Рішення № 100564287, 25.10.2021, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/380/21

Номер провадження: 2/365/294/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25 жовтня 2021 року смт Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ХИЖНОГО Р.В.

секретар

судового засідання МАТВІЄНКО Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 у порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору,-

В С Т А Н О В И В:

21 липня 2021 року (за поштовим штемпелем) позивач звернувся до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 11 квітня 2021 року між ним та відповідачем було укладено Договір № 8390855680 (Далі - Договір). За умовами Договору кредит надається у формі відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) або повністю в межах строку дії договору кредитної лінії, який становить 180 календарних днів на умовах строковості, зворотності, платності. Річна процентна ставки складає 580,35% річних та у пільговий період 470,85% відсотків річних. Згідно п. 1 графіку платежів проценти за користування першим траншем кредиту у пільговому періоді 812,70 грн, загальна вартість кредиту у пільговому періоду - 3812,70 грн, строк кредитування 90 днів, пільговий період 30 днів (п.п.1.1, 3.2, Договору). Однак вважає, що цим Договором порушено його права як споживача, оскільки ним у досудовому порядку неодноразово направлялись листи про припинення порушень з боку відповідача, які залишались без задоволення. При видачі кредитних коштів працівники товариства фактично не ознайомлюють позичальника з умовами кредитування та ризиками. Йому не було надано Правил надання грошових коштів та з їх текстом він не був ознайомлений та взагалі з усіма умовами кредитного договору.

Сам договір не містить умов відповідальності, плата за користування кредитом становить більше ніж 100%, що суперечить відповідно вимогам ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п. 3 ч. 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Також відповідач умовами п. 8.5 Договору позбавив його права відзивати свою згоду на обробку його персональних даних, чим порушив вимоги абз. 5, 11 п. 2 ст. 8 Закону України «Про захист персональних даних», тому просить визнати недійсним спірний Договір та звільнити його від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

У своєму відзиві на позов уповноважений представник відповідача Яржемська Є.М. позов не визнає повністю, посилаючись на те, що аргументація позивача не співпадає із обраним способом захисту своїх прав. Текст позовної заяви є шаблонним та знеособленим, а опис обставин не відповідає фактичним відносинам між сторонами. Щодо аргументів позивача стосовно завищеного розміру неустойки та процентів, то відповідно до укладеного між ними договору від 11 квітня 2021 року № 8390855680 кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) або повністю в межах максимального строку дії договору, який становить 180 календарних днів, на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути у передбачені цим Договором строки кредит та сплатити проценти за користування ним.

Розмір процентів згідно з п. 3.1 Договору складає 1,59% та у пільговий період - 1,29% за кожен день користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом, починаючи з дня перерахування суми кредиту позичальнику, до закінчення визначеного Договором строку. Згідно з графіком платежів строк кредитування становить 85 днів, з яких, пільговий період - 30 днів, встановлений ліміт - 3770,00 грн. Таким чином заборгованість позичальника станом на день підготовки відзиву складає 8324,84 грн, з яких, сума наданого кредиту - 3770,00 грн, проценти за користування кредитом у пільговий період з 12 квітня 2021 по 11 травня 20221 року - 1458,90 грн, проценти за користування кредитом після закінчення пільгового періоду з 12 травня 2021 року по 10 липня 2021 року - 3596,40 грн. Позивач не погашав борг, а відповідач списав 501,46 грн за рахунок бонусів.

Відповідно до п. 5.3 Договору штрафні санкції (пеня) за порушення зобов`язань за Договором відсутні, що повністю відповідає вимогам Закону та зокрема п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, що діяла на момент укладення спірного Договору, дія цього закону не поширювалася на кредитні Договори, загальний розмір кредиту за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати (6000,00 грн). Про те відповідач надав позивачу інформацію у формі, визначеній цим Законом. Паспорт кредиту та пропозиція укласти електронний договір кредитної лінії є невід`ємною частиною оспорюваного Договору та містять усі необхідні реквізити.

Позивач посилається на ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», яка втратила чинність.

Згідно з п. 7 ст. 1 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочини - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

03 січня 2020 року позивач завантажив мобільний додаток та створив у ньому власний обліковий запис.

У даному випадку має місце укладання електронного договору, який укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Перед укладенням Договору кожен користувач мобільного додатку, в тому числі позивач, в обов`язковому порядку ознайомлюється із запропонованими умовами договору, Правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та Положенням про порядок обробки персональних даних, що є невід`ємною частиною кожного укладеного договору. Якщо користувач мобільного додатку не підтвердить про ознайомлення із офертою, він не зможе укласти договір та отримати кошти, оскільки цей процес автоматизований.

Позивач здійснив ідентифікацію у мобільному додатку та надав відповідачу інформацію щодо себе, що могла бути відома лише йому, а саме, свої особисті дані, включаючи реєстраційний номер облікової картки платника податків та реквізити платіжної картки. Самостійно обрав суму кредиту, бажаний строк його отримання та банківську картку, на яку бажає отримати кошти. На підставі заявки позивача товариство згенерувало та направило позивачу в його обліковий запис у мобільному додатку індивідуальну оферту, яка містила істотні умови Договору, що в подальшому стала невід`ємною частиною договору, одноразовий ідентифікатор, який позивач власноручно ввів у необхідне поле мобільного додатку. Позивач й не заперечує, що він ввів одноразовий ідентифікатор. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. За результатами прийняття позивачем електронної пропозиції укласти договір відповідач надіслав підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного правочину в обліковий запис позивача у мобільному додатку, що містив електронний договір кредиту від 11 квітня 2021 року № 8390855680. Відповідно до п. 2.2 Договору він є укладеним з моменту акцептування позичальником індивідуальної оферти кредитодавця в мобільному додатку та набуває чинності з моменту перерахування суми кредиту на поточний банківський рахунок, до якого емітована (прив`язана) платіжна картка, зазначена позичальником для укладення цього Договору. Перерахування на картковий рахунок позичальника кредитних коштів підтверджується довідкою АТ «ПриватБанк» від 13 серпня 2021 року № 13082021/5. Звертають увагу суду на те, що після перерахування відповідачем грошових коштів позивачу ним не було вчинено жодних дій щодо їх повернення як помилково отриманих. Відтак просить відмовити у задоволенні позову повністю та застосувати до позивача заходи, передбачені ЦПК України, за зловживання процесуальними правами.

У судове засідання учасники справи повторно не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були належним чином повідомлені. Позивач направив заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності. Відповідач про причини неявки суду не повідомив, скористався своїм правом наддання відзиву на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, як кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, наведені у справі аргументи, повно і всебічно з`ясовані обставини, керуючись засадами верховенства права, суд дійшов висновку.

Судом встановлено, що 11 квітня 2021 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» було укладено Договір № 839085580 за умовами якого відповідач зобов`язався надати позивачу кредит у формі відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) або повністю в межах строку дії договору, який становить 180 календарних днів, а позичальник зобов`язується поверну у ці строки суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом, зазначені у п. 3.1 цього Договору (п.п. 1.1 п. 1 Довговору) (а.с.7-9).

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 п. 2 Договору кредит надається позичальнику виключно за допомогою мобільного додатку кредитодавця, доступного в інтернет-магазинах мобільних додатків App Store та Google Play під оригінальною назвою Smartiway, за умови ідентифікації та вертифікації товариством позичальника та акцептування позичальником відповідної оферти щодо укладення цього Договору в мобільному додатку з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Цей договір є укладеним з моменту одержання кредитодавцем електронного повідомлення позичальника про прийняття (акцепти) пропозиції (оферти) в електронній формі, підписаної з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором в мобільному додатку кредитодавця.

Підпунктами 3.1, 3.2 п. 3 Договору визначено, що протягом строку кредитування розмір процентів складає 1,59 % процента та у пільговий період 1,29 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом, починаючи з дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення визначеного Договором строку, на який надається кредит. Річна процентна ставка складає 580,35 % процентів річних та у пільговий період 470,85 % річних.

Згідно п.п. 8.1 п. 8 Договору невід`ємною частиною Договору є Правила. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «СМАРТІВЕЙ ЮКРЕЙН», які діють на дату укладення цього Договору, текст яких розміщений на веб-сайті кредитодавця: www.smartiway.com.ua в розділі «юр.інфо».

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Статтєю 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний договір був укладений сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно ст. 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт).

Так, відповідно порядку зазначено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Враховуючи вищевикладені докази відповідач має в мережі інтернет сторінку з розміщеною пропозицією (офертою) на сайті https://www.cly.com.ua.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із зазначеного вбачається, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи вбачається, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому позивач через обліковий запис в мобільному додатку відповідача «Smartiway» подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту за допомогою одноразового ідентифікатора, який зазначався в спеціальному полі в Мобільному додатку кредитодавця (відповідача), який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Так, у розділі Договору «Електронне повідомлення про прийняття (акцепт) оферти» значиться, що ОСОБА_1 погоджується з умовами наданої йому оферти ТОВ «Смартівей Юкрейн», підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, зобов`язується неухильно дотримуватися укладеного Договору та Правил надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, які діють на дату укладення цього Договору, текс яких розміщений на веб-сайті кредитодавця. Позивач своїм підписом підтвердив, що отримав від Товариства до укладення цього Договору інформацію, визначену в ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», повідомлений про свої права згідно статей 8, 12 Закону України «Про захист персональних даних», надав згоду на збір, зберігання, використання та поширення інформації про нього тощо.

У момент, коли позивач заповнив заявку з метою отримання кредитних коштів, він автоматично прийняв пропозицію (оферту) відповідача та приєднався до умов публічного договору, щодо правил оформлення та видачі кредитних коштів.

Таким чином, Законом України «Про електрону комерцію» визначено, що саме Договором оферти визначається технологію (порядок) укладення договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору, спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту), технічні засоби ідентифікації сторони.

Саме у Договорі оферти відповідача було чітко визначено, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Саме позивач ініціював укладення такого договору, оформивши заявку на сайті товариства, підписавши договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Договір № 8390855680 містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі та строк його повернення, розмір процентів, умови кредитування. Позивач погодився на укладення договору саме такого змісту.

Твердження позивача про те, що його було обмежено в часі ознайомленням з цим Договором та про не ознайомлення його з умовами кредитування не відповідає дійсності, адже із Договору про надання фінансового кредиту вбачається, що позивач при його підписані зауваження не висловив.

Позивач зазначив, що він не був ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, так як вони йому не були надані та він не зміг їх знайти на сайті відповідача.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що перед укладенням договору кожен користувач мобільного додатку в обов`язковому порядку ознайомлюється із запропонованими умовами договору, Правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та Положенням про порядок обробки персональних даних, що є невідємною частиною кожного договору, який укладається Товариством. Якщо користувач мобільного додатку не підтвердить, що він ознайомлений із публічною офертою, він не зможе укласти договір та отримати кредитні кошти, оскільки цей процес автоматизований (а.с. 41, 43 - інформація щодо процесу укладення договору).

Позивач не вислов своїх заперечень та не спростував доволів відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України).

Як роз`яснено в п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК України, не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Відповідно до умов Договору позивач отримав грошові кошти та був обізнаний про необхідність повернення разом з відсотками, які передбачені умовами Договору.

Дослідивши письмові докази у справі, з`ясувавши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити повністю, оскільки в судовому засіданні не доведено, що кредитний договір містить положення, які були б несправедливими для позичальника чи створювали істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду як позичальника. Позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б давали підстави вважати, що спірний договір не відповідав його внутрішній волі та суперечить нормам чинного законодавства.

Оспорюваний договір про надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без реєстрації в мобільному додатку та здійснення входу за допомогою логіна та паролю особистого облікового запису кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи позивача у цій частині.

Доказів протилежного матеріали справи не містять, позивачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та у справі № 524/5556/19 від 12 січня 2021 року. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору у порядку, визначеному ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», тому судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встанановленому Кабінетом Міністрів України.

У своєму відзиві відповідач просив застосувати до позивача заходи, передбачені ЦПК України, за зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Подання позову не може розцінюватись як зловживання процесуальними правами. Позивач не вчинив жодних інших дій, які б могли бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами в розумінні норм Цивільного процесуального кодексу України, а тому суд не вбачає підстав для застосування заходів процесуального примусу щодо позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 11, 203, 215, 509, 549, 638, 640-642, 644, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн» про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави у порядку, встанановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , адреса для листування АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Смартівей Юкрейн», вулиця Михайла Максимовича, буд. 10, місто Київ, 03022, адреса для листування провулок Охтирський, буд. 7 м. Київ, 03066, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42038225.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В. ХИЖНИЙ