Ухвала суду № 100553897, 25.10.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі в частині позовних вимог

Справа № 500/5039/21

25 жовтня 2021 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання помилковим подання позивачем звіту, визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі, також, - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі, також, - відповідач), в якому просив:

визнати помилковим подання ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 06 лютого 2014 року до відповідача звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою Д5 (річна) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, код форми F3000508 (реєстраційний №1402400784) та Таблиці 2 Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як продовження додатка 5, код форми F3050208 (реєстраційний №1402400784) за звітний період 2013 рік;

визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску на суму 10570,74 грн, зокрема 479,83 грн. штрафу та 10090,91 грн пені за період з 11.02.2014 до 14.11.2019 від 02.07.2021 №Ф-21040-13, винесену уповноваженою особою ГУ ДПС у Тернопільській області Наталією Зелінською (виконавець - Містерман Надія Олександрівна);

зобов`язати відповідача провести коригування інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за кодом платежу 71040000 (єдиний соціальний внесок) шляхом скасування нарахованих сум єдиного соціального внеску в розмірі 3606,73 грн, що виникли внаслідок подання 06 лютого 2014 року до ГУ ДПС у Тернопільській області помилкового звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою Д5 (річна) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, код форми F3 000508 (реєстраційний №1402400784) та Таблиці 2 Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, як продовження додатка 5, код форми F3050208 (реєстраційний №1402400784) за звітний період 2013 рік.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем 06.02.2014 помилково подано додаток 5 "Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" за 2013 рік. Відповідачем складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2021 №Ф-21040-13 про стягнення з позивача 10570,74 грн недоїмки. Позивач вважає, що вимога винесена з порушенням чинних норм права, оскільки він є пенсіонером, отримує пенсію за віком, а тому, відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" звільняється від сплати за себе єдиного внеску. Також, просив скасувати поданий ним звіт форми №Д5 за 2013 рік від 06.02.2014 та визнати його таким, що помилково поданий та провести коригування інтегрованої картки платника шляхом скасування нарахованих сум єдиного соціального внеску в розмірі 3606,73 грн, що виникли внаслідок подання 06.02.2014 помилкового звіту. За наведених обставин, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 18.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від представника відповідача на адресу суду 17.09.2021 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він проти позову заперечує, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Також, у відзиві міститься клопотання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання помилковим та скасування звіту від 06 лютого 2014 року.

Суд, дослідивши зміст позовних вимог, дійшов висновку про закриття провадження в частині позовних вимог щодо визнання помилковим та скасування звіту від 06 лютого 2014 року.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною другою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За визначенням, наданим у статті 4 КАС України, адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, серед яких зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. У свою чергу, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження в межах даної адміністративної справи, окрім іншого, є визнання помилковим звіту від 06 лютого 2014 року, який поданий до фіскального органу ОСОБА_1 .

Однак звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України. Оскаржуваний звіт не є рішенням, яке було прийняте відповідачем у справі - ГУ ДПС у Тернопільській області, а був складений та надісланий відповідачу самим позивачем, а тому, він не може бути предметом спору в адміністративній справі.

Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду з даною позовною вимогою, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Отже, спір у відповідній частині не має публічно-правового характеру і справа у відповідній частині не підлягає вирішенню згідно з КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання помилковим звіту від 06 лютого 2014 року.

Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про закриття провадження в частині позовних вимог задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання помилковим подання позивачем звіту, визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог: визнання помилковим подання позивачем до відповідача звіту від 06 лютого 2014 року про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску .

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Баб`юк П.М.