Рішення № 100568177, 12.10.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5713/20

Провадження № 2/210/387/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"12" жовтня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участі секретаря судового засідання: Реви К.В.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Ботвінко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», співвідповідач, - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про встановлення факту нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 12.10.2020 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, в уточненій редакції якого від 12.05.2021 року просить суд встановити факт нещасного випадку, що стався 11 грудня 2007 року зі складачем потягів залізничного цеху №1 ВАТ «АреслорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_4 , таким, що пов`язаний з виробництвом.

В обґрунтування позову позивач ОСОБА_3 посилалася на те, що її батько ОСОБА_4 , який працював складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху №1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», загинув 11.12.2007 року під час виконання трудових обов`язків. Смерть настала від ураження технічним електричним струмом. Підприємством 28.01.2008 року складено акт №3 про нещасний випадок, не пов`язаний з виробництвом (за формою НПВ). У зв`язку з тим, що її матір не погодилася з таким висновком, у період з 13.03.2008 року по 03.06.2008 року комісія із повторного розслідування обставин та причин нещасного випадку зі смертельним наслідком провела повторне розслідування та знову прийшла до висновку, що нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом. Проте, вона вважає, що з її батьком стався нещасний випадок, який пов`язаний з виробництвом, але розслідування здійснено з метою приховати факт нещасного випадку. Комісією не досліджено причини нещасного випадку, в Акті форми Н-5 не описано обставини та факти, на підставі яких зроблено висновок комісії. Так, звертає увагу на те, що на час нещасного випадку на підприємстві були відсутні Правила внутрішнього трудового розпорядку. Однією з причин нещасного випадку, що стався 11.12.2007 року був психофізіологічно незадовільний стан здоров`я батька. На підприємстві на час нещасного випадку був відсутній відповідний стандарт, який чітко регламентує порядок відсторонення працівників з симптомами захворювань від виконання трудових обов`язків при зверненні до фельдшерів здравпунктів. 11.12.2007 року фельдшер здравпункту підприємства, до якої звернувся її батько, встановила непрацездатність, викликану симптомами захворювання, але не доставила його в поліклініку медсанчастини підприємства або інший лікувально-профілактичний заклад міста, внаслідок чого її батько продовжував виконувати трудові обов`язки. Звинувачення батька у здійсненні спроби використання в особистих цілях кабельно-провідникової продукції, що належить і експлуатується підприємством, взагалі абсурдне, оскільки не зрозуміло, як можна використовувати в особистих цілях струмоведучий електричний кабель напругою 6кВ (6000 вольт), для чого, на підставі яких фактичних обставин зроблено такий висновок. Постанову Дзержинського РВ КМУ УМВС України Дніпропетровської області від 08.04.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи, в який йдеться про те, що нещасний випадок мав місце під час здійснення спроби використання кабельно-провідникової продукції в особистих цілях, скасована 11.07.2008 року. Згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 року, підставою для невизнання нещасного випадку пов`язаним з виробництвом може бути не спроба використання, а тільки використання потерпілим майна, що належить власнику. Комісія, що розслідувала нещасний випадок не досліджувала та не визначила відповідність умов праці та її безпеки. Зокрема, в акті розслідування зазначено, що навісний замок на дверях входу до маршових сходів на кабельну галерею був зламаний, але хто його зламав, яким способом - не зазначено. Також, акт не містить конкретних порушень законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці з боку потерпілого. Докази, що ОСОБА_4 самовільно покинув своє робоче місце , не повідомивши безпосереднього керівника - відсутні. Акт комісії ґрунтується на постанові райвідділу, яка скасована та не припущеннях, що ОСОБА_4 самовільно покинув робоче місце, які не підтверджено свідченнями причетних осіб. У свою чергу вона може припустити, що батько мав розпорядження шукати дошки для забезпечення роботи пічки, що знаходиться на посту №1 залізничного цеху №1. Тим більше, документ, що встановлює порядок обігріву осіб, які працюють на відкритому повітрі, на підприємстві відсутній. Крім того, підприємством допущено відкритий доступ до кабельної галереї, де знаходиться струмоведучий електричний кабель напругою 6000 вольт, яка є смертельною для людини. Представники профспілки, які приймали участь у розслідуванні, або знайомилися з матеріалами спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, дійшли висновку, що даний нещасний випадок пов`язаний з виробництвом: технічний інспектор праці ФПУ в Дніпропетровській області ОСОБА_30 звернувся з поданням №3, в якому просив визнати нещасний випадок пов`язаним з виробництвом, зауваживши, що під час розслідування не взято до уваги звернення ОСОБА_4 зі скаргами на стан здоров`я до здравпункту; у окремій думці головний технічний інспектор праці ЦК профспілки металургів та гірників України при Криворізькому міському комітеті профспілки, член комісії з розслідування нещасного випадку ОСОБА_5 зазначив, що адміністрація залізничного цеху №1 проводить недостатній контроль використання робочого часу; свідки та прямі докази спроби використання потерпілим в особистих цілях кабельно-провідникової продукції відсутні (приладів, інструментів та іншого обладнання, яке б вказувало на спробу потерпілим використати кабельно-провідникову продукцію в особистих цілях на місці нещасного випадку не знайдено). Також, окремі думки викладено іншими членами комісії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Поміж іншого, вважає, що комісія, визначивши, що даний нещасний випадок не поширюється на п.п.14, 15, 16, 17 Порядку, вийшла за межі своєї компетенції, встановленої Порядком. Висновки Акту №22 від 04.06.2008 року є непереконливими, не спростовують вищенаведені доводи, що нещасний випадок з ОСОБА_4 , пов`язаний з виробництвом. Згідно з записами в трудовій книжці, ОСОБА_4 до моменту смерті, перебував у трудових відносинах з ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». У 2018 році вона, позивач, зверталася до суду з позовом до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» про визнання недійсним Акту №22 від 04.06.2008 року, проте їй у позові було відмовлено. Апеляційним судом 03.06.2020 року рішення суду першої інстанції змінено в частині підстав відмови у позові та зазначено, що вона, позивач, не позбавлена права на повторне звернення до суду зі зміненими позовними вимогами, тому він звернулася до суду з цим позовом.

Позивач ОСОБА_3 в судовому засіданні присутньою не була, скориставшись правом представництва відповідно до ст.58 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - Ботвінко О.А. заперечував проти позову, зазначив, що за фактом нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11.12.2007 року з ОСОБА_4 проведено два розслідування у період з 11.12.2007 року по 25.01.2008 року та повторно 13.03.2008 року по 03.06.2008 року, якими встановлено, що нещасний випадок не пов`язаний з виробництвом. Позивач не погоджується з висновками, викладеними спеціальною комісією у відповідних актах, та вважає, що вказані висновки комісії є незаконними, оскільки не відповідають фактичним обставинам нещасного випадку, порушують права позивача, законні інтереси на соціальний захист та фактично просить суд у 2020 році змінити висновки спеціальної комісії за результатами проведених двох спеціальних змістовних розслідувань у 2008 році та визнати нещасний випадок, що стався з ОСОБА_4 11.12.2007 року, таким, що пов`язаний виробництвом. Проте, як вже було встановлено судом в рамках справи №210/5341/14-ц, позивач (чи її матір, інші члени померлого ОСОБА_4 ) із заявами, скаргами чи запереченнями на акти проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 11.12.2007 року о 01год. 30хв., за формою Н-5 від 03.06.2008 року про нещасний випадок підприємстві, не пов`язаний з виробництвом, за формою НПВ до Держнаглядохоронпраці не звертались. 12.04.2018 року рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу (суддя Літвіненко Н.А.), залишеним без змін 03.06.2020 року постановою Дніпровського апеляційного суду 210/5341/14-ц, у позові ОСОБА_3 до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» було відмовлено встановлено певні обставини, зокрема і в частині відповідності роботи спеціальних комісій вимогам Закону та Порядку, безпідставності доводів та висновків позивача щодо нібито врахування спеціальною комісії при проведенні спеціального розслідування певних фактів та обставин. Щодо обставин, якими позивач обґрунтовує позов, зазначив, що станом на дату нещасного випадку з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на ПАТ «АрселорМіттал пї Ріг» були чинними та діяли Правила внутрішнього розпорядку для робітників ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» (правонаступником якого є ПАТ «АМКР»). Стосовно незадовільного стану здоров`я - у пояснювальній записці фельдшер здравпункту аглоцеху ПАТ «АМКР» ОСОБА_9 зазначила, що «10.12.2007 року в 23:00 ОСОБА_4 звернувся в здравпункт зі скаргами на нежить, недомагання, температура тіла при вимірюванні склала 37°. Від направлення до лікаря на прийом ОСОБА_4 відмовився. Фельдшером було призначено лікування, надано медичну допомогу, медикаменти. О 23:15год. пішов з здравпункту». Аналогічні обставини містяться і у амбулаторному журналі здравпункту аглоцеху ПАТ «АМКР». У зв`язку з чим, очевидно, що температура тіла 37° та ОРВІ не могли стати причиною настання нещасного випадку з ОСОБА_4 , що і було встановлено в актах спеціального розслідування. В матеріалах спеціального розслідування містяться документи, в яких визначено робоче місце ОСОБА_4 , а саме - Технічно-розпорядчий акт станції (поста) Аглофабрика залізничного цеху, зі змістом та вимогами якого ОСОБА_4 було ознайомлено під підпис. Для аналізу та підтвердження висновку спеціальної комісії щодо смерті ОСОБА_4 , яка сталася при здійсненні спроби використання в особистих цілях кабельно-провідникової продукції - з показів свідків та причетних осіб, фото місця події, висновків судово-медичного дослідження трупа (місце уражання током ОСОБА_4 сталося в долонній і правої кисті руки ближче до 1-2 пальців). Позивач не додав до позову жодних доказів, які можуть спростувати чи поставити під сумнів ці висновки спеціальних комісій з розслідування нещасного випадку. При проведенні спеціальних лінувань був присутній та приймав участь представник дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , який мав можливість подавати докази, задавати питання свідкам, оскаржувати дії та висновки комісії. Під час розслідування комісією перевірялися шкідливі та небезпечні фактори впливу, організаційні, технічні та психофізичні причини, що могли призвести до нещасного випадку, наявність посадових осіб, відповідальних за нещасний випадок, тому посилання позивача на те, що ці обставини не були досліджені комісіями не відповідають дійсності, та спростовуються матеріалами спеціального розслідування. Факт самовільного залишення ОСОБА_4 свого робочого місця у зміну з 19.00 годин 10.12.2007 року до 07.00 години 11.12.2007 року «по особистим справам» підтверджується матеріалами спеціального розслідування, зокрема: пояснювальними записками його напарника ОСОБА_10 від 31.03.2008 року, ОСОБА_11 від 11.12.2007 року, ОСОБА_12 від 31.03.2008 року, ОСОБА_13 від 31.03.2008 року, протоколом опитування ОСОБА_11 від 25.03.2008 року, а також матеріалами первинного спеціального розслідування, проведеного з 11 грудня 2007 року по 25 січня 2008 року. Щодо відсутності приміщення для обігріву працівників, які працюють у холодну пору на відкритому повітрі - ОСОБА_4 був працівником потягової бригади, а тому до нього положення Постанови НКТ СРСР 12.1929 року взагалі не застосовуються. В той же час, ПАТ «АМКР» з відповідальністю ставиться до умов праці своїх працівників, а тому на дільниці, на котрій працював ОСОБА_4 було приміщення для обігріву та приймання їжі - Пост №1 (обладнаний пічкою, був забезпечений вугіллям та дровами, жодної необхідності в пошуку дров не було), що зокрема, підтверджено протоколами опитування ОСОБА_14 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ). Щодо доводів позивача стосовного того, що вхід в кабельну галерею був безперешкодний, не було попереджувального знаку, а в кабельній галереї були в наявності небезпечні виробничі фактори. Місце нещасного випадку зі смертельним наслідком з складачем потягів ОСОБА_4 знаходиться відстані 170м від його робочого місця; замок на дверях входу до маршових сходів на кабельну галерею був зламаний, на дверях був наявний попереджувальний знак «Обережно! Висока напруга». О 01 годині 15 хвилин 11.12.2007 року зафіксовано спрацювання звукової сигналізації «Контроль ізоляції» на другій секції шин 6кВ, що відображено в пояснювальній електромонтера підстанції КРЗ-9 ОСОБА_15 від 11.12.2007 року. З обох боків проходу у кабельній галереї встановлені перильні огородження висотою 1,2м і прокладені струмоведучі електричні кабелі, які знаходяться під напругою. На відстані 3м від місця події на верхньому струмоведучому електричному кабелі напругою 6кВ прокладений на висоті 1,3м від підлоги кабельної галереї, було знайдене місце проколу ізоляції. На металевому кронштейні під струмоведучим електричним кабелем, у місці проколу його ізоляції, знаходилась дерев`яна дошка розміром 450мм на 150мм, тому просив у позові відмовити.

Представник відповідача - Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області в судовому засіданні присутнім не був, про час та місце розгляду справи повідомлений, про причини неявки суд не повідомив. Будучи присутнім у судовому засіданні 17.05.2021 року зазначив, що Спеціальною комісією було складено Акт №3 від 25.01.2008 року за формою Н-5 спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11 грудня 2007 року о 01 годині 30 хвилин у Відкритому акціонерному товаристві «Арселор Міттал Кривий Ріг», а також було складено Акт №3 затверджений 28 січня 2008 року про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом, форми НПВ. Спеціальна комісія, яка проводила повторне спеціальне розслідування нещасного випадку у період з 13.03.2008 року по 03.06.2008 року дійшла тих самих висновків. Нещасний випадок зі смертельним наслідком з складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху №1 ОСОБА_4 стався не на його робочому місці не під час виконання ним його трудових обов`язків, а під час здійснення ним спроби використання в особистих цілях кабельно-провідникової продукції, що належить і експлуатується підприємством. Просив у позові відмовити.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши у сукупності докази, подані в обґрунтування позову, суд вважає, що у позові слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_4 (а.с.15, 20). Прізвище позивача при народженні « ОСОБА_3 » змінено на « ОСОБА_3 » під час укладення шлюбу з ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.29).

Батько позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , 1969 року народження, працював складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху №1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», загальний стаж роботи - 16 років 6 місяців, на підприємстві та в залізничному цеху №1 за професією «складач потягів» 5 років 9 місяців. Мав дружину ОСОБА_20 та четверо дітей - ОСОБА_3 , 1990 року народження, ОСОБА_22 , 1993 року народження, ОСОБА_23 , 1996 року народження, ОСОБА_24 , 1999 року народження (т.1, а.с.16 зворот).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Смерть настала від ураження технічним електричним струмом, що з`явилося причиною смерті (т.1, а.с.159, 164-166).

В період з 11 грудня 2007 року по 25 січня 2008 року комісією, призначеною згідно з наказом по Криворізькому гірничопромисловому територіальному управлінню Держгірпромнагляду України від 11.12.2007 року №116-р, проведено спеціальне розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався у кабельній галереї на відмітці +3,6 м, яка розташована поряд з 15-м залізничним шляхом станції «Аглофабрика» ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (т.1, а.с.133-137, 140, 141).

Процедура розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві на момент виникнення спірних правовідносин визначалась Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 (втратив чинність 01.01.2012 року) (надалі - Порядок).

Пунктом 42 Порядку встановлено, що спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку, далі - спеціальна комісія, що призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку, якщо він стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, чи внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за погодженням з органами, представники яких входять до її складу.

До складу спеціальної комісії включаються: посадова особа територіального органу Держнаглядохоронпраці (голова комісії); представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства; представник органу, до сфери управління якого належить підприємство; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця; представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; представник профспілкового органу вищого рівня.

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, не включається до складу спеціальної комісії, але має право брати участь у засіданнях комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати до матеріалів розслідування документи, що стосуються нещасного випадку, викладати особисту думку щодо обставин і причин нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

Члени спеціальної комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від роботодавця, посадових осіб, працівників підприємства, а також проводити опитування потерпілих та інших осіб - свідків нещасного випадку.

Відповідно до п.46 Порядку, спеціальна комісія зобов`язана: обстежити місце, де стався нещасний випадок, одержати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, працівників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб - свідків нещасного випадку та осіб, причетних до нього ;визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з`ясувати обставини і причини нещасного випадку; визначити, чи пов`язаний цей випадок з виробництвом; становити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

Пунктом 47 Порядку передбачено, що після ознайомлення з необхідними матеріалами, обстеження місця події та проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи експертна комісія складає висновок, у якому стисло викладаються обставини, визначаються причини нещасного випадку, зазначаються допущені порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а також заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам.

Медичні заклади, заклади судово-медичної експертизи, органи прокуратури і внутрішніх справ та інші органи зобов`язані безоплатно надавати на запит голови спеціальної комісії відповідні матеріали та висновки, що стосуються нещасного випадку, у визначені цим Порядком строки розслідування, а у випадках, коли необхідні висновки судово-гістологічної та судово-токсикологічної експертизи, - після проведення відповідних досліджень.

Відповідно до пункту 51 Порядку, за результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, акт форми Н-1 стосовно кожного потерпілого, нещасний випадок з яким визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, або форми НПВ в іншому випадку.

Під час проведення спеціального розслідування проведено огляд місця події 11.12.2017 року (а.с.143), проведено аналізи повітря, взятого 11.12.2017 року газоаналітичною лабораторією газорятувальної служби (а.с.156, 157, т.2 а.с.11); перевірено стан електробезпеки кабельної естакади №4, що проходить від підстанції КРЗ-9 до підстанції 1ГЗ, ЦСП від 11.12.2007 року №312 (а.с.157 зворот); 11.12.2007 року проведено опитування працівників, які працювали 11.12.2007 року у зміні ОСОБА_4 - ОСОБА_10 ( складач потягів), ОСОБА_25 ( машиніст тепловозу); ОСОБА_14 (оглядач вагонів), ОСОБА_11 ( змінний диспетчер), ОСОБА_26 (начальник Рудного району залізничного цеху №1) ОСОБА_27 ( фельдшера здравпункту), ОСОБА_28 (заступника начальника Рудного району залізничного цеху №1), ОСОБА_15 ( електромонтер підстанцій КРЗ-9 мереж та підстанцій) (т.1, а.с.146-156,158) тощо.

За результатами спеціального розслідування, зазначеного вище, складено акт №3 про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом від 28.01.2008 року (т.1, а.с.137 зворот,139).

Членами комісії викладено окремі думки - технічним інспектором праці ОСОБА_6 та заступником голови профкома ОСОБА_7 . Вони посилалися на недостатній контроль адміністрацією залізничного цеху №1 за використанням робочого часу, рівнем трудової та виробничої дисципліни , вважали, що за результатами розслідування має бути складений акт за формою Н-1 (т.1, а.с.26,27).

Постановою помічника прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу від 15.02.2008 року в порушенні кримінальної справи по факту смертельного нещасного випадку зі складачем потягів залізничного цеху №1 ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» ОСОБА_4 у відношенні посадових осіб ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відмовлено у зв`язку з відсутністю в їх діях складу злочину (т.1, а.с.204, 205).

Постановою начальника СДІМ Дзержинського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 08.04.2008 року відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом пошкодження кабельної продукції. Відмова у порушенні кримінальної справи мотивована тим, що у діях ОСОБА_4 вбачається склад злочину, передбаченого ст.188 КК України, але підприємству матеріальної шкоди не завдано та ОСОБА_4 помер на місці злочину (т.1, а.с.206).

Зазначені вище постанови 11.07.2008 року скасовані, що вбачається з листа Прокуратури Дніпропетровської області №06/3-352708 від 18.07.2008 року, матеріали направлено для організації додаткової перевірки ( т.1, а.с.23). Інформацію щодо наслідків додаткових перевірок суду не надано.

04.03.2008 року головний спеціаліст - технічний інспектор праці ФПУ в Дніпропетровській області ОСОБА_30 звернувся з поданням №3, в якому просив визнати нещасний випадок пов`язаним з виробництвом, зауваживши, що під час розслідування не взято до уваги звернення ОСОБА_4 зі скаргами на стан здоров`я до здравпункту; безпідставно звинувачено ОСОБА_4 у спробі крадіжки, чим порушено ст.62 Конституції, відповідно до якої тільки суд у законному порядку може винести обвинувальний вирок (т.1, а.с.24).

Далі, наказом по Криворізькому гірничопромисловому територіальному управлінню Держгірпромнагляду України від 13.03.2008 року №31-р призначено комісію для повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком (т.1, а.с.173 зворот).

Відповідно до Акту №22 спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11.12.2007 року о 01 годині 30 хвилин у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» , складеного 03.06.2008 року ( п.3 «Обставини, за яких стався нещасний випадок») встановлено, що працюючи у зміні з 19.00 годин 10.12.2007 до 7.00 години 11.12.2007 складач потягів ОСОБА_10 та складач потягів ОСОБА_4 виконували роботи по зупинці вагонів гальмівними башмаками на 15-му залізничному шляху станції «Аглофабрика». Після виставлення вагонів з концентратом складач потягів ОСОБА_10 разом з оглядачем вагонів залізничного цеху № 4 ОСОБА_14 зайшли до приміщення поста № 1, де в цей час приймав їжу складач потягів ОСОБА_4 . Не закінчивши прийом їжі, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_10 виставити вагони на 11-ий залізничний шлях. Після того як ОСОБА_4 виставив вагони на 11-ий залізничний шлях ОСОБА_10 вийшов з приміщення поста №1. О 24 годині 10.12.2007 машиніст тепловозу залізничного цеху № 2 ОСОБА_25 , під час виконання роботи з заміни гальмівної колодки на тепловозі ТЄМ-1 1819, який знаходився на 15-му залізничному шляху станції „Аглофабрика", побачив, як у його бік прямували складач потягів ОСОБА_10 та складач потягів ОСОБА_4 . О 01 годині 30 хвилин складач потягів ОСОБА_10 зайшов на пост № 1 та сказав оглядачу вагонів ОСОБА_14 , що він знайшов складача потягів ОСОБА_4 на кабельній галереї. Складач потягів ОСОБА_4 лежав на підлозі кабельної галереї на відстані 70м від входу в неї, без ознак життя. Кабельна галерея, що розташована поряд з 15-м залізничним шляхом станції „Аглофабрика" не є робочим місцем складача потягів ОСОБА_4 , та не пов`язана з виконанням ним своїх трудових обов`язків. Складач потягів ОСОБА_4 був одягнутий у спеціальний одяг, без каски. Спеціальні рукавиці знаходились на підлозі на відстані 1,5м від тіла. Місце нещасного випадку зі смертельним наслідком з складачем потягів ОСОБА_4 знаходиться на відстані 170 м від його робочого місця. Під час огляду місця нещасного випадку було встановлено, що навісний замок на дверях входу до маршових сходів на кабельну галерею був зламаний, на дверях був вивішений попереджувальний знак „Обережно! Висока напруга". О 1 годині 15 хвилин 11.12.2007 електромонтером підстанції КРЗ-9 цеху мереж та підстанцій ОСОБА_15 зафіксовано спрацювання звукової сигналізації „Контроль ізоляції'" на другій секції шин 6 кВ. З обох боків проходу у кабельній галереї встановлені перильні огородження висотою 1,2 м і прокладені струмоведучі електричні кабелі, які знаходяться під напругою. На відстані 3 м від місця, де був знайдений складач потягів ОСОБА_4 , на верхньому струмоведучому електричному кабелі напругою 6 кВ, який прокладений на висоті 1,3 м від підлоги кабельної галереї, було знайдене місце проколу ізоляції кабелю. На металевому кронштейні під струмоведучим електричним кабелем, у місці проколу його ізоляції, знаходилась дерев`яна дошка розміром 450мм на 150мм. Шкідливі та небезпечні фактори впливу на складача потягів залізничного цеху № 1 ОСОБА_4 в момент нещасного випадку були відсутні (результати аналізів повітря взятих 11.12.2007 газоаналітичною лабораторією газорятувальної служби, протокол перевірки стану електробезпеки кабельної естакади № 4, що проходить від підстанції КРЗ-9 до підстанції 1ГЗ, ЦМП від 11.12.2007 № 312). Згідно висновкам судово-медичного дослідження від 12.12.2007 № 3044 смерть складача потягів 5-го розряду залізничного цеху № 1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_4 настала від ураження технічним електричним струмом, що явилося причиною смерті (т.1, а.с.17).

Отже, відповідно до п. 6 Акту №22 від 03.06.2008 року , зважаючи на те, що ОСОБА_4 самовільно покинув своє робоче місце не повідомивши про це безпосереднього керівника, проникнув до кабельної галереї, що не є його робочим місцем, та не пов`язана з виконання ним його трудових обов`язків, що підтверджується по¬становою прокуратури Дзержинського району м. Кривого Рогу про відмову в порушенні кри¬мінальної справи від 15.02.2008, постановою Дзержинського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.04.2008 року; свідченням причетних осіб, комісія вважає, що на нещасний випадок з складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху № 1 ОСОБА_4 не поширюються п.п. 14, 15, 16, 17 «По¬рядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві». Беручи до уваги, що нещасний випадок зі смертельним наслідком з складачем потягу 5-го розряду залізничного цеху № 1 ОСОБА_4 стався під час здійснення ним спроби використання в особистих цілях кабельно-провідникової продукції, що належить і експлуату¬ється підприємством, та керуючись вимогами п.п. 51,18 «Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», комісія прийняла рішення нещасний випадок зі смертельним наслідком з складачем потягів 5-го розряду залізничного цеху № 1 ВАТ „АрселорМіттал Кривий Ріг" ОСОБА_4 вважати не пов`язаним з виробництвом, випадок взяти на облік, як непов`язаний з виробництвом, склас¬ти акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом за формою НПВ (т.1, а.с.18).

Членом комісії ОСОБА_5 складено окрему думку, в якій зазначив, що за даним фактом необхідно скласти акт за формою Н-1, оскільки адміністрація залізничного цеху №1 проводить недостатній контроль за використанням робочого часу працівниками цеху, та за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці; свідки та прямі докази використання потерпілим в особистих цілях кабельно-провідникової продукції відсутні; приладів , інструментів та іншого обладнання , яке б вказувало на спробу потерпілим використати кабельно-провідникову продукцію в особистих цілях не знайдено; постановою Дзержинського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області від 08.04.2008 року в порушенні кримінальної справи за фактом пошкодження кабельної продукції відмовлено (т.1, а.с.179 зворот).

Комісією складено акт від 03.06.2008 року про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом, за формою НПВ, який 04.06.2008 року затверджено начальником Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду - Чередніченко О.С. (т.1, а.с.184 зворот-186).

Не погодившись з висновком комісії у вересні 2014 року ОСОБА_3 ( у шлюбі ОСОБА_3) звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, треті особи Криворізьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, Заворотня Ірина Анатоліївна про визнання недійсним акта (т.1, а.с.32).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 12.04.2018 року (справа №210/5341/14-ц), яким у позові відмовлено, змінено постановою Дніпровського апеляційного суду від 03.06.2020 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову.

Так, постанова Дніпровського апеляційного суду від 03.06.2020 року мотивована тим, що ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності. В даному випадку позивачем по справі не було заявлено позовних вимог про встановлення факту нещасного випадку, який стався 11.12.2007 року, таким що пов`язаний з виробництвом, отже позовні вимоги щодо визнання незаконним акту форми НПВ № 22, який складений комісією з розслідування обставин та причин нещасного випадку, яка проводила повторне розслідування нещасного випадку, який стався 11.12.2007 року зі складачем потягів залізничного цеху № 1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Саєнком С.М., є передчасними. При цьому колегія суддів зауважила, що позивач по справі не позбавлена права на повторне звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Отже, позивач звернулася до суду 12.10.2020 року з вищезгаданим позовом, в якому просить суд встановити факт нещасного випадку, що стався 11.12.2007 року зі складачем потягів залізничного цеху №1 ВАТ «АреслорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_4 , таким, що пов`язаний з виробництвом.

Представник відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просив застосувати строк позовної давності, посилаючись на те, що нещасний випадок стався 11.12.2007 року, повторне спеціальне розслідування закінчено 03.06.2008 року , акт спеціального розслідування направлено на адресу сім`ї потерпілого 10.06.2008 року, тобто позовна давність орієнтовно сплила 20.06.2011 року, а позивач до суду звернулася у жовтні 2020 року.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, з урахуванням цих положень, строк позовної давності для позивача ОСОБА_3 спливає у липні 2011 року. Позивач звернувся до суду 12.10.2020 року після роз`яснення судом апеляційної інстанції у постанові від 03.06.2020 року її права на звернення до суду щодо встановлення факту нещасного випадку, який стався 11.12.2007 року, таким що пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Таким чином, вирішуючи даний спір суд вважає, що у позові слід відмовити з підстави його необґрунтованості.

Так, згідно з п.18 Порядку - не визнаються пов`язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками: за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ; під час використання ними в особистих цілях транспортних

засобів, машин, механізмів, устатковання, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності); унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), за наявності відповідного медичного висновку, якщо це не пов`язане із застосуванням таких речовин у виробничих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, до нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору; у разі підтвердженого відповідним медичним висновком алкогольного, токсичного чи наркотичного сп`яніння, не зумовленого виробничим процесом, яке стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання; під час скоєння ними злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду; у разі смерті або самогубства (крім випадків, зазначених у пункті 15 цього Порядку).

У Акті №22 спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 11.12.2007 року о 01 годині 30 хвилин у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» , складеного 03.06.2008 року , комісія дійшла висновку, що нещасний випадок стався під час здійснення ОСОБА_4 спроби використання в особистих цілях кабельно-провідникової продукції, що належать і експлуатується підприємством , з чим позивач не погоджується з підстав викладених в позовній заяві.

Як встановлено, судом апеляційної інстанції під час перегляду рішення у справі (справа №210/5341/14-ц), позивач із заявами, скаргами чи запереченнями на акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався 11.12.2007 року о 01 год. 30 хв., за формою Н-5 від 03.06.2008 року та акт від 03.06.2008 року про нещасний випадок на підприємстві, не пов`язаний з виробництвом, за формою НПВ, які 04.06.2008 року, затверджені начальником Криворізького гірничопромислового територіального управління Держгірпромнагляду - Чередніченко О.С., як це передбачено Порядком, до Держнаглядохоронпраці не зверталась.

Перевіряючи обставини, на які посилається позивач, обґрунтовуючи позов, судом встановлено, що на час нещасного випадку на підприємстві діяли Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Відкритого акціонерного товариства «Міттал Стіл Кривий Ріг», затверджені Конфіренцією трудового колективу по підведенню підсумків за 2005 рік та внесенню змін до колективного договору на 2005-2006 рр (протокол від 10.03.2006) (т.1, а.с.113-120).

Також, діяла Інструкція з охорони праці для складача потягів та складача потягів (бригадира) залізничного цеху №1 ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», затверджена розпорядженням директора по охороні праці від 12.03.2007 №180 ( далі - Інструкція), п. 1.4 якої передбачено, що «территория железнодорожных путей, перегоны между железнодорожными станциями, участки производственных цехов предприятия, на которых производится поездная и маневренная работа, представляет собой постоянное рабочее место составителя поездов и составителя поездов (бригадира)» ( мовою оригіналу).

Пунктом 1.9.1 Інструкції визначено вимоги правил внутрішнього розпорядку складача потягів, зокрема, «перед началом работы отметить свой приход на работу, принять рабочее место у работника сдающего смену, а по окончании смены сдать его работнику, принимающему смену, и отметить свой уход с работы в порядке, установленном на комбинате. На непрерывных работах запрещается оставлять работу до прихода сменяющего работника» ( мовою оригіналу).

З зазначеного йдеться, що працівник протягом своє зміни має перебувати на своєму робочому місці, яке визначено Технічно-розпорядчий акт станції (поста) Аглофабрика залізничного цеху, зі змістом та вимогами якого ОСОБА_4 було ознайомлено під підпис (т.2, а.с.12-16).

В п.1.2. Технічно-розпорядчого акту станції (поста) Аглофабрика визначені межі станції Аглофабрика, на якій працював ОСОБА_4 (тобто межі його робочого місця) з прив`язкою до місцевості.

Комісія, приймаючи рішення про те, що нещасний випадок, не був пов`язаний з виробництвом виходила з того, що ОСОБА_4 самовільно покинув своє робоче місце у зміну з 19.00 годин 10.12.2007 року до 7.00 години 11.12.2007 року, не повідомивши про це безпосереднього керівника : зі слів ОСОБА_10 - складача потягів, опитаного під час спеціального розслідування - ОСОБА_4 о 00 год. 30 хв. повідомив, що йому потрібно відійти по особистим справам, та не повідомивши безпосереднього керівника, покинув робоче місце . Крім того, даний факт підтверджується пояснювальними записками ОСОБА_11 від 11.12.2007, ОСОБА_12 від 31.06.2008, ОСОБА_13 від 31.03.2008, протоколом опитування ОСОБА_11 від 25.03.2008 року.

Отже, місце нещасного випадку зі смертельним наслідком з складачем потягів ОСОБА_4 знаходиться відстані 170 м від його робочого місця, що встановлено під час спеціального розслідування та не спростовано в судовому засіданні.

Також, слід зауважити, що місце нещасного випадку - кабельна галерея - не була місцем загального доступу, мала навісний замок на дверях входу до маршових сходів, на дверях був вивішений попереджувальний знак „Обережно! Висока напруга", з обох боків проходу у кабельній галереї встановлені перильні огородження висотою 1,2 м і прокладені струмоведучі електричні кабелі, які знаходяться під напругою. Підстав вважати, що ОСОБА_4 не знав про небезпеку даного місця - немає. Не встановлено обставин, які б пояснювали перебування ОСОБА_4 у даному місці у зв`язку з виконанням трудових обов`язків. Крім того, спеціальним розслідування встановлено, що о 1 годині 15 хвилин 11.12.2007 електромонтером підстанції КРЗ-9 цеху мереж та підстанцій ОСОБА_15 зафіксовано спрацювання звукової сигналізації „Контроль ізоляції'" на другій секції шин 6 кВ ( ОСОБА_4 був знайдений близько 01 годині 30 хвилин).

У відповідності до п. 14 Порядку, визнаються пов`язаними з виробництвом нещасні випадки, що стались з працівниками під час виконання трудових обов`язків, а і також ті, що стались у період перебування на робочому місці, починаючи з прибуття працівника на підприємство до його вибуття, який фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, у тому числі протягом робочого часу, підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва.

Натомість спеціальним розслідуванням встановлено, що нещасний випадок з ОСОБА_4 стався не на робочому місці та не під час виконання ним трудових обов`язків.

Посилання позивача на те, що однією з причин нещасного випадку, що стався є психофізична причина - незадовільний стан здоров`я також не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Звернення ОСОБА_4 до здравпункту 10.12.2007 року підтверджується записом в амбулаторному журналі здравпункту аглоцеху ПАТ «АМКР» - запис №7849 - температура тіла 370 , ОРЗ, видано 2 таб. аспірину, 2 таб. аналгину, 2 таб. пектусину, від госпіталізації відмовився (т.1, а.с.135).

Враховуючи висновок судмедексперта на підставі даних судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_4 - температура тіла 37° та ОРВІ не могли стати причиною настання нещасного випадку з ОСОБА_4 , оскільки смерть настала від ураження технічним електричним струмом, що з`явилося причиною смерті. Ушкоджень, крім електромітки, при дослідженні трупа не виявлено. При судово-токсикологічному дослідженні етиловий спирт в крові трупа не виявлений (т.1, а.с. 164-166). Шкідливі та небезпечні фактори впливу на складача потягів залізничного цеху №1 ОСОБА_4 , в момент нещасного випадку були відсутні.

Тобто, достеменно встановлено, що смерть ОСОБА_4 настала у наслідок ураження технічним електричним струмом. Організаційні, технічні та психофізичні причини, що могли призвести до нещасного випадку зі смертельним наслідком з ОСОБА_4 відсутні.

Доводи позивача, що на підприємстві відповідача не були обладнанні приміщення для обігріву, а у зв`язку з їх відсутністю робітники повинні були шукати паливні матеріали та у зв`язку із чим і загинув ОСОБА_4 , суд не приймає, оскільки це є припущеннями позивача. Тим більше, на дільниці, на якій працював ОСОБА_4 було обладнано приміщення для підігріву та приймання їжі - Пост №1 (обладнаний пічкою, був забезпечений вугіллям та дровами), що вбачається з протоколів опитування ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенеції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v.UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили, що нещасний випадок, що стався 11 грудня 2007 року зі складачем потягів залізничного цеху №1 ВАТ «АреслорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_4 пов`язаний з виробництвом.

Враховуючи викладене, керуючись Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112, ст.ст.16, 261, 267 ЦК України, ст.ст.10, 11, 27, 60, 82, 88, 137, 213- 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг», співвідповідач, - Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про встановлення факту нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 20 жовтня 2021 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг», юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 1;

- співвідповідач: Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Казакова, 3.

Суддя: Н. Ю. Вікторович