Ухвала суду № 100562678, 13.10.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12386/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого – судді Данко В.Й.,

з участю секретаря судового засідання Павлюх Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про призначення судової автотоварознавчої експертизи з розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ «Українська страхова група» про відшкодування шкоди, завданої вчинення кримінального правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ПАТ «Українська страхова група» про відшкодування шкоди, завданої вчинення кримінального правопорушення.

Суд констатує, що від представника відповідача ОСОБА_1 надійшло до суду клопотання про призначення в межах розгляду даної справи судової автотоварознавчої експертизи. Обгурнтовуючи вказане клопотання представник відповідача вказує на те, що 05.05.2017 року мало місце ДТП за участю автомобіля марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI», д.н. НОМЕР_1 та автобуса марки 1-VAN АО7А1-60 номерний знак НОМЕР_2 .

Вказує, що позивач не скористалася правом на отримання страхової виплати за нанесену шкоду її автомобілю марки I-VAN АО7А1-60 номерний знак НОМЕР_2 спричиненої вищевказаним ДТП, при тому, що автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI», білого кольору, д.н. НОМЕР_1 , згідно ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV був застрахований, отже цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в ТДВ «СТДВ «Глобус» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності № АІ9448319, натомість позивачем було замовлено у ПП ОСОБА_4 . Звіт №64 від 10.06.2019 року на підставі якого подано даний позов.

Зазначає, що з даним Звітом №64 відповідач не може погодитись, про що вже зазначено у відзив на позовну заяву та як на обгрунтування своїх вимог матеріального характеру позивач посилається на Звіт №64 про оцінку автобуса марки I-VAN АО7А1-60 номерний знак НОМЕР_2 складений 10.06.2019 року ПП ОСОБА_4 .

У даному Звіті ПП ОСОБА_4 прийшов до переконання, що вартість відновлюваного ремонту автобуса марки I-VAN АО7А1-60 номерний знак НОМЕР_2 становить 245 344,91 гри. станом на 05.05.2017 року.

Вказує, що до Звіту додано Ремонтну калькуляцію 141-2-18 за даними програмного комплексу AUDATEX на 4 арк. При ознайомлені із копією Ремонтної калькуляції №141-2-18 від 04.02.2019 року з`ясовано, що на 3 та 4 арк. даної калькуляції ціни на запчастини сформовані станом на 19.02.2019 року, що суперечить Звіту, оскільки там обумовлено, що вартість відновлюваного ремонту автобуса марки I-VAN АО7А1-60 номерний знак НОМЕР_3 становить 245 344,91 гри. станом на 05.05.2017 року, отже матеріальна шкода розрахована не вірно, оскільки шкода розраховується на момент її заподіювання, тобто 05.05.2017 р.

Крім того зазначає, що відповідно до позовної заяви та доданої до нього копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автобус марки I-VAN АО7А1-60 номерний знак НОМЕР_2 - 2008 року випуску, тобто автомобілю понад 11 років. Однак, ПП ОСОБА_4 не враховано у даному Звіті коефіцієнту фізичного зносу автомобілю та деталей, та не застосовано витратний підхід. Тобто, вказує, що позивач намагається скористатися ситуацією і за рахунок відповідача замінити всі старі зношені деталі за рахунок відповідача.

Крім того, вказує, що згідно матеріалів Звіту, ПП ОСОБА_4 врахував заміну/ремонт окремих деталей автобус І-VAN АО7А1-60 номерний знак НОМЕР_2 - 2008 р.в., до пошкодження яких ОСОБА_2 не має жодного відношення, а тому цей Звіт є також не правомірний.

Додатково зазначає, що при вирахуванні вартості окремих деталей взяті деталі з інших моделей автобусів, які є вищі за ціною деталей автобусу марки I-VAN АО7А1-60. ПП ОСОБА_4 не був попереджений про кримінальну відповідальність за надання неправдивого звіту вартості майна та у Звіті не зазначено, що він може бути використаний в суді.

У зв`язку з тим, що Звіт ПП ОСОБА_4 не є доказом, який суд може використати та викликає обгрунтований сумнів щодо його правильності, він не є належним, допустимим та достовірним доказом, він не відноситься до доказів, які можуть надати суду належну інформацію для прийняття законного та справедливого рішення, а тому просить призначити судову автотоварознавчу експертизу та доручити її виконання судовим експертам з повідомленням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд без участі та просив задоволити клопотання про призначення судової авто товарознавчої експертизи.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, однак подав письмові заперечення на клопотання про призначення авто товарознавчої експертизи та просив відмовити в задоволенні такого, посилаючись на затягування розгляду справи.

Дослідивши матеріали клопотання та матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Як вбачається із ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Однак, судом встановлено, що з часу виготовлення звіту про визначення вартості збитку, завданого власнику автобуса І-VAN АО7А1-60 номерний знак НОМЕР_2 від 10.06.2019 року, стороною відповідача не вживались заходи щодо отримання самостійно відповідних експертних досліджень, які б вказували на сумнівність та/або недостовірність, зокрема, наявного в матеріалах справи висновку експерта.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги розумні строки розгляду справи та з метою недопущення не виправданого затягування процесу, суд вважає, що клопотання представника відповідача про призначення у справі експертизи, є необґрунтованим та достатнім чином невмотивованим, в зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 76, 83, 104, 112, 260, 354 ЦПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про призначення судової автотоварознавчої експертизи – відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду: В.Й. Данко