Вирок № 100569007, 25.10.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/5064/21

Номер провадження 1-кп/629/396/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Цендри Н.В.,

за участю секретаря - Капустян М.Є.,

прокурора - Петренка Ю.І.,

захисників - Малунова В.Р., Іщенко В.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова, Харківської області кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Кімри Тверської області Російської Федерації, громадянки України, без освіти, вдови, не працюючої, без визначеного місця проживання, фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:

-21.01.2020 року Святошинським районним судом м.Києва за ч. 1 ст.185 КК України до покарання у вигляді штрафу 850 грн.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Лозова Харківської області, громадянки України, без освіти, не працюючої, не заміжньої, яка на утриманні має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ., зареєстрованої та мешкаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2021 року, близько 11 год., більш точний час, як в ході досудового розслідування так і вході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , під виглядом соціальних працівників, під вигаданим приводом отримання субсидії, безперешкодно, з дозволу потерпілої ОСОБА_6 зайшли до її квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , де перебуваючи за вищевказаною адресою ОСОБА_2 відволікала потерпілу, а ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій, та бажаючи їх настання, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, а вся увага потерпілої звернута на ОСОБА_2 , діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, з шафи, яка розташована в кімнаті квартири таємно викрала грошові кошти у сумі 100 000 гривень. Після цього з місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_6 майнову шкоду у розмірі 100 000 гривень.

Крім того, 20.07.2021 року близько 13 год., більш точний час, як в ході досудового розслідування так і вході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , під виглядом соціальних працівників, під вигаданим приводом - отримання 25% до пенсії як дитина війни, а також отримання харчового набору, безперешкодно, з дозволу потерпілої ОСОБА_7 зайшли до її квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , де перебуваючи за вищевказаною адресою ОСОБА_2 повторно відволікала потерпілу, а ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілій, та бажаючи їх настання, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, а вся увага потерпілої звернута на ОСОБА_2 , діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, з полиці шафи, яка розташована у кімнаті квартири таємно викрала грошові кошти у сумі 13 500 гривень. Після цього з місця скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_7 майнову шкоду у розмірі 13 500 гривень.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, у вчиненому щиросердно розкаялася, підтвердила факт і обставини вчинення правопорушення, викладені в обвинувальному акті, не заперечувала визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються, пояснила, що запропонувала ОСОБА_8 підзаробити, після чого вона 19.07.2021 року близько 12 год. разом з ОСОБА_9 поїхали на таксі в Панютине , де зайшли на перший поверх п`яти по верхівки і подзвонила в двері. Двері відчинила бабуся на вигляд 70-80 років, вона представилася соціальним працівником, зайшовши до квартири ОСОБА_11 залишилася разом з бабусею на кухні, а вона вийшла на вулицю, повернувшись з вулиці ОСОБА_11 продовжувала розмовляти з бабусею, після чого вона пройшла до кімнати, де була шафа, відкривши шафу вона побачила сумку в якій знайшла гроші. Взявши гроші, вона пішла на кухню і сказала ОСОБА_2 , що слід іти, після чого вони вийшли, сіли в таксі і поїхали. Також, 20.07.2021 року разом з ОСОБА_9 взяли таксі і поїхали в населений пункт, який саме не пам`ятає, де зайшли в будинок, подзвонили в двері, двері відчинила бабуся, так само представилася соціальним працівником, зайшовши до квартири ОСОБА_11 залишилася з бабусею на кухні розмовляти, а вона пішла до іншої кімнати, де стояв сервант і на полці лежали гроші, взявши гроші вона разом з ОСОБА_9 покинула квартиру. Також повідомила, що частково відшкодувала спричинену шкоду потерпілій ОСОБА_7 в розмірі 6750 грн. та потерпілій ОСОБА_6 8000 грн.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, у вчиненому щиросердно розкаялася, підтвердила факт і обставини вчинення правопорушення, викладені в обвинувальному акті, не заперечувала визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються, пояснила, що до неї 15 чи 17 липня 2021 року приїхала ОСОБА_1 і запропонувала підзаробити, на що вона погодилась. Викликавши таксі, вони поїхали в Панютине, де підійшовши до п`яти поверхового будинку, вона залишилася чекати біля під`їзду. ОСОБА_1 зайшла до будинку, її не було хвилини дві, потім вона вийшла і сказала, що треба посидіти з бабусею. Вони зайшли до квартири, де вона залишилася на кухні разом з бабусею заповнювати анкету, а ОСОБА_1 сказала, що вийде на вулицю, але їй не видно було чи виходила вона на вулицю. Сиділи вони з бабусею біля п`яти хвилин, після чого зайшла ОСОБА_1 і сказала, що треба йти. Вийшовши з квартири вони сіли в таксі і поїхали. На наступний день викликали таксі і поїхали в с.Чернігівське, де вона чекала ОСОБА_1 біля будинку, яка в той час заходила до під`їзду, вийшовши сказала, що треба з бабусею посидіти, вони зайшли до квартири, де вона знаходилася з бабусею на кухні заповнювати анкету, через деякий час ОСОБА_1 сказала, що треба іти. Також повідомила, що після першого разу ОСОБА_1 дала їй 2 000 грн., після другого разу ОСОБА_1 сказала, що у жінки коштів не має.

Враховуючи те, що обвинувачені визнали свою вину в повному обсязі, а також те, що ними не оскаржуються фактичні обставини кримінального провадження, які зазначені в обвинувальному акті, обвинувачені вірно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів по кримінальному провадженню, у суду відсутні сумніви в добровільності та істинності позиції обвинувачених, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд обмежив дослідження доказів по кримінальному провадженню, обмежившись допитом обвинувачених, та вивченням особистості обвинувачених, та визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оскаржуються.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При вивченні особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона є громадянкою України, без освіти, вдовою, не працюючою, за місцем мешкання характеризується формально-задовільно, раніше судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Згідно досудової доповіді органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

При вивченні особи обвинуваченої ОСОБА_2 встановлено, що вона є громадянкою України, без освіти, не заміжньою, не працюючою, за місцем мешкання характеризується формально-задовільно, раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні має трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Згідно досудової доповіді органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

При призначенні та визначенні виду покарання для обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд враховує те, що вони вчинила нетяжкі злочини, передбачені ч. 4 ст. 12 КК України.

Згідно ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд вважає їх щире каяття в скоєному.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суд визнає вчинення кримінальних правопорушень щодо осіб похилого віку.

Питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання.

З урахуванням викладеного, тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченої ОСОБА_2 , наявність на утриманні трьох малолітніх дітей, те що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання, додержуючись принципу законності, індивідуалізації,справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 без реального відбування призначеного покарання, застосувавши ст. 75 КК України, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України. та вважає дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Підстави для застосування до обвинуваченої ОСОБА_2 ст. 69 КК України, у суду відсутні.

З урахуванням викладеного, тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченої ОСОБА_1 , яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за скоєння таємного викрадення майна, за яке їй було призначене покарання у вигляді штрафу, однак це не привело до позитивних змін в її особистості й не створило в неї готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки після спливу півтора року вона знову скоїла злочини проти власності. Крім того беручи до уваги висновки досудової доповіді органу пробації, згідно якого ризик повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, з урахуванням обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, додержуючись принципу законності, індивідуалізації,справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженої, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 , можливо тільки в реальній ізоляції від суспільства, із застосуванням до неї покарання у вигляді позбавлення волі.

Підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 ст.ст. 69, 75, 76 КК України суд не вбачає.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення № 36/86 від 20.07.2021 року, ОСОБА_1 була затримана в порядку ст. 208 КПК України 20.07.2021 р. Звільнено з під варти 24.09.2021 р. у зв`язку з внесенням застави, тому суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій ОСОБА_1 в строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 20.07.2021 року по 24.09.2021 року, включно.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.09.2021 року обвинуваченій ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 грн. Застава внесена на рахунок: UA208201720355299002000006674; отримувач платежу ТУ ДСА України в Харківській області; призначення платежу: застава за підозрювану ОСОБА_1 , внесена ОСОБА_14 24 вересня 2021 року, в зв`язку з чим її звільненено з під варти.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 15, передбачений і порядок їх повернення, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України. Застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до органу Казначейства, в якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія постанови (ухвали) судді чи суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжного або іншого документа, що підтверджує факт внесення коштів як застави. Повернення коштів, внесених як застава, здійснюється протягом п`яти робочих днів з дня надходження зазначених документів до органу Казначейства (пункти 7-8).

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

На підставі викладеного,а також враховуючи те,що підстав для звернення застави в дохід держави, внесеної за обвинувачену ОСОБА_1 судом не встановлено, запобіжний захід вигляді застави не був порушений в ході розгляду справи, тому внесений розмір застави підлягає поверненню заставодавцю після набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню - відсутні.

Цивільний позов заявлений не був.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши її негайно під варту із зали суду та залишити його до набрання вироком законної сили.

Термін відбуття покарання для обвинуваченої ОСОБА_1 обчислювати з фактичного затримання її працівниками поліції.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченій ОСОБА_1 в строк відбування покарання, строк її попереднього ув`язнення з 20.07.2021 року по 24.09.2021 року, включно.

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 3 ( трьох ) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Арешт майна накладений ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 29.07.2021 року - скасувати.

Речові докази по кримінальному провадженню №12021221110000334: два зошити, дві тканинні резинки білого кольору, два чеки, папка всередині якої аркуші формату А4 - знищити; сумку жіноча коричневого кольору, панаму блакитного кольору - повернути ОСОБА_1 , в разі відмови в їх прийнятті - знищити; светр та два гаманці - повернути потерпілому ОСОБА_15 , в разі відмови в їх прийнятті -знищити; грошові кошти загальною сумою 50 370 грн., які знаходяться на зберіганні в спеціалізованій комірці «ПриватБанку» - повернути ОСОБА_15 .

Повернути заставодавцю ОСОБА_14 заставу в сумі 45400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень 00 коп., внесену ОСОБА_14 на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області згідно квитанції № 0.0.2279240475.1 від 24.09.2021 року з призначенням платежу: внесення застави за ОСОБА_1 по справі № 629/5064/21.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особа, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення їй копії даного вироку.

Суддя Наталія ЦЕНДРА