Постанова № 1005546, 16.08.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.08.2007

Справа №2-27/7377-2007А

За позовом – Державне підприємство «Керченський судноремонтний завод», м. Керч, вул.. Кірова, 22.

До відповідача – Державна податкова інспекція в м. Керч, м. Керч, вул.. Борзенко, 40.

Про скасування другої податкової вимоги.

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – Притупенко Є. С., дор. у справі.

Сутність спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Керченської ОДПІ про скасування другої податкової вимоги Керченської МДПІ №2/180 від 12.04.2007 р.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що друга податкова вимога не відповідає нормам Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, оскільки відсутня перша податкова вимога на цю суму, що є грубим порушенням норм чинного законодавства України.

На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Ухвалою від 11.06.2007 р. суд замінив відповідача по справі на його правонаступника – ДПІ в м. Керч, ( м. Керч, вул.. Борзенко, 40 ).

В зв’язку з вказаним, позивач заявою від 02.07.2007 р. уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати другу податкову вимогу ДПІ в м. Керч №2/180 від 12.04.2007 р.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача. Відповідач з вказаним уточненням був ознайомлений.

Позивач явку представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В :

На адресу позивача було спрямовано першу податкову вимогу №1/97 в зв’язку з несплатою податкового забовязання у повному обсязі, в зв’язку з чим виник податковий борг: по земельному податку в сумі 6229,06грн. відповідно до розрахунку позивача від 31.01.2007 р. №996, і по податку не віднесеному до інших категорій в сумі 5,00 грн.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до ст.. 8 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 8.3 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” Платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

В зв’язку з вказаним, податковим керівником підприємства 12.03.2007 р.. з відома керівника позивача Кузьміна В. М.. у присутності головного бухгалтера підприємства Чеміріс Ю. С., був складений акт опису активів, на які розповсюджується право податкової застави.

Податкова застава була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 15.03.2007 р.

Судом встановлено, що в період дії першої податкової вимоги, позивачем було погашено податковий борг по податку, не віднесеного до інших категорій, а саме 28.03.2007 р., і по податку за землю - 29.03.2007 р.

Однак судом встановлено в лютому – березні 2006 р. відповідач провів планову комплексну перевірку дотримання позивачем по справі вимог податкового і валютного законодавства за період з 01.10.2004 р. по 31.12.2005 р.

По результатам перевірки було складено акт №416\23-1/01124997 від 15.03.2006 р.

На підставі вказаного акту перевірки було винесено рішення №0000262200/3 від 09.09.2006 р. про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій в сумі 340 грн. за надання недостовірних відомостей при наданні декларації про наявність валютних цінностей за кордоном, а також рішення №0000272200/3 від 09.09.2006 р., відповідно до якого у відношенні позивача було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 373716,65 грн.

Відповідно до п. п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

З урахуванням вказаної норми, позивач по справі звернувся з позовом до господарського суду АР Крим про визнання нечинними рішення №0000262200/3 від 09.09.2006 р. про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій в сумі 340 грн. за надання недостовірних відомостей при наданні декларації про наявність валютних цінностей за кордоном, а також рішення №0000272200/3 від 09.09.2006 р., відповідно до якого у відношенні позивача було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 373716,65 грн.

По результатам розгляду вказаної справи, ГС АР Крим було прийнято постанову від 04.12.2006 р. по справі №2-16/16516 – 2006А, відповідно до якої у позові було відмовлено.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову.

Севастопольським апеляційним господарським судом, по результатам розгляду вказаної скарги, було винесено ухвалу від 23.03.2007 р. відповідно до якої апеляційну скаргу було залишено без задоволення, а постанову ГС АР Крим від 04.12.2006 р. по справі №2-16/16516 – 2006А було залишено без змін.

Не погодившись з вказаним, позивач по справі №2-16/16516 – 2006А звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. На даний момент вказана скарга не розглянута.

Відповідно до ч. 5 ст.. 254 КАСУ Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду по справі №2-16/16516 – 2006А було проголошено 23.03.2007 р. Таким чином, податкові забовязання, визначені рішенням №0000262200/3 від 09.09.2006 р. про застосування штрафних ( фінансових ) санкцій в сумі 340 грн. за надання недостовірних відомостей при наданні декларації про наявність валютних цінностей за кордоном, а також рішенням №0000272200/3 від 09.09.2006 р., відповідно до якого у відношенні позивача було нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 373716,65 грн., є узгодженим з цієї дати.

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем цілком правомірно було винесено другу податкову вимогу від 12.04.2007 р. №2/180, а вказаний у неї борг узгоджений 23.03.2007 р. в сумі в сумі 383120,32 грн. Станом на 23.03.2007 р. позивач не сплатив борг по першої податкової вимозі, а здійснив вказане погашення тільки 27.03.2007 р. і 28.03.2007 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов’язку і витребовує необхідні докази. Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов’язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що при розгляді справ про протиправність рішень та дій суб’єкта владних повноважень, тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади , який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії

Суд дійшов висновку, що відповідач в повному обсязі і належним чином довів правомірність винесення спірної другої податкової вимоги від 12.04.2007 р. №2/180.

При таких обставинах справи, у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 16.08.07 р.

21.08.07 р. постанову було виготовлено у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дійсну постанову направити сторонам рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.