Рішення № 100554934, 13.10.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2021 року справа № 580/3904/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білоноженко М.А.

за участю:

секретаря судового засідання – Хіврич В.В.,

представника позивача - Шульжука Т.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ТОВ "ЕНДЖИСІ-ЕНЕРДЖІ" до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування ППР,

ВСТАНОВИВ:

14.06.2021р. до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось ТОВ "ЕНДЖИСІ-ЕНЕРДЖІ" (далі – позивач) до Головне управління ДПС у Черкаській област (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасування ППР Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.04.2021р. №0025581805.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуваним ППР, прийнятим на підставі акта перевірки від 26.02.2021 року №1376/23-00-18-0507/42740593, за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до позивача застосовано штраф у розмірі 2 287 436,18 грн. Представником позивача зазначено, що 18.01.2019р. робочою групою з організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість ГУ ДФС у Черкаській області, з метою унеможливлення використання сторонніми особами посиленого сертифікату відкритого ключа ЄЦП та відповідно недопущення втрат бюджету, прийнято рішення №3 про тимчасове призупинення договору про визнання електронних документів ТОВ «Енджисі-Енерджі». Позивач неодноразово звертався до відповідача із запитами про поновлення дії договору, однак поновити дію договору не вдалося. Вказано, зокрема, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2019р. у справі № 580/840/19, дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо одностороннього зупинення з 18.01.2019р. договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №2325001 визнано протиправними. Позивачем вказано, що тимчасове призупинення дії договору про визнання електронних документів з 18.01.2019 року та по 26.04.2019 року призвело до того, що позивач не зміг технічно своєчасно подати на реєстрацію та зареєструвати ПН №1 від 05.02.2019 року, ПН №2 від 14.02.2019 року, ПН №3 від 20.02.2019 року та ПН №4 від 26.02.2019 року. Наявність вказаного рішення суду підтверджує протиправність дій ГУ ДФС у Черкаській області, які і призвели до порушення Позивачем граничних строків реєстрації ПН.

Крім того, звернуто увагу, що обов`язковою умовою виконання вимог Податкового кодексу України в частині реєстрації податкових накладних (на момент їх реєстрації) є наявність договору про визнання електронних документів, укладеного між платником податків та контролюючим органом. Відповідно до пункту 10 Порядку № 557 (у редакції на момент дії даної норми) автоматизована перевірка електронного документа включає перевірку дії Договору. Також вказано, що протокольним рішенням від 26.04.2019р. №19 робочої групи ГУ ДФС у Черкаській області поновлено дію договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №2325001. Позивач, у свою чергу, не очікуючи на рішення суду, здійснив реєстрацію вищевказаних податкових накладних при першій можливості після поновлення Договору, а саме: 03.05.2019 року.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 08.07.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

03.08.2021р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, зазначивши, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу. У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН і вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк встановлений цією статтею.

Звернуто увагу, що вказані податкові накладні №2, 1, 4, 3 подані позивачем на реєстрацію лише 03.05.2019, тобто з порушенням строків встановлених ПК України. До 03.05.2019 товариством не робилися спроби їх реєстрації, що не заперечується позивачем. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі №580/839/19, не звільняло відповідача від обов`язку здійснення дій спрямованих на реєстрацію вказаних податкових накладних у межах граничних термінів. Натомість позивачем не було вжито всі залежні від нього дії щодо надання (надіслання) податкових накладних для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений статтею 201 ПК України, а тому у контролюючого органу були наявні правові підстави для застосування до товариства відповідних штрафних санкцій.

15.09.2021р. позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зокрема вказано, що Положеннями пп. 5, 12, 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 визначено, що податкова процедура реєстрації податкової накладної у ЄРПН та прийняття рішення про реєстрацію або не реєстрацію податкової накладної передбачає перевірку виконання окремих критеріїв, зокрема, але не виключно, дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обмін електронними документами з контролюючими органами. Тобто при невиконанні хоча б однієї з умов реєстрації податкових накладних, передбачених п. 12 Порядку № 1246, відповідна податкова накладна не буде зареєстрована у ЄРПН. При цьому, саме дійсний та укладений Договір про взаємне визнання електронних документів є правовою основою для обміну електронною документацію між платником та податковим органом. Тобто обов`язковою умовою виконання вимог Податкового кодексу України в частині реєстрації податкових накладних (на момент їх реєстрації) є наявність дійсного на момент складення та реєстрації податкової накладної договору про визнання електронних документів, укладеного між платником податків та контролюючим органом. Повторно наголошено, що позивач не мав можливості для дотримання правил реєстрації податкових накладних, оскільки технічна умова для проходження реєстрації у вигляді дійсного договору про визнання електронних документів не могла бути виконана через протиправні дії самого податкового органу, а вжиті Платником заходи у вигляді численних звернень до контролюючого органу та наявність рішень адміністративних судів у справі № 580/840/19 вказує на те, що ТОВ «Енджисі-Енерджі» здійснило достатні дії для відновлення своїх порушених прав як платника податку на додану вартість для забезпечення собі можливості реєстрації податкових накладних. Вказана обставина протиправних дій ГУ ДПС у Черкаській області, що встановлено рішен

В підготовчому засіданні 22.09.2021р. замінено відповідача на належного - Головне управління ДПС у Черкаській області (код ЄДРПОУ — 44131663), закрито підготовче провадження та призначено дату судового розгляду справи по суті.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позов.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 26.02.2021р. Головним управлінням ДПС у Черкаській області була проведена камеральна перевірка ТОВ "ЕНДЖИСІ-ЕНЕРДЖІ" з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що складено акт №1376/23-00-18-0507/42740593.

Висновками акту перевірки встановлено, що позивачем несвоєчасно зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування, в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушив вимоги ст.201.10 ст.201 ПК України, а саме:

- ПН/РК №2 від 14.02.2019р. (граничний строк реєстрації - 28.02.2019р.) - зареєстровано - 03.05.2019р. - 64 днів затримки;

- ПН/РК №1 від 05.02.2019р. (граничний строк реєстрації - 28.02.2019р.) - зареєстровано - 03.05.2019р. - 64 днів затримки;

- ПН/РК №4 від 26.02.2019р. (граничний строк реєстрації - 15.03.2019р.) - зареєстровано - 03.05.2019р. - 49 днів затримки;

- ПН/РК №3 від 20.02.2019р. (граничний строк реєстрації - 15.03.2019р.) - зареєстровано - 03.05.2019р. - 49 днів затримки;

Сума штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію склала 2 287 436,18 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Черкаській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.04.2021р. №0025581805, яким до позивача застосовано штраф за порушення термінів реєстрації податкових накладних на загальну суму 2 287 436,18 грн.

Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду, за захистом порушених прав та інтересів зі сторони суб`єкта владних повноважень.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Статтею 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; надають інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Обов`язком платника, згідно пункту 16.1.3 статті 16 ПК України, є: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпункту 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Згідно зі статтею 14 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Податковий документ у електронному вигляді – податкова звітність, реєстри отриманих та виданих податкових накладних з ПДВ та інші звітні податкові документи, інформація у яких зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді – електронний документ, що формується програмним забезпеченням контролюючого органів та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС; пункт 7.1 – платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення; пункт 8 – оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних.

Відповідно до абз. 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (абз. 1 п. 75.1.1 ст. 75 ПК України).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абз. 2 п. 75.1.1 ст. 75 ПК України).

Згідно абз. 1 п. 76.1 ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (абз. 2 п. 76.1 ст. 76 ПК України).

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.

Як зазначалось вище, підставою проведення камеральної перевірки є зокрема своєчасність реєстрації платним податків податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацами третім та четвертим пункту 201.10 статті 201 ПК України податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до підпункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення відповідальності до платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі: 10 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно п. 2 Порядку №1246 (в редакції чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) терміни вживаються у такому значенні: податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації; операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Відповідно п. 3 Порядку №1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

У відповідності до пунктів 4 та 5 вказаного Порядку, до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 10, 11 Порядку №1246, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Постачальник (продавець), що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Після складення отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента податкової накладної у випадках, визначених Кодексом, накладення електронного цифрового підпису здійснюється у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

Після складення розрахунку коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), та накладення на нього постачальником (продавцем) електронного цифрового підпису відповідно до абзаців першого - шостого цього пункту такий розрахунок коригування надсилається для реєстрації отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Пунктами 12 та 13 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктами 14 та 15 Порядку №1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Реєстру щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (пункт 25 Порядку №1246).

Таким чином, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг, якому кореспондує обов`язок ДФС, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо протягом операційного дня платнику податків не надіслано квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Як встановлено вище судом Актом перевірки №1376/23-00-18-0507/42740593 встановлено, що позивачем несвоєчасно зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування, в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушив вимоги ст.201.10 ст.201 ПК України, а саме: ПН/РК №2 від 14.02.2019р. (граничний строк реєстрації - 28.02.2019р.) - зареєстровано - 03.05.2019р. - 64 днів затримки; ПН/РК №1 від 05.02.2019р. (граничний строк реєстрації - 28.02.2019р.) - зареєстровано - 03.05.2019р. - 64 днів затримки; ПН/РК №4 від 26.02.2019р. (граничний строк реєстрації - 15.03.2019р.) - зареєстровано - 03.05.2019р. - 49 днів затримки; ПН/РК №3 від 20.02.2019р. (граничний строк реєстрації - 15.03.2019р.) - зареєстровано - 03.05.2019р. - 49 днів затримки.

Оскаржуючи спірне податкове повідомлення-рішення позивач зазначив, що 30.11.2017р. між Черкаською ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області (Канівське відділення) з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНДЖИСІ-ЕНЕРДЖІ" з іншої сторони, укладено договір про визнання електронних документів №2325001, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу. Однак Рішенням №3 засідання робочої групи Головного управління ДФС у Черкаській області з організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість від 18.01.2019 тимчасово призупинено дію договору про визнання електронних документів ТОВ "ЕНДЖИСІ-ЕНЕРДЖІ", в зв`язку з відсутністю платника за місцезнаходженням, на підставі довідки оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області від 16.01.2019р.

Позивач вказав, що Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2019р. у справі №580/840/19, яке набрало законної сили 07.08.2019р. визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо одностороннього зупинення з 18.01.2019 договору про визнання електронних документів від 30.11.2017р. № 2325001. При цьому, протокольним рішенням від 26.04.2019р. №19 робочої групи ГУ ДФС у Черкаській області поновлено дію договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №2325001. Позивач зазначає, що, у свою чергу, не очікуючи на рішення суду, здійснив реєстрацію вищевказаних податкових накладних при першій можливості після поновлення Договору, а саме: 03.05.2019 року. В свою чергу, тимчасове призупинення дії договору про визнання електронних документів з 18.01.2019 року по 26.04.2019 року призвело до того, що позивач не зміг технічно своєчасно подати на реєстрацію та зареєструвати ПН №1 від 05.02.2019 року, ПН №2 від 14.02.2019 року, ПН №3 від 20.02.2019 року та ПН №4 від 26.02.2019 року

Надавши оцінку вказаним посиланням позивача, суд зазначає, що як свідчать матеріали справи та не заперечується позивачем, вказані податкові накладні №1 від 05.02.2019 року, №2 від 14.02.2019 року, №3 від 20.02.2019 року та №4 від 26.02.2019 року подані позивачем на реєстрацію лише 03.05.2019, тобто з порушенням строків встановлених ПК України.

Посилання позивача на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.06.2019р. у справі №580/840/19, суд вважає необгрунтованими, оскільки вказане рішення не звільняло відповідача від обов`язку здійснення дій спрямованих на реєстрацію вказаних податкових накладних у межах граничних термінів.

Окрім того, суд зазначає, що позивачем не було вжито всі залежні від нього дії щодо надання (надіслання) податкових накладних для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений статтею 201 ПК України, а тому у контролюючого органу були наявні правові підстави для застосування до товариства відповідних штрафних санкцій.

Судом також враховано, що аналогічні обставини застосування штрафних санкцій слугували предметом перевірки на їх правомірність в межах справи №580/6015/20.

Доводи позивача, що обов`язковою умовою виконання вимог Податкового кодексу України в частині реєстрації податкових накладних є наявність договору про визнання електронних документів, укладеного між платником податків та контролюючим органом могли б бути прийняті судом в разі здійснення позивачем дій направлених на надання (надіслання) податкових накладних для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений статтею 201 ПК України, за наслідками яких реєстрацію було б зупинено/ відмовлено в реєстрації згідно приписів Порядку №1246.

Разом з тим, жодних дій, залежних від позивача, щодо надання (надіслання) податкових накладних для реєстрації в ЄРПН у строк, встановлений статтею 201 ПК України позивачем вчинено не було, у зв`язку із чим вказані доводи суд вважає безпідставними.

Стосовно доводів позивача, що допущення позивачем порушення вимог ПК України, стало наслідком протиправності дій контролюючого органу, що встановлено рішенням суду у справі №580/840/19, та є умовою звільнення від фінансової відповідальності, передбаченою пп. 112.8.4 п. 112.8 ст. 112 ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 112.8.4 п. 112.8 ст. 112 ПК України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є, зокрема, вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів.

Разом з тим, суд зазначає, що вказане положення пп. 112.8.4 п. 112.8 ст. 112 ПК України включено до ст. 112 ПК України згідно Закону України №466-IX від 16.01.2020р., які набули чинності з 01.01.2021 року, відтак не може бути застосовано в якості підстави для звільнення від відповідальності у спірних правовідносинах, щодо порушення позивачем вимог ПК України у 2019 році.

При цьому, згідно п.112.1 ст. 112 ПК України (у редакції з 01.01.2021р.), особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

З урахуванням зазначеного, посилання позивача на пп. 112.8.4 п. 112.8 ст. 112 ПК України суд також вважає необгрунтованими.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на що у задоволенні позову належить відмовити.

Згідно ст. 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя М.А. Білоноженко

Повний текст рішення складено 25.10.2021р.