Ухвала суду № 100568229, 21.10.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/6104/21

Провадження № 2/201/2669/2021

УХВАЛА

21 жовтня 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі – Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «Вей Фор Пей» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Вей Фор Пей» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , який обґрунтовувало тим, що ТОВ ФК «Вей Фор Пей» є фінансовою компанією, що надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунків на підставі ліцензії НБУ № 35 від 31.12.2015. У зв`язку з проведенням внутрішньої перевірки щодо здійснення переказів протягом 2019 року було виявлено, що внаслідок технічної помилки на користь відповідача ОСОБА_1 було помилково перераховано 66975,89 грн. 21 квітня 2021 року на адресу відповідача був направлений лист з вимогою повернути безпідставно отримані грошові кошти шляхом перерахування їх на рахунок позивача. Однак, відповіді на вказану вимогу отримано не було. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 44835,71 грн., інфляційні втрати в розмірі 7132,13 грн. та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 3437,91 грн., а всього – 77545,93 грн. Крім того, представник позивача просив суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 15000 грн.

Ухвалою судді від 23 червня 2021 року було відкрито провадження у вищевказаній справі та призначено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника позивача до суду надійшла заява з проханням розглядати справу без його участі та задовольнити позовні вимоги.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву та заява з проханням розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування поданого відзиву відповідач зазначив, що він є власником інтернет сайту за посиланням в інтернеті https://hespareparts.com, що займається інтернет продажами. 29 липня 2019 року на електронну адресу відповідача позивачем було надіслано лист з переліком документів, що потрібні для активації платіжної системи, де було зазначено, що для активації системи приймання платежів потрібно було надати копію паспорта громадянина України та копію ідентифікаційного коду, що було зроблено відповідачем. У цей ж день модуль було активовано, та відповідачем зроблено перший платіж для тестування, що свідчило, що компанія ТОВ ФК «Вей Фор Пей» успішно почала прийом онлайн платежів. Таким чином відповідачем було отримано біля 10 переказів на його картковий рахунок. З початку листопада 2019 року відповідач помітив, що кошти від клієнтів його сайту, що надходили до ТОВ ФК «Вей Фор Пей» припинили перераховуватися на картковий рахунок відповідача. Кошти, що надходили, блокувалися на ТОВ ФК «Вей Фор Пей» з невідомих причин. Відповідач звертався до служби підтримки цього сервісу з приводу того, що в разі неможливості зробити виплату на його рахунок, то заблоковані на рахунках ТОВ ФК «Вей Фор Пей» кошти потрібно повернути до відправників коштів — клієнтів його сайту. Наразі відповідач не має можливості встановити, чи були кошти повернуті, бо доступ до кабінету користувача для нього заблоковано.

З`ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши надані письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні ним правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що в даному випадку спірні відносини виникли між юридичною особою - ТОВ ФК «Вей Фор Пей» та ОСОБА_1 з приводу провадження останнім підприємницької діяльності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження по даній справі слід закрити, виходячи з наступних підстав.

ЦПК України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч.1 ст.19).

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1). Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2).

Згідно з ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, зокрема, фізичні особи, які не є підприємцями. Винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, визначені у статті 20 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті),та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

З огляду на приписи ч. 1 ст. 20 ГПК України, а також ст.ст. 4, 45 цього Кодексу, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (п. 4.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18).

Відповідно до ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч.1). Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва підприємцями (ч.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 128 ГК України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Враховуючи наведене, оскільки спірні правовідносини виникли у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності ОСОБА_1 та юридичною особою - ТОВ ФК «Вей Фор Пей», суд дійшов висновку про належність спору до юрисдикції господарського суду.

На думку суду, оскільки суб`єктний склад учасників та зміст правовідносин сторін виник під час здійснення ними господарської діяльності, то даний спір підлягає розгляду саме в порядку господарського судочинства. Адже господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження по даній цивільній справі на підставі п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вимог ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 255, 256, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансової компанії «Вей Фор Пей» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих коштів – закрити.

Роз`яснити позивачеві його право звернутися з позовом в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев