Рішення № 10057141, 28.05.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2010 Справа № 9/56-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Нікітенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1", м. Запоріжжя

до Закритого акціонерного товариства Спеціалізоване будівельне управління "Херсонспецбуд", м. Херсон

про стягнення 55238,74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Д'яченко В.О. - представник, довіреність від 15.05.2010р.

          Суть справи: Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар на загальну суму 55238,74 грн., з якої: 48130,40 грн. - сума основного боргу, 1550,72 грн. - 3 % річних, 5557,62 грн. - інфляційні втрати. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на документальні докази - накладні №1783/2 від 26.05.2008р., №1783/3 від 26.05.2008р., №2032/1 від 06.06.2008р., №1970/1 від 17.06.2008р., №2246/1 від 24.06.2008р., положення ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 651, 692 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 54, 57, 67 ГПК України.

          У судовому засіданні 12.05.2010р. оголошувалась перерва до 14 год. 00 хв. 20.05.2010р. з підстав, передбачених ст. 77 ГПК України.

          Позивач у судове засідання не прибув, але 27.05.2010р. надіслав до суду лист в якому повідомив, що у судове засідання 28.05.2010р. з'явитися не зможе, у зв'язку з чим просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

          27.05.2010р. відповідач подав до суду заяву в якій просить розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 55238,74 грн. строком на 4 роки. Дану заяву відповідач обгрунтовує тяжким матеріальним становищем ЗАТ СБУ "Херсонспецбуд", про що надав відповідні докази.

          Представник відповідача у судовому засіданні 28.05.2010р. позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив задовольнити заяву про розстрочку виконання рішення строком на 4 роки.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд -

                                                  В С Т А Н О В И В :

          Матеріали справи свідчать, що між позивачем - ЗАТ "Завод залізобетонних конструкцій №1" та відповідачем - ЗАТ СБУ "Херсонспецбуд" на підставі ст. 11 ЦК України виникли цивільно-правові правовідносини, які виразились в тому, що за усною домовленістю сторін, позивач протягом травня, червня 2008 року здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 118130,42 грн, а відповідач прийняв цей товар, що підтверджується накладними №1783/2 від 26.05.2008р., №1783/3 від 26.05.2008р., №2032/1 від 06.06.2008р., №1970/1 від 17.06.2008р., №2246/1 від 24.06.2008р., та довіреностями на отримання товару (а.с. 17-31).

          Відповідно до положень ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

          Відповідно до приписів ч.1, ч.2 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

          Таким чином, усна домовленість між ЗАТ "Завод залізобетонних конструкцій №1" та ЗАТ СБУ "Херсонспецбуд" щодо поставки товару, за своєю правовою природою є договором поставки.

          Позивач, поставивши вдповідачу товар у кількості, якості та за цінами, обумовленими сторонами, виконав свої зобов'язання в повному обсязі.

          Відповідач, в свою чергу не виконав свої зобов'язання по оплаті товару належним чином, сплативши частково за нього у жовтні, грудні 2008 року лише 70000,00 грн.

          17.02.2009р. позивач надіслав на адресу відповідача лист-вимогу за № 247 про сплату боргу за відвантажену продукцію у сумі 48130,40 грн., яку відповідач залишив без реагування.

          На день звернення позивача з позовом до суду розмір заборгованості відповідача перед позивачем по основному боргу складає 48130,40 грн.

          Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

          Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

          Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

          Положенями ст. 655 ЦК України закріплено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 48130,40 грн. відповідачем суду не надано.

          З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 48130,40 грн., є доведеними і обґрунтованими.

          Щодо позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку, відповідає таким даним.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

          Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 5557,62 грн. та 3% річних у розмірі 1550,72 підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені в установленому законом порядку.

          Доказів сплати штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

          Відповідно до положень ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

          Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

          Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          27.05.2010р. відповідач подав до суду заяву в якій просить розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 55238,74 грн. строком на 4 роки. Дане клопотання відповідач обгрунтовує скрутним фінансовим становищем підприємтсва, про що надав відповідні докази.

          Відповідно до положень п.6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання щодо можливої доцільності надання розстрочки виконання судового рішення, суд приймає до уваги фінансовий стан відповідача та враховує матеріальні інтереси обох сторін.

Аналіз вищевикладених обставин справи дає підстави для висновку про те, що надати розстрочку виконання судового рішення в даній ситуації можливо лише строком на 12 місяців, що буде відповідати вимогам розумності, обґрунтованості та принципам допустимості. Така розстрочка виконання рішення суду збалансує інтереси обох сторін.

          З огляду на викладене, суд частково задовольняє заяву відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення та розстрочує виконання рішення строком на 12 місяців.

          Понесені позивачем витрати зі сплати державного мита в сумі 552,39 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

          За загодою представника відповідача у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про час виготовлення його повного тексту.

          На підставі викладеного, ст. 193 ГК України, ст.ст. 205, 265, 509, 525, 526, 530, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, п.6 ст. 83, ст.ст. 84, 85 ГПК України, суд -

                                                  В И Р І Ш И В:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з закритого акціонерного товариства Спеціалізоване будівельне управління "Херсонспецбуд" (73035, м. Херсон, вул. 10 Східна, 39, код ЄДРПОУ 33824295) на користь закритого акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій №1" (69106, м. Запоріжжя, вул. Фінальна, 1-б, код ЄДРПОУ 13628220) суму основного боргу у розмірі 48130,40 грн., суму 3-х % річних у розмірі 1550,72 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 5557,62 грн., 552,39 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          3. Частково задовольнити заяву відповідача щодо розстрочення виконання судового рішення та розстрочити його виконання строком на 12 місяців в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 48130,40 грн., суми 3-х % річних у розмірі 1550,72 грн., суми інфляційних втрат у розмірі 5557,62 грн., а всього 55238,74 грн. в наступних частинах:

-          червень 2010 р. - 4603,22 грн.;

-          липень 2010 р. - 4603,22 грн.;

- серпень 2010 р. - 4603,22 грн.;

- вересень 2010 р. - 4603,22 грн.;

- жовтень 2010 р. - 4603,22 грн.;

- листопад 2010 р. - 4603,22 грн.;

- грудень 2010 р. - 4603,22 грн.;

- січень 2011 р. - 4603,22 грн.;

- лютий 2011 р. - 4603,22 грн.;

- березень 2011 р. - 4603,22 грн.;

- квітень 2011 р. - 4603,22 грн.;

- травень 2011 р. - 4603,32 грн.

          4. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

          5. Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.В. Ребриста

          Дата підписання рішення,

          оформленого відповідно до ст.84 ГПК України,

          01 червня 2010 року.