Рішення № 10055273, 17.06.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2010 р. Справа № 65/155-10

вх. № 4170/3-65

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Пархоменко Ю.Г. (дов. № 1/2010/юр. від 04.01.2010 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі", м. Балаклія, Харківська область

до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Балаклія, Харківська область

про стягнення 7 036,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення 7 036,90 грн. за договором про постачання теплової енергії за № 230 від 01.10.2006 р. з відповідача, Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (далі -СПД-ФО ОСОБА_2).

Позивач у наданому уточненні просить суд стягнути з СПД-ФО ОСОБА_2 суму заборгованості у розмірі 5536,90 грн., у звязку з частковою оплатою відповідачем заборгованості та стягнути з останнього суму пені за прострочення виконання зобов'язання по договору № 230 від 01.10.2006 р. у розмірі 450,62 грн. з ПДВ.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача про уточнення позовних вимог як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву суду не надав.

Присутній в судовому засіданні представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі відповідача.

Суд, згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

01.10.2006 р. між КП Балаклійською районною радою "Балаклійські теплові мережі" та СПД-ФО ОСОБА_2 укладено договір № 230 про постачання теплової енергії (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в потрібних йому обсягах, а відповідач зобовязався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Розділом 6 Договору визначено порядок розрахунків, а саме розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії, а при їх відсутності виконаних рахунків відповідно до теплових навантажень. Відповідач до 10 числа поточного місяця сплачує за предявленим рахунком передбачувальний обєм споживання послуг теплопостачання у порядку передплати, не нижче рівня попереднього місяця.

Як встановлено судом в процесі розгляду даної справи, відповідач свої зобов'язання за Договором у період з жовтня 2009 р. по квітень 2010 р. виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у звязку з чим утворилась сума заборгованості за невиконання договірних зобовязань у розмірі 7036,90 грн.

Відповідно до п. 8.1. Договору на адресу відповідача було направлено претензію від 25.02.2010 р. за № 364 про погашення заборгованості у добровільному порядку, яка залишена без відповіді.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

За змістом ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України передбачено, що одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В процесі розгляду справи відповідач частково сплатив суму основного боргу у розмірі 1500,00 грн.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем не було сплачено суму заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 5536,90 грн., яка підлягає стягненню з останнього.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22.11.1996 р. відповідачеві нарахована пеня, яка складає 450,62 грн.

Сплата пені на користь одержувачів коштів за прострочення платежу в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін передбачена ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня.

При цьому при розгляді даного спору слід враховувати положення ч. 2 ст. 9 ЦК України, ст. 7, ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України відповідно до яких особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Це стосується положень про позовну давність.

Виходячи з приписів п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Отже, пеня нарахована позивачем поза строки, визначені ч. 6 ст. 232 ГК України, тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Крім того, позивач не надав суду доказів надіслання відповідачу заяви про уточнення позовних вимог та доданих до неї документи щодо стягнення пені, як того вимагають приписи ГПК України.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у сумі 5536,90 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ч. 2 ст. 9, ст.ст. 11,15, 16, 509, 525, 526, 530, 598, 610, 629, Цивільного кодексу України, ст.ст. ч. 2 ст. 7, 20, 173, 174, 179, 193, 198, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (64200, Харківська область, АДРЕСА_1, паспорт НОМЕР_3 від 29.01.2003 р. виданий Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області, інд. № НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" 64200, Харківська область, м. Балаклія, вул.. Алієва, 72, р/р 260003013273 в філії Харківське Обласне Управління ВАТ «Ощадбанк», МФО 351823, код 34328904) 5536,90 грн. суму заборгованості по платі за послуги теплопостачання, 102,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписано “22” червня 2010 року.