Рішення № 100555155, 25.10.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/2086/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №2347942/2269325470 від 27.01.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 20.11.2020 року, № 2347941/2269325470 від 27.01.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 03.12.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправними рішення комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 6440/2269325470/2 від 09.02.2021 року, № 6461/2269325470/2 від 09.02.2021 року про залишення скарг на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних без задоволення;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 20.11.2020 року, №1 від 03.12.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, в порядку встановленому чинним законодавством.

- стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області та Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені судові витрати у сумі 6540,00 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в ПАТ "КРЕДОБАНК", МФО 325365, код 2269325470.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що відмова в реєстрації податкових накладних є протиправною, оскільки господарські операції, за наслідком яких вони складені, були реальними та надавали право контрагенту за їх рахунок формувати податковий кредит по ПДВ. Реальність наданих послуг позивач підтверджує копіями виставлених рахунків, видаткових накладних та товарно-транспортних накладних. У зв`язку з цим, позивач вказував, що у відповідача були відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації таких податкових накладних.

Крім того вважає, що жодних норм податкового законодавства останній не порушив, у зв`язку із чим відсутні підстави для відмови в реєстрації податкових накладних. А спірними рішеннями порушено його права та інтереси. Комісією ГУ ДПС у Чернівецькій області та Комісією ДПС України не враховано надані відповідно до норм законодавства пояснення та документи при винесенні оскаржуваних рішень. До того ж сукупність первинних документів, наданих позивачем, не дають підстав для сумніву щодо дійсності укладання між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальність "ВУД ІНДАСТРІС" договору поставки від 26.10.2020 року, на виконання вимог якого складені спірні податкові накладні.

2. Відповідач - представник Головного управління ДПС в Чернівецькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтуваннях якого заперечив щодо задоволення позивних вимог, з огляду на наступне.

Зазначив, що на підтвердження реальності господарських операцій, за наслідком яких складено податкові накладні позивачем не надано усіх необхідних документів для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, зокрема не надано документальних підтверджень факту оплати реалізованого товару покупцем, відповідно і неможливо встановити реальність проведеної господарської операції.

Відтак, відповідач вказує, що рішення, якими відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, є правомірними.

3. Відповідач ДПС України, надав аналогічний за змістом відзив на адміністративний позов.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

2. Ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління ДПС у Чернівецькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

3. Ухвалою суду допущено заміну відповідача - з Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ: 43143196) на його правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, як відокремлений підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ: ВП 44057187).

4. Ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотання відповідача, про залишення адміністративного позову без розгляду.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_2 ) є фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована 13.09.2012 року з основним видом діяльності - 16.21 "Виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону", та являється платником єдиного податку за ставкою 3%.

2. Позивачем на виконання вимог договору поставки від 26.10.2020 року з покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю "ВУД ІНДАСТРІС" (код ЄДРПОУ:38729123), виписані податкові накладні на постачання лісопродукції, зокрема: № 1 від 20.11.2020 року на суму 68059,50 грн (сума ПДВ - 11343,25 грн), № 1 від 03.12.2020 року на суму 67498,50 грн. (сума ПДВ - 11249,75 грн)

3. Відповідно до квитанцій від 15.12.2020 року та 30.12.2020 року автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України, позивачеві повідомлено, що реєстрація податкових накладних № 1 від 20.11.2020 року та № 1 від 03.12.2020 року зупинена з посиланням на п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки позивач відповідає п. 8 "Критеріїв ризиковості платника податків". Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

4. 26.01.2021 року позивачем по кожній податковій накладній засобами електронного зв`язку надіслано до ГУ ДПС в Чернівецькій області пояснення та пакет документів, в підтвердження реальності господарських операцій з постачання товарів, зокрема, щодо податкової накладній №1 від 20.11.2020 року: - інформацію про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ; договір позички нерухомого майна від 02.04.2019 р.; - договір оренди від 14.01.2020 р.; видаткова накладна №8 від 20.11.2020 р.; товарно-транспортна накладна №96 від 20.11.2020 р. та відомості про вантаж (переадресування вантажу); обороти рахунку 361 за 2020 рік; акт звіряння взаємних розрахунків за листопад 2020 р. - грудень 2020 р. (з покупцем); договір поставки від 26.10.2020 р.; видаткова накладна №96 від 20.11.2020 р.; товарно-транспортна накладна №96 від 20.11.2020 р. та відомості про вантаж; платіжне доручення №602 від 27.11.2020 р.; акт звіряння взаємних розрахунків за листопад 2020 р. - грудень 2020 р. постачальником.; обороти рахунку 631 за 2020 рік.; договір №03 від 02.01.2020 р.; банківська виписка за листопад 2020 р.; обороти рахунку 311 за листопад 2020 року; обороти рахунку 10 за листопад 2020 року.

Щодо документів по податковій накладній №1 від 03.12.2020 року: інформація про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ; договір позички нерухомого майна від 02.04.2019 р. договір оренди від 14.01.2020 р. видаткову накладну №10 від 03.12.2020 р.; товарно -транспортна накладна №121 від 03.12.2020 р. та відомості щодо (переадресування вантажу); обороти рахунку 361 за 2020 рік; акт звіряння взаємних розрахунків за листопад 2020 р. - грудень 2020 р. (з покупцем); договір поставки від 26.10.2020 р.; видаткову накладну № 121 від 03.12.2020 року; товарну - транспортну накладну № 121 від 03.12.2020 року та відомості про вантаж; платіжне доручення № 609 від 16.12.2020 р.; акт звіряння взаємних розрахунків за листопад 2020 р.- грудень 2020 р. (з постачальником); обороти рахунків 631 за 2020 р.; договір № 03 від 02.01.2020 р.; банківську виписку за грудень 2020 р.; обороти рахунків 311 за грудень 2020 р.; обороти рахунку 10 за грудень 2020 року.

5. Рішеннями Комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області відмовлено позивачеві в реєстрації податкових накладних в ЄРПН: рішення № 2347942/2269325470 від 27.01.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 20.11.2020 року, рішення № 2347941/2269325470 ВІД27.01.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 03.12.2020 року, у зв`язку із не наданням первинних документів, що підтверджують оплату покупцем продукції.

6. Крім того, відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що лісопродукцію бук, позивачем придбано у постачальника ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідно до договору №03 від 02.01.2020 р., товар отримано на підставі видаткових накладних № 96 від 20.11.2020 року № 121 від 03.12.2020 року.

Перевезення вантажу здійснено перевізником постачальника ФОП ОСОБА_2 (ТОВ "ТРАНС ЗАХІД"), згідно товарно-транспортних накладних №96 від 20.11. 2020 р. та №121 від 03.12.2020 р., оплата за товар відбулася 27.11.2020 року згідно платіжного доручення №602 та 16.12.2020 р. згідно платіжного доручення №609.

Згідно акту звіряння взаємних розрахунків за листопад 2020 р. - грудень 2020 р. (з покупцем), станом на 31.12.2020 року заборгованість ТОВ "ВУДІНДАСТРІС" перед позивачем складала 135557,20 грн.

7. Відповідно до банківської виписки ТОВ "ВУДІНДАСТРІС" здійснив оплату за товар 01.02.2021 року.

8. Позивачем 03.02.2021 року подано до Комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, скарги на Рішення Комісії ГУ ДПС у Чернівецькій області та додано первинні документи, що підтверджують факт та обставини господарської операції, по факту реалізації яких було видано податкові накладні.

9. За результатами розгляду скарг та поданих позивачем документів Комісією ГУ ДПС у Чернівецькій області 09.02.2021 року прийнято рішення яким залишено скарги без задоволення. У рішеннях зазначено, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних є "ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних".

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

3. Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

4. Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкові накладні: № 1 від 20.12.2020 року, №1 від 03.12.2020 року та надіслано їх до ЄРПН.

Проте, реєстрація зазначених податкових накладних зупинена контролюючим органом з посиланням на те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає Критеріям ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

6. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2)критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п.11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

7. Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних слугувало те, що платник податків відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З огляду на встановлені судом обставини, вбачається, що в порушення норм п. 11 Порядку № 1165, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Доказів направлення позивачу відповідного рішення про включення його до переліку ризикових не надано, як і не надано протоколу проведення засідання комісії регіонального рівня з вказаного питання та прийняття відповідного рішення.

Критерій, зазначений у п.8 додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач посилається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.

Крім того, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Натомість, на не надання певних документів податковий орган посилається у відзиві на позов, що є необґрунтованим з точки зору правової визначеності, позаяк на такі документи відсутні посилання у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних.

Таким чином, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин.

8. Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) і строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної.

Тобто, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено.

В іншому випадку, така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

9. З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентами господарських зобов`язань.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

10. Разом з цим, при вирішенні даної адміністративної справи суд враховує, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних у спірному рішеннях зазначено ненадання платником податків, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, зокрема первинних документів, що підтверджують оплату покупцем продукції.

Водночас судом встановлено, що податкові накладні складені за наслідком господарської операції на підставі Договору поставки від 26.10.2020 року. При цьому, за умовами Договору, Покупець здійснює оплату на протязі 7 днів після виконання умов постачання. Оплата за товар відбулася 27.11.2020 року згідно платіжного доручення №602 та 16.12.2020 р. згідно платіжного доручення №609.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, суд враховує, що у квитанціях про зупинення реєстрації таких податкових накладних не було зазначено вичерпний перелік документів, необхідних для їх реєстрації. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів, рішення, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних та наявності документів, якими підтверджено реальність господарських операцій, не відповідають критерію обґрунтованості.

Окрім того, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, відповідач не мав правових підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, а відтак суд дійшов до висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН прийняті не у спосіб визначений законом, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

11. Що стосується вимоги позивача про покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення КАС України, суд приходить висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

З огляду на протиправність оскаржуваних рішень відповідача, а також те, що вказаними рішеннями порушено права і інтереси позивача, вимоги зобов`язального характеру також підлягають задоволенню.

12. Щодо вимоги визнати протиправними та скасувати рішення за результатами розгляду скарг щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , суд зазначає наступне.

Так, відповідно до приписів підпункту 56.1, 56.2 та 56.10 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що законодавцем чітко закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги до суду.

Проте, суд звертає увагу на те, що саме право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту, можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України, платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Суд вважає, що рішення за результатами розгляду скарг на спірні рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача у шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а відтак безпосередньо не порушує права та інтереси позивача.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі від 11 червня 2019 року №826/45/18 (№К/9901/8555/19), постанові Верховного Суду у справі від 24 червня 2019 року №813/5256/13-а (№К/9901/8233/18).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовна вимога щодо визнання протиправними та скасування рішень за результатами розгляду скарги на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 6440/2269325470/2 від 09.02.2021 року та № 6461/2269325470/2 від 09.02.2021 року задоволенню не підлягає.

13. Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

14. Підсумовуючи наведене, суд погоджується з мотивами і аргументами, на які посилався позивач, оскільки досліджений судом перелік доказів повністю спростовує позицію відповідача, відтак, адміністративний позов слід задовольнити частково, виходячи з висновків суду наведених вище.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

За наслідками розгляду справи судом, позов задоволено частково, а саме відмовлено - в частині немайнової вимоги, за яку сплачено судовий збір в розмірі 2270грн.

Відтак, відшкодуванню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог підлягає сума судового збору, що становить 2270 грн. (4540грн.-2270грн.)

2. В ході судового розгляду справи встановлено, що комісією Головного управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області прийнято спірні рішення. При цьому, обов`язок в реєстрації податкових накладних покладено на Державну податкову службу України, а тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 2270,00 грн слід стягнути на користь позивача з відповідача 1 та відповідача 2 пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань вказаних суб`єктів владних повноважень, з розрахунку (2270,00: 2)

3. Крім того, представником позивача в змісті позовної заяви заявлено клопотання, про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн.

Разом з тим, представник відповідача подав до суду клопотання про відмову в задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого зазначив, що сума гонорару 2000,00 грн за надання правничої допомоги є необґрунтованою та не підтвердженою.

Розглянувши заявлені клопотання та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що до заяви на підтвердження зазначених витрат адвокатом додано: договір про надання правової допомоги № 1/05/21 від 05.05.2021 року, ордер серії СЕ №1022945, розрахункову квитанцію № 1/05/21 від 06.05.2021 року.

Перевіривши доводи учасників справи про стягнення судових витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частин 1, 7 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано: договір про надання правової допомоги та , розрахункову квитанцію в сумі 2000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання - передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Перевіривши докази, надані на підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема, на предмет реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також відповідності критерію розумності їхнього розміру, суд зазначає, що такі витрати є обґрунтованими. При цьому, суд вважає безпідставними аргументи представника відповідача, щодо необґрунтованості витрат на професійну допомогу в сумі 2000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейсько Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити повністю з підстав наведених вище, та стягнути вказану суму витрат (2000,00 грн) пропорційно з двох відповідачів.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, Державної податкової служби України - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Чернівецькій області № 2347942/2269325470 від 27.01.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 20.11.2020 року, № 2347941/2269325470 від 27.01.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 03.12.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні №1 від 20.11.2020 року, №1 від 03.12.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Стягнути пропорційно на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області у сумі 1135,00 грн. та Державної податкової служби України у сумі 1135,00 грн.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6.Клопотання представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , про стягнення витрат на правничу допомогу - задовольнити повністю.

7. Стягнути пропорційно на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області у сумі 1000,00 грн. та Державної податкової служби України у сумі 1000,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 44057187_.

Відповідач - ДПС України (м.Київ, Львівська пл. 8, код ЄДРПОУ: 43005393).

Суддя О.В. Боднарюк