Ухвала суду № 100567866, 19.10.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2-з/759/287/21

ун. № 759/23697/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді П`ятничук І.В.

при секретарі - Марус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Савіхіної Анастасії Миколаївни про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

31.12.2020 року до суду надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 11.01.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 04.03.2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.06.2021 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 04.03.2021 року було скасовано та справу призначено до розгляду в загальному порядку.

06.10.2021 року представник АТ КБ «Приватбанк» Савіхіна А.М. звернулась через канцелярію суду з заявою про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на 1/2 частину квартири загальною площею 43,10 кв.м., житловою площею 18,00 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частину квартири загальною площею 29,20 кв.м., житловою площею 13,10 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

Вивчивши заяву про забезпечення позову та надані документи, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до роз`яснень, викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» № 9 від 22 лютого 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Отже, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо заявник не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, передбачених цим Кодексом.

Так, дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, суд прийшов до висновку, що заява стосовно забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150-153 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» Савіхіної Анастасії Миколаївни про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І.В. П`ятничук