Рішення № 100568724, 05.10.2021, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/1053/21

Провадження № 2/390/662/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2021 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

судді - Пасічника Д.І.,

при секретарі - Пікущій І.М.,

за участю:

представника позивача - Середи Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом Миколаївського міського центру зайнятості (54001, вул. Нікольська, 68, м. миколаїв) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в якому просять стягнути з ОСОБА_1 7024,74 гривень допомоги по безробіттю та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначено, що 27.04.2020 року звернулась до Миколаївського міського центру зайнятості та їй було надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю. При проведенні спеціалістами Миколаївського міського центру зайнятості звірки даних Єдиної інформаційно-аналітичної системи центру зайнятості із даними роботодавців ТОВ «Пік Дистриббюшин» та ПП «мембранні технології» про заробітну плату, наведену у довідках від 11.03.2021 року № 55/21 та від 02.04.2021 року № 1/04-21 та встановлено наявність рахункової помилки. Внаслідок чого дохід помилково подвоївся, що вплинуло на обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат на загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття, що потягнуло за собою переплату допомогу по безробіттю на загальну суму 7024, 74 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до чинного законодавства, про причини своєї неявки суд не повідомила. Відзив на позовну заяву не подала.

Згідно ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до заяви про надання статусу безробітного, від 27.04.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Миколаївського міського центру зайнятості якій власним підписом засвідчила факт, що вона не відноситься до зайнятого населення, та через відсутність роботи не має заробітку та інших передбачених законодавством доходів, а також що вона з правами та обов`язками безробітного ознайомлений та несе відповідальність за достовірність поданих даних та відомостей.

Відповідно до Наказу № 7 від 03.02.2020 року про прийняття на роботу, ОСОБА_1 прийнято на роботу на посаду менеджера по збуту ПП «Мембранні технології».

Відповідно до наказу від 05 травня 2015 року, ОСОБА_1 прийнято на посаду менеджера ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШИН».

Відповідно до Наказу від 30 серпня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади менеджера ТОВ «ПІК ДИСТРИБЬЮШИН».

Відповідно до Довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 загальна суму з квітня 2019 року по серпень 2019 року складала 26033,21 гривень.

Відповідно до наказу Миколаївського міського центру зайнятості від 09.04.2021 року № 41, встановлено дебіторську заборгованість, незаконно виплачених коштів , як отриману допомогу по безробіттю ОСОБА_1 у розмірі 7024,74 гривень.

Відповідно до Претензії Миколаївського центру зайнятості від 12.04.2021 року ОСОБА_1 поставлена до відому, про існуючу заборгованість у розмірі 7024,74 гривень та необхідність її повернення. . Однак, кошти в добровільному порядку на день розгляду справи не повернуто.

Стаття 5 ЦПК України вказує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідне для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 81 ЦПК України вбачається, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

В Україні до зайнятого населення належать також громадяни, які надають послуги за договорами цивільно-правового характеру.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» безробітні зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їх матеріального забезпечення та при вирішенні питання про надання статусу безробітного, а згідно зі ст. 34 цього Закону фонд має право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

За змістом п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62 у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому чинним законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманої допомоги.

Відповідно до розділу 5 Наказу Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності» від 15 червня 2015 року №613 та пункту 37 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» від 20 березня 2013 року №198 центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації та встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із статтею 4 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22 січня 2014 року у справі №6-151цс13.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи той факт, що позивач довів факт незаконного отримання коштів на суму 3367,73 гривень відповідачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі сплаченого судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273, 280 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Миколаївського міського центру зайнятості (54001, вул. Нікольська, 68, м. миколаїв) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), про відшкодування шкоди- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ЄНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Миколаївського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ: 42559710, р/Р UA728201720355409142700706115 Державна казначейська служба України, м. Київ, суму в розмірі 7024 (сім тисяч двадцять чотири гривні) 74 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ЄНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Миколаївського міського центру зайнятості (ЄДРПОУ: 42559710, р/Р UA728201720355409142700706115 Державна казначейська служба України, м. Київ, суму судового збору в розмірі 2270 грривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області Д.І. Пасічник