Рішення № 100563210, 21.10.2021, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/13374/16-а

Провадження 2-а/521/134/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Мазун І.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гузьєвої Л.І.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м.Одеси звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Одеської митниці державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил №0471/50007/16 від 27.07.2016р., в якому вказував, що постановою Одеської митниці державної фіскальної служби №0471/50007/16 від 27.07.2016р. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України. Вказану постанову позивач вважає незаконною у зв`язку з тим, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, справа розглянута з порушенням чинного законодавства, а викладені в ній обставини та підстави порушення митних правил такими, що не відповідають дійсності.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 01.04.2016р. о 15.00. позивач з країни Болгарія прямував по роботі до країни Молдова на робочому автомобілі марки «TOYOTA COROLLA» державний номер НОМЕР_1 болгарської реєстрації, який був наданий позивачу роботодавцем та ще одному співробітнику компанії АД «ДІ енд ЛЖІ групп» м. Софія для спільного службового користування згідно довіреності, завіреної нотаріусом №375 Республіки Болгарія. 01.04.2016р. в пункті пропуску «Рені-Джюрджюлешти (авто)» митного поста «Ізмаїл» Одеської митниці ДФС перетинаючи кордон позивач надав паспорт громадянина Болгарії № НОМЕР_2 , виданий 19.04.2012р. органами МВР Плевен. Під час здійснення митного контролю було встановлено, що у позивача, крім паспорта громадянина Болгарії, є також паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 08.08.2001р. Болградським РВ УМВС України в Одеській області. За цих обставинах, на підставі ст.ст.459,494 Митного кодексу України, працівником Одеської митниці ДФС у відношенні позивача, як громадянина України, складено протокол ПМП №0471/50007/16 від 01.04.2016р. за ознаками ст. 485 Митного кодексу України, а саме за несплату митного платежу за перетинання кордону України транспортним засобом у розмірі 196498 грн. 39 коп.

Як зазначає позивач, при перетинанні кордону, він не мав наміру вчиняти протиправні дії та не намагався ухилитися від сплати митних платежів, а надавши паспорт громадянина Болгарії мав намір перетнути кордон на вказаному автомобілі у спрощеному порядку митного оформлення. Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було враховано, що позивач разом з дружиною та трьома дітьми постійно проживає у країні Болгарія, має там роботу. Додатково зазначив, що працівниками митної служби не було зазначено в протоколі про порушення митних правил, що вказаний автомобіль є власністю іноземної компанії АД «ДІ енд ДЖІ групп» Республіка Болгарія та був наданий позивачу у службових цілях, що призвело при розгляді справи відповідачем, до неправомірного накладення адміністративного стягнення. Крім того, при розгляді справи митними органами не враховувався той факт, що згідно печатки у паспорті позивача про перетин кордону є відмітка, згідно якої позивач 03.04.2016р. вже виїжджав на цьому автомобілі з України в Молдову, з чого вбачається, що виїзд відбувся впродовж двох діб, тобто терміни перетину транзитних перевезень, зазначені у п.п.1.1 ст..95 Митного кодексу України (для автомобільного транспорту - 10 діб ( у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Також позивач вважає розрахунки для нарахування митних платежів є такими, що розраховані з порушенням законодавства, оскільки різняться між собою.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову Одеської митниці ДФС № 0471/50007/16 від 27.07.2016р. про порушення ним митних правил.

Представник позивача в останнє судове засідання не з`явився, сповіщений належним чином. Надав суду заяву, в якій просив позовні вимоги задовольнити та закрити провадження у справі, просив слухати справу у його відсутності, судові витрати просив не стягувати з відповідача.

Представник відповідача в останнє судове засідання не з`явився, сповіщений належним чином, надав суду заяву, в якій просив в задоволенні позову відмовити та слухати справу у його відсутності.

Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01 квітня 2016р. о 15:00 годині в пункту пропуску «Рені-Джюрджюлешти (авто)» митного посту «Ізмаїл» Одеської митниці ДФС прибув легковий автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», державний номер НОМЕР_1 , болгарської реєстрації, який прямував із Болгарії (м.Софія) до України (м.Ізмаїл) під керуванням позивача, позивач подав для проходження митного контролю паспорт гр.Болгарії № НОМЕР_2 , виданий 19.04.2012 року органом МВР Плевен на своє ім`я, митну декларацію, де зазначив, що є громадянином Болгарії (нерезидентом) й ввозить вказаний автомобіль в режимі тимчасового ввезення, при особистому огляді в позивача було виявлено паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 08.08.2001р. Болградським РВ УМВС України в Одеській області., після чого складено протокол про порушення митних правил ПМП №0471/50007/16 від 01.04.2016р. за ознаками ст. 485 Митного кодексу України.

Постановою першого заступника начальника Одеської митниці Державної фіскальної служби України Кривонос С.Ю. в справі про порушення митних правил № 0471/50007/16 від 27 липня 2016 року ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, яке виразилось в тому, що позивач, будучи резидентом України, 01.04.2015 р. при тимчасовому ввезенні на митну територію України автомобіль марки «TOYOTA COROLLA», державний номер НОМЕР_1 , болгарської реєстрації, який прямував із Болгарії, з метою ухилення від сплати митних платежів, заявив органу доходів та зборів України, що він є нерезидентом, сума митних платежів, що підлягала б сплаті при ввезенні вказаного автомобіля резидентом України складає 196 498 грн. 39 коп., відповідно до санкції ст. 485 МК України, на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 589 495 грн. 08 коп., що підтверджується копією постанови про порушення митних правил (а.с.14-17) та копією службової записки (а.с.20,59).

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2016 року, яка була залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017р., у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 15.06.2021р. постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 17 листопада 2016 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017р. скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Як встановлено пунктом 25 частини першої статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України) митний режим - це комплекс взаємопов`язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Відповідно до пункту 57 частини першої статті 4 МК України товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Згідно пункту 58 частини першої статті 4 МК України транспортні засоби - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі.

Види митних режимів визначені статтею 70 МК України, в тому числі передбачені такі митні режими, як транзит, тимчасове ввезення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 292 МК України митні платежі не сплачуються у разі якщо, при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму.

Згідно з пунктом 1 статті 377 МК України товари за товарними позиціями 8701 - 8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.

Відповідно до частини третьої статті 380 МК України транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом X цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об`єктом оподаткування митними платежами.

В матеріалах справи міститься довідка Адресно-довідкового бюро ГУ ДМС України в Одеській області від 15.06.2016, з якої вбачається, що позивач є громадянином України, зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 . /а.с.57/.

Зокрема в мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 15.06.2021р. зазначено, що суд апеляційної інстанції встановив, що за останніх три роки згідно даних Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску за критеріями пошуку: "номер автомобіля НОМЕР_1 ", "ПІБ-ОСОБА_1", "ПІБ-ОСОБА_1", відповідно до яких позивач перебував на території України у періоди:

з 07.07.2013 по 08.07.2013;

з 27.08.2013 по 04.05.2014;

з 31.05.2014 по 17.06.2014;

з 25.09.2015 по 26.09.2015;

з 01.04.2016 по 03.04.2016.

З вказаного слідує, що за 2013-2016 роки позивач перебував на території України 8 місяців 29 днів, решту часу позивач проводив за межами території України. У якості доказів постійного проживання на території країни Болгарії позивачем надано копії свідоцтв про народження дітей, копію особової картки громадянина Болгарії.

Згідно ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, не може стверджуватися, що позивач постійно проживає на території України, оскільки він знаходився на території України в 2016 році лише три дні, а до цього, починаючи з 26.09.2015р., він не проживав в Україні більш ніж шість місяців.

Згідно зі службовою запискою м/п «Ізмаїл» Одеської митниці ДФС від 16.06.2016 №2298/15-70-68 у разі ввезення зазначеного транспортного засобу «TOYOTA COROLLA», д/н НОМЕР_1 , болгарської реєстрації, на митну територію України громадянином-резидентом підлягають сплаті митні платежі у розмірі 196498,39грн.

Відповідно до розрахунку платежів вартість зазначеного автомобіля у валюті становила 6000 EUR та з урахуванням ввізного мита, акцизу та ПДВ загальна сума платежів складала 214169,25грн. (а.с. 19).

Згідно службової записки т.в.о. начальника митного поста "Ізмаїл" Одеської митниці ДФС Гончаренко О.В., враховуючи наявну інформацію мережі Інтернет - www.nadaguides.com, середня вартість транспортного засобу марки "TOYOTA COROLLA", кузов № НОМЕР_4 , 2008 р.в., тип двигуна - бензин, об`єм двигуна - 1794см. куб. становить 4150 EUR. З урахуванням ввізного мита, акцизу та ПДВ загальна сума платежів складала 196498,39 грн.(а.с. 20).

З урахуванням викладеного, на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 589495,08грн.

У даному випадку вартість автомобіля була визначена відповідачем без проведення експертної оцінки, без візуального огляду транспортного засобу, про що зазначено у службовій записці т.в.о. начальника митного поста "Ізмаїл" Одеської митниці ДФС Гончаренко О.В. Також не зазначено, які дані були предметом дослідження посадовою особою при визначенні середньої вартості транспортного засобу марки "TOYOTA COROLLA". Крім того, слід звернути увагу, що інтернет-сайт www.nadaguides.com надає інформацію стосовно вартості автомобілів в США.

Таким чином, суд зазначає, що визначена відповідачем сума штрафу не може бути об`єктивною, оскільки нарахована з порушенням вимог чинного законодавства.

Крім того, судом встановлено, що автомобіль марки "TOYOTA COROLLA", наданий позивачу для службового користування, підтверджується виданою довіреністю, оскільки останній працює технічним співробітником у компанії АД «ДІ енд ДЖИ групп» м.Софія, Республіка Болгарія, а також наказом №21/В від 01.03.2016р. про направлення працівника (в даному випадку ОСОБА_1 ) у відрядження з 01.04.2016р. по 08.04.2016р. та довідкою компанії АД «ДІ енд ДЖИ групп» №12 від 11.10.2021р. про те, що ОСОБА_1 дійсно працював у цій компанії на посаді технічного працівника з 2016 по 2017р.р.

Частиною першою ст.458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Стаття 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність у випадку заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Частиною першою статті 495 МК України встановлено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно положень статті 487 МК України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС.

За змістом статті 530 МК України перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Разом з тим, суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відомості про обставини справи, на підставі яких суд приймає відповідне рішення по суті, повинні бути достовірними, тобто відповідність доказу об`єктивній дійсності є його безсумнівність, яка обумовлена зібраними матеріалами справи; достатніми, що відображається в наявності такої системи належних, допустимих, достовірних доказів, які отримані в результаті всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин, пов`язаних з предметом справи та всієї сукупності зібраних у ній доказів і яка достовірно встановлює всі обставини справи; належними, тобто властивість доказу, яка характеризує зв`язок відомостей і які становлять його зміст з обставинами, які підлягають доказуванню; допустимими, тобто відповідними процесуальній формі їх одержання, єдиною загальною вимогою недопустимості доказів є виявлення порушень закону при їх збиранні.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про те, що постанова Одеської митниці ДФС№0471/50007/16 від 27.07.2016р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 485 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 589495 грн. 08 коп. є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а провадження стосовно нього має бути закрите на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст.4, 70, 292, 377, 380, 458, 485, 487, 495, 529, 530 Митного кодексу України, ст..3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» ст. ст.69, 247, 286 КАС України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову Одеської митниці державної фіскальної служби №0471/50007/16 від 27.07.2016р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ст. 485 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 589495 грн. 08 коп.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 Митного кодексу України та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 589495 грн. 08 коп. закрити.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлено 22 жовтня 2021 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН