзапобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому вважає за доцільне продовжити тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч.3ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п.2 ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, визначається у межах від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз.4 ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» складає з 01 січня 2021 року від 2270 до 45400 гривень.

Суд вважає необхідним визначити заставу у розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 11350 гривень, що буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків та буде завідомо непомірним для неї.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 199, 315, 369-372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 24 грудня 2021 року включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченою процесуальних обов`язків - 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 11350 (одинадцять тисяч триста п`ятдесят) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442, відкритий Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Дніпропетровськійобласті (код ЄДРПОУ 26239738) в ДКСУ, м.Київ (МФО 820172), в разі внесення якої звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

З моменту звільнення з-під варти в зв`язку з внесенням застави обвинувачена вважається такою, що до неї застосовано запобіжний захід у вигляді застав и.

Обвинувачена або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В разі внесення застави покласти на обвинувачену ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до суду;

-не відлучатися із місця проживання, без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну місця проживання.

Застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у виді застави вважати з моменту її звільнення з-під варти.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи діб з дня її оголошення.

Суддя: Ю.М.Черваньова