Ухвала суду № 100551873, 23.10.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

23 жовтня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/6062/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., перевірівши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

21 жовтня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, якою просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо затримки виплати ОСОБА_1 виплати додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в умовах карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати при звільненні додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в умовах карантину, в сумі 5073,05 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простреченної суми;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000,00 грн за час затримки виплати при звільненні додаткової доплати до заробітної плати (грошового забезпечення).

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Частиною 8 статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору посилався на п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Суд зазначає, що дане посилання позивача є помилковим оскільки за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції України, у тому числі здобувачам вищої освіти, яким присвоєно спеціальне звання поліції (далі - здобувачі), закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських (далі - наказ № 260).

Відповідно до п. 3 розліду І наказу № 260 до складу грошового забезпечення входять:

1) посадовий оклад;

2) оклад за спеціальним званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);

4) премії;

5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З огляду на зазначене, середній заробіток не входить до структури горошового забезпечення поліцейського та не є заробітком.

Таким чином позивач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Суд зазначає, що позивачем заявлено одну немайнову та одну не майнову вимогу.

З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2021 року - 2270,00 грн, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Також оглядом матеріалів справи встановлено, що позивач звернувся до суду з порушенням строку, встановленого ст. 122 КАС України.

Строки звернення до суду визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частинами першою, п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Цією ж статтею встановлений спеціальний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, що становить місячний строк.

Слід зазначити, що початок перебігу строку звернення до суду у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Отже, при визначенні початку перебігу строку звернення до суду підлягає з`ясуванню обставина, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11.02.2021 у справі №240/532/20, встановлений у частині першій статті 233 КЗпП України тримісячний строк є скороченим строком позовної давності, в межах якого працівник може звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з вимогою про вирішення трудового спору. Натомість строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 КАС України і частина 5 цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою щодо частини другої цієї статті з установленим у ній загальним строком у шість місяців.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 04 червня 2021 року по справі № 240/5442/20, дійшов правового висновку, що КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.

Враховуючи викладене, судова колегія касаційного суду відхиляє доводи касаційної скарги про те, що вимоги про стягнення індексації грошового забезпечення (за встановлених у даній справі обставин) не обмежуються будь-яким строком для звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Суд встановив, що позивач був звільнений зі служби 16.06.2021. Як зазначено у позові, позивач на свій рахунок отримав заробітну плату від ГУНП в Луганській області (додаткову доплату до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в умовах карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни») у розмірі 5073,05 грн. лише 30.07.2021.

Тобто, саме з 30.07.2021 позивач дізнався про порушення строку виплати грошового забезпечення при звільнення у повному обсязі, а тому з цієї дати у позивача виникло право на захист порушенних прав шляхом стягнення середнього заробітку за несвоєчасну виплату грошового забезпечення.

Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Тому, з урахуванням зазначеного та сталої судової практики, суд приходить до висновку, що позивачем порушено строк звернення до суду та позивачем не наведено жодних обставин щодо пропуску строку звернення до суду протягом місячного строку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтею 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1816,00 грн в доход Державного бюджету України за банківськими реквізитами: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) отримувач коштів ГУК у Луг.обл./МТГ м.Сєвєр/22030101, рахунок отримувача UA288999980313101206084012499, код отримувача 37991110, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), відомча ознака "84" Окружні адміністративні суди, із зазначенням номеру справи.

- клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними обґрунтуваннями та доказами.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяО.В. Ірметова