Рішення № 100562879, 12.10.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2537/20

Провадження № 2/309/1440/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря судового засідання Бринзей Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хуст справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

АТ КБ «Приватбанк» в особі свого представника Гребенюк О.С., звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачка звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву б/н від 04.06.2014 року. 14.06.2018 року відбулася державна реєстрація та змінено повне і скорочене найменування позивача з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», скорочена назва АТ КБ «Приватбанк». Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. ОСОБА_1 власною заявою підтвердила той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «Приват Банк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Відповідно до виявленого бажання, відповідачці було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та видано кредитну картку для користування. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5000 грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.2,3, п.2.1.2,4 Договору, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник карткового рахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, який відповідно до п. 1.1.63 Договору - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Пунктом 1.1.3.2.3. договору передбачена можливість зміни тарифів та інших невід`ємних частин договору. При цьому у сторін договору виникають обов`язки у кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п.1.1.3.1.9 договору, у позичальника отримання виписки про стан та про здійснених операцій по карткових рахунках 1.1.2.3. договору. На підставі п.1. 1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання клієнтом виписок по рахунках не звільняє клієнта від виконання його зобов`язань за даним договором. Згідно п.п. 1.6.1, 1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внести зміни неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку серед яких: офіційний сайт банку, повідомлення клієнтам про зміни даних про клієнтські виписки, інші канали інформування. У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів» клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору виконавши умови п. 2.1.5.4. Договору.

Відповідачка зобов`язалась повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов Договору, а саме згідно до п.2.1.12.3. Згідно до п.1.1.1.60 договору мінімальний обов`язковий платіж - розмір боргових зобов`язань відповідача, які щомісяця повинен сплачувати відповідач протягом терміну дії карти.

Згідно п. 2.1.12.7.2. договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.12.6 Договору. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.12.6.1. Договору клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування. Відповідно до п.п.2.1.12.10. договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором. Відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання згідно договору, у зв`язку з чим станом на 25.08.2020 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 13261,60 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 9325,83грн., заборгованість за простроченими відсотками 3935,77 грн. В позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 13261,60 грн. та понесені судові витрати в розмірі - 2102 грн.

В судове засідання представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився. В позовній заяві міститься прохання про розгляд справи без участі представника позивача та згода на проведення заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про місце і час розгляду справи належним чином була повідомлена, шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті Хустського районного суду. Причини неявки в судове засідання відповідачка суду не повідомила, відзиву на позов не подавала.

У відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов АТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву №б/н від 04.06.2014 р. Відповідно до частин 1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку Банк).

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Частиною першою ст.1050 ЦК України визначено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками. У анкеті-заяві позичальника ОСОБА_1 від 04.06.2014 р. процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Відповідно до укладеного кредитного договору між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 від 04.06.2014 року, відповідачка отримала кредит в розмірі 5000.00 гривень, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір та підтверджується його підписом у заяві. При укладенні договору відповідачка також надав згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Своєю заявою відповідачка підтвердила той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «Приватбанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі.

Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Натомість відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості по борговим зобов`язанням, що відображено в розрахунку заборгованості.

Внаслідок ухилення ОСОБА_1 , щодо виконання зобов`язань за кредитним договором, станом на 25.08.2020 року відповідачка боргує перед позивачем 13261,60 грн., з яких: 9325,83 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 00,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 00,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 3935,77 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Таким чином остаточний розрахунок заборгованості, згідно поданих суду документів, який підлягає стягненню з відповідача становить розмір 13261,60 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань по вказаній угоді щодо повернення кредиту та відсотків за його користування не виконала.

Таким чином суд констатує, що відповідачка порушила умови договору укладеного між сторонами 04.06.2014 року, ухиляється від виконання взятого на себе зобов`язання перед позивачем, що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до платіжного доручення №PROM3BUC8L від 03.09.2020 року при подачі до суду сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн. які позивач просив стягнути з відповідач як судові витрати. А тому, відповідно до вимоги ст.141 ЦПК України дана вимога також підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,12,81,211,223,247,259,263-265,280-284 ЦПК України ст.ст. 526,527,1052,1054 ЦК України суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути в користь Акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк" 01001, м. Київ, вул. Грушевського буд. 1«Д» з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Хустським РВГУДМС України в Закарпатській області 21.05.2016 року, заборгованість по кредитному договору б/н від 04.06.2014 року в розмірі 13261,60 грн. (тринадцять тисяч двісті шістдесят одна гривня шістдесят копійок), а також судові витрати по справі в розмірі 2102,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.