Рішення № 100555912, 25.10.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10394/21

2-а/357/202/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Бебешко М. М. ,

при секретарі - Кравченко О. Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

03.03.2021 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення.

Обгрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що постановою поліцейського Гоменюк С.С. Білоцерківського РУП серії БАВ № 390214 від 21.08.2021 його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляд штрафу за ч.6 ст.121 КУпАП. Позивач вважає, що вказана постанова є незаконною, оскільки дане правопорушення не призвело до будь-яких наслідків, він відразу після зупинки працівниками поліції (до початку складення постанови) виявив несправності та намагався полагодити освітлення заднього номерного знаку.

Зазначав, що повертаючись додому за маршрутом Київ- с.Савенці-Київ, він неодноразово потрапляв у ями, які були малопомітні в сутінках, тому вважає, що задній номерний знак можливо тимчасово і не освітлювався, так як мало місце відходження контакту від прибору освітлення, що виникло у зв`язку з систематичним співударянням автомобіля з дорожнім покриттям, через наявність багатьох вибоїн на дорогах, які малопомітні. Оскаржувана постанова не містить посилань на будь-які докази, що підтверджують його вину у правопорушенні, за яке його притягнуто до відповідальності. Зазначав, що співробітник поліції не показав йому відео. Отже, не врахував всіх обставин справи притягнув його до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого він умисно не вчиняв, чим порушив його права, оскільки можна було б зробити усне попередження, оскільки він не міг передбачити, що у нього відійде контакт та не буде горіти підсвідка номерного знаку.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд скасувати постанову серії БАВ № 390214 від 21.08.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. за ч.6 ст.121 КУпАП.

Ухвалою суду від 20.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи. Запропоновано відповідачу подати до суду матеріали адміністративної справи на підставі яких винесено постанову серії БАВ № 390214 від 21.08.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 та належним чином завірену копію оскаржуваної постанови.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі позивач отримав 25.09.2021. Відповідач, ухвалу про відкриття провадження справи у справі та позовну заяву з доданими до неї документами отримав 24.09.2021.

Враховуючи, що учасники справи будучи належним чином повідомленні про розгляд справи, із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не зверталися, відзив на позов у встановленні судом строки на адресу суду не надходив, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, на підставі наявних у справі доказів.

В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

21.08.2021 поліцейським СРПП ВП Білоцерківського районного управління поліції капралом поліції Гоменюк С.С. винесено постанову якою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення - штраф у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 21.08.2021 о 20 год. 40 хв. в м.Узин по вул.Заводська, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai Tucson», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, чим порушив п.п.2.9 (в) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.121 КУпАП.

Вказана постанова не містить відомостей про долучення до постанови будь-яких доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Частиною 1 статті 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.2.9 (в) ПДР України - водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що, в тому числі неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до ч.6 ст.121 КУпАП - керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 24 КУпАП передбачено, що аа вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення; 5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання); позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; 5-1) громадські роботи; 6) виправні роботи; 6-1) суспільно корисні роботи; 7) адміністративний арешт; 8) арешт з утриманням на гауптвахті.

Законами України може бути встановлено й інші, крім зазначених у цій статті, види адміністративних стягнень.

Статтею 33 КУпАП передбачено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Позивач оскаржив постанову шляхом подачі адміністративного позову мотивуючи його тим, що керуючи транспортним засобом він дійсно порушив Правила дорожнього руху, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, однак дане порушення не призвело до будь-яких наслідків, суспільної небезпечності не становить, вчинене з необережності, а відразу після зупинки працівниками поліції (до початку складання постанови) виявив та намагався полагодити освітлення заднього номерного знаку. Тому вважає, що орган уповноважений вирішувати справу, міг звільнити його від адміністративної відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст.10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною четвертою статті 159 КАС України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Отже, судом встановлено, що позивачем не заперечується факт вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.6 ст.121 КУпАП, при цьому відповідачем ні відзив на позов, ні жодних належних і допустимих доказів на спростування викладених у позовній заяві доводів позивача, правомірності винесення оскаржуваної у цій справі постанови відповідач суду не надав.

Ст.22 КУпАП визначено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Частиною 2 ст.9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому відповідно до статті 222 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною другою статті 122 КУпАП, розглядають органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, за своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема на підставі частини шостою статті 121 КУпАП, є виключною компетенцією уповноваженого органу, в цьому випадку - працівників органів і підрозділів Національної поліції.

Суд вважає, що рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято з порушенням вимог ст. 2 КАС України, оскільки вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення не призвело до негативних наслідків, тому враховуючи визнання вини останнім та характер вчиненого адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне скасувати постанову серії БАВ № 90214 від21.08.2021 та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), для вирішення питання щодо звільнення особи від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн. згідно квитанції № 0.0.2264859935.1 від 14.09.2021 року, тому вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області.

Керуючись ст.2, 6, 9, 77, 139, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності- задовольнити частково.

Скасувати постанову серії БАВ № 390214 від 21.08.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.6 ст.121 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), а саме до Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (код ЄДРПОУ 40108616, місцезнаходження: Володимирська,15, м.Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 454,00 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Білоцерківське районне управління поліції Головне управління Національної поліції в Київській області. Місцезнаходження: вул.Привокзальна, 3, м.Біла Церква, Київська обл., 09100.

СуддяМ. М. Бебешко