Вирок № 100571675, 26.10.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/4170/21

Провадження№ 1-кп/266/568/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі :

головуючого судді - Федотової В.М.

за участю секретаря судового засідання Широковой Г.К.

номер кримінального провадження 1202105000000124 внесеного 25січня 2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця, м. Маріуполя, Донецької області , громадянина України,

освіта вища, одруженого, не працюючого , раніш не судимого

мешкає за адресою :

АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Смирнова Д.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Затворницької О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2021 приблизно о 21год 47хвил водій ОСОБА_1 , керуючи на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 технічно справним автомобілем «Mercedes-Benz GL 500», реєстраційний номер НОМЕР_2 , діючи в порушення вимог п.п. 12.4., 12.9. б) Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п.12.4. - «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.»

п.12.9. - «Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 Правил дорожнього руху України»

рухаючись по проїжджій частині пр. Будівельників з перевищенням дозволеної швидкості руху транспортних засобів у населених пунктах, а саме зі швидкістю не менш ніж 76,98 - 84,88 км/год., зі сторони вул. Лавицького в напрямку вул. Кронштадтська на території Приморського району м. Маріуполя. Проїжджаючи ділянку дороги поблизу будинку № 46, водій ОСОБА_1 , діючи в порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, згідного якого:

п.12.3. - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»

проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою, відповідно не реагуючи на її зміни, маючи об`єктивну можливість спостерігати пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїжджу частину пр. Будівельників, рухаючись зліва направо, відносно напрямку руху автомобіля «Mercedes-Benz GL 500», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, продовжив рух вперед та передньою лівою частиною кузова автомобіля «Mercedes -Benz GL 500», реєстраційний номер НОМЕР_2 скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 .

В результаті дорожньо-транспортної події пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження: сочетана травма тіла, яка представлена у вигляді черепно- мозкової травми: забійна рана в надбрівній області справа, садно в лобовій ділянці, садно на переніссі в центрі, садно на межі спинки та кінчика носу в центрі, синець в області підборіддя справа, крововиливи в м`яких покровах голови з боку внутрішньої поверхні в лобовій області справа, в лобовій області зліва, в тім`яній області справа, осередковий крововилив під м`якими мозковими оболонками по конвекситальній поверхні лівої тім`яної долі; закритої тупої травми грудної клітки синець в верхньо- внутрішньому квадранті правої молочної залози, крововилив в м`яких тканинах задньо-бічної поверхні грудної клітки справа, розгинальні переломи ребер зліва: 3,4-го ребер по передньо-пахвовій лінії з ушкодженням пристінкової (парієтальної) плеври, 5-го по середньо-пахвовій лінії, 6,7,8,9,10,11-го ребер по задньо-пахвовій лінії ,згинальні переломи 7-го та 8-го ребер зліва по навколохребетній лінії, лівобічний гемоторакс (в лівій плевральній порожнині 1000 см куб. темно-червоної рідкої крові), перелом тіла 12-го грудного хребця з частковим ушкодженням твердої мозкової оболонки та крововиливами у білу речовину спинного мозку; закритої тупої травми живота: масивне осадження на передній черевній стінці справа, відмежуючись зліва - білою лінією живота, зверху - реберною дугою, знизу - умовно розташованою лінією, що йде по верхньому краю крила правої клубової кістки, справа - середньо-пахвовою лінією, синець на передній черевній стінці, синець у правій паховій області з крововиливом в м`яких тканинах пахової області справа з переходом на лонну область, руйнація селезінки, два розриви по діафрагмальній поверхні правої долі печінки, гемоперитонеум (у черевній порожнині 1200 см куб. темно-червоної рідкої крові), крововилив під серозною оболонкою по передній стінці шлунку - на всьому протязі, крововилив під капсулу підшлункової залози на всьому протязі, крововилив в ділянці брижі тонкого та товстого кишечників, крововилив в м`яких тканинах поперекової області, більше справа з переходом на бічну поверхню животі справа, крововиливи в паранефральну клітковину правої і лівої нирок; синці на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу і на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині; три садна на правому стегні по зовнішній поверхні у верхній третині; синець на передній поверхні правого стегна, займаючи нижню і середню третини; синець по зовнішній поверхні правого стегна у нижній третині; синець на правому колінному суглобі; синець на лівому стегні по внутрішній поверхні в середній третині; синець на лівому стегні по передній поверхні в нижній третині; синці на лівому стегні на всьому протязі по передньо-внутрішній поверхні; синець по внутрішній поверхні лівої гомілки, що займає верхню і середню третини; п`ять саден у крижовій області в центрі і декілька правіше з переходом в верхньо- внутрішній квадрант правої сідниці, - яка ускладнилася розвитком шоку, які у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя і знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням її смерті.

Дії водія ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам п.п. 12.2., 12.4., 12.9. б) Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо - транспортної події.

Кримінальна відповідальність ОСОБА_1 за зазначене кримінальне правопорушення передбачена ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою,яка керує транспортним засобом,що спричинило смерть потерпілої.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що обвинувачення йому зрозуміле, вину визнав в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2ст.286 КК України, суду пояснив, що він дійсно 24 січня 2021року, приблизно о 21год 47 хвилин, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz GL 500», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був в справному стані . Рухався по проїжджій частині пр. Будівельників зі сторони вул. Лавицького в напрямку вул. Кронштадтська на території Приморського району м. Маріуполя. Проїжджаючи ділянку дороги поблизу будинку № 46 він скоїв наїзд на пішохода. Дійсно, швидкість руху автомобіля перевищувала дозвільну норму,яка передбачена п.12.4. В наслідок того, що він був неуважним,та порушив п.12.4,12.2,12.9б) ПДР України, а тому було скоєно наїзд на потерпілу . Висловлює щирий жаль з приводу того,що сталась така подія,внаслідок якої загибла людина . Просив строго не карати, врахувати його позитивну характеристику з місця проживання та роботи, те що він раніше не був судимий, під час досудового розслідування сприяв встановленню істини, з місця ДТП не зник, під час ДТП був тверезий. Також обвинувачений просив не призначати йому покарання пов`язане з позбавленням волі та не застосовувати до нього додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом ,оскільки він є єдиним у родині хто має право на керування транспортним засобом ,який використовується на потереби родини :пересування містом ,до лікарень, відвезення онуків до школи та дитячого садка, особливо зараз в умовах пандемії.

У зв`язку із безсумнівним та добровільним, тобто без будь-якого впливу із чиєї б то не було сторони, визнанням у повному обсязі ОСОБА_1 своєї вини в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодження з кваліфікацією вчиненого ним діяння, підтвердженням їм його фактичних обставин, відсутності жодних заперечень щодо них з боку сторони обвинувачення, усвідомленням і правильним розумінням роз`ясненого судом положення частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України про те, що у випадку визнання ним змісту даних фактичних обставин, сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржувати їх в апеляційному порядку, відсутністю їх заперечень проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, суд ухвалив дослідити докази, обмежившись показаннями обвинуваченого, а також документами, що характеризують його особу.

Враховуючи викладене, суд, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов висновку, що події злочину мали місце, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою,яка керує транспортним засобом,що спричинило смерть потерпілої.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно вимогами ст.ст. 65 - 67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання суд визнає повне визнання своєї вини обвинуваченим, щиросердечне каяття , відсутність матеріальних та моральних претензій .

Обставин, що обтяжують покарання у відповідності до ст. 67 КК України судом не встановлено.

За змістом ч. 6 ст. 368 КПК України при обранні та застосуванні норми закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, судом повинні враховуватися висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

При визнанні щирого каяття ОСОБА_1 як обставину, що пом`якшує його покарання, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22березня 2018 року у справі № 759/7784/15-к, стосовно того, що факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження, зокрема, розкаяння передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому певному злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, у бажанні виправити наслідки вчиненого.

Під час розгляду кримінального провадження судом здобуто дані на підтвердження того, що обвинувачений дійсно, відверто розкаявся у вчиненому, має щирий жаль з приводу вчиненого, осудив свою поведінку та намагався виправити наслідки вчиненого , що розцінюється судом як щире каяття.

При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого ним злочину, ступінь його тяжкості, яке згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має родину, онуків, раніше не судимий, займався суспільно-корисною працею, його відношення до скоєного - щире каяття ; позитивну характеристику з місця проживання та роботи, обвинувачений місце ДТП не покинув , був тверезим під час ДТП, активно сприяв встановленню істини по справі , на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває . Стороною захисту було надано листи -подяки від громадських організацій на підтвердження позитивної характеристики обвинуваченого.

Суд також враховує, що раніше ОСОБА_1 не притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту , відомостей про скоєння адміністративних правопорушень на транспорті суду також не надано .

Згідно ст.69-1 КК України - за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 нових злочинів є призначення йому покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України, з урахуванням вимог ст.69-1 КК України без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

При обранні покарання суд вважає за можливе застосувати до призначеного покараннявимоги ст. ст. 75, 76 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_1 під час досудового розслідування не обирався.

Під час досудового розслідування по справі було проведено низьку експертиз ,тому з обвинуваченого ОСОБА_1 підлягають стягненню в дохід держави витрати на залучення експертів та проведення експертиз у сумі 4 478грн.51коп.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 128,349, 368,370,374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 в період іспитового строку повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речовий доказ: диски CD-R та CD-R «TDK» з відео файлами - залишити в матеріалах кримінального провадження; предмети верхнього жіночого одягу та взуття пішохода,які знаходяться на зберіганні в камері схову відділу СУ ГУНП в Донецькій області - знищити. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави витрати на проведення експертизи у сумі 4 478грн.51коп.(чотири тисячі сімсот вісім гривень 51копійка)

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя: Федотова В. М.