Вирок № 100565710, 25.10.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1219/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2021 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого - судді Гедз Б.М.

з участю секретаря Ясниської В.Я.

прокурора Лободи І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові обвинувальні акти у кримінальному провадженні № 12021142060000086 від 20.02.2021 р. та № 12021142060000093 від 23.02.2021 р. про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львова, з середнього освітою, офіційно непрацевлаштованого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2015 р.н. та ОСОБА_3 , 2007 р.н., який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив:

01.03.2021 р. на розгляд Залізничного районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021142060000086 від 20 лютого 2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки ОСОБА_1 , його захисника про отримання копії матеріалів дізнання та заяву про визнання винуватості.

02.03.2021 р. згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для вирішення питання об`єднання (спільного розгляду) передано матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12021142060000093 від 23 лютого 2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, до якого долучено реєстр матеріалів досудового розслідування, розписки ОСОБА_1 , його захисника про отримання копії матеріалів дізнання та заяву про визнання винуватості.

03.03.2021 року ухвалою суду розгляд кримінального провадження №12021142060000086 від 20 лютого 2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України (справа №462/1219/21) та кримінального провадження №12021142060000093 від 23 лютого 2021 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України (справа № 462/1258/21) - об`єднано в одне кримінальне провадження, присвоївши справі єдиний унікальний номер № 462/1219/21 (провадження № 1-кп/462/969/21).

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 05.03.2021 р. ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 185 КК України.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03.06.2021 р. вирок Залізничного районного суду м. Львова від 05.03.2021 р. скасовано та призначено новий розгляд даного кримінального провадження в суді першої інстанції.

23.09.2021 р. прокурор в порядку ст. 338 КПК України змінив обвинувачення в суді.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 19.02.2021 року близько 09 год. 43 хв., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та його суспільно небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, перебуваючи у магазині «Близенько», що розташований за адресою: вул. Кульпарківська, 172, у м. Львові, діючи таємно, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу в приміщенні магазину «Близенько» вчинив крадіжку однієї пляшки віскі торгівельної марки «Джейсон» 40%, об`ємом 0,7, вартістю 410,80 гривень без ПДВ, яку заховав у внутрішню кишеню своєї куртки. Після цього ОСОБА_1 покинув приміщення магазину, не оплативши за товар, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 завдав матеріальну шкоду ПП «Мережа-Сервіс Львів» на загальну суму 410 гривень 80 копійок без ПДВ.

Отже, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), тобто вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.185 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 20.02.2021 року близько 10 год. 27 хв., маючи умисел на повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки, і бажаючи їх настання, перебуваючи у магазині «Близенько», що розташований за адресою: вул. Кульпарківська, 172, у м. Львові, діючи таємно, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу в приміщені магазину «Близенько» вчинив крадіжку «Віскі Джоні Вокер Ред Лейбел» об`ємом 0,5 л. - 1 шт., вартістю 235, 85 гривень (без ПДВ), яке заховав у внутрішню кишеню куртки. В подальшому, ОСОБА_1 покинув приміщення магазину, не оплативши за товар, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 завдав матеріальну шкоду ПП «Мережа-Сервіс Львів» на загальну суму 235, 85 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, не заперечив фактичних обставин, викладених в обвинувальних актах та пояснив, що дійсно 19.02.2021 р. та 20.02.2021 р. перебував в приміщенні магазину "Близенько", переконався, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не стостерігає, вчинив крадіжку спиртних напоїв в кількості та вартістю, що наведені в обвинувальних актах. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати, матеріальну шкоду відшкодував.

Представник ПП «Мережа-Сервіс Львів» подав заяви про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорювались фактичні обставини кримінального провадження, з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності такої їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, провів судовий розгляд у порядку, передбаченому даною нормою.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжка) доведена повністю, а дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України. Крім того вина ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно доведена повністю, а дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття, добровільне відшкодування шкоди потерпілому, а обставин, що обтяжують покарання - судом не встановлено.

Суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є кримінальним проступком та нетяжким злочином, вчинені умисно, з корисливих мотивів, особу винного, який раніше не судимий, не працює, на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває, згідно наданої характеристики за місцем проживання характеризується позитивно, відшкодував шкоду потерпілому, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей.

Виходячи з наведеного, беручи до уваги думку прокурора щодо покарання,суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, в межах санкцій ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України у виді обмеження волі,оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є необхідним і достатнім для його виправлення, попередження нових злочинів.

Згідно ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів, суд призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Таким чином, остаточне покарання обвинуваченому слід обрати на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, враховуючи характер та співвідношення тяжкості злочинних діянь, їх наслідки, ступінь суспільної небезпечності скоєних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Між тим, суд, приймаючи до уваги наведене, наявність обставин, що пом`якшують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, який буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів із покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Питання про долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Підстав, передбачених ст.176, 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого запобіжних заходів суд не вбачає.

Керуючись ст.368-371, 373-375 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання:

-за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

-за ч.2 ст.185 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю один рік.

Зобов`язатиОСОБА_1 відповідно до ст.76 КК України, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

-компакт диски з відеозаписами з камер відео нагляду - залишити при матеріалах справи;

-квитанції про відшкодування потерпілому завданих збитків - залишити при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення учасниками процесу до Львівського апеляційного суду.

Суддя (підпис) Б. М. Гедз

З оригіналом згідно

Суддя Б.М.Гедз