Ухвала суду № 100562406, 25.10.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/1745/20

Номер провадження 2/495/834/2021

25 жовтня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого - одноособово судді Мишко В.В.,

при секретарі судового засідання Охримчук А.В.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – адвоката Олейніченко В.М.

відповідачки – ОСОБА_2

представника відповідачки – адвоката Сороколета С.І.

розглянувши клопотання адвоката Сороколета Станіслава Івановича (в інтересах відповідачки ОСОБА_2 ) про призначення судово-психологічної експертизипо цивільній справі № 495/1745/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю органу опіки та піклування в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та органу опіки та піклування виконавчого комітету Мологівської сільської ради об`єднаної територіальної громади про визначення місця проживання малолітніх дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю органу опіки та піклування виконавчого комітету Мологівської сільської ради об`єднаної територіальної громади про визначення місця проживання малолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 495/1745/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю органу опіки та піклування в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та органу опіки та піклування виконавчого комітету Мологівської сільської ради об`єднаної територіальної громади про визначення місця проживання малолітніх дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю органу опіки та піклування виконавчого комітету Мологівської сільської ради об`єднаної територіальної громади про визначення місця проживання малолітніх дітей.

04.10.2021 року представник відповідачки ОСОБА_2 – адвокат Сороколет С.І. подав клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, яке обґрунтоване наступним.

Так, адвокат Сороколет СІ. Зазначив, що рівень знань психологів і фахівців та інших осіб Мологівської СР, які спілкувались с дітьми є недостатнім для доведеності або спростування правових аргументів, викладених у позові та зустрічному позові. Крім цього, вказані особи не мають повноважень і спеціальних пізнань у психологічній сфері, особливо у сфері психології малолітніх дітей. Будь-які висновки за наслідками бесід стосовно думки малолітніх дітей, що відбуваються за участю служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про встановлення місця проживання дітей не можуть відповідати рівню професіоналізму для постановлення законного судового рішення, адже вони як психологи і фахівці, інші особи Мологівської сільської ради також не наділені повноваженнями (не мають атестації) експертів у психологічній галузі.

Через складність і неповторність кожної окремо взятої системи і унікальність існуючих в ній батьківсько-дитячих відносин на теперішній час вкрай важко зробити об`єктивний висновок про те, з яким з батьків дітям буде краще, ближче, безпечніше і комфортніше спільно проживати.

На підставі наведеного, для обґрунтування забезпечення найкращих інтересів дітей та способів встановлення найліпших психологічних умов їх проживання з одним із батьків, спростування аргументів ОСОБА_1 відтворених у висновку № 171 від 09.09.2020 року про доцільність визначення проживання малолітніх дітей разом з батьком – ОСОБА_1 , а також з урахуванням опитування дітей, представник відповідачки просить клопотання про призначення судово-психологічної експертизи задовольнити та на вирішення експертизи поставити наступні питання:

-Чи має залежність оцінка сімейної ситуації дітьми від впливу з боку батьків та інших дорослих, які оточують їх буденне життя? Якщо так, то з боку яких саме?

-Чи спроможні малолітні діти, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з урахуванням їх вікових особливостей, емоційного стану, індивідуально-психологічних властивостей, рівня розумового розвитку та умов мікросоціального середовища надавати оцінку відношенню кожного з батьків до них, виявляти прихильність до когось з батьків?

-Якими індивідуально-психологічними властивостями характеризується особистість батька та матері дітей?

-Який психологічний вплив виявляє (може виявляти) поведінка батька / матері на психічний стан і розвиток малолітніх дітей?

-Чи має батько / матір дітей, з урахуванням індивідуально-психологічних властивостей, інтелекту, властивостей емоційно-вольової сфери, спрямованості особистості необхідні для виховання дитини психолого-педагогічні якості?

-Чи вплине, а якщо «так», то яким чином, зміна умов проживання, виховання та оточення малолітніх дітей на їх психологічний стан у випадку передачі від батька до матері?

-З ким (з батьком чи з матір`ю) діти бажають проживати? І чи обумовлено з`ясоване бажання дітей об`єктивними обставинами або обумовлено тривалим часом проживання окремо від матері і негативним для матері впливом на дітей з боку оточуючих дорослих людей, з якими вони постійно мешкають - батька, дідуся і бабці?

Провадження експертизи доручити експертам-психологам Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз, який розташований за адресою: вул. Рішельєвська, 8, м. Одеса.

Відповідачка – ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала подане клопотання про призначення судово-психологічної експертизи в повному обсязі та просила суд його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Олейніченко В.М. у судовому засіданні категорично заперечував проти заявленого клопотання про призначення судово-психологічної експертизи з наступних підстав. По-перше, дане клопотання подане з порушенням процесуальних норм, а саме після закриття підготовчого провадження, під час якого повинні вирішуватись дані питання. По-друге, малолітні діти неодноразово опитувались і психологом и представником органу опіки і піклування Мологівської СР, про що були складені відповідні акти та затверджений висновок про те с ким із батьків доцільно проживати дітям. Крім цього, малолітні діти були опитані у судовому засіданні за участю психолога, які чітко висловили свою думку про те с ким вони бажають проживати, відповіли на всі поставлені питання. Також представник позивача зауважив, що всі питання, які поставленні у клопотанні про призначення експертизи були висвітленні органом опіки та піклування, а також судом під час судових розглядів справи та нових обставин на вирішення експертам, відповідачкою не поставлено, як того вимагає чинне законодавство у подібних спорах. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні повністю підтримав думку свого адвоката та просив у задоволенні клопотання відмовити.

Дослідивши матеріали справи, клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, вислухавши думку всіх учасників судового процесу, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Крім того, призначення експертизи зумовлено тим, що відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Між тим, суд вважає, що заява про призначення судово-психологічної експертизи задоволенню не підлягає, оскільки в результаті її проведення може бути завдано шкоди психологічному здоров`ю дітей з наступних підстав.

Так, матеріалами справи та в ході судового розгляду справи встановлено, що вже була врахована думка психолога, органу опіки та піклування, а також самих дітей, які відповідно до вимог чинного законодавства надали свої пояснення в судовому засіданні, за участю психолога.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-Х11) дитина, з огляду на її фізичну і розумову незрілість вимагає спеціального захисту і турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернута увага судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Таким чином, судова експертиза призначається лише в разі дійсної потреби в спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто в разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, однак суд не вбачає підстав для додаткової перевірки психологічного стану дітей.

Враховуючи вищенаведене та аналізуючи норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку проне обґрунтованість та неправомірність клопотання представника відповідачки про призначення судово-психологічної експертизи, у зв`язку з чим таке клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.12, 76, 84, 103, 258, 260, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Сороколета Станіслава Івановича (в інтересах відповідачки ОСОБА_2 ) про призначення судово-психологічної експертизипо цивільній справі № 495/1745/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю органу опіки та піклування в особі Білгород-Дністровської районної державної адміністрації та органу опіки та піклування виконавчого комітету Мологівської сільської ради об`єднаної територіальної громади про визначення місця проживання малолітніх дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю органу опіки та піклування виконавчого комітету Мологівської сільської ради об`єднаної територіальної громади про визначення місця проживання малолітніх дітей - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Мишко