Рішення № 10057178, 01.06.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.2010 Справа № 4/84-ПН-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Таврійські нафтові регіони" м. Херсон

до закритого акціонерного товариства "Управління механізації будівництва"

м. Херсон

про визнання договору дійсним та визнання права власності

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Сизова В.Ю.

від відповідача - не з'явився

                                        в с т а н о в и в:

          Позивач звернувся з позовом та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу від 17 серпня 2009 року, укладений між закритим акціонерним товариством "Управління механізації будівництва" та приватним підприємством "Таврійські нафтові регіони" відповідно до якого він купив у відповідача майно заправочної, розташованої в м.Херсоні по вул.Макарова № 44.

Крім того, позивач просить визнати за ним право власності на майно заправочної, розташованої в м.Херсоні по вул.Макарова № 44, яка складається: з будівлі операторської літ. Ж площею 28,4кв.м; двох одиниць резервуарів по 25куб.м; ємності 32куб.м; двох одиниць ємностей по 50куб.м; ємності 85куб.м; ємності 18куб.м; ємності 72куб.м; двох одиниць ємностей по 10куб.м; бензоколонки; двох одиниць паливно-заправних колонок; двох одиниць паливно-роздавальних колонок; системи зливу залізничних цистерн; освітлювальної щогли з громовідводом.

Відповідач не заперечує укладення договору оренди та його виконання, але посилається на те, що нотаріально договір не було посвідчено через відсутність коштів.

Справа розглядалася з перервою, яка відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалася в засіданні 25.05.2010року.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Між приватним підприємством "Таврійські нафтові регіони" (позивач по справі) та закритим акціонерним товариством "Управління механізації будівництва" (відповідач) 17 серпня 2009року укладено договір купівлі-продажу згідно з яким відповідач, як продавець, передав у власність позивачу, як покупцю, майно заправочної, яке розташоване в м.Херсоні по вул.Макарова № 44 та складається з об'єкту нерухомого майна будівлі операторської літ. Ж площею 28,4кв.м, а також об'єктів основних засобів згідно з додатком №1 до договору, а саме: двох одиниць резервуарів по 25куб.м; ємності 32куб.м; двох одиниць ємностей по 50куб.м; ємності 85куб.м; ємності 18куб.м; ємності 72куб.м; двох одиниць ємностей по 10куб.м; бензоколонки; двох одиниць паливно-заправних колонок; двох одиниць паливно-роздавальних колонок; системи зливу залізничних цистерн; освітлювальної щогли з громовідводом.

На підтвердження факту передачі вищезазначеного майна сторонами 18.08.2009року підписано акт прийому-передачі, яким вони підтвердили, що передане майно знаходиться в задовільному робочому стані і претензій щодо майна сторони не мають.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін. Вартість майна в сумі 26.000грн.00коп.перерахована позивачем відповідачу 19.08.2009року платіжним дорученням №381, що не заперечувалося представником відповідача в засіданні суду 25.05.2010року.

Таким чином, умови договору купівлі—продажу від 17.08.2009року сторонами виконано.

Частиною 1 статті 209 ЦК України встановлено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до положень статті 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.           

Відповідно до ч. 3 статті 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

З урахуванням вищезазначених норм права, оскільки предметом договору купівлі-продажу від 17.08.2010року було, в тому числі і нерухоме майно - будівля операторської літ. Ж, зазначений договір підлягав нотаріальному посвідченню.

          Відповідно до ч.1 статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Однак, відповідно до частини 2 статті 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Матеріали справи свідчать про те, що при підписанні договору купівлі-продажу сторони узгодили усі істотні умови, встановлені законом для договору купівлі-продажу. За актом прийому-передачі майно було передано відповідачем в користування позивачу 18.08.2009року і позивач з цього часу використовує його для здійснення господарської діяльності. Ним також сплачено відповідачу вартість майна, але на пропозицію позивача відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору.

Із наданого відповідачем відзиву вбачається, що ним не оскаржується факт укладення та виконання договору купівлі-продажу. Не оскаржується ним і отримання коштів від позивача, чим не заперечується дійсність цього договору.

Таким, чином, договором узгоджено усі істотні умови, відбулося його виконання сторонами, але відповідач ухилився від нотаріального посвідчення правочину, тому позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 17.08.2009року підлягають задоволенню.

Згідно з Тимчасовим порядком державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004року №671 та Інструкції про ведення Державного реєстру правочинів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2004року №86/5 державна реєстрація правочинів купівлі-продажу нерухомого майна, проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Державного реєстру правочинів одночасно з його нотаріальним посвідченням. Зміни до запису у вказаному реєстрі вносяться нотаріусом одночасно з нотаріальним посвідченням правочину на підставі якого вносяться зміни до основного правочину.

У разі визнання судом дійсним правочину на підставі ч.2 статті 220 ЦК України, наступного його нотаріального посвідчення, а отже і державної реєстрації шляхом внесення нотаріусом відповідної інформації до Державного реєстру правочинів, не вимагається .

          За приписами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Відповідно до ч.1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено законом або договором.

Частиною 3 вищезазначеної норми передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення, або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору дійсним.

Стаття 392 ЦК України надає право власнику звернутися з позовом про визнання його права власності.

За таких підстав, законні інтереси позивача відповідно до ст.16 ЦК України, статті 20 ГК України підлягають захисту шляхом визнання права власності на майно за договором, який визнано дійсним за рішенням суду.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України відносяться на позивача за його згодою.

В засіданні за згодою представника позивача оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд          

                     В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати дійсним договір купівлі-продажу майна від 17 серпня 2009 року, укладений між закритим акціонерним товариством "Управління механізації будівництва" та приватним підприємством "Таврійські нафтові регіони".

3. Визнати за приватним підприємством "Таврійські нафтові регіони" м. Херсон Бериславське шосе, 10 А кв. 144 п/р 26002151364 в ВАТ «Райффайзен банк «Аваль" у м.Херсоні МФО 380805 код 34668958 право власності на майно заправочної, розташованої в м.Херсоні по вул.Макарова № 44, яка складається: з будівлі операторської літ. Ж площею 28,4кв.м; двох одиниць резервуарів по 25куб.м; ємності 32куб.м; двох одиниць ємностей по 50куб.м; ємності 85куб.м; ємності 18куб.м; ємності 72куб.м; двох одиниць ємностей по 10куб.м; бензоколонки; двох одиниць паливно-заправних колонок; двох одиниць паливно-роздавальних колонок; системи зливу залізничних цистерн; освітлювальної щогли з громовідводом.

Суддя З.І. Ємленінова

                                                                      Рішення оформлено відповідно до ст.84

                                                                      ГПК України і підписано 02.06.2010року.