Вирок № 100569851, 25.10.2021, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/2673/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2021м. Лиман

Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді - Саржевської І.В.,

за участю секретаря - Олійник С.М.,

прокурора - Городницького Ю.В.,

захисника - Шмуйлової І.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Лиман кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Ізмаїл Одеської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працевлаштованого, який має середню освіту, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

08.06.2021 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, проходив по гребню між ставками рибгоспу "Нітріус" ПрАт "Донрибкомбінат", розташованому в смт Дробишеве, Лиманської ОТГ, Краматорського району, Донецької області, де зупинився біля будівлі чергового приміщення № 197. В цей момент у ОСОБА_1 раптово виник злочинний намір на викрадення чужого майна із зазначеного чергового приміщення.

З цією метою ОСОБА_1 , реалізуючи свій протиправний корисливий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи, що посягає на чужу власність, на яку не має ніякого права, передбачаючи спричинення матеріальної шкоди і бажаючи завдати таку шкоду, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, умисно, таємно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, руками вибив дошки, якими з середини було закрите вікно зазначеної будівлі, та через створу вікна проник до зазначеного чергового приміщення, з якого таємно викрав:

1. Спортивний рюкзак фірми виробника "Edison", вартістю 349,92 грн., який належить черговому рибоводу зазначеного підприємства ОСОБА_2 ;

2. Подовжувач на котушці "Леміра" У16-01 ПВС 2х1,5 довжиною 50 м, вартістю 996,01 грн., який перебуває на балансі та належить ПрАт "Донрибкомбінат";

3. Одну пару гумових захисних теплоізоляційних рукавичок "Rpolarg", вартістю 141,01 грн., які перебувають на балансі та належить ПрАт "Донрибкомбінат".

Після цього, ОСОБА_1 з місця подаї зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілим ОСОБА_2 та ПрАт "Донрибкомбінат" матеріальну шкоду на загальну суму 1486,95 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового слідства кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення.

Під час досудового розслідування 23.06.2021 року між прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Городницьким Юрієм Віталійовичем, якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12021052420000183 від 09.09.2021 року, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 , з іншого боку, на підставі ст. 468, 469, 472 КПК України, в присутності захисника Шмуйлової Інни Миколаївни, укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 3 ст. 185 КК України, визнання неправомірності вчиненого та беззастережне визнання ОСОБА_1 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а також про те, що останній має понести покарання у виді 3 років позбавлення волі, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75, 76 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Городницький Ю.В., якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12021052420000183 від 09.09.2021 року, просив затвердити добровільно укладену між прокурором та підозрюваним угоду про визнання винуватості та призначити ОСОБА_1 покарання, узгоджене сторонами угоди.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю; підтвердив, що він розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид і міру покарання, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, наслідки умисного невиконання угоди, передбачені ст. 389-1 КК України, ст. 476 КПК України; просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку уклав добровільно. Потерпілим частково відшкодував матеріальні збитки.

Захисник Шмуйлова І.М. у підготовчому судовому засіданні висловила думку щодо можливості затвердження судом добровільно укладеної між прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Городницьким Ю.В. з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_1 з другого боку угоди про визнання винуватості та призначення останньому покарання, узгодженого сторонами угоди.

Судом обвинуваченому ОСОБА_1 з достатньою повнотою роз`яснені наслідки укладення угоди.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За змістом ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Потерпілі надали письмову згоду прокурору на укладення угоди про визнання винуватості у даному кримінальному провадженні, що підтверджується їх заявами. Цивільний позов не заявляють, претензій матеріального та морального характера не мають.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин; сторони добровільно уклали угоду про визнання винуватості, зміст якої відповідає вимогам ст. 472 КПК України, та розуміють наслідки затвердження такої угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Як вбачається із обвинувального акту, ОСОБА_1 інкриміноване правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України. Санкція ч. 3 ст. 185 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до шести років. Отже, вид та міра покарання у виді 3 років позбавлення волі, передбачені санкцією ч. 3 ст. 185 КК України в редакції, чинній на момент скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення, на які обвинувачений погоджується, обрано із урахуванням загальних засад призначення покарань, передбачених ст. 65-67 КК України.

Суд переконався у добровільному укладенні сторонами угоди і що угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді, а також у тому, що сторонам угоди зрозумілі наслідки укладання угоди, передбачені КПК України.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених ч. 7 ст. 474 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

При укладенні угоди про визнання винуватості від 23.06.2021 року між прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області з одного боку та підозрюваним ОСОБА_1 з другого боку сторони дійшли згоди щодо визначення покарання обвинуваченому зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом. За правилами ч. 4 ст. 75 КК України іспитовий строк може бути встановлений судом тривалістю від 1 до 3 років.

Вислухавши думку прокурора та захисника, враховуючи особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують покарання - щире каяття ОСОБА_1 , обставини, які обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, той факт, що обвинувачений раніше не судимий, не одружений, не працевлаштований, посередньо характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, суд вважає за доцільне встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України суд вважає за доцільне покласти на засудженого до відбування покарання з випробуванням обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду. Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши пояснення сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання ОСОБА_1 своєї винуватості та призначення йому узгодженої міри покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування запобіжний захід не застосовувався. Клопотання від сторін кримінального провадження під час судового розгляду про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 не надходили.

Потерпілими особами цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі ст. 100 КПК України питання щодо речових доказів необхідно вирішити таким чином:

- спортивний рюкзак фірми виробника "Edison", який зберігається за розпискою у потерпілого ОСОБА_2 , після набрання цим вироком законної сили, залишити власнику ОСОБА_2 ;

- котушку "Леміра" У16-01 з обрізаним кабелем, одну пару гумових рукавичок, купу дротів, які зберігаються за квитанцією № 74/21 в камері зберігання речових доказів ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, після набрання вироком законної сили - повернути власнику - представнику потерпілої юридичної особи ПрАт "Донрибкомбінат" Потічуку А.М.

Керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 23.06.2021 року між прокурором Лиманського відділу Слов`янської окружної прокуратури Донецької області Городницьким Юрієм Віталійовичем, якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора в кримінальному провадженні № 12021052420000183 від 09.09.2021 року, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1 , з іншого боку, в присутності захисника Шмуйлової Інни Миколаївни.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у види 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік, якщо він під час випробування не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч. 1, 2 ст. 76 КК України обов`язки, а саме: періодично прибувати для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання цим вироком законної сили не застосовувати.

Речові докази:

- спортивний рюкзак фірми виробника "Edison", який зберігається за розпискою у потерпілого ОСОБА_2 , після набрання цим вироком законної сили, залишити власнику ОСОБА_2 ;

- котушку "Леміра" У16-01 з обрізаним кабелем, одну пару гумових рукавичок, купу дротів, які зберігаються за квитанцією № 74/21 в камері зберігання речових доказів ВП № 3 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, після набрання вироком законної сили - повернути власнику - представнику потерпілої юридичної особи ПрАт "Донрибкомбінат" Потічуку А.М.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку.

Обмеження права оскарження даного вироку визначені у ч. 1 ст. 473 КПК України.

Головуючий суддя –