Постанова № 1005722, 19.09.2007, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13.09.07р.

Справа № А33/205-07

За позовом Прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська в інтересахдержави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Агромашінвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення 18210 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники сторін:

Від прокуратури: Ритов О.В., (помічник прокурора) посвідчення № 137

Від позивача: Григорук О.О., довіреність № 03-06/0994 від 08.08.2007 року

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач Прокурор Красногвардійського району в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Агромашінвест" про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 18 210 грн., посилаючись в обґрунтування позовних вимог на визначення у Законі України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі –Закон), нормативу робочих місць для обов’язкового працевлаштування на підприємстві інвалідів та у випадку, якщо їх кількість менша, ніж встановлений норматив, –обов’язок сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним. Визначає, що на протязі 2006р. на підприємстві відповідача не працювало 2 інваліди, що підтверджено звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10–П1.

Відповідач явку представника в судові засідання 30.08.2007 р, 13.09.2007 р., 18.09.2007 р. не забезпечив; про місце і час судового засідання повідомлявся належним чином; з клопотанням про відкладення розгляду справи з поважних причин до суду не звертався, заперечення на адміністративний позов та витребувані ухвалою суду документи не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та позивача, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності зі звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-П1 (річна) за 2006рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 40 осіб, а кількість робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів згідно з ст.19 Закону складає два місця, фактично за даними розділу І звіту на підприємстві відповідача у 2006 році не працювали інваліди, не зайнято інвалідами два місця.

Відповідно ст. 18 Закону Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За ст.19 Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Як вбачається з матеріалів справи, та з’ясовано у судовому засіданні, на протязі 2006 р. на підприємстві відповідача інваліди не працювали, заходи щодо їх працевлаштування згідно вимог законодавства України здійснені не були.

Згідно п.3 розділу VІІ „Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України” до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Позивач звільнений від сплати державного мита на підставі п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.12.1993 року №7-93, тому при зверненні до суду судовий збір не сплачувався.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Керуючись Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, ст.ст. 69-71, 158-163, 167 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Агромашінвест" (49008, м. Дніпропетровськ, вул. Кедріна, б. 66, кор.1, код ЄДРПОУ 21871012, МФО 305266, р/р 26000010010820 в ДФ ЗАТ КБ „Південкомбанк”) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( 49029, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 11 р/р 31218230700008 в банку ГУ ДКУ в Дніпропетровській області , МФО 805012, ЄДРПОУ 25005978) 18210 грн. адміністративно - господарських санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.А. Рудовська