Рішення № 100556057, 17.09.2021, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4014/21

Провадження № 2-о/362/99/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.21 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Берковської Д.С.,

розглянувши в порядку окремого провадження без фіксування технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Васильківська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

У серпні 2021 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 проживав однією сім`єю з померлим ОСОБА_2 з 1990 року по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який є його вітчимом. Померлий ОСОБА_2 , був інвалідом ІІ групи.

Батько заявника ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Мати ОСОБА_4 , 22.01.1991 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 мати заявника ОСОБА_5 померла.

Заявник постійно проживав та піклувався про ОСОБА_2 , лікував, називав померлого батьком.

Факт проживання заявника з померлим однією сім`єю з ІНФОРМАЦІЯ_5 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджується довідкою про склад застрахованих осіб від 29.07.2021 року.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів квартиру ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в рівних частинах.

Після звернення Заявника до державного нотаріуса із документами для отримання свідоцтва про право на спадщину йому було відмолено з підстав того, що ОСОБА_2 не зазначений батьком Заявника в свідоцтві про народження, тому йому слід звернутися до суду.

У судове засідання заявник не з`явився, надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги заяви підтримав та просив про їх задоволення (а.с.41).

Заінтересована особа у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила розгляд справи проводити за її відсутності (а.с. 42).

Інших заяв та клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступного висновку.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України (далі-ЦПК), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.07.2021 року серії НОМЕР_1 (а.с. 4).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.01.2020 року серії НОМЕР_2 (а.с. 10).

Як вбачається із свідоцтва про одруження від 22.01.1991 року серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 (а.с.12).

Відповідно до Заповіту, посвідченого державним нотаріусом Пясецькою Л.М., ОСОБА_2 все належне йому майно заповів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 в рівних частинах (а.с.38).

Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі заповідачем є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 5).

Згідно до довідки від 22.07.2021 року № 5503 виданою Відділом з питань реєстрації місця проживання Васильківської міської ради зазначено, що Заявник проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_2 та похоронив його за власні кошти (а.с. 7).

Згідно до Довідки про склад зареєстрованих осіб від 29.07.2021 року № 5760 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживав однією сім`єю з померлим з ІНФОРМАЦІЯ_5 по день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 за вказаною адресою (а.с. 6).

Відповідно до копії спадкової справи № 491/02-14 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , з матеріалів якої вбачається, що 28.07.2021 року до Васильківської міської державної нотаріальної контори звернувся ОСОБА_1 із заявою на прийняття спадщини за заповітом.

Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною першою статті 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

У статті 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України ).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Так, відповідно до частин третьої і четвертої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно зі статтею 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Рішенням Конституційного Суду України від 3.06.99 року №5-рп/99, встановлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування практики у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Статтями 2, 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Таким чином особа, яка проживала разом із спадкодавцем на час його смерті без місця реєстрації має право у судовому порядку встановити факт постійного проживання із спадкодавцем на момент його смерті.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у справі № 404/2163/16-ц від 04.07.2018 року.

Встановлення відповідного юридичного факту необхідно заявнику для отримання права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Аналізуючи наведене, надані суду письмові докази у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, обставини, встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що суду надано достатньо доказів для встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 разом із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1216-1219, 1220-1221, 1268, 1270 ЦК України, ст. 3 СК України, статтями 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: Васильківська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 разом із ОСОБА_2 , яким помер ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено 22.09.2021 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко