Рішення № 100557665, 22.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2021 року м. Київ № 640/17062/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Рекламного агентства "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Рекламне агентство "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32-г, оф. 249, код ЄДРПОУ 32641143) з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 02498754), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради стосовно відмови Рекламному агентству "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в продовженні строку дії 21 дозволу на розміщення зовнішньої реклами №№1825/1, 1824/5, 1825/6, 1825/7, 1825/8, 1825/16, 1825/25, 1825/26, 1825/29, 1825/36, 1825/42, 1825/44, 1825/45, 1825/46, 1825/51, 1825/55, 1825/56, 1825/57, 1825/59, 1825/64, 1825/66;

- зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради продовжити Рекламному агентству "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю строк дії 21 дозволу на розміщення зовнішньої реклами №№1825/1, 1824/5, 1825/6, 1825/7, 1825/8, 1825/16, 1825/25, 1825/26, 1825/29, 1825/36, 1825/42, 1825/44, 1825/45, 1825/46, 1825/51, 1825/55, 1825/56, 1825/57, 1825/59, 1825/64, 1825/66 на 5 (п`ять) років.

Позовні вимоги мотивовано тим, що подані позивачем документи на продовження строку дії дозволів є належно оформленими та містять достовірні відомості, проте відповідачем у встановлений строк розгляду заяви не наведено законних підстав для відмови у продовженні строку дії дозволів. Відповідно до ч.6 ст.4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» закріплено принцип мовчазної згоди, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 289.07.2020 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяв, в якому зазначив, що у зв`язку з порушенням вимог рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2011 № 1015 «Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві» відмовлено у продовженні термінів дії дозволів.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розгляд яких проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), заявами по суті справи є позов та відзив.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Володіючи переліком дозволів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами у м.Миколаїв (21 рекламний засіб), строк дії яких закінчувався, позивач звернувся до Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради із заявами вих. № 11985 від 16.07.2019 та вих. № 20704 від 19.11.2019 про продовження строку дії дозволів №№1825/1, 1824/5, 1825/6, 1825/7, 1825/8, 1825/16, 1825/25, 1825/26, 1825/29, 1825/36, 1825/42, 1825/44, 1825/45, 1825/46, 1825/51, 1825/55, 1825/56, 1825/57, 1825/59, 1825/64, 1825/66.

Листами вих. 17-2902 від 18.12.2019, вих. 17-5120 від 15.01.2020 позивачу відмовлено у продовженні строку дії вказаних вище дозволів з підстав порушення вимог, зокрема рішень Виконавчого комітету Миколаївської міської ради: «Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві №496 від 12.05.2015; «Про впорядкування рекламних конструкцій по пр. Центральному (Леніна)» №532 від 21.04.2010; «Про організаційні заходи щодо проектування тролейбусної лінії у Корабельному районі» №587 від 14.07.2017; ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» ДСТУ 3587-97 «Автомобільні дороги, вулиці та залізнодорожні переїзди».

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - це реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною 1 ст.16 Закону України «Про рекламу» визначено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» Кабінет Міністрів України постановою від 29.12.2003р. №2067 затвердив Типові правила розміщення зовнішньої реклами (далі - Правила № 2067). Ці Правила регулюють відносини, що виникають у зв`язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами (пункт 1 Правил №2067).

Пунктом 2 Правил №2067 визначено, що дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Відповідно до п. 3 Правил №2067, зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на розміщення зовнішньої реклами здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Згідно п. 5 Правил №2067, для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

При цьому суд враховує, що правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, а також порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів визначені Законом України від 06.09.2005р. №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №2806-IV).

Згідно із визначеннями, наданими статтею 1 Закону №2806-IV, дозвільна система у сфері господарської діяльності - це сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб`єктами господарювання у зв`язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру; дозвільні органи - суб`єкти надання адміністративних послуг, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру; документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.

Статтею 2 Закону №2806-IV визначено, що його дія поширюється на дозвільні органи, адміністраторів, уповноважений орган та суб`єктів господарювання, які мають намір провадити або провадять господарську діяльність, а також нею установлено перелік правовідносин, на які сфера дії Закону №2806-IV не поширюється.

У Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності визначено в пункті 63 «Дозвіл на розміщення зовнішньої реклами», який передбачений Законом України «Про рекламу».

Отже, отримання дозволу на розміщення зовнішньої реклами є дозвільною процедурою у розумінні статті 1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», відтак, на дану процедуру поширюються норми зазначеного Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є: подання суб`єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком; виявлення в документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Окремих підстав відмови в продовженні строку дії дозволу на розміщення реклами зазначений Закон не передбачає. Проте застосування зазначених підстав допускається і при вирішенні питання щодо продовження чи відмови в продовженні строку дії дозволу.

Крім того, у м. Миколаєві діють Правила, прийняті відповідно до Типових правил, що регулюють відносини між виконавчими органами Миколаївської міської ради та суб`єктами господарювання, що виникають у процесі розміщення зовнішньої реклами у місті, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами, та погодження місць встановлення рекламних конструкцій, розміщення (встановлення, монтаж), експлуатації, а також порядок контролю за дотриманням вимог цих Правил, затверджені рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 04.10.2011р.№1015 (надалі - Правила №1015).

Пунктами 6.3-6.5 Правил №1015 визначено, що строк дії дозволу продовжується на підставі заяви, яка подається на ім`я керівника робочого органу через державного адміністратора розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії дозволу. До заяви додається оригінал примірника дозволу заявника на розміщення зовнішньої реклами. Продовження строку дії дозволу здійснюється робочим органом та фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл. У такому ж порядку продовжується строк дії дозволів, наданих до набрання чинності цими Правилами. Відмова у продовженні строку дії дозволу може бути оскаржена у судовому порядку згідно з діючим законодавством.

Пунктом 45 Правил №2067 передбачено, що контроль за додержанням цих Правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства.

Згідно п.п.9.1, 9.2 Правил №1015 контроль за додержанням цих Правил здійснює робочий орган, а також інші органи відповідно до діючого законодавства.

Розповсюджувач зовнішньої реклами забезпечує розташування та експлуатацію рекламних конструкцій з дотриманням норм техніки безпеки, пожежної безпеки і санітарних норм.

Пунктами 8.11 - 8.14 установлені вимоги, яким має відповідати зовнішня реклама та випадки, коли її розміщення забороняється. Перелік цих вимог і заборон є вичерпним. Зокрема, зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватися з додержанням вимог техніки безпеки, зазначених у пунктах 8.15-8.18 цих Правил; розміщуватися із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундамент наземної зовнішньої реклами, що виступає над поверхнею землі, може бути декоративно оформлений; на опорах наземної зовнішньої реклами, що розміщується вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою Державтоінспекції наноситься вертикальна дорожня розмітка із світлоповертаючих матеріалів заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Забороняється розташовувати рекламні засоби: на пішохідних доріжках та алеях, якщо це перешкоджає вільному руху пішоходів; у населених пунктах на висоті менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини.

Пунктом 5.31 Правил № 1015 встановлено, що у наданні дозволу на розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві може бути відмовлено, у разі: подання заявником неповного пакету документів, необхідних для одержання дозволу; виявлення у документах, поданих суб`єктом господарювання, недостовірних відомостей; негативного висновку за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі дозволу; інших підстав, встановлених законами України.

Відмова у видачі дозволу за підставами, не передбаченими законами, не допускається.

Закон України « Про рекламу» не містить підстав для відмови у продовженні строку дії дозволу, а містить тільки вимоги (ст.16), яким повинна відповідати зовнішня реклама:

розміщуватись із дотриманням вимог техніки безпеки та із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків;

освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків;

фундаменти наземної зовнішньої реклами, що виступають над поверхнею землі, можуть бути декоративно оформлені;

опори наземної зовнішньої реклами, що розташована вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, повинні мати вертикальну дорожню розмітку, нанесену світлоповертаючими матеріалами, заввишки до 2 метрів від поверхні землі;

нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менше ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття;

у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Забороняється розташовувати засоби зовнішньої реклами:

на пішохідних доріжках та алеях;

у населених пунктах на висоті менш ніж 5 метрів від поверхні дорожнього покриття, якщо їх рекламна поверхня виступає за межі краю проїжджої частини;

поза населеними пунктами на відстані менш ніж 5 метрів від краю проїжджої частини.

Судом установлено, що відповідачем складено акти від 16.12.2019 та від 14.01.2020, в яких зазначено наступне:

рекламний засіб дозвіл № 1825/44 заборонено розміщення будь яких рекламних конструкцій по пр. Богоявленському від вул. 295 Стрілецької Дивізії до вул. Гагаріна, з обох сторін дороги згідно рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради Про організаційні заходи щодо проектування тролейбусної лінії у корабельному районі м. Миколаєва від 14.07.2017 № 587;

рекламні засоби розміщенні з порушенням вимог встановленим згідно рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві від 12.06.2015 № 496, а саме: дозволи №№ 1825/64, 1825/26, 1825/1, 1825/25, 1825/46, 1825/44, 1825/36, 1825/51, 1825/29, 1825/66, 1825/16, 1825/8, 1825/7,1825/6, 1825/5, 1825/55, 1825/42 недотримано п. 5.2.3 ДБ11 В 2.3-5:2018 та п. 3.7.4 ДСТУ 3587-97, а саме забороняється розміщувати споруди торговельно-побутового призначення, рекламоносії та інші об`єкти дорожнього сервісу:

- па тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах:

- ближче ніж 50 м до перехрещень вулиць та пішохідних переходів;

- ближче ніж 150 м до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування;

- на зупинці маршрутних транспортних засобів ближче ніж 20 м у межах видимості в обидва боки тротуару від установленого дорожнього знаку, то позначає зупинку (крім кіосків для продажу проїзних квитків);

- ближче ніж 100 м від залізничних переїздів;

рекламні засоби розміщенні з порушенням вимог встановленим згідно рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві від 12.06.2015 № 496, а саме дозволи №№ 1825/45, 1825/56, 1825/57, 1825/59 не дотримано п. 5.2.3 ДБН В 2.3- 5:2018 та п. 3.7.4 ДСТУ 3587-97, а саме забороняється розміщувати споруди торговельно-побутового призначення, рекламо носії та інші об`єкти дорожнього сервісу:

- на тротуарах, пішохідних доріжках і алеях, штучних спорудах;

- ближче ніж 50 м до перехрещень вулиць та пішохідних переходів;

- ближче ніж 150 м до перехрещень, шляхопроводів, мостів на автомобільних дорогах загального користування;

- па зупинці маршрутних транспортних засобів ближче ніж 20 м у межах видимості в обидва боки тротуару від установленого дорожнього знаку, що позначає зупинку (крім кіосків для продажу проїзних квитків);

- ближче ніж 100 м від залізничних переїздів.

Як зазначалось вище, Департаментом архітектури та містобудування Миколаївської міської ради листами від 18.12.2019 № 17-2902 та 15.01.2020 № 17-5120 було повідомлено позивача про відмову у подовженні терміну дії дозволів, у зв`язку з порушенням вимог рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.05.2015 № 496 «Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві», «Про організаційні заходи щодо проектування тролейбусної лінії у корабельному районі м. Миколаєва» від 14.07.2017 № 587, а також не дотримані норми п. 5.2.3 ДБН В 2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» та стандарти п. 3.7.4 ДСТУ 3587-97.

При цьому, суд наголошує, що зазначені листи Департаменту архітектури та містобудування не містять правових підстав для відмови позивачу у продовженні дії дозволу. Чинним законодавством не передбачено право робочого органу відмовляти у продовженні дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, в зв`язку із порушенням рішень виконкому.

Ураховуючи, що Законом України «Про рекламу» безпосередньо не установлені підстави для відмови продовження строку дії дозволу, тому суд вважає, що робочий орган при вирішенні питання про продовження строку дії дозволів повинен застосувати аналогію, яка встановлена для вирішення питання про відмову у наданні дозволу.

При цьому, у листах від 18.12.2019 № 17-2902 та 15.01.2020 № 17-5120, відмовляючи у продовженні строку дії дозволу, відповідач посилався лише на порушення вимог рішень виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 12.05.2015 № 496 «Про затвердження містобудівних вимог по розміщенню рекламних засобів у м. Миколаєві», «Про організаційні заходи щодо проектування тролейбусної лінії у корабельному районі м. Миколаєва» від 14.07.2017 № 587, а також не дотримані норми п. 5.2.3 ДБН В 2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів» та стандарти п. 3.7.4 ДСТУ 3587-97

При цьому він жодним чином не конкретизував, яким саме вимогам вказаних рішень та державних будівельних норм і державного стандарту не відповідає розміщення рекламної конструкції. Лише у відзиві відповідач посилається на акти обстеження рекламних засобів.

Водночас, і під час розгляду справи відповідач жодним належним і допустимим доказом не підтвердив наявності передбачених саме законами України підстав для відмови у видачі документів дозвільного характеру або продовженні строку його дії.

Таким чином, суд вважає протиправною відмову Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради стосовно відмови Рекламному агентству "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в продовженні строку дії 21 дозволу на розміщення зовнішньої реклами №№1825/1, 1824/5, 1825/6, 1825/7, 1825/8, 1825/16, 1825/25, 1825/26, 1825/29, 1825/36, 1825/42, 1825/44, 1825/45, 1825/46, 1825/51, 1825/55, 1825/56, 1825/57, 1825/59, 1825/64, 1825/66, оскільки в ході розгляду справи відповідачем не доведено з посиланням на конкретні докази наявності установлених законом підстав для відмови у продовженні строку дії дозволів та обставин, які унеможливлювали продовження строку дії.

При цьому, в даному випадку відповідач не лише не надав доказів на підтвердження обставин існування підстав для відмови у продовженні строку дії дозволів, але і не довів, що ці обставини встановлювались та покладались в основу прийнятих ним та оскаржених позивачем рішень і вчинених дій.

Щодо вимог про зобов`язання продовжити термін дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що розглядається, повноваження щодо продовження дії дозволу на розміщення реклами чи надання мотивованої відмови у його продовженні, регламентовано Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", Рішенням №1015 від 10.04.2011 року Про затвердження Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Миколаєві, та Типовими правилами, якими визначені умови, за яких орган відмовляє у продовженні дії зазначеного дозволу.

У разі, якщо такі умови відсутні, орган повинен продовжити дію такого дозволу. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - продовжити дію відповідного дозволу або відмовити в його продовженні. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Таким чином, оскільки оскаржені рішення і дії є необґрунтованими і невмотивованими, але наявними у справі доказами не підтверджено їх безпідставності, єдиним можливим варіантом захисту прав позивача, який може обрати у даному випадку суд, являється покладення на відповідача обов`язку продовжити Рекламному агентству "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю строк дії 21 дозволу на розміщення зовнішньої реклами №№1825/1, 1824/5, 1825/6, 1825/7, 1825/8, 1825/16, 1825/25, 1825/26, 1825/29, 1825/36, 1825/42, 1825/44, 1825/45, 1825/46, 1825/51, 1825/55, 1825/56, 1825/57, 1825/59, 1825/64, 1825/66 на 5 (п`ять) років з урахуванням викладених у цьому рішенні висновків суду.

При цьому правових підстав для відмови у продовжені дії дозволів, що узгоджуються з ч. 5 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", відповідачем не наведено, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Слід зауважити, що згідно з позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, «мовчазна згода», як правило, виявляється у бездіяльності.

Суд відзначає, що листами від 18.12.2019 № 17-2902 та від 15.01.2020 № 17-5120 відповідач надіслав відмову у продовженні строку дії дозволів, що виключає можливість застосування наслідків «мовчазної згоди». При цьому, посилання на порушення строків розгляду звернень позивача не беруться судом до уваги, оскільки на момент звернення з даним позовом до суду такі рішення відповідача вже існували та порушення строку розгляду не є тотожнім відсутності рішення взагалі.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про доведеність позивачем заявлених вимог та необхідності задоволення адміністративного позову .

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Рекламного агентства "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32-г, оф. 249, код ЄДРПОУ 32641143) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради стосовно відмови Рекламному агентству "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю в продовженні строку дії 21 дозволу на розміщення зовнішньої реклами №№1825/1, 1824/5, 1825/6, 1825/7, 1825/8, 1825/16, 1825/25, 1825/26, 1825/29, 1825/36, 1825/42, 1825/44, 1825/45, 1825/46, 1825/51, 1825/55, 1825/56, 1825/57, 1825/59, 1825/64, 1825/66.

3. Зобов`язати Департамент архітектури та містобудування Миколаївської міської ради продовжити Рекламному агентству "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю строк дії 21 дозволу на розміщення зовнішньої реклами №№1825/1, 1824/5, 1825/6, 1825/7, 1825/8, 1825/16, 1825/25, 1825/26, 1825/29, 1825/36, 1825/42, 1825/44, 1825/45, 1825/46, 1825/51, 1825/55, 1825/56, 1825/57, 1825/59, 1825/64, 1825/66 на 5 (п`ять) років.

4. Стягнути на користь Рекламного агентства "Стар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 32-г, оф. 249, код ЄДРПОУ 32641143) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4 204,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код ЄДРПОУ 02498754).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа