Рішення № 100563479, 13.10.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21587/17

Провадження № 2/522/799/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

13 жовтня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.

за участю секретаря Звонецької І.М.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК», правонаступник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

15.11.2017 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК» (далі - ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №11-001442-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 12.11.2013 між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №11-001442-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA (далі - Договір №11-001442-01). У п. 2.1.3. Договору №11-001442-01 зазначено, що розмір Кредитного ліміту зазначається в Додатковій угоді до Договору, що є його невід`ємною частиною. Відповідно до п. 1 Додаткової угоди до Договору №11-001442-01, що є його невід`ємною частиною, розмір кредитного ліміту складає 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок. Згідно п. 4.4.1. Договору №11-001442-01, в результаті здійснення Держателем Платіжних операцій, проведених за допомогою картки та/або її реквізитів, та в інших випадках, передбачених цим договором, та за умови повного використання Держателем Кредитного ліміту може виникнути Овердрафт, який є не прогнозованим по розміру та часу виникнення. Таким чином, у зв`язку з несплатою ОСОБА_1 кредитних коштів, винагороди банку, у встановлені Договором №11-001442-01 строки, у останнього виник овердрафт, тому розмір заборгованості за Договором №11-001442-01 станом на 20.10.2017 складає 273 809 (двісті сімдесят три тисячі вісімсот дев`ять гривень) 05 копійок, які складаються з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 46 567,36 грн., заборгованості за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (тіло кредиту) в розмірі 99 701,69 грн., заборгованості за штрафами за виникнення прострочених відсотків по кредиту в розмірі 42 708,56 грн., заборгованості за штрафами за несанкціонований овердрафт (переліміт) в розмірі 35 327,12 грн., заборгованості за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа) в розмірі 5 250 грн. та заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 44 254,32 грн.

Відповідач позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні, у зв`язку з тим, що позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували: ціну позову, відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України, спосіб надання кредиту відповідачу (перерахування, видача готівкою, тощо), факт отримання кредиту (зарахування на рахунок/картку, видача готівкою), факт користування кредитними коштами (транзакції, їх вид), номер карткового (поточного) рахунку, номер міжнародної пластикової картки, видача якої є предметом договору на якому ґрунтується позов, розмір тіла кредиту, розмір нарахованих відсотків та штрафів. Крім того, Додатковою угодою № 1 до Договору №11-001442-01 від 12.11.2013 передбачена гранична сума кредитної лінії в розмірі 30 000 гривень. Разом із тим в позовній заяві та розрахунку суми до стягнення наведеної в позові вказаний розмір заборгованості за кредитом як 46 567, 36 гривень. При тому, наведена позивачем сума «тіла кредиту», також не підтверджена жодними документами первісного фінансового обліку.

Також, відповідач наголосив на безпідставності та недоведеності позовних вимог виходячи із того, що в позовній заяві ставиться питання про стягнення з нього суми заборгованості за Договором № 14-002708-1 від 21.10.2013, який наразі позивачем до суду не надавався. Водночас, в наданих позивачем до суду матеріалах щодо руху коштів, складених уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів та головним бухгалтером ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» міститься посилання на договір № 18-000943-01 від 27.11.2013, який також до суду - не надавався та не стосується відповідача, що свідчить про не належність такого доказу.

02.08.2018 до участі у справі в якості правонаступника позивача ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (далі - ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ») у зв`язку із укладенням між ними договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором №11-001442-01 від 12.11.2013.

У судове засідання призначене на 13 жовтня 2021 року з`явився представник позивача Безверхий А.М. та представник відповідача ОСОБА_2

Представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник відповідача заперечував проти позовної заяви.

Заслухавши думи сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.11.2013 між ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №11-001442-01.

У п. 2.1.3. Договору №11-001442-01 зазначено, що розмір Кредитного ліміту зазначається в Додатковій угоді до Договору, що є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди до Договору №11-001442-01, що є його невід`ємною частиною, розмір кредитного ліміту складає 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Згідно п. 4.4.1. Договору №11-001442-01, в результаті здійснення Держателем Платіжних операцій, проведених за допомогою картки та/або її реквізитів, та в інших випадках, передбачених цим договором, та за умови повного використання Держателем Кредитного ліміту може виникнути Овердрафт, який є не прогнозованим по розміру та часу виникнення.

П. 4.4.2.4. Договору №11-001442-01 передбачено, що Овердрафт може виникнути в результаті сплати нарахованих процентів, комісій та інших Платежів згідно Тарифів Банку.

Відповідно до п. 4.4.3. Договору №11-001442-01, Держатель зобов`язаний стежити за витратами коштів в межах Кредитного ліміту з метою уникнення овердрафту, а у випадку виникнення негайно погасити заборгованість.

Пунктом 5.1 Договору №11-001442-01 передбачено, що за користування кредитом, в т.ч. Простроченим Кредитом та Овердрафтом, Банк щомісячно нараховує проценти, комісії, розраховує та стягує пені та штрафи в розмірі, встановленому Тарифами. Проценти нараховуються в межах терміну користування Кредитом, що визначений п. 2.6. цього Договору.

Згідно п. 5.1.2. Договору №11-001442-01, у випадку, якщо протягом строку дії Платіжного періоду Держатель сплатить лише частину Боргових зобов`язань або взагалі не сплатить жодної їх частини, Банк нараховує проценти за користування Кредитом на підставі стандартної ставки за фактичний період користування Кредитом. Пільговий період у такому випадку не надається. Розмір стандартної відсоткової ставки визначається Тарифами.

Відповідно до Тарифів за відкриття та обслуговування пакету «Кредитна карта VISA» відповідачу встановлено відсоткову ставку у розмірі 35% річних.

Пунктом 5.8. Договору №11-001442-01 передбачено, що Держатель доручає та дає Банку право самостійно списувати з будь-якого рахунку Держателя, відкритого в Банку, суми коштів з метою повернення суми несплаченого мінімального платежу, несплачених поточних боргових зобов`язань, овердрафту або будь-яких інших невиконаних або неналежно виконаних зобов`язань за цим Договором.

Згідно п. 6.2. Договору №11-001442-01, у випадку несвоєчасного погашення мінімального платежу чи виникнення овердрафту, Держатель зобов`язаний додатково сплатити на користь Банку штраф у розмірі, передбаченому Тарифами.

Відповідно до п. 1.16 Тарифів, штраф за користування перелімітом (несанкціонованим овердрафтом) становить 0,2% в день від суми переліміту.

На підтвердження розміру заборгованості позивачем до позовної заяви було додано оригінал розрахунку заборгованості станом на 20.10.2017.

За приписами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 4 вищевказаної статті визначає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідач, у відповідності до ч. 3 ст. 267 ЦК України до початку розгляду справи по суті звернувся до суду із письмовою заявою, щодо застосування строків позовної давності в даній справі. Однак, строки позовної давності не застосовуються у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позову.

Суд погоджується із доводами відповідача про те, що додана до позовної заяви відомість (розрахунок) не є належним доказом, зокрема часу здійснення розрахункових операцій в межах кредитної лінії у відповідності до ст. 77 ЦПК України, так як містить відомості щодо платежів ппо кредитному договору № 18-000943-01 від 27.11.2013, який до суду не надавався.

Щодо доведеності належними та допустимими доказами позовних вимог в частині факту надання кредитних коштів з боку ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» та їх отримання відповідачем ОСОБА_1 , а також відносно обґрунтованості розрахунку суми заборгованості та водночас ціни позову, суд приходить до наступних висновків.

Так, Верховним Судом у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020, по справі № 278/2177/15-ц визначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із ч. 3 зазначеної статті Закону, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час початку розгляду справи).

Крім того, відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України, облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, ведуть на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Банківські первинні документи залежно від виду операції та типу контрагентів поділяють на касові та меморіальні. Перші (прибуткові та видаткові) підтверджують здійснення операцій із готівкою, а другі використовують для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів із рахунків та внутрішньобанківських операцій (п.п. 4.5, 4.6). До них належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; інші документи (інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами НБУ).

Первинні документи банку складаються на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України (на паперових носіях або в електронній формі). До їх обов`язкових реквізитів віднесено: назву документа (форми); дату й місце складання; назву підприємства (банку), що склало документ; зміст й обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; особистий підпис (електронний цифровий підпис) й інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції. Окрім них, до обов`язкових реквізитів первинних документів, що використовуються для розрахунків (окрім перелічених вище), також належать: назва одержувача коштів; номери рахунків; назва банку (одержувача та платника коштів); сума операції (цифрами й словами) - суму операції може бути відображено лише цифрами, якщо цей документ формують за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами НБУ.

Інформацію, наведену в первинних документах, систематизують у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Регістри бухобліку повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища й підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. До регістрів бухобліку належать й особові рахунки та виписки з них, які банки також повинні складати на паперових носіях чи в електронній формі.

Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити (п. 5.5 Положення № 254): номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (за дебетом або кредитом відповідно); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Керуючись ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин наведені вище висновки Верховного Суду, що визначають якими саме документами (доказами) мають бути доведені фактичні дані в спорах даної категорії.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Водночас, первісним позивачем, в подальшому його правонаступником, в порядку визначеному чинним процесуальним законодавством, відповідно до вимог ст. ст. 12, 76, 81 ЦПК України, не надано до суду будь-яких первинних документів, передбаченими вище наведеними законодавчими та нормативними актами, на підставі яких суд мав би можливість встановити факти надання позивачем та отримання відповідачем кредитних коштів, їх розміру, а також документів, на підставі яких суд міг би перевірити правильність розрахунку заборгованості відповідача.

Вирішуючи питання про відсутність підстав для задоволення вимог позивача, суд також виходить із того, що в позовній заяві вимоги до відповідача заявлені на підставі Договору №11-001442-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA від 12.11.2013, водночас в прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість саме по Договору № 14-002708-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA від 21.10.2013, який до суду не надавався.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин справи, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст.12,13,76,77,141,259,263,264,265,268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ЕНЕРГОБАНК», правонаступник ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

.

Суддя А.В. Науменко

Повний текст рішення виготовлений 23.10.2021 року.

Суддя А.В. Науменко

13.10.21