Рішення № 100552131, 19.10.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4642/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання – Карча В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області (далі – ГУ ДПС у Луганській області, позивач) до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» (далі – ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «АЗОТ», відповідач), в обґрунтування якого позивач послався на те, що за відповідачем утворився податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в сумі 7118717,99 грн. Контролюючим органом сформовано податкову вимогу, яку було вручено платнику, однак вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Тому позивач просив стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 7118717,99 грн.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги у зв`язку з частковою сплатою відповідачем податкового боргу та просив стягнути з відповідача кошти за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 995400,80 грн основного платежу з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, на користь місцевого бюджету.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.08.2021 відкрито провадження в справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від відповідача 27.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позову, посилаючись на таке. Позивачем на адресу відповідача надіслано податкову вимогу форми «Ю» № 272-17 від 10.03.2018. Разом з тим, узгоджені грошові зобов`язання відповідача, які є предметом позову, виникли у 2021 році, тобто через 4 роки після винесення податкової вимоги форми «Ю» № 272-17 від 10.03.2017. Сума боргу, визначена у податковій вимозі форми «Ю» № 272-17 від 10.03.2017, жодним чином не фігурує у позовних вимогах позивача. Таким чином, на думку відповідача, позивачем не дотримано норми статті 95 Податкового кодексу України в частині стягнення коштів, оскільки по грошовим зобов`язанням, які є предметом позову, жодних податкових вимог не надсилалося. Також відповідач зазначає про неможливість вилучення готівки в рахунок погашення податкового боргу. Враховуючи викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (арк. спр. 97-98).

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «АЗОТ» зареєстровано в якості юридичної особи 24.12.2001 за № 13831070014000337 та перебуває за основним місцем обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (арк. спр. 7).

За даними інтегрованої картки платника за відповідачем виник податковий борг з земельного податку з юридичних осіб, який станом на 30.09.2021 складає 9552939,12 грн (арк. спр. 189-211).

Згідно з розрахунком позовних вимог податковий борг ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «АЗОТ» станом на 04.10.2021 становить 995400,80 грн (арк. спр. 188).

Головним управлінням ДФС у Луганській області було виставлено ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «АЗОТ» податкову вимогу форми «Ю» від 10.03.2017 № 272-17 на суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 09.03.2017 у розмірі 2028048,95 грн, яку було вручено платнику 17.03.2017 (арк. спр. 68).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов`язковий платіж , який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 269 ПК України встановлено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об`єктами оподаткування відповідно до статті 270 ПК України є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 285.1 статті 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Згідно з пунктом 287.4 статті 287 ПК України податкове зобов`язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом установлено, що за ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «АЗОТ» виник податковий борг з земельного податку з юридичних осіб, який станом на 04.10.2021 становить 995400,80 грн.

Головним управлінням ДФС у Луганській області було виставлено ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «АЗОТ» податкову вимогу форми «Ю» від 10.03.2017 № 272-17, проте вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що по грошовим зобов`язанням, які є предметом позову, жодних податкових вимог не надсилалось, а тому позивачем не дотримано вимоги статті 95 ПК України.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За правилами, визначеними пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У постанові від 04.12.2018 у справі № 806/4015/15 Верховний Суд дійшов правового висновку про відсутність обов`язку у контролюючого органу направляти платнику нову податкову вимогу у випадку збільшення суми податкового боргу. Тобто в разі, коли після направлення платнику податків податкової вимоги сума його податкового боргу збільшується, податкова вимога на збільшену суму податкового боргу не направляється. Податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 77 ПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не було надано до суду жодних доказів, які б підтверджували зменшення його податкового боргу до нуля в період після направлення йому податкової вимоги від 10.03.2017 № 272-17.

Відтак, суд доходить висновку, що позивачем було дотримано порядок стягнення коштів, визначений статтею 95 ПК України.

Податковий борг у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків.

Відповідно до п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Головним управлінням ДПС у Луганській області доведено наявність податкового боргу ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання «АЗОТ» у розмірі 995400,80 грн, правомірність звернення з позовом про стягнення податкового боргу до суду та наявність підстав для його стягнення, тобто позовні вимоги відповідають положенням податкового законодавства та підтверджуються дослідженими належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим позовні вимоги слід задовольнити.

Відповідно до частини четвертої статті 139 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Уточнений позов Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд. 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ ВП 44082150) до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» (місцезнаходження: вул. Визволителів, буд. 75, м. Рубіжне, Луганська область, 93000, код ЄДРПОУ 33270581) про стягнення податкової заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання АЗОТ» на користь місцевого бюджету (UА358999980334119811000012499, код платежу 37991110, отримувач ГУК у Луг. обл./МТГ м. Сєвєродонецьк/18010500/ банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)) кошти за податковим боргом з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 995400,80 грн (дев`ятсот дев`яносто п`ять тисяч чотириста грн 80 коп.) основного платежу за рахунок коштів платника з рахунків у банках, що його обслуговують, та за рахунок стягнення готівки, яка належить зазначеному платнику податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2021 року.

Суддя І.О. Свергун