Ухвала суду № 100551885, 22.10.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/8233/21

Провадження по справі №1-кп/635/1112/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Березовської І.В.,

за участю прокурора - Луценко І.В.,

захисника обвинуваченого - Назаренко Д.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - Кондратенко Л.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 156, ч.1 ст. 156-1, ч.2 ст. 301, ч.1 ст. 301-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, посилаючись на те, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які існували на момент обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого продовжують існувати, застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Про існування ризику, передбаченого п.1ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_1 вчинив, зокрема тяжке кримінальне правопорушення, покарання за вчинення якого передбачено законом від п`яти до восьми років позбавлення волі, тому наслідки та ризик втечі для обвинуваченого ОСОБА_1 у цьому випадку можуть бути визнаними, як менш небезпечними, ніж покарання та процедура його відбування та можуть побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду. Крім того, достатніми є підстави вважати про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення іншого кримінальне правопорушення, у зв`язку з тим, що обвинувачений раніше вчиняв кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, за що був засуджений, однак, відповідно до ст. 89 КК України, судимість знята і погашена. Обвинувачений за місцем мешкання зарекомендував себе з негативної сторони, неодноразово порушуючи громадський порядок та спокій громадян, в сім`ї стосунків не підтримує, схильний до скоєння правопорушень, не має постійного джерела доходу, що свідчить про ймовірні спроби вчинити ОСОБА_1 інші кримінальні правопорушення. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме впливу обвинуваченого на свідків та потерпілу по кримінальному провадженню свідчить те, що ОСОБА_1 , якому відомо про місце мешкання неповнолітньої потерпілої та свідків, шляхом психологічного або фізичного впливу може здійснити тиск на останніх з метою надання ними неправдивих показань, або зміни раніше наданих показань на інші, що значно буде ускладнювати об`єктивність досудового розслідування.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти продовження строку тримання його під вартою, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Назаренко Д.А. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації останнього.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до висновку про необхідність застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 05 липня 2021 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжений ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 вересня 2021 року.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 спливає 23 жовтня 2021 року.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу суд повинен враховувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого ця особа обвинувачується, та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від суду чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Вирішуючи питання щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги, що останній обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: частиною 2 статті 156 КК України вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років; частиною 1 статті 156-1 КК України пропозиція зустрічі, зроблена повнолітньою особою, особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення стосовно неї розпусних дій, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 3 років; частиною 2 статті 301 КК України розповсюдження серед неповнолітніх зображень порнографічного характеру,санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років; частиною 1 статті 301-1 КК України зберігання дитячої порнографії без мети збуту чи розповсюдження, санкція якої передбачає покарання від 2 до 6 років позбавлення волі, та, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, вважає, що вказані обставини в сукупності вказують на підвищену суспільну небезпеку як самих діянь, так і особи обвинуваченого.

При цьому, надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд враховує, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій обвинуваченого, у сукупності із тяжкістю покарання та даними про його особу, за відсутності у останнього міцних соціальних зв`язків, є об`єктивні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, в тому числі з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Отже, суд погоджується з доводами прокурора, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України продовжує існувати.

Суд також погоджується із доводами прокурора щодо продовження існування у обвинуваченого ОСОБА_1 ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки на теперішній час неповнолітня потерпіла та свідки по даному кримінальному провадженню не допитані. У разі обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого, існує висока вірогідність незаконного впливу на них з боку обвинуваченого, що може негативно вплинути на встановлення істини у кримінальному провадженні.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких та нетяжких злочинів, відповідно до статті 89 КК України раніше не судимий, проте був засуджений за корисливі злочини, насильницькі злочини, в тому числі і проти статевої свободи та статевої недоторканності особи. Вказані обставини об`єктивно свідчать про схильність обвинуваченого до вчинення правопорушень та наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Об`єктивність існування зазначених підстав щодо ризиків вбачається з вищенаведених відомостей, а тому суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо дієвості інших запобіжних заходів ніж тримання під вартою.

В судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинувачених під вартою, а також не отримано відомостей щодо інших обставин, які б переважали ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, відсутність у нього міцних соціальних зв`язків, його репутацію, ризик продовження або повторення протиправної поведінки, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, не зменшилися та виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Вищевказані обставини свідчать про неможливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 174, 177, 197, 199 України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 156, ч.1 ст. 156-1, ч.2 ст. 301, ч.1 ст. 301-1 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 20 грудня 2021 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Суддя І.В. Березовська