Рішення № 100557656, 18.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2021 року 12:02 № 640/129/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., при секретарі судових засідань Левкович А.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом юридичної особи - резидента Республіки Кіпр ALDOZA INVESTMENTS

LIMITED (НЕ319315, 332 Агіу Андреа Стріт, Патріш Чемберс, 3035, Лімасол,

Кіпр)

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

(04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 73)

третя особа Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» (03087, м.

Київ, вул. Єреванська, 1)

за участю Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15)

про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправною та скасування

постанови,-

за участю сторін:

представника позивача - Ляшенко С.В.,

представника відповідача - Юлдашева Ю.М.,

представника третьої особи - Яців О.Р.,

представника прокуратури - Косенко Д.В.,

В С Т А Н О В И В:

Юридична особа - резидент Республіки Кіпр ALDOZA INVESTMENTS LIMITED звернулась до суду з позовом у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № 56422704 - Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима Івана Сергійовича у вигляді неповернення виконавчого листа №3 Соснівського районного суду міста Черкаси від 21.08.2017 у справі №712/9154/17, що виданий 28.11.2017, без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, з огляду на пропущений строк пред`явлення до виконання, - та зобов`язати державного виконавця, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження №56422704, повернути виконавчий лист №3 Соснівського районного суду міста Черкаси від 21.08.2017 у справі №712/9154/17, що виданий 28.11.2017 про застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави 1 207 280 облігацій внутрішньої державної позики України (код № НОМЕР_1) загальною вартістю 1 207 280 000,00 (один мільярд двісті сім мільйонів двісті вісімдесят тисяч, 00 коп.) які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 компанії ALDOZA INVESTMENTS LIMITED у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478 - стягувачу протягом трьох робочих днів з дня отримання рішення суду;

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2018 по виконавчому провадженню № 56422704, яка прийнята державним виконавцем, у провадженні якого перебуває виконавче провадження № 56422704 - Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом Іваном Сергійовичем на виконання виконавчого листа № 3 Соснівського районного суду міста Черкаси від 21.08.2017 у справі №712/9154/17, що виданий 28.11.2017 про застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави 1 207 280 облігацій внутрішньої державної позики України (код № НОМЕР_1) загальною вартістю 1 207 280 000,00 (один мільярд двісті сім мільйонів двісті вісімдесят тисяч, 00 кой.) які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 компанії ALDOZA INVESTMENTS LIMITED у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478.

Заявлені позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що виконавчий лист пред`явлено до виконання із пропуском встановленого законом строку пред`явлення виконавчого документа. Представник позивача просив врахувати, що по виконавчому листі уже було відкрите виконавче провадження №55384385, яке вже закінчено.

Крім того, виконавчий лист видано із порушенням вимог до його оформлення, відтак державний виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий документ стягувачеві без прийняття до виконання.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову юридичної особи - резидента Республіки Кіпр ALDOZA INVESTMENTS LIMITED відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що у цьому випадку відсутня необхідність надавати правову оцінку доводам позивача щодо протиправності, на його думку, оскаржуваних дій і постанови, оскільки, відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» право на таке оскарження мають виключно сторони і учасники виконавчого провадження, до яких позивач не належить. Крім того, суди зазначили, що позивач у спірних правовідносинах обрав невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки його порушене право виходить не з дій та/або рішень державного виконавця, а з рішення Соснівського районного суду міста Черкаси у справі №712/9154/17.

Постановою Верховного Суду від 15 грудня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 року і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Окружного адміністративного суду міста Києва.

Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що суд першої й апеляційної інстанції помилково застосували норми статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» до цих правовідносин, які не регулюють спірні правовідносини і безпідставно відмовилися надавати оцінку доводам позивача по суті його заявлених вимог, що призвело до ухвалення незаконних рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2020 року справу №640/129/19 прийнято до провадження суддею Федорчуком А.Б. та призначено до розгляду в судовому засіданні.

З наявних матеріалів справи вбачається, що у відзиві на адміністративний позов представник відповідача стверджував, що виконавчий лист №712/9154/17, виданий 28 листопада 2017 року Соснівським районним судом міста Черкаси про застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави облігацій вже перебував на виконанні у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що є відповідна відмітка на виконавчому документі у зв`язку з чим строк пред`явлення його до виконання переривався.

В ході нового розгляду даної справи представником відповідача на виконання вимог ухвали суду від 25 січня 2021 року надано копії матеріалів виконавчого провадження.

Залучений до участі у справі представник прокуратури у письмових поясненнях вказав, що підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, оскільки повноваження щодо ініціювання питання про поновлення такого строку у разі його пропуску надано саме стягувачу. Законодавством не передбачено поновлення судом цього строку за власною ініціативою. Відтак, Соснівський районний суд міста Черкаси, який розглядав справу як суд першої інстанції та до повноважень якого належить звернення виконавчого листа до виконання, дійшов висновку про можливість його повторного пред`явлення судом до виконання. При цьому, з огляду на те, що виконавчий лист повернуто на підставі пункту 6 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» доводи позивача про неможливість повторного відкриття виконавчого провадження за цим виконавчим документом, суперечать вимогам статті 37 Закону та є безпідставними.

Крім того, представник прокуратури зазначив, що позивачем належним чином не обґрунтовано які саме його законні права та інтереси порушено при винесенні оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що вироком Соснівського районного суду міста Черкаси від 21.08.2017 у справі №712/9154/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України. Також зазначеним вироком застосовано спецконфіскацію з примусовим вилученням у власність держави, зокрема, 1 207 280 облігацій внутрішньої державної позики України (код НОМЕР_1) загальною вартістю 1 207 280 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 ALDOZA INVESTMENTS LIMITED в ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478.

28 листопада 2017 року за вказаним судовим рішенням Соснівським районним судом міста Черкаси видано виконавчий лист.

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчуком К.П. від 14.12.2017 відкрито виконавче провадження ВП № 55384385 про застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави 1 207 280 облігацій внутрішньої державної позики України (код НОМЕР_1) загальною вартістю 1 207 280 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 ALDOZA INVESTMENTS LIMITED в ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478.

Також, 14.12.2017 старшим державним виконавцем Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчуком К.П. прийнято постанову про арешт майна (цінних паперів) боржника ВП №55384385, якою накладено арешт на 1 207 280 облігацій внутрішньої державної позики України (код НОМЕР_1) загальною вартістю 1 207 280 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 позивача в ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478.

У подальшому, постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Савчука К.П. від 23.01.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу, в зв`язку з відсутністю на рахунку № НОМЕР_1 компанії ALDOZA INVESTMENTS LIMITED цінних паперів, виконавчий лист повернуто стягувачу.

За результатами повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. від 18.05.2018 ВП №56422704 відкрито виконавче провадження про застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави 1 207 280 облігацій внутрішньої державної позики України (код НОМЕР_1) загальною вартістю 1 207 280 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 ALDOZA INVESTMENTS LIMITED в ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478.

Не погоджуючись з діями державного виконавця щодо неповернення виконавчого листа без прийняття до виконання та правомірністю постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2018 по виконавчому провадженню №56422704, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору по суті, суд з урахуванням висновків постанови Верховного Суду від 15 грудня 2020 року, виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Вимогами статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, виконавець зобов`язаний вживати передбачених Законом №1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

В частині тверджень позивача про пред`явлення виконавчого листа до виконання із пропуском строку, суд враховує наступне.

Так, питання строків пред`явлення виконавчих документів до виконання врегульоване статтею 12 Закону №1404-VIII.

Згідно частини 1 статті 12 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття (частина 2 статті 12 Закону №1404-VIII).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії виконавчого листа №712/9154/17, виданого 28 листопада 2017 року Соснівським районним судом м. Черкаси, боржником у даному листі значиться держава, датою набрання законної сили вироком вказано 21 вересня 2017 року, а строком пред`явлення виконавчого документа до виконання 22 грудня 2017 року.

У відповідності до відмітки на виконавчому листі, останній перебував на виконанні Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Так, з наявних в матеріалах справи копій виконавчого провадження №55384385 вбачається, що виконавчий лист №712/9154/17 пред`явлено до виконання Соснівським районним судом м. Черкаси 28 листопада 2017 року згідно супровідного листа №712/9154/17/13739 та останній надійшов до відділу виконавчої служби 13 грудня 2017 року.

Постановою старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14 грудня 2017 року відкрито виконавче провадження №55384385 з примусового виконання вищевказаного виконавчого документа.

Таким чином, при початковому зверненні з виконавчим листом до виконавця, стягувачем не було порушено строку такого звернення, передбаченого частиною 1 статті 12 Закону №1404-VIII.

Вимогами пункту 1 частини 4 статті 12 Закону №1404-VIII визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частини 5, 6 статті 12 Закону №1404-VIIІ).

23 січня 2018 року Шевченківським районним відділом державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану, копію якої разом з виконавчим документом направлено до суду.

Таким чином, днем повернення виконавчого документа є 23 січня 2018 року, а отже строк пред`явлення виконавчого документа після переривання розпочався з дня його повернення, тобто 23 січня 2018 року та тривав до 23 квітня 2018 року.

З листа Соснівського районного суду м. Черкаси №712/9154/17/3782/2018 вбачається, що виконавчі листи про конфіскацію грошових коштів та облігацій внутрішньої державної позики України, які знаходяться на рахунках у банках на користь держави по кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 направлені на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 10 травня 2018 року.

З викладеного вбачається, що виконавчий лист, виданий 28 листопада 2017 року про застосування спецконфіскації з примусовим вилученням у власність держави 271200 облігацій внутрішньої державної позиви України (код НОМЕР_2) загальною вартістю 271 200 000,00 грн., які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 компанії EROSARIA LTD у ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, після переривання строку виконавчого провадження був направлений з порушенням строку визначеного статтею 12 Закону №1404-VIII.

Відомостей про те, що стягувач звернувся із заявою про поновлення такого строку, суду відповідачем не надано.

Вимогами пункту 2 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIIІ передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, оскільки стягувачем пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, виконавчий документ відповідачем мав бути повернутий стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, як це передбачено пунктом 2 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIIІ.

У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Для визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, особа, яка вважає, що її право порушене, повинна довести існування причинного зв`язку між такою протиправною бездіяльністю та її порушеним правом. Поряд з цим, бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути визнано протиправною адміністративним судом лише в тому випадку, якщо відповідач ухиляється від вчинення дій, які входять до кола його повноважень та за умови наявності правових підстав для вчинення таких дій. Таким чином, бездіяльність - це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб`єкта владних повноважень будь-яких дій.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем прийнято до виконання виконавчий документ, строк пред`явлення якого до виконання сплив, що є підставою для повернення його стягувачу без прийняття до виконання.

При цьому, суд в даній частині вимог, які і в частині вимог щодо зобов`язання відповідача вчинити дії щодо повернення виконавчого документа стягувачу, враховує, що обраний судовий спосіб захисту повинен призводити до відновлення порушеного права особи, яка звернулась за таким захистом.

Так, наслідком задоволення в адміністративному судочинстві позовних вимог є відновлення фактично порушених прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин. Суд, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, повинен не лише вирішити позовні вимоги у відповідності до принципів верховенства права, а й обрати найбільш ефективний спосіб захисту порушеного права.

Належні способи захисту - це способи, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який дає змогу забезпечити виконання її приписів.

Водночас, наявними матеріалами справи підтверджується, що державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження від 18 травня 2018 року (ВП №56422704), в межах якого вчинялись відповідні виконавчі дії, які в судовому порядку не визнані протиправними та/або скасовані, відтак в зазначеній частині заявлені вимоги не є належним способом захисту, адже виконавчий документ на підставі пункту 2 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIIІ може бути повернутий до початку виконання, тобто до вирішення питання про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на наведене, підстави для задоволення вимог в цій частині, на думку суду, відсутні.

В частині доводів представника позивача, що виконавчий лист не відповідає вимогам Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Абзацом 1,2 частини 1 статті 4 Закону №1404-VIII встановлено, що у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Зі змісту виконавчого листа вбачається, що він складений 21 серпня 2017 року за зразком додатку 44 до п. 16.1.17 Інструкції з діловодства в місцевому загальному суді. Однак дана Інструкція втратила чинність 01 січня 2014 року.

В той же час, з норм Закону №1404-VIII вбачається, що вони не містять підстав для повернення виконавчого листа у зв`язку з невідповідністю вимогам чинної Інструкції, а виконавчий лист має містити відомості, передбачені частиною 1 статті 4 Закону №1404-VIII.

Виконавчий лист, прийнятий на підставі вироку Соснівського районного суду м. Києва від 21 серпня 2017 року (справа №712/9154/17) містить усі необхідні відомості, передбачені частиною 1 статті 4 Закону №1404-VIII.

Відтак, вищенаведені твердження позивача в даній частині не знайшли свого нормативного та документального підтвердження та відхиляються судом як необґрунтовані.

В частині вимог позивача щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження від 18 травня 2018 року №56422704, суд виходить з наступного.

Так, ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 15 лютого 2019 року змінено вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2017 року у справі № 712/9154/17 щодо ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України у зв`язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого в частині призначення покарання у вигляді спеціальної конфіскації 1207280 облігацій внутрішньої державної позики України компанії Aldoza Investment Limited та 271200 штук облігацій внутрішньої державної позики компанії EROSARIA LTD:

- виключено з резолютивної частини вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 серпня 2017 року вказівку суду про застосування спеціальної конфіскації з примусовим вилученням у власність держави Україна - 271200 облігацій внутрішньої державної позики України (код № НОМЕР_1) загальною вартістю 271200000,00 грн, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 компанії EROSARIA LTD у ПАТ "Укргазбанк", МФО 320478; - 1207280 облігацій внутрішньої державної позики України (код № НОМЕР_1) загальною вартістю 1207280000,00 грн, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 компанії Aldoza Investment Limited у ПАТ "Укргазбанк", МФО 320478;

- застосовано спеціальну конфіскацію та конфісковано шляхом примусового вилучення у власність держави Україна грошових коштів в сумі 1207280000,00 грн (вартість 1207280 облігацій внутрішньої державної позики України, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_6 Aldoza Investment Limited у ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478) та грошових коштів в сумі 271200000,00 грн (вартість 271200 облігацій внутрішньої державної позики України, які знаходяться на рахунку № НОМЕР_7 EROSARIA LTD у ПАТ "Укргазбанк", МФО 320478);

- вищевказані грошові кошти в національній валюті зарахувати до Державного бюджету України шляхом здійснення ПАТ АБ "Укргазбанк" відповідних перерахувань грошових коштів на рахунок № 31216211026007 у Печерському районі (ЄРПОУ 38004897), Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, код класифікації доходів бюджету 50080100.

В подальшому, в ході виконання грошові кошти в сумі 1 207 280 000,00 грн. списані на депозитний рахунок відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та платіжним дорученням №2256 від 25 лютого 2019 року перераховані до Державного бюджету України.

При цьому, у зв`язку із повним та фактичним виконанням виконавчого документу згідно із вироком суду, 05 березня 2019 року державним виконавцем у відповідності до вимог пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.

Крім того, правомірність прийняття вказаної постанови про закінчення виконавчого провадження підтверджено в межах адміністративної справи №640/4456/19.

Згідно із частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, судовому захисту в адміністративних судах підлягають порушені права, свободи та законні інтереси особи в публічно-правових відносинах. При цьому визначальним для вирішення питання про обґрунтованість вимог особи у розв`язанні публічно-правового спору є встановлення факту порушення відповідних прав, свобод чи інтересів такої особи.

У свою чергу, як вже зазначалось, порушення прав, свобод та інтересів особи наявне тоді, коли сталися зміни стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку в публічно-правових відносинах.

Відповідні зміни або перешкоди можуть бути створені протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Якщо відповідні рішення, дії чи бездіяльність протиправно, на думку особи, спричинили виникнення, зміни чи припинення прав та обов`язків особи (тобто є юридично значимими), особа може порушити питання про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності в судовому порядку.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або має місце інше ущемлення прав чи свобод.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

З урахуванням того, що відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України фактично була реалізована його компетенція на здійснення виконавчих дій, суд приходить до висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження є такою, що реалізована та не порушує права та інтереси позивача, а відтак задоволення вимог в цій частині не призведе до відновлення порушеного права позивача, що не узгоджується із завданням адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову в даній частині.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а згідно частини 2 цієї статті Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам у сукупності з наведеними законодавчими нормами, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову юридичної особи - резидента Республіки Кіпр ALDOZA INVESTMENTS LIMITED відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення та оскаржені у порядку, передбаченому статтями 292, 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону №2147-VIII).

Суддя А.Б. Федорчук